Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів, а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів.

  1. Новозбудовані електроустановки та такі, що реконструюються, повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов’язковим оформленням відповідних актів та протоколів.

Вся технічна документація, у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації, повинна зберігатись у особи, що відповідає за електрогосподарство.

  1. Виконання електродвигунів, пускової та захисної апаратури, електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва, категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4, 12.

У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка, кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ.

  1. Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі, повинні мати виконання не менше ІР44 або спеціальне, що відповідає умовам їх роботи (наприклад, для хімічних установок тощо).
    1. Електродвигуни, які встановлюються в приміщеннях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують їх природне охолодження, повинні мати виконання не менше ІР44 або продувне з підведенням чистого повітря.
      1. Електродвигуни, які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях, повинні мати виконання не менше ІР43 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу (зі спеціальною обмазкою, вологостійку тощо).
      2. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники, призначені для вмикання-вимикання струму навантаження, повинні бути захищені кожухами, які не горять, без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням, що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, а також зовні приміщення, не повинна перевищувати 42 В.
      3. Комплектні пристрої (щити, шафи тощо), що призначені для робіт при напрузі до 1000 В, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83.

Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні, відгалужувальні, протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками.

  1. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах (накривках) шаф, ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування, що відповідає електроапаратурі.
    1. Для освітлення закритих місць устаткування, що потребують періодичного огляду та налагодження, на шафах, пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом «Місцеве освітлення».
      1. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей.

Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою, а при обслуговуванні з обох боків — також на його задній поверхні.

  1. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень.
    1. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства, при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу, що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт, а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати.
      1. Місця прокладання кабелів у землі (кабельні траси) повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ.
      2. Для виконання робіт на кабельних лініях не допускається користування переносними лампами напругою понад 12 В.
      3. Заміна плавких вставок запобіжників під напругою та встановлення некаліброваних вставок без маркірування величини номінального струму не дозволяється.
      4. Під час грози або при її наближенні всі роботи на лініях високої та низької напруги повинні бути припинені.
      5. Роботи по ремонту електроустаткування та механізмів повинні виконуватись лише після повного вимкнення від електромережі з обов’язковим вивішуванням на місцях вимкнення попереджувальних плакатів «Не вмикати! Працюють люди!»
      6. До вмикання у мережу електроустаткування,яке не діяло більше 1-го місяця, повинно бути проведено його огляд та перевірку опору ізоляції.
      7. У приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожеж-ною та пожежною небезпекою повинна забезпечуватися електростатична іскробезпека відповідно до ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83.
    2. Технічна документація
      1. На кожному підприємстві .повинна зберігатись технічна документація, у відповідності з якою електроустановки підприємства були допущені до експлуатації. До її складу відносяться:
  • акти приймання окритих робіт;
  • генеральний план ділянки, на який нанесені споруди та підземні електротехнічні комунікації;
  • затверджена проектна документація з усіма наступними змінами; •
  • акти випробувань та налагодження устаткування;
  • акт приймання електроустановок до експлуатації;
  • виконавчі робочі схеми первинних та вторинних електричних сполучень;
  • технічні паспорти основного устаткування;
  • інструкції з обслуговування електроустановок, а також посадові інструкції щодо кожного робочого місця та інструкції з охорони праці.
    1. По кожному цеху або самостійній виробничій дільниці необхідно мати:
  • паспортні карти або журнали з переліком електроустаткування і засобів захисту та наведенням їх технічних даних, а також інвентарних номерів;
  • креслення електроустаткування, електроустановок і споруд, комплекти креслень запасних частин, виконавчі креслення повітряних кабельних трас та кабельні журнали;
  • креслення підземних кабельних трас та заземлюючих пристроїв з прив’язками до будівель та стаціонарних споруд, а також наведенням місць встановлення з’єднувальних муфт та перетинів з іншими комунікаціями;
  • загальні схеми електропостачання, складені по підприємству в цілому та по окремих цехах та дільницях;
  • комплект експлуатаційних інструкцій з обслуговування електроустановок цеху, дільниці, комплект посадових інструкцій по кожному робочому місцю та інструкцій з охорони праці. Перелік таких інструкцій затверджує власник підприємства.
    1. Всі зміни в електроустановках, що вносяться під час екслуатації, повинні відображатись у схемах та кресленнях негайно за підписом особи, що відповідає за електрогосподарство, з наведенням її посади та дати внесення змін.
      1. На підстанціях, РУ або в приміщеннях, що відведені для персоналу, який обслуговує електроустановки, має знаходитись така оперативна документація:
  • оперативна схема або схема-макет;
  • оперативний журнал;
  • бланки наряд-допусків на виконання робіт на електроустановках;
  • бланки переключень;
  • журнал дефектів та несправностей на електроустаткуванні;
  • відомості показань контрольно-вимірювальних приладів та електролічильників;
  • журнал перевірки знань персоналу;
  • журнал обліку виробничого інструктажу;
  • списки осіб, які мають право одноосібно оглядати електроустановки і віддавати оперативні розпорядження, та інших відповідальних чергових вищої енергозабезпечуючої організації.
    1. Оперативну документацію періодично (у встановлені на підприємстві терміни, але не рідше одного разу на місяць) повинен переглядати вищий електротехнічний або адміністративно-технічний персонал, зобов’язаний вживати заходів до усунення дефектів та порушень в роботі електроустаткування.
    2. Обслуговування устаткування
      1. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електроустановки, повинна провадитись у комісії того підприємства, на якому працює особа, знання котрої перевіряються.
      2. Кожному працівникові, який пройшов перевірку знань, видається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи (ІІ-V) щодо електробезпеки.
      3. Спеціалісту з охорони праці, який не пройшов перевірки знань ПТБ і ПТЕ, ПУЕ та інструкцій, ніяких вказівок електротехнічному персоналу давати не дозволяється.
      4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхідно:
  • огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмоведучі частини, що знаходяться під напругою, до яких можливе випадкове доторкання;
  • працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під ставці чи на діелектричному килимку;
  • застосовувати інструмент а ізолюючими рукоятками (викрутки повинні мати ізольовані стержні), а при відсутності вказаного інструменту — користуватись діелектричними рукавицями.
    1. Встановлення та зняття запобіжників, як правило, виконується при знятій напрузі. Під напругою, але без навантаження, допускається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати.
      1. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні заходи:
  • виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення подачі напруги на місце роботи;
  • на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати;
  • перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах, на які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження електричним струмом;
  • накладене заземлення;
  • вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати;
  • огорожені, у разі необхідності, робочі місця та струмо-ведучі частини, що лишились під напругою.
    1. Організаційними, заходами, що гарантують безпечне ведення робіт на електроустановках, є:
  • оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або переліком робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації;
  • допущення до роботи;
  • нагляд під час роботи;
  • оформлення перерви у роботі, переведень на інше робоче місце, закінчення роботи.
    1. Відповідальними за безпеку робіт є:
  • особа, що видає наряд та віддає розпорядження;
  • допускаючий — відповідальна особа з оперативного персоналу;
  • відповідальний керівник робіт;
  • виконавець робіт;
  • спостерігач;
  • члени бригади.
    1. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади). Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.
      1. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід виконувати відповідно до п. 7.2.1.5 ч. 1 цих Правил.
      2. На всі роботи, які виконуються зі зняттям напруги, видається один наряд.
      3. Виконавець робіт, що виконуються за нарядом в електроустановках напругою понад 1000 В, повинен мати групу з електробезпеки не нижчу за IV, а в установках до 1000 В — не нижчу за III.
      4. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж.
      5. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу.
      6. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу, пов’язаного з роботою, при виконанні якої може виникнути небезпека ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки. Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці, або за його письмовою вказівкою особа, яка має групу з електробезпеки не нижчу за III.

Присвоєння групи І неелектротехнічному персоналу оформлюється у спеціальному журналі з підписами того, кого перевіряють, та того, хто перевіряє відповідно до додатка 18.

  1. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним струмом
    1. Для захисту людей від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі, один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоляція, вирівнювання потенціалів.
      1. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконувати:
  • при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище постійного струму — в усіх електроустановках. У разі неможливості виконання заземлення, занулення або, якщо це становить значні труднощі з технологічних причин, допускається обслуговування електроустаткування з ізолюючих площадок;
  • при номінальних напругах понад 42 В, але нижче 380 В змінного струму та понад 110 В, але нижче 440 В постійного струму — лише у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також на зовнішніх установках.
    1. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюючих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення, а також забезпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої, то штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності зниження щільності ‘струму, що протікає природніми заземлювачами або стікає з них.
      1. Для заземлення електроустановок різного призначення і різних напруг, що територіальне наближені одна до іншої, рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій.