5.3.4. Пускові кнопки, рукоятки і рубильники повинні бути встановлені так, щоб виключалася можливість їхнього самовільного вмикання, а оператору було зручно і безпечно ними користуватися.

5.3.5. Усі передачі, сполучні муфти машин і устаткування повинні бути надійно огороджені.

5.3.6. Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням і усуненням несправностей машин і устаткування, повинні проводитися після виключення двигуна і повної зупинки робочих органів.

5.3.7. На робочих місцях операторів, що обслуговують машини й устаткування, повинні бути вивішені інструкції з техніки безпеки.

5.3.8. У місцях над гнойовим каналом, де тимчасово зняли решітку, необхідно встановити огородження.

5.3.9. Приводний редуктор з електродвигуном повинен бути встановлений на бетонній основі. Електропроводку до нього необхідно прокладати в металевій трубі. Корпус електродвигуна і труба повинні бути заземлені.

5.3.10. Приямок гноєприймача похилого транспортера необхідно закрити щитом, а приводний агрегат обгородити перилами заввишки не менш 1,2 м.

5.3.11. Скребкові, стрічкові транспортери і люки для скидання гною або посліду повинні бути огороджені захисними решітками.

5.3.12. Отвір для похилого транспортера в холодний час року повинен закриватися щитом або фартухом із важкої тканини.

5.3.13. Жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами, що витримують навантаження транспортних засобів на переїзді і працівників із вантажем на переходах.

5.3.14. Під час роботи транспортера не дозволяється впускати в приміщення або випускати з нього тварин.

5.3.15. Для пуску і зупинки транспортера для видалення гною або дельта-скрепера потрібно у протилежних кінцях приміщення обладнати дистанційне керування з дублюючими кнопками.

5.3.16. Включати транспортер у роботу повинен відповідальний за його експлуатацію, попередньо переконавшись у відсутності на ньому або в жолобі сторонніх предметів. Після цього він має подати умовний сигнал про пуск.

5.3.17. Горизонтальний транспортер типу ТСН дозволяється включати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском треба переконатися, що шкребки похилого транспортера не примерзли до кожуха. Для зменшення примерзання похилий транспортер повинен попрацювати 5 хвилин після виключення горизонтального транспортера.

5.3.18. Регулювальні і ремонтні роботи, натяг ланцюга, а також змащення поворотних зірочок необхідно виконувати після повної зупинки транспортера і вивішування біля пускових кнопок плакатів: "Не вмикати! Працюють люди".

Не дозволяється проводити натяг ланцюга прокручуванням валу електродвигуна.

5.3.19. Під час роботи на грейферних кранах-навантажувачах необхідно керуватися вимогами ДНАОП 0.00-1.03-93.

5.3.20. Електроапаратура, що встановлена на відкритій пло-щадці, повинна бути надійно закрита кожухами і щитками, що захищатимуть її від опадів.

5.3.21. Перед початком роботи оператор, що обслуговує електрифікований грейферний кран, зобов'язаний перевірити справність гальмового пристрою і кінцевого вимикача, відсутність пошкоджень і оголених ділянок на електрокабелі, надійність і справність запірного пристрою грейфера.

Справність троса грейфера і стан канатів скреперних установок (кількість обірваних дротів на 1 м троса не повинна перевищувати 10 %) необхідно перевіряти щорічно із занесенням результатів перевірки в цаспорт установки.

5.3.22. Відстань від землі до силового електрокабелю грейферного крана має бути не менше 2 м.

5.3.23. Грейферним краном, призначеним для переміщення ґною, не дозволяється переміщати інші вантажі.

5.3.24. Під час завантаження транспортного засобу водій зобов'язаний вийти з кабіни. Очікувати закінчення завантаження дозволяється за межами робочої зони.

5.3.25. Перед початком завантаження транспортного засобу гноєм, а також перед початком руху із місця водій повинен переконатися, що в робочій зоні немає людей, після чого подати сигнал і почати рух.

5.4. При обробці і зберіганні гною необхідно виконувати такі вимоги:

5.4.1. Гній видаляють і обробляють у системі, окремій від мереж каналізації господарсько-побутових стоків населеного пункту, а також виробничих і дощових стоків ферми.

5.4.2. Металеві відстійники встановлюють в опалюваних приміщеннях так, щоб був вільний доступ для їх обслуговування і ремонту. У верхній частині відстійника обладнують робочі площадки з огородженням заввишки не менше 1,2 м.

5.4.3. Гноєсховища необхідно обгороджувати на висоту 1,5м, а укоси зміцнювати проти розмиву. Улаштовувати їх потрібно посекційно з метою проведення профілактичних ремонтів і очищення.

5.4.4. При проведенні робіт в гноєнакопичувачах, каналізаціійних колодязях, закритих ємкостях необхідно виконувати вимоги підрозділу 10.11 частини 1 цих Правил.

5.4.5. Глибокі гноєприймачі, ємкості для збереження рідкого гною, аеротенки, гноєсховища повинні мати запобіжні огородження, перила. Металеві сходи з рифленими ступенями необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу.

5.4.6. Пневматична установка для видалення рідкого гною повинна мати запірну арматуру для відключення гноєнакопичувача від повітропроводів.

5.4.7. Прийомна лійка гноєнакопичувача повинна мати захисну решітку, що виключає попадання в нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів. Експлуатація пневмоустанов-ки без решітки не дозволяється.

5.4.8. Засувки, вентилі, крани, розміщені вище 2 м від рівня підлоги або заглиблені, необхідно обладнати пристроями (важільними або штанговими), що дозволяють відчиняти і закривати їх із робочого місця.

5.4.9. Автоматичне дистанційне керування шиберними засувками каналів гноєвидалення повинно мати дублюючі засоби з ручним керуванням.

5.4.10. Пневмоустановка для видалення гною повинна експлуатуватися відповідно до експлуатаційної документації.

5.4.11. При знезаражуванні гною рідким аміаком необхідно дотримуватися вимог НАОП 2.2.00-1.08-82.

5.4.12. Біля магнітних пускачів повинні бути таблички з написом "Стороннім вмикати транспортер заборонено", а на підлозі біля них мають бути ізолюючі підставки.

6. УТРИМАННЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

6.1. Планування, організація й проведення робіт по догляду за великою рогатою худобою повинні передбачати:

— безпечну експлуатацію машин і механізмів;

— своєчасний ремонт і лагодження обладнання;

— своєчасну заміну обладнання, яке стало непридатним;

— усунення безпосереднього контакту працюючих із небезпечними факторами;

— запобігання виникненню стресового стану у тварин.

6.2. Режим технологічних процесів має забезпечувати:

— погодженість і надійність роботи технологічного обладнання, виключаючи проявлення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

— завантаження машин повинно відповідати їх продуктивності.

6.3. При виконанні технологічних операцій по догляду й годівлі тварин необхідно дотримуватися встановленого розпорядку дня.

6.4. До самостійного виконання робіт по догляду за великою рогатою худобою допускаються працівники, які пройшли стажування під керівництвом завідуючого фермою (бригадиром) або досвідченого працівника, який володіє навиками безпечного виконання робіт,

6.5. Не допускаються до роботи на фермах особи, у яких виявлені захворювання, спільні для людей і тварин.

6.6. При прив'язному утриманні худоби прив'язь повинна бути міцною й зручною під час догляду тварин.

6.7. Стійлове обладнання для утримання великої рогатої худоби повинно виключати можливість виходу тварин за межі кліток, стійл або секцій.

6.8. Некастрованих бичків на відгодівлі необхідно утримувати на прив'язі.

6.9. У битливих корів потрібно відпилювати роги.

6.10.Перегін тварин до місця зважування або проведення ветобробки необхідно здійснювати по скотопрогонах.

6.11. Майданчик біля станка для фіксації тварин повинен бути покритий м'яким асфальтом або килимками з рифленої листової гуми.

6.12. При впусканні й випусканні тварин двері приміщень, загонів і кліток повинні бути відкритими й зафіксованими.

7. УТРИМАННЯ СВИНЕЙ

7.1. Безпека при проведенні робіт, пов'язаних з утримуванням свиней, повинна відповідати ВНТП-СГіП-46-2.95.

7.2. До обслуговування підсосних свиноматок не допускаються особи молодше 18 років та вагітні жінки. До роботи з іншими групами тварин можна допускати підлітків від 16 років лише з дозволу медичної комісії і згоди комітету профспілки.

7.3. Персонал, допущений до обслуговування свиней, повинен знати:

— призначення і зміст виконуваних операцій;

— будову і призначення обладнання, яке обслуговується, захисних засобів, що забезпечують безпечну його експлуатацію;

— способи і прийоми безпечного виконання технологічних операцій;

— правила користування засобами колективного та індивідуального захисту.

— правила пожежної безпеки;

— способи надання першої долікарської допомоги.

7.4. Індивідуальне фіксування свиней в положенні стоячи необхідно проводити за верхню щелепу щипцями або з використанням закрутки.

7.5. В групових станках для відокремлювання тварини необхідно використовувати поперечний пересувний щит. Перед заходом у груповий станок необхідно одягати захисні циліндри з залізного листа, фанери або з міцного картону. Такий циліндр кріплять до пояса працівника. Він прикриває нижню частину тіла та ноги, не доходячи до підлоги на 5-6 см.

7.6. Ікла в кнурів, які досягли парувального віку (а надалі — у міру відростання), необхідно вкорочувати і затупляти. При цьому кнурів фіксують у станках.

7.7. Під час проведення масових зооветеринарних заходів або сортування свиней фіксують групами в загонах-розколах, дорослих — у станку на розв'язках, а поросят — на столі-станку. При відсутності станків тварин необхідно фіксувати шляхом накладання мотузяної петлі на носову частину і закріплення її у прив'язі.

7.8. Моціон свиней потрібно проводити за допомогою установки для активного моціону, яка виключає перебування працівників серед тварин.

7.9. Свинарські ферми та комплекси слід забезпечувати електричними палицями-поганялками.

7.10. Зважувати свиней потрібно на спеціально призначених вагах.

7.11. На вигульних майданчиках та в літніх таборах годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд транспорту і вхід працівників у зону знаходження тварин.

7.12. При утриманні свиней в приміщеннях без вікон необхідно улаштовувати чергове освітлення з автоматичним або ручним вмиканням.

7.13. Для зниження мікробної забрудненості повітря свинарських приміщень необхідно застосовувати фізичні та хімічні засоби знезараження повітря: опромінення бактерицидними лампами БУВ-15, БУВ-30, БУВ-60 з екранами, які запобігають прямому попаданню променів на людину і тварин, з розрахунку 2-2,5 Вт/м2; зрошування стін за допомогою установок, змонтованих на шасі електрокара ЄП-106, установок УДС, ДУК або універеальної установки ЛСД-2 розчинами свіжогашеного вапна, розчином кальцинованої соди, розчином хлорного вапна і 2 %-ним розчином активного хлору з розрахунку 1 л/м2. Для боротьби із запахами рекомендується застосовувати електричні та хімічні озонатори, дезодоранти (хлорне вапно, персульфат амонію та ін.).

8. УТРИМАННЯ ОВЕЦЬ

8.1. Виробничі процеси на вівчарських підприємствах повинні відповідати технологічній документації та цим Правилам.

8.2. Чабанські бригади повинні бути забезпечені засобами надійної фіксації овець під час виконання зооветеринарних робіт, штучного осіменіння та стриження тварин.

8.3. Для кожної отари повинні складатися графіки й маршрути руху на відведені пасовища, визначатися місця розташування отар і водопою.

8.4. Для запобігання удару блискавки під час грози не допускається перебування працівників серед овець або на близькій відстані від отари, що знаходиться на відкритій місцевості чи в кошарі.

8.5. При застосуванні спеціальних установок для дезінфекційної обробки овець з метою профілактики чи лікування необхідно застосовувати механізми і отрутохімікати відповідно до експлуатаційної документації на установки і правил застосування отрутохімікатів.

8.6. Щоб не припуститися травматизму та отруєння працівників і тварин, застосовувати отрутохімікати і готувати дезінфекційні розчини, а також проводити обробку тварин необхідно тільки під керівництвом досвідченого спеціаліста.

8.7. Усіх працівників, що беруть участь у приготуванні розчинів і обробці овець пестицидами, необхідно забезпечувати відповідними ЗІЗ.

8.8. Працівників необхідно забезпечити місцями для переодягання, питною водою та водою для вмивання, аптечками першої допомоги, первинними засобами пожежогасіння.

8.9. Робочі місця операторів агрегатів для купання необхідно обладнувати сонцезахисними тентами й огородженнями і розміщувати так, щоб на оператора не потрапляли бризки робочої рідини.

8.10. Не дозволяється під час обробки овець знаходитись на краю ванни для купання.

8.11. Стриження овець необхідно проводити у спеціально обладнаному сухому, продезінфікованому приміщенні без протягів із достатнім освітленням кожного робочого місця або під навісом.

8.12. З метою запобігання травмуванню працівників під час стриження овець необхідно вжити заходів щодо попередження самовільного проникнення тварин на територію стригального пункту. Для цього огородження оцарок та загонів для овець повинні бути перевірені на справність та відремонтовані.

8.13. Перед початком стриження овець потрібно організувати навчання стригалів.

8.14. Під час стриження на стелажах або столах повинні бути пристрої для фіксації ніг овець.

8.15. Стригальний агрегат та стригальні машинки повинні бути справні й відрегульовані. Використовувати електростригальні машинки потрібно відповідно до експлуатаційної документації.

8.16. Стриження тварин за допомогою електростригальних машинок виконується на столах або сухих дерев'яних щитах.