3.1.24. Допоміжні приміщення (кормоцехи, кормокухні і склади) тваринницьких ферм повинні відповідати вимогам ОНТП 1-89.
3.1.25. Допоміжні приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння залежно від властивостей горючих речовин (фізико-хімічних, пожежонебезпечних}, площі приміщення і категорії приміщення за вибухопожежною небезпекою. Засоби пожежогасіння необхідно розміщувати на видних та легкодоступних місцях, по можливості ближче до виходу з приміщень.
3.1.26. Люки і завантажувальні отвори повинні закриватися міцними кришками, які фарбують з обох боків у сигнальний жовтий колір згідна з ГОСТ 12.4.026.
3.1.27. На складах та в інших приміщеннях, що використовуються для зберігання кормів, соломи і сіна в тюках, необхідно вивішувати таблички із зазначенням дозволеного навантаження на 1 м2 перекриття.
3.1.28. У приміщеннях, де використовуються електрокари, навантажувачі та інший транспорт, потрібно забезпечувати окремі зони для проїзду транспорту і для проходу обслуговуючого персоналу.
3.1.29. В транспортних і комунікаційних галереях висота проходів повинна бути не менше 1,8 м, ширина — не менше ніж 0,8м.
3.2. Водопостачання
3.2.1. Джерела водопостачання та оцінка можливостей їх використання, водопровідні споруди, водогони, зони санітарної охорони групового водопроводу і водопостачання пасовищ повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84, ВСН 33/10-2.2.10-88, ВСН 33-2.2.04-86, ВНТП-СГіП-46-1.94 і Правил пожежної безпеки в Україні.
3.2.2. Водопійний майданчик повинен мати тверде покриття з обов'язковим закріпленням його країв. Майданчик повинен мати ухил у бік пониження рельєфу місцевості в межах 0,250 (0,5%)- 5° (10%).
Стоки з майданчика відводяться канавою, довжина якої повинна забезпечувати відведення їх від місця водозабору на відстань понад 100 м на глинистих і не менше 200 м — на піщаних ґрунтах.
3.2.3. При заборі води для пиття та господарських потреб належить улаштовувати зони санітарної охорони джерел водопостачання згідно з вимогами ВСН 33-3.5-77.
3.2.4. Питання про забезпечення питною водою обслуговуючого персоналу та тварин на пасовищах повинно вирішуватися за погодженням із місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби.
4. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ
4.1. Переробка й приготування кормів
Подрібнення кормів
4.1.1. Виробничий процес приготування кормів не повинен включати операції, що приводять до безпосереднього контакту працівників із кормовим матеріалом, перебування в робочій зоні механізму або в зоні викидання компонентів кормосуміші, пари, рідини.
4.1.2. Дробарки, вальцеві верстати, жорна та інші подрібнювачі встановлюються на фундаментах відповідно до експлуатаційної документації на устаткування. У разі використання цих машин у складі комплекту обладнання комбікормового або кормоприготувального цеху їхнє місце і спосіб установки визначаються проектом.
4.1.3. Під час підготовки до роботи подрібнювачів необхідно перевірити балансування робочого органу, кріплення ножів, молотків і протирізальноі пластини, справність і надійність кріплення кришки дробильної камери, наявність захисних огороджень на передачах та рухомих частинах машин.
4.1.4. Не допускаються до роботи подрібнювачі з незбалансованим ротором, незакріпленими ножами і молотками.
4.1.5. При підготовці до роботи живильників та подрібнювачів слід перевірити кріплення болтових з'єднань, натяг ременів і ланцюгів. Рухомі й нерухомі ножі подрібнювачій повинні бути закріплені болтами з контргайками, а зазори між ними — відповідати значенням, вказаним у паспорті машини.
4.1.6. Перед пуском подрібнювача потрібно впевнитися у відсутності сторонніх предметів усередині нього і на живильниках.
4.1.7. Подача продуктів у подрібнювач здійснюється тільки після виходу його ротора у робочий режим.
Продукт необхідно подавати в машину рівномірно, використовуючи для цього спеціальні дерев'яні подавачі-проштовхувачі з ручкою довжиною не менше 1 м.
4.1.8. Подрібнювачі, які мають реверсивний пристрій для пуску транспортера, спочатку потрібно включити на зворотний хід, щоб упевнитися у відсутності сторонніх предметів на транспортері, зупинити, а потім переключити на робочий хід.
4.1.9. Під час завантаження подрібнювачів необхідно слідкувати, щоб у них не потрапляли сторонні предмети і змерзлі грудки технологічного продукту.
4.1.10. Очищати від забивання робочі органи (подрібнювачі, живильники тощо) потрібно тільки при виключеному і повністю зупиненому обладнанні з ужиттям заходів, які запобігають його випадковому пуску (знімання приводних пасів, відключення муфти, навішування на пусковий пристрій попереджувальної таблички "Не вмикати!" тощо).
4.1.11. Не дозволяється перебування працівників на платформі працюючого живильника та в зоні викидання подрібненої маси. Перебування працівників у ямах і траншеях допускається тільки при установленні на подрібнювачах дефлектора і напрямного рукава.
4.1.12. Робочі місця й приміщення, де встановлені подрібнювачі, необхідно щоденно прибирати від пилу й бруду.
Автоклавна (гідробаротермічна) обробка грубих кормів
4.1.13. Під час автоклавної обробки грубих кормів повинні виконуватися вимоги ДНАОП 0.00-1.07-94 та експлуатаційної документації до автоклавів.
4.1.14. Автоклави встановлюють в окремому приміщенні з температурою повітря не нижче 5 °С.
4.1.15. Завантаження сировини в автоклави, як правило, повинно бути механізованим.
4.1.16. При використанні хімічних реагентів, з метою запобігання попаданню їх у повітря виробничого приміщення, передбачається герметизація обладнання і система аспірації.
4.1.17. Перед кожним циклом парової обробки кормів необхідно проводити гідравлічну перевірку автоклава, а також прилеглих трубопроводів і запірної арматури, використовуючи процес замочування сировини в автоклаві під тиском води не меншим, ніж робочий тиск пари. Максимальний тиск живильного насоса не повинен перевищувати дозволеного робочого тиску автоклава згідно з експлуатаційною документацією.
4.1.18. Противаги кришок автоклавів потрібно огороджувати, а масу їх відрегулювати так, щоб виключити самовільне опускання кришок.
4.1.19. Випускання відпрацьованої пари в ємкість з водою здійснюється через барботувальний пристрій у нижній її частині. Ємкість з водою повинна мати пряме (таке, що не перекривається) сполучення з атмосферою за межами робочого приміщення.
4.1.20. Швидкознімні кришки автоклава протягом процесу обробки повинні бути закриті на замок. При використанні прохідних автоклавів у тупиковій схемі неробочі кришки повинні мати заглушки.
4.1.21. Перед закриванням автоклава прилеглі поверхні кришок і торців очищаються від часток корму і змащуються графітним мастилом, яке не взаємодіє із гумою прокладок.
4.1.22. Для контролю тиску в автоклаві необхідно спостерігати за показаннями манометра на підвідному трубопроводі і не допускати підвищення тиску більше встановленого.
4.1.23. Перед подачею води слід проконтролювати, щоб різниця температур між водою і стінками автоклава не перевищувала 45 °С.
4.1.24. Швидкість розігрівання і охолодження стінок автоклава не повинна перевищувати 2 °С за 1 хв. Регулювання теплообміну здійснюється подачею води або пари за допомогою витратного вентиля.
4.1.25. Автоклави повинні бути забезпечені апаратурою автоматичного запису температури і тиску робочого середовища. Вона встановлюється в кабіні оператора або в інших місцях поблизу пультів і органів керування, де б забезпечувалось постійне спостереження за їх роботою і показаннями.
4.1.26. Автоклави, їх кришки, трубопроводи і ємкості для води повинні бути теплоізольовані негорючими матеріалами. Температура поверхні теплоізоляції автоклава не повинна перевищувати 45 °С.
4.1.27. Трубопроводи потрібно фарбувати відповідно до ДНАОП 0.00-1.11-98.
4.1.28. Конденсат повинен відводитися в безпечне місце. При його зливанні необхідно переконатися, що навпроти зливного отвору немає людей.
4.1.29. При гідробаротермічній обробці грубих кормів знімати або відкривати кришки устаткування необхідно тільки після припинення подачі пари та повного закриття вентилів.
4.1.30. Під час вивантаження кормів із автоклава потрібно проводити вентиляцію приміщення.
Екструдування кормів
4.1.31. Оператор, який обслуговує прес-екструдер, повинен працювати в спеціальному одязі, головному уборі, мати при собі рукавиці від підвищених температур типу Тп 400 згідно з ГОСТ 12.4.103.
4.1.32. Над кожним прес-екструдером повинен бути пристрій для примусової витяжної вентиляції. При непрацюючій вентиляції прес-екструдер включати не дозволяється.
4.1.33. Не дозволяється знаходитися проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу вихідної суміші на виході із шнека дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей понад 45 °С.
Хімічна обробка кормів
4.1.34. Безпека під час роботи з аміачною водою, рідким (безводним) аміаком та іншими хімреагентами повинна відповідати вимогам НАОП 2.2.00-1.08-82.
Працівники, які працюють з рідким (безводним) аміаком, повинні мати посвідчення на право обслуговування посудин, які працюють під тиском.
Хімічна обробка кормів має проводитися тільки при наявності вентиляції.
4.1.35. Під час роботи з аміаком, каустичною содою та іншими хімічними речовинами працівники повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98 та ЗІЗ згідно з розділом 9 частини 1 цих Правил.
4.1.36. Перевозити хімічні речовини необхідно у закритих ємкостях відповідно до вимог п.10.2 частини 1 Правил.
4.1.37. Зберігати вапно, карбамід, селітру необхідно у спеціально обладнаних сухих приміщеннях в закритій тарі.
У кормоцеху слід зберігати не більше однодобового запасу цих речовин.
4.1.38. Ємкість для зберігання аміачної води високої концентрації (25 %-ної) повинна мати відповідний напис, бути заземлена, обладнана запобіжними клапанами і знаходитися за межами приміщення кормоцеху.
4.1.39. Сховища для аміачної води мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння.
У випадку виникнення пожежі пересувні ємкості з аміачною водою транспортують у безпечне місце, а стаціонарні — щедро поливають водою.
Зберігання горючих матеріалів, проведення будь-яких робіт із застосуванням відкритого вогню і куріння на відстані менше 100 м від сховища аміачної води не дозволяється.
4.1.40. Машини і ємкості з хїмреактивами повинні розміщуватися на огороджених, рівних, із твердим покриттям майданчиках.
Машини і спецмашини, цистерни, бочки мають піддягати перевірці технічного стану, усуненню виявлених несправностей, випробуванню на холостому ходу і під навантаженням.
4.1.41. В місцях розташування машин і ємкостей з хімічними речовинами вивішують інструкції по їх безпечному обслуговуванню.
4.1.42. Запірні пристрої ємкостей належить відкривати повільно і плавно без ривків і ударів металевими предметами.
4.1.43. Продування контрольних кранів і вентилів та відбір проб аміачної води, каустичної соди та інших хімреактивів необхідно проводити обережно, у гумових рукавичках, в протигазі із відповідним фільтруючим елементом згідно з підрозділом 10.2 частини 1 цих Правил.
4.1.44. Переливання аміачної води із однієї тари в іншу слід виконувати за методом "газової обв'язки", коли пари з наповненої ємкості потрапляють у порожню. При цьому працівники повинні знаходитися з навітряного боку.
4.1.45. Кислоти і формалін потрібно переливати з бутлів за допомогою сифонів, не допускаючи розбризкування рідин.
4.1.46. Приготування робочих розчинів реагентів необхідно проводити в закритих установках з мішалками. Подачу вихідних речовин і робочого розчину слід здійснювати за допомогою механізмів або обладнання (шнеки, насоси), що запобігають контакту працівників з реагентами.
4.1.47. Робочий розчин повинен подаватися у змішувачі-реактори через інжекторний пристрій.
4.1.48. Під час застосування їдкого натру або кальцинованої соди можлива кристалізація їх у трубопроводах, що може спричинити підвищення тиску до аварійного.
У такому разі необхідно відігрівати трубопровід гарячою водою або парою з дотриманням заходів безпеки,
4.1.49. Гасити вапно і обробляти ним солому потрібно в закритих ємкостях, заглиблених у землю і розміщених за межами приміщення.
4.1.50. Перед обслуговуванням, ремонтом; і внутрішнім оглядом ємкостей і трубопроводів з-під аміачної води та інших хімреагентів необхідно їх промивати й продувати повітрям або парою, які подаються в нижню частину ємкості при відкритому верхньому люкові. Люк ємкості залишають відкритим до повного видалення з неї пари аміаку. Лише після цього можна виконувати ремонтні роботи та користуватись відкритим вогнем.
Для виконання цих робіт видається наряд-допуск. Роботи належить здійснювати відповідно до пунктів 10.11.8-10.11.12 частини 1 цих Правил.
4.1.51. Цехи з хімічної обробки кормів потрібно забезпечити:
— розчином гідрокарбонату натрію (0,5 % -ним і 1 % -ним об'ємом не менше ніж по 3 л кожного для нейтралізації кислоти, що потрапила в очі або на шкіру;
— сухою харчовою содою (не менше 1 кг) для приготування розчинів;
— 1 % -ним розчином лимонної або оцтової кислоти, насиченим розчином борної кислоти для нейтралізації лугів (аміачної води, каустичної соди);
— ємкістю із чистою водою для умивання після нейтралізації кислот або лугів;
— аптечкою першої допомоги з необхідними медикаментами.
Запарювання та варіння кормів
4.1.52. Варильні котли, що працюють під тиском більше 0,07 МПа (0,7 атм.), та водогрійні котли з температурою нагрівання понад 115 °С повинні експлуатуватися відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94, а при нижчих тисках і температурі — згідно з вимогами ДНАОП 0.00-1.26-96.
