Страница 18: НПАОП 16.0-1.16-97. Правила безпеки для тютюнового та тютюново- ферментаційного виробництва (32400)

руху.

1. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотнього викиду продукту з наступної машини (дробарки тощо).
2. 1. Вимоги до огороджувальних та запобіжних пристроїв
   2. 1. Усі рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування, допоміжних механізмів, якщо вони становлять джерело небезпеки для людей, повинні бути надійно огороджені або розташовані таким чином, щоб виключалась можливість травмування обслуговуючого персоналу. Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до ГОСТ 12.4.026-76. Пофарбування повинно періодично поновлюватись.

Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки, та небезпечним елементом наведено у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Параметри розміщення огороджень

(витяг з ГОСТ 12.2.062-81)

1. Огородження приводних, натяжних та відхильних барабанів стрічкових конвеєрів повинні перекривати з торців барабани та ділянки стрічки, що набігає на барабан, по довжині не менше В+1 м від лінії дотику барабана зі стрічкою (Н радіус барабана у метрах).
2. 1. Конвеєри, розташовані над проходами, повинні мати знизу суцільне огородження, розташоване не нижче 2.0 м від рівня підлоги, а з боків — борти, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0.4 м.
   2. 1. Розсувні та відкидні (на шарнірах, завісах), а також з’ємні огородження (накривки, кожухи, щитки), що закривають зубчаті передачі, робочі механізми та інші рухомі частини машин, які потрібно періодично обслуговувати і при цьому не виключена небезпека травмування, повинні мати блокувальний пристрій для автоматичної зупинки машини при відкриванні накривки, кожуха, щитка.
      2. Розсувні та відкидні огородження повинні мати два фіксованих положення «Відчинено» та «Зачинено».

Конструкція фіксуючих пристроїв повинна виключати можливість випадкового відкривання або закривання огородження.

Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих крайок, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування.

З’ємні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи інші пристрої (у залежності від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.

1. Деревообробне устаткування повинно мати пристрої, що виключають:

• зіткнення людини з різальним інструментом;
• виліт різального інструменту;
• викидання оброблюваної заготовки та відходів до робочої зони;
• травмування людей при встановленні та заміні різального інструменту.
• 1. Робоча частина ріжучого інструменту деревообробних верстатів (пилок, фрез, ножових установок тощо) повинна закриватись автоматично діючим огородженням, яке відкривається на час проходження оброблювального матеріалу або інструменту лише для його пропускання на величину, яка відповідає вимірам оброблювального матеріалу щодо висоти та ширини.

Нерухомі огородження допускається вживати у тих випадках, коли вони виключають можливість стикання з введеним в дію різальним інструментом.

1. Вимоги до живильників
2. 1. Живильні пристрої (бункери, лійки тощо) повинні мати форму, а за необхідності також пристрої (перегорту-вачі, вібратори тощо), що виключають можливість зависання матеріалів, що завантажуються та гарантують безпеку обслуговуючому персоналу при завантаженні та вивантаженні.
   2. 1. Ємкості-нагромаджувачі продукції фасувально-пакувальних машин для рідких, пастоподібних та сипких продуктів повинні мати пристрої, що виключають їх переповнення над допустимий об’єм.
      2. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними ґратами, які замикаються поруччями або іншими пристроями, що виключають можливість падіння людей у бункери.
      3. Зони заповнення тари продуктом, закатки або закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з бічних сторін.
      4. Живильні пристрої для подавання вибухопожежоне-безпечних матеріалів повинні мати блокуючі пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій.
   3. Вимоги до розміщення устаткування
   4. 1. При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність обслуговування та безпечну евакуацію людей у разі пожеж чи аварійних ситуацій.

При розміщенні устаткування слід передбачати:

• головні проходи за наявності постійних робочих місць — шириною не менше 1.5 м;
• проходи біля віконних прорізів, доступних з рівня підлоги або площадки — шириною не менше 1.0 м;
• проходи між устаткуванням для обслуговування та ре-монту, а також поміж устаткуванням та стінами — шириною не менше 0.8 м, за наявності постійних робочих місць між ними — 1.4 м;
• проходи між устаткуванням у вибухопожежонебезпеч-них приміщеннях — шириною не менше 1.5 м, крім малогабаритних машин шириною та висотою до 0.8 м, для яких дозволяється зменшити ширину проходу до 1.0 м;
• проходи між паралельно розташованими виробничими печами, сушарками — шириною не менше 2 м;
• відстань від топок виробничих печей до протилежної стіни: при спалюванні твердого палива — не менше 3 м, при спалюванні рідкого палива або газу — 2 м; відстань від паль-никових пристроїв до стіни — не менше 1.0 м.

При розташуванні топок котлів напроти топок печей (технологічних) відстань між ними повинна бути не менше:

• при спалюванні твердого палива - 5 м;
• при спалюванні рідкого палива або газу — 4 м (відстань між пальниковими пристроями не менше 2 м).

Ширина проходів при обслуговуванні стрічкових та ланцюгових конвеєрів повинна бути не менше 0.75 м.

Відстань між двома паралельно встановленими конвеєрами повинна бути не менше

1. м, ширина проходу між паралельно встановленими конвеєрами, закритими на всю довжину ґратчастим огородженням або жорсткими коробами, повинна бути не менше 0.7 м.

Відстань по вертикалі від найбільш виступаючих частин конвеєра (вантажу, що транспортується) до нижніх поверхонь виступаючих будівельних конструкцій має бути не менше 0.6 м.

1. Не дозволяється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з ЛЗР.
2. 1. Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною переміщення механізмів, сировини, готової продукції, руху вантажів та забезпечувати зручність спостереження за операціями, що відбуваються, та керування ними.
   2. 1. Довжина робочого місця повинна бути не менше 0.8 м на працівника.
      2. Робочі місця повинні бути організовані у відповідності з ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним характеристикам ГОСТ 12.2.032-78 та ГОСТ 12.2.033-78.
   3. Вимоги до технологічних трубопроводів та арматури
   4. 1. Роботи щодо монтажу технологічних трубопроводів повинні відповідати вимогам СНиП 3.05.05-84.
      2. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари і гарячої води, горючих, токсичних, зріджених газів та стисненого повітря повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води, Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.
      3. Трубопроводи у відповідності з ГОСТ 14202-69 з метою захисту від зовнішньої корозії та позначення роду середовищ, що транспортуються, повинні бути пофарбовані в такі кольори:

• трубопроводи для транспортування води — зелений;
• трубопроводи для транспортування пари — червоний;
• трубопроводи для транспортування повітря — синій;
• трубопроводи для транспортування газів — жовтий;
• трубопроводи для транспортування кислот — оранжевий;
• трубопроводи для транспортування лугів — фіолетовий;
• трубопроводи для транспортування органічних рідин — коричневий;
• трубопроводи для транспортування решти речовин — сірий.

На поверхні трубопроводів, якими транспортуються най-небезпечніші речовини, повинні бути нанесені фарбою попереджувальні кільця:

• червоного кольору — для легкозаймистих та інших ви-бухопожежонебезпечних речовин;
• жовтого кольору — для отруйних та токсичних речовин.
• 1. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів, виконані в умовних кольорах у відповідності з п. 8.7.3 ч. 1 цих Правил, та затверджені власником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.

Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах та технологічних інстукціях з обслуговування устаткування.

1. Висота прокладання від низу виступаючих частин продуктопроводів повинна бути не менше 5.5 м до головки рейки; 4.5 м — до полотна автодороги; 2.2 м — над проходами для людей або робочими майданчиками.
2. 1. Продуктопроводи не повинні перехрещувати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.
   2. 1. Трубопроводи для транспортування концентрованих кислот, лугів та отруйних речовин повинні поєднуватись зварюванням, фланцеві з’єднання допускаються лише при підключенні трубопроводів до устаткування і арматури, у цьому випадку фланці на трубопроводах повинні бути закриті захисними кожухами.
      2. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.
      3. Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись вище гребеня даху будівлі не менше 2 м.

Верх вихлопних труб для аміаку слід виводити на висоту не менше 3 м вище даху найвищої будівлі, розташованої у радіусі 50 м.

1. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури.
2. 1. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1.7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.
   2. 1. При прокладанні трубопроводів крізь будівельні конструкції будівель та інші перешкоди повинні вживатись заходи, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів тощо). Місця перетинання протипожежних стін (перекрить) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо, газонепроникнення.
      2. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камери, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь виробничі приміщення категорій В, Г, Д, холодильні камери, склади.
      3. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові і тощо) як стаціонарні трубопроводи для транспортування ЛЗР. Для проведення допоміжних операцій (продувки ділянок трубопроводів, насосів, звільнення трубопроводів від залишків ЛЗР та ГР тощо ), при наповненні ГР і ЛЗР пересувної тари (цистерн, бочок) дозволяється застосування гнучких шлангів. Сполучення шлангів з трубопроводами виконуються при цьому за допомогою хомутів.
      4. В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією.

Заново змонтовані технологічні трубопроводи повинні піддаватися гідравлічному випробуванню.

1. Арматура трубопровідна повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81.
2. 1. Арматура повинна мати чітке маркірування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75, що відповідає Ті призначенню та матеріалу.
   2. 1. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та відводять з неї робоче середовище.

Арматура повинна мати таке маркірування:

• назва або знак підприємства-виготовлювача;
• умовний прохід, мм;
• умовний тиск (робочий тиск) та допустима температура, кгс/кв.см (МПа), градусів С (градусів К);
• напрям потоку середовища;
• марка матеріалу.
• 1. Трубопроводи, які сполучають технологічне устаткування з аварійними збірниками, на всій довжині не повинні мати арматури, за винятком вимикальних засувок біля апаратів.
  2. Вимоги до улаштування площадок, містків та сходів
  3. 1. Пристрої, призначені для створення безпечних умов виконання робіт (сходи, драбинки, трапи, містки, помости, сходні, перекладки, накати тощо), повинні відповідати вимогам стандартів та інших нормативних документів безпечного виконання робіт.
     2. Постійні площадки обслуговування машин та устаткування, розташовані на висоті, повинні мати огорожі та сходи з поруччям. Висота огорож, поруччя повинна бути не менше 1.0 м. На висоті 0,5 м від настилу площадки повинен бути додатковий горизонтальний елемент.

Вертикальні стояки огорож, поруччя повинні розміщуватись з кроком не більше