Місце викидів з системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті не менше 3 м від землі до нижнього краю отвору.

  1. Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне устаткування вентилятори (за відсутності резервних) для систем місцевих відсмоктувачів, які видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші, передбачаючи зупинку технологічного устаткування у разі виходу з ладу вентиляторів; а при неможливості зупинення технологічного устаткування повинна вмикатись аварійна сигналізація.

З цією метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналізатори горючих газів, що зблоковані з установками аварійної вентиляції, та автоматично вмикаються від пристроїв сигналізації.

  1. Включення повітряної завіси слід блокувати з відчиненням воріт, дверей та технологічних прорізів. Автоматичне відключення завіси слід передбачати після зачинен-ня воріт, дверей, технологічних прорізів та після відновлення нормованої температури повітря в приміщенні, передбачаючи скорочення витрати теплоносія до мінімальної, що забезпечує незамерзання води.
  2. Сигналізацію роботи устаткування («Включено», «Аварія») слід виконувати для систем:

а) вентиляції приміщень без природного провітрювання виробничих та адміністративно-побутових будівель;

б) місцевих відсмоктувачів, які видаляють шкідливі речовини 1 та 2 класів небезпеки або вибухонебезпечні суміші;

в) загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б;

г) витяжної вентиляції приміщень складів категорій А та Б, в яких відхилення контрольованих параметрів від норми може привести до аварії.

Примітка : Вимоги, що відносяться до приміщень без природного провітрювання, не поширюються на вбиральні, курильні, гардеробні та інші подібні приміщення.

  1. Автоматичне блокування слід виконувати для :

а) відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря при включенні та виключенні вентиляторів;

б) відкривання та закривання клапанів систем вентиляції, сполучених повітроводами для повної або часткової взаємозамінності, у разі виходу з ладу одної з систем;

в) закривання клапанів на повітроводах для приміщень, які захищаються установками газового пожежогасіння, при виключенні вентиляторів систем вентиляції цих приміщень;

г) включення резервного устаткування при виході з ладу основного;

д) включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні та вимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів;

е)включення систем аварійної вентиляції при утворенні в повітрі робочої зони концентрацій шкідливих речовин, що перевищують ГДК, а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення, які перевищують 10% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я по газо-, паро- та пилоповітряних сумішах.

  1. Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень та будівель в початковій фазі пожежі повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91.
  2. При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками із приміщення в кількості, що перевищує один об’єм за годину, слід передбачати спеціальні припливні установки.
  3. Аспірацію ємкостей для збирання і зберігання пилу не допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним і транспортним устаткуванням.
  4. Опалювально-вентиляційне устаткування, трубопроводи та повітроводи, що розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем, а також застосовувані для видалення повітря з агресивним середовищем, слід передбачати із антикорозійних матеріалів або з захисним покриттям від корозії.
  5. Гарячі поверхні опалювального та вентиляційного устаткування, трубопроводів і повітроводів, розташованих у приміщеннях, в яких вони утворюють небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, слід ізолювати, передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їх самоспалахування, °С.
  6. Температуру теплоносія слід приймати не менше ніж на 20% (враховуючи п.6.6.3.30. цих Правил) нижче температури самозаймання, °С, речовин, що знаходяться в приміщенні.
  7. Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході із повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком та, враховуючи фонові концентрації цих речовин в місцях розміщення повітроприймальних пристроїв, але не більше 30% ГДК в повітрі робочої зони для виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень.
  8. Системи місцевих відсмоктувачів слід передбачати так, щоб концентрації видаляючих горючих газів, парів, аерозолів і пилу в повітрі не перевищували 50% нижньої концентраційної межі розповсюдження полум’я при температурі видаляючої суміші.
  9. Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення слід передбачати окремими для кожної групи приміщень, розміщених у межах одного пожежного відсіку.
  10. Системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей слід передбачати окремими від системи загальнообмінної витяжної вентиляції, дотримуючись вимог п. 6.6.3.33. цих Правил.
  11. Системи загальнообмінної витяжної вентиляції для приміщень категорій В, Г, Д, що видаляють повітря із 5-метрової зони навколо устаткування, яке має в своєму складі горючі речовини, що можуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні суміші, слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень.
  12. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування слід передбачати окремими для речовин, об’єднання яких може створювати вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечні і шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути вказана можливість об’єднання місцевих відсмоктувачів горючих і шкідливих речовин в загальні системи.
  13. Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин, що осаджуються або конденсуються у повітроводах та вентиляційному устаткуванні, слід передбачати окремими для кожного приміщення або для кожної одиниці устаткування.
  14. Рециркуляція повітря не допускається:

а)із приміщень, в яких максимальні витрати зовнішнього повітря визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го класів небезпеки, які виділяються;

б) із приміщень, в повітрі яких присутні хвороботворні бактерії і грибки у небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємні запахи;

в) із приміщень категорій А і Б, окрім повітряних та повітряно-теплових завіс біля зовнішніх воріт та дверей;

г) із 5-метрових зон навколо устаткування в приміщеннях категорій В, Г, Д, якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів, парів і аерозолів з повітрям;

д) із систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та вибухонебезпечних сумішей з повітрям; є) із тамбур-шлюзів.

  1. Припливне повітря слід подавати, як правило, безпосередньо у приміщення з постійним перебуванням в них людей.
  2. Припливне повітря слід направляти так, щоб повітря не надходило через зони із великим забрудненням — в зони з меншим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів.
  3. Видалення повітря із приміщення системами вентиляції слід передбачати із зон, в яких повітря найбільше забруднене. При виділенні пилу і аерозолей видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати із нижньої зони.

Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях їх постійного перебування.

У виробничих приміщеннях, в які виділяються шкідливі або горючі гази або пари, слід видаляти з верхньої зони не менше однократного повітрообміну за годину, а у приміщеннях висотою більше 6 м — не менше ніж 6 куб.м/г. на 1 кв. м площі приміщення.

  1. Залежно від умов виробництва на об’єктах повинні бути встановлені терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів, іншого устаткування вентиляційних систем, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.
  2. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи повинні регулярно очищатися від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного устаткування повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією об’єкта. Результати огляду обов’язково заносяться до спеціального журналу.
  3. Для запобігання засмічування території підприємства горючими відходами бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з ворітьми, які зачиняються. В інструкцій щодо заходів пожежної безпеки підприємства необхідно визначити максимально допустимі кількості відходів у бункерах, порядок та періодичність їх очищення.
  4. Низ отворів для приймальних пристроїв слід розміщувати на висоті більше 1 м від рівня стійкого снігового покрову, але не нижче 2 м від рівня землі.
  5. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції із верхньої зони приміщень слід розміщувати:

а) під стелею або покриттям, але не нижче 2 м від підлоги до низу отворів для видалення надлишків теплоти, вологи та шкідливих газів;

б) не нижче 0.4 м від площини стелі або покриття до верху отворів при видаленні вибухонебезпечних сумішей газів, парів та аерозолів (окрім суміші водню з повітрям);

в) не нижче 0.1 м від площини стелі або покриття до верху отворів у приміщеннях висотою 4 м та менше або не нижче 0.025 висоти приміщення (але не більше 0.4 м) в приміщеннях висотою більше 4 м — при видаленні суміші водню з повітрям.

  1. Приймальні отвори для видалення повітря системами загальнообмінної вентиляції з нижньої зони слід розміщувати на рівні до 0.3 м від підлоги до низу отворів.
  2. Захисне огородження слід передбачати на всмоктуючих та нагнітальних отворах вентиляторів, не приєднаних до повітроводів.
  3. В приміщеннях, обладнаних газовими приладами, на витяжних системах слід застосовувати решітки з пристроями для регулювання витрат повітря, що виключають можливість їх повного закриття.
  4. Устаткування систем припливної вентиляції, кон-диціонування та повітряного опалення (далі — устаткування припливних систем), що обслуговують приміщення категорій А і Б, не допускається розміщувати в загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням витяжних систем, а також з устаткуванням припливних систем із рециркуляцією повітря.

На повітроводах припливних систем, що обслуговують приміщення категорій А і Б, а також кімнати відпочинку, обігріву працюючих та контори майстра, розташовані в цих приміщеннях, слід передбачати вибухозахищені зворотні клапани в місцях перетину повітроводами огорож приміщень для вентиляційного устаткування.

  1. Устаткування витяжних систем, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом (вбиральні, курильні тощо) не допускається розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для припливних систем.
  2. Устаткування витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не слід розміщувати у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування разом з устаткуванням для інших систем.

Устаткування витяжних систем із приміщень категорій В не слід розміщувати у загальному приміщенні з устаткуванням витяжних систем із приміщень категорій Г.

  1. Устаткування систем місцевих відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід розміщувати разом зустаткуванням інших систем у загальному приміщенні для вентиляційного устаткування.
  2. Приміщення для устаткування витяжних систем слід відносити до категорій вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, які вони обслуговують.
  3. Прокладання труб з легкозаймистими та горючими рідинами і газами через приміщення для вентиляційного устаткування не допускається.
  4. У приміщеннях холодильних установок при застосуванні аміаку слід передбачати загальнообмінну вентиляцію, розраховану на видалення надлишків тепла.При цьому слід передбачати системи витяжної вентиляції із штучним збуджуванням, які забезпечують не менше чотирикратного повітрообміну, а при аварійних ситуаціях — одинадцятикратного за 1 годину.
  5. Викиди від систем витяжної вентиляції не допускається об’єднувати, якщо хоча б у одній із труб або шахт можливе відкладення горючих речовин або якщо при перемішуванні викидів можливе утворення вибухонебезпечних сумішей
  6. Постійні робочі місця, розташовані на відстані менше 3 м від зовнішніх дверей і 6 м від воріт, слід захищати перегородками або екранами від обдування холодним повітрям.
  7. Огороджуючі конструкції приміщень для вентиляційного устаткування, яке розміщене за протипожежною стіною, слід передбачати з межею вогнетривкості 0.75 г., двері — з межею вогнетривкості 0.6 г
  8. Пуск, налагодження, експлуатація та ремонт вентиляційних установок повинні виконуватися відповідно до вимог діючих нормативних актів.
  9. Вимоги до улаштування та експлуатації систем водопостачання

та каналізації

  1. Загальні вимоги
  2. Водопостачання та каналізація будівель і споруд підприємств повинні бути виконані у відповідності з вимогами СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85 і ГОСТ 12.3.006-75.
  3. В усіх типах будівель, які зводяться у каналізованих районах, слід передбачати системи внутрішнього водопостачання та каналізації
  4. Якість холодної та гарячої води, що використовується для господарсько- питних потреб, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82.Якість води, яка використовується для виробничих потреб, повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію, що випускається та забезпечувати відповідні санітарно-гігієнічні умови для обслуговуючого персоналу.
  5. У разі приєднання каналізаційних мереж промислових підприємств до вуличної або внутрішньоквартальної мережі населеного пункту слід передбачати випуски з контрольними колодязями, що розміщені поза межами підприємства.