Під час розчленовування трупів не допускається розбризкування крові та інших рідин.
- Стіни і підлога у приміщеннях для розтину мають бути водонепроникними, легко митися і піддаватися дезінфекції, додатково обладнаними вентиляцією, душовою, допоміжними приміщеннями для зберігання спецодягу та патолого-анатомічного матеріалу. Під’їзд і двері повинні бути зручними для доставки трупів.
- Розтин трупів необхідно проводити у спеціальному одязі згідно з вимогами ДНАОП 2.1.20-1.03-99.
- При підозрі на сибірку перед розтином потрібно зробити мікроскопію мазка крові тварини, що загинула. Сибіркові трупи тварин необхідно знищувати спалюванням.
- Дослідження трупа необхідно проводити у такій послідовності: зовнішній огляд трупа;
зняття шкіри і обстеження підшкірної клітковини; обстеження м’язів, лімфатичних вузлів, кісток і суглобів; розтин порожнин тіла (черевної, грудної) і виймання з них органів; розтин черепа і спинномозкового каналу; обстеження видалених з трупу органів.
- Знімати шкуру з тварин не дозволяється при ботулізмі, сказі, злоякісному набряку, віспі та чумі свиней, сибірці.
- При необхідності визначення або підтвердження причин загибелі тварини слід направити з посильним патологічний матеріал у лабораторію
ветеринарної медицини.
- Після розтину трупи необхідно знищувати шляхом переробки на спеціальних утилізаційних заводах або установках, знешкодження в біотермічних ямах чи закопувати на глибину не менше 2 м на скотомогильниках, розташованих згідно з діючими санітарними нормами й обладнаними огорожею з воротами, що закриваються на замок.
- Відповідальним за влаштування і обладнання біотермічних ям є роботодавець, за санітарний стан цих об’єктів - головний (старший) ветеринарний лікар.
- Спалювання трупів тварин потрібно проводити під наглядом ветеринарного працівника у спеціальних печах або ямах.
- Перевозити трупи тварин необхідно спеціально обладнаним транспортом з непроникними для рідин дном і бортами.
- Транспорт, місце розтину, інструмент, спеціальний одяг після закінчення роботи підлягають знезараженню.
- Приготування кормів
Подрібнення кормів
- Заготівлю, зберігання та приготування кормів для свиней слід здійснювати згідно з відомчими нормами технологічного проектування сільського господарства “Заготівля, зберігання та приготування кормів для тваринництва”, затвердженими Міністерством сільського господарства і продовольства України в 1994 році (ВНТП-СГіП-46-8.94).
Виробничий процес приготування кормів не повинен включати операції, що приводять до безпосереднього контакту працівників із кормовим матеріалом, перебування в робочій зоні механізму або в зоні викидання компонентів кормосуміші, пари, рідини.
- Дробарки, вальцеві верстати, жорна та інші подрібнювачі встановлюються на фундаментах відповідно до експлуатаційної документації на обладнання. У разі використання цих машин у складі комплекту обладнання комбікормового або кормоприготувального цеху їхнє місце і спосіб установки визначаються проектом.
- Під час підготовки до роботи подрібнювачів необхідно перевірити балансування ротору, кріплення ножів, молотків і протирізальної пластини, справність і надійність кріплення кришки дробильної камери, наявність захисних огороджень на передачах та рухомих частинах машин.
- При підготовці до роботи живильників та подрібнювачів слід перевірити кріплення болтових з’єднань, натяг ременів і ланцюгів. Рухомі та нерухомі ножі подрібнювачів повинні бути закріплені болтами з контргайками, а зазори між ними - відповідати значенням, вказаним у паспорті машини.
- Перед пуском подрібнювача потрібно впевнитися у відсутності сторонніх предметів усередині нього і на живильниках.
- Подавання продуктів у подрібнювач здійснюється тільки після виходу його ротора у робочий режим.
Продукт необхідно подавати в машину рівномірно, використовуючи для цього спеціальні дерев’яні проштовхувачі з ручкою довжиною не менше 1 м.
- Подрібнювачі, які мають реверсивні пристрої для пуску транспортера, спочатку потрібно включити на зворотний хід, щоб упевнитися у відсутності сторонніх предметів на транспортері, зупинити, а потім переключити на робочий хід.
- Під час завантаження подрібнювачів необхідно слідкувати, щоб у них не потрапляли сторонні предмети і змерзлі грудки технологічного продукту.
- Очищати від забивання робочі органи (подрібнювачі, живильники тощо) потрібно тільки при виключеному і повністю зупиненому обладнанні з ужиттям заходів, які запобігають його випадковому пуску (знімання приводних пасів, відключення муфти, навішування на пусковий пристрій попереджувальної таблички “Не вмикати!” тощо).
- Не дозволяється перебування працівників на платформі живильника, що працює, та в зоні викидання подрібненої маси. Перебування працівників у ямах і траншеях допускається тільки при встановленні на
подрібнювачах дефлектора і напрямного рукава.
- Робочі місця й приміщення, де встановлені подрібнювачі, необхідно щоденно прибирати від пилу й бруду.
Автоклавна (гідробаротермічна) обробка грубих кормів
- До роботи на автоклавах допускаються працівники, які мають посвідчення на право обслуговування посудин, що працюють під тиском.
Під час автоклавної обробки грубих кормів повинні виконуватися вимоги експлуатаційної документації до автоклавів.
- Автоклави встановлюють в окремому приміщенні з температурою повітря не нижче 5 °С.
- Завантаження сировини в автоклави, як правило, повинне бути механізованим.
- При використанні хімічних реагентів, з метою запобігання попаданню їх у повітря виробничого приміщення, передбачається герметизація обладнання і система аспірації.
- Перед кожним циклом парової обробки кормів необхідно проводити гідравлічну перевірку автоклава, а також прилеглих трубопроводів і запірної арматури, використовуючи процес замочування сировини в автоклаві під тиском води не меншим, ніж робочий тиск пари. Максимальний тиск живильного насоса не повинен перевищувати дозволеного робочого тиску автоклава згідно з експлуатаційною документацією.
- Противаги кришок автоклавів потрібно огороджувати, а масу їх відрегулювати так, щоб виключити самовільне опускання кришок.
- Випускання відпрацьованої пари в ємкість з водою здійснюється через барботувальний пристрій у нижній її частині. Ємкість з водою повинна мати пряме (таке, що не перекривається) сполучення з атмосферою за межами робочого приміщення.
- Швидкознімні кришки автоклава протягом процесу обробки повинні бути закриті на замок. При використанні прохідних автоклавів у
тупиковій схемі неробочі кришки повинні мати заглушки.
- Перед закриванням автоклава прилеглі поверхні кришок і торців очищаються від часток корму і змащуються графітним мастилом, яке не взаємодіє із гумою прокладок.
- Для контролю тиску в автоклаві необхідно спостерігати за показаннями манометра на підвідному трубопроводі і не допускати підвищення тиску більше встановленого.
- Перед подаванням води слід проконтролювати, щоб різниця температур між водою і стінками автоклава не перевищувала 45°С.
- Швидкість розігрівання і охолодження стінок автоклава не повинна перевищувати 2°С за 1 хв. Регулювання теплообміну здійснюється подаванням води або пари за допомогою витратного вентиля.
- Автоклави повинні бути забезпечені апаратурою автоматичного запису температури і тиску робочого середовища. Апаратура встановлюється в кабіні оператора або в інших місцях поблизу пультів і органів керування, де б забезпечувалось постійне спостереження за їх роботою і показаннями.
- Автоклави, їх кришки, трубопроводи і ємкості для води повинні бути теплоізольовані негорючими матеріалами. Температура поверхні теплоізоляції автоклава не повинна перевищувати 45°С.
- Конденсат повинен відводитися в безпечне місце. При його зливанні необхідно переконатися, що навпроти зливного отвору немає людей.
- При гідробаротермічній обробці грубих кормів знімати або відкривати кришки обладнання необхідно тільки після припинення подавання пари та повного закриття вентилів.
- Під час вивантаження кормів із автоклава потрібно проводити вентиляцію приміщення.
Екструдування кормів
- Оператори, які обслуговують прес-екструдери, повинні забезпечуватися рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з
- Над кожним прес-екструдером повинен бути пристрій для примусової витяжної вентиляції. При непрацюючій вентиляції прес-екструдер включати не дозволяється.
- Не дозволяється знаходитися проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу суміші на виході із шнека дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей вище 45°С.
Хімічна обробка кормів
- Безпека під час роботи з аміачною водою, рідким (безводним) аміаком та іншими хімреагентами повинна відповідати вимогам чинного законодавства. “Правил безопасного применения жидкого аммиака в сельском хозяйстве”, затверджених Міністерством сільського господарства СРСР 28.09.82(НАОП 2.2.00-1.08-82).
Працівники, які працюють із рідким (безводним) аміаком, повинні мати посвідчення на право обслуговування посудин, які працюють під тиском.
- Хімічна обробка кормів має проводитися згідно з “Инструкцией по химическому консервированию зеленых кормов и влажного фуражного зерна”, затвердженою Міністерством сільського господарства СРСР 05.07.79.
- Перевозити хімічні речовини необхідно в закритих ємкостях відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.12-98.
- Зберігати вапно, карбамід, селітру необхідно в спеціально обладнаних сухих приміщеннях у закритій тарі.
У кормоцеху слід зберігати не більше однодобового запасу цих речовин.
- Ємкість для зберігання аміачної води високої концентрації (25%- ної) повинна мати відповідний напис, бути заземлена, обладнана запобіжними клапанами і знаходитися за межами приміщення кормоцеху.
- Сховища для аміачної води мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004, НАОП 2.2.00-1.08-82.
У випадку виникнення пожежі пересувні ємкості з аміачною водою транспортують у безпечне місце, а стаціонарні - рясно поливають водою.
- Зберігання горючих матеріалів, проведення будь-яких робіт із застосуванням відкритого вогню та паління на відстані менше 100 м від сховища аміачної води повинне проводитися згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
- Машини і ємкості з хімреактивами повинні розміщуватися на огороджених, рівних, із твердим покриттям майданчиках.
- Машини і спецмашини, цистерни, бочки мають підлягати перевірці їх технічного стану, усуненню виявлених несправностей, випробуванню на холостому ходу і під навантаженням.
- У місцях розташування машин і ємкостей з хімічними речовинами вивішують інструкції з їх безпечного обслуговування.
- Запірні пристрої ємкостей належить відкривати повільно і плавно, без ривків і ударів металевими предметами.
- Продування контрольних кранів і вентилів та відбір проб аміачної води, каустичної соди та інших хімреактивів необхідно проводити обережно, у гумових рукавичках, у протигазі із відповідним фільтруючим елементом.
- Переливання аміачної води із однієї тари в іншу слід виконувати за методом "газової обв’язки", коли пари з наповненої ємкості потрапляють у порожню. При цьому працівники повинні знаходитися з навітряного боку.
- Кислоти і формалін потрібно переливати з бутлів за допомогою сифонів, не допускаючи розбризкування рідин.
- Приготування робочих розчинів реагентів необхідно проводити в закритих установках з мішалками. Подавання вихідних речовин і робочого розчину слід здійснювати за допомогою механізмів або обладнання (шнеків, насосів), що запобігають контакту працівників з реагентами.
- Робочий розчин слід подавати у змішувачі-реактори через інжекторний пристрій.
- Під час застосування їдкого натрію або кальцинованої соди можлива кристалізація їх у трубопроводах, що може спричинити підвищення тиску до аварійного.
У такому разі необхідно відігрівати трубопровід гарячою водою або парою з дотриманням заходів безпеки.
- Гасити вапно і обробляти ним солому потрібно в закритих ємкостях, заглиблених у землю і розміщених за межами приміщення.
- Перед обслуговуванням, ремонтом і внутрішнім оглядом ємкостей і трубопроводів з-під аміачної води та інших хімреагентів необхідно їх промивати й продувати повітрям або парою, які подаються в нижню частину ємкості при відкритому верхньому люкові. Люк ємкості залишають відкритим до повного видалення з неї пари аміаку. Лише після цього можна виконувати ремонтні роботи та користуватись відкритим вогнем.
Для виконання цих робіт видається наряд-допуск.
- Цехи з хімічної обробки кормів потрібно забезпечити: розчином гідрокарбонату натрію (0,5%-ним і 1%-ним) об’ємом не
менше ніж 3 л кожної речовини для нейтралізації кислоти, що потрапила в очі або на шкіру;
сухою харчовою содою (не менше 1 кг) для приготування розчинів; 1%-ним розчином лимонної або оцтової кислоти, насиченим розчином борної кислоти для нейтралізації лугів (аміачної води, каустичної соди);
ємкістю з чистою водою для умивання після нейтралізації кислот або
лугів;
аптечкою першої допомоги з необхідними медикаментами.
Запарювання та варіння кормів
- Варильні котли, що працюють під тиском більше 0,07 МПа (0,7 атм.), та водогрійні котли з температурою нагрівання понад 115°С повинні експлуатуватися відповідно до вимог ДНАОП -94, а при нижчому тиску і температурі - згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.26-96
- Для обслуговування верхньої частини запарників і варильних котлів їх необхідно обладнувати драбинами й площадками відповідно до ГОСТ 26887-86.
- Для захисту працівників від опіків парою та гарячою водою з викидної труби запарника, верхня частина її відводиться у безпечне місце.
- Перед відкриванням кришок запарників і варильних котлів потрібно закрити паровий вентиль і скинути тиск. Під час відкривання кришки необхідно стояти з того боку, в який вона відкривається.
- Перед зливанням конденсату із запарника слід впевнитися, що проти зливного отвору немає людей.
- Не дозволяється експлуатація запарників і варильних котлів, які не оглянуті, не оснащені справними, випробуваними і опломбованими манометрами, запобіжними клапанами, мають несправні деталі (кріплення кришок, арматуру, патрубки тощо), а також залишати запарник, що працює, і варильний котел у робочому стані без нагляду.