Страница 14: НПАОП 16.0-1.16-97. Правила безпеки для тютюнового та тютюново- ферментаційного виробництва (32400)

Перед початком робіт працівники повинні бути проінструктовані про правила та засоби безпечного проведення робіт.

Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з ємкості та заходи щодо надання їм першої допомоги.

Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допускаються.

1. До проведення робіт електроприлади і обладнання ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, повинні бути вивішені плакати з попереджувальним написом «Не вмикати! Працюють люди!». Вентиляція ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні проводитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вентиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.
2. 1. До початку робіт усередині ємкості особи, відповідальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт, зобов’язані забезпечити:

а) повне звільнення ємкості від продуктів;

б) надійне від’єднання ємкості від водяних, парових, продуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглушок з вибитими на їх хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведенням тиску, на яке вони розраховані;

в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом «Не відкривати! Працюють люди!»;

г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднього провітрювання, а також на весь час роботи;

д) проведення лабораторного аналізу повітряного середовища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній -на відстані не більше 0.2 м від днища;

е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємкостях та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;

ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;

з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апарату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають бирки з позначенням номера і дати випробування;

й) наявність плакату з написом «Ремонт — працюють люди!».

1. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.
2. 1. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити, при необхідності -продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здійснюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану.
   2. 1. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного вентилятора у вибухозахищеному виконанні.
      2. 1. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами.
         2. Видалення газу з невеликих ємкостей допускається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.
         3. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг, необхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.
         4. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резервуару водою.
         5. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно провести аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоаналізатора або індикатора.
         6. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує граничне допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлангових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апаратах.
         7. Використання фільтруючих протигазів не дозволяється.
         8. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шоломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за виконання робіт.
         9. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.
         10. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сигнально-рятувальну линву, довжина якої на два метри перевищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м.
         11. Рятувальну линву прив’язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі евакуації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної линви положення його тіла було б вертикальним — головою догори.

Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.

1. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кожного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник, який спостерігає за роботою повітродувки.
2. 1. Дублер зобов’язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий усередині ємкості.
   2. 1. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
      2. 1. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублер зобов’язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
         2. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування, він зобов’язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.
         3. Тривалість одноразового перебування працюючого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
         4. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.
         5. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконуватись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризуються, не дозволяється.
         6. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0-91.
         7. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.
         8. Трансформатор для переносних електросвітильників повинен встановлюватись поза ємкістю, його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
         9. Працівник, що спускається до ємкості або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
         10. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов’язково відкритому верхньому.
         11. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху (зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на закриття люків.
         12. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними (бетонними) накривками.
         13. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випробування та позначення робочої вантажопідйомності.
         14. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.

При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебезпечних об’єктах.

1. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.
2. 1. При виконанні зварювальних робіт, як усередині ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.

Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.

1. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи.
2. 1. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.
   2. 1. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 с.

При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.

1. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.

Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з струмонепровідних матеріалів.

1. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.

Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.

1. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах
2. 1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2. ч. 1 цих Правил.
   2. 1. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.
      2. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що мають медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров’я робити на висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у силос.
      3. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї — що спускається, другої — що обслуговує лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг протигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясі робітника, що спускається.
      4. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12м повітря слід подавати за допомогою повітродувок з електроприводом.
      5. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не дозволяється.
      6. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, зачиненою на замок.
      7. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
      8. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:

• забезпечити герметичність технологічного устаткування, норій, шнеків, місць з’єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
• проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.

При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.

1. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом «підкопу» не дозволяється.
2. 1. Працівнику, який спускається у силос, не дозволяється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
   2. Миття та дезинфекція ємкостей
   3. 1. Роботи, пов’язані з миттям ємкостей та інших технологічних посудин, повинні бути механізовані.