Засідання колегії

Вперше колегія Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ініціювала розгляд стану додержання вимог законодавства про надра під час розробки родовищ прісних підземних вод.

У роботі колегії взяли участь представники Кабінету Міністрів України, Мінкомунгоспу, Держгеослужби Мінприроди, керівники комунальних підприємств-водокористувачів міст Києва, Львова та Луганська, директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки і охорони праці, працівники апарату та регіональних підрозділів Держгірпромнагляду.
Колегія визнала незадовільним виконання вимог законодавства про надра вітчизняними житлово-комунальними господарствами та водоканалами. Зокрема, сьогодні близько 40% підприємств, які працюють у цій сфері, не мають спеціальних дозволів на користування надрами, а також технологічних схем розробки родовищ і проектів зон санітарної охорони.
Крім того, визнано недостатнім контроль за використанням та охороною надр Мінбудом, Мінприродою, Радою міністрів АР Крим та державними адміністраціями України.
Наголошуючи на важливості охорони надр під час розробки родовищ прісних підземних вод, Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак зазначив: «Забезпечення населення України питною водою для більшості регіонів країни є однією з пріоритетних проблем. Її вирішення необхідне для збереження здоров’я, поліпшення умов діяльності та підвищення рівня життя населення».
Голова Комітету також підкреслив, що Кабінет Міністрів надає виняткового значення забезпеченню населених пунктів якісною питною водою. Сьогодні в Уряді триває робота над проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006—2020 роки», а також над новою редакцією Кодексу України про надра.
З доповіддю з цього питання виступив заступник Голови Держгірпромнагляду О. Румежак. Він зазначив, що у 2006 р. відповідно до протесту Генеральної прокуратури України внесено зміни в інструкцію щодо застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, де було скасовано норму відбору — 300 м3/добу, згідно з якою дозволялося видобувати підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. Це, по суті, і створило проблему відсутності спеціальних дозволів на користування надрами у ряду підприємств.
Не отримали спеціальних дозволів на користування надрами для експлуатації родовищ підземних прісних вод малі житлово-комунальні підприємства при селищних радах у Волинській області та 86 водозаборів обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» у Луганській області, що є порушенням ст. 19 Кодексу України про надра.
Також не вирішено питання щодо отримання спеціальних дозволів на право користування надрами по бюветах (артезіанських свердловинах) міста Києва, які використовують підземні води Київського родовища.
Так, тільки у Луганській області (50 ділянок обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода») запаси підземних прісних вод не підраховані і не затверджені в Державній комісії України по запасах корисних копалин.
На сьогодні склався несприятливий стан з експлуатацією підземних вод в Україні. На деяких площах водовідбір перевищує прогнозні ресурси підземних вод, що призводить до їх виснаження та погіршення якості. Найбільша кількість водозаборів, що працюють на затверджених запасах, на яких спостерігається забруднення підземних вод, у Донецькій (39), Луганській (14) та Полтавській (12) областях. 28 ділянок підземних вод втрачені через неправильну їх експлуатацію.
Для керованості впливу техногенних чинників на стан підземної гідросфери необхідно виконання комплексу робіт з вивчення режиму підземних вод. Проте в період з 1992 р. по 2002 р. з 8140 спостережних свердловин Державної мережі моніторингу підземних вод залишилось 1148 свердловин, а за останні чотири роки втрачено ще 313 свердловин.
З метою посилення нагляду за експлуатацією родовищ прісних підземних вод в 2006—2007 рр. територіальними органами Держгірпромнагляду було проведено цільові перевірки житлово-комунальних підприємств та водоканалів по всій Україні. Згідно з інформацією територіальних управлінь у ході проведених перевірок виявлено ряд суттєвих порушень, які характерні для всіх областей України. Особливо це стосується відсутності дозвільної і проектної документації.
Не виконуються вимоги нормативно-правових актів з проведення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ підземних прісних вод (Новосанжарський селищний комбінат комунальних послуг у Полтавській області), не розроблені і не погоджені проекти дослідно-промислової розробки.
Не розроблені та не погоджені з Держгірпромнаглядом відповідно до вимог ст. 51 Кодексу України про надра проекти (технологічні схеми) розробки родовищ підземних прісних вод (ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», більша частина житлово-комунальних господарств при селищних радах та водоканалів).
Також не виконуються умови спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: не розроблені та не затверджені проекти зон санітарної охорони родовищ підземних прісних вод майже у всіх житлово-комунальних господарствах при селищних радах і більшій частині водоканалів. Наприклад, відсутні проекти зон санітарної охорони родовищ підземних прісних вод у структурних підрозділах водоканалізаційного підприємства «Вінницяводоканал».
Має місце недодержання вимог законодавства з встановлення розмірів першої зони (зони суворого режиму) санітарної охорони свердловин (комунальне підприємство «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства» у Чернігівській області).
Крім того, не додержуються вимоги нормативно-правових актів з огородження першої зони санітарної охорони, наприклад, відкрито прохід для сторонніх осіб до свердловин (Пустомитівська районна комунальна служба у Львівській області).
З порушенням ст. 98 Водного кодексу України і ст. 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» працює більша частина водозаборів, зокрема, деякі свердловини не обладнані водомірами, а облік видобутку підземних вод проводиться лише за продуктивністю та часом роботи насосів.
Практично всі комунальні підприємства і водоканали, які є надрокористувачами, не мають гідрогеологічних служб, і, як наслідок, на родовищах підземних прісних вод не проводяться режимні спостереження. У той же час вищі та середні технічні навчальні заклади країни щороку випускають близько 170—180 інженерів і техніків-гідрогеологів, які не можуть знайти роботу за фахом і йдуть в інші сфери виробництва.
Не проводиться ліквідація артезіанських свердловин, непридатних до експлуатації (ОКП «Компанія «Луганськвода»), що може призвести до забруднення та виснаження родовищ прісних підземних вод.
Органи місцевого самоврядування не здійснюють у межах своєї компетенції контроль за використанням та охороною надр відповідно до вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
О. Румежак висловив сподівання, що нове Міністерство з питань житлово-комунального господарства врахує всі проблемні питання та приділить цьому особливу увагу.
Колегія також проаналізувала стан науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою і роботу Павлоградської державної гірничотехнічної інспекції та Державного підприємства «Східний експертно-технічний центр».