---

IEC/TR 60083:1997 Штепселі та розетки для побутових приладів і аналогічного загального призначення, які застандартизовано в країнах-членах ІЕС

ІЕС 60112:1979 Метод визначання порівняльних індексів стійкості до поверхневих розрядів твердих ізоляційних матеріалів у вологих умовах

ІЕС 60227 (всі частини) Кабелі з ПВХ ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно

ІЕС 60245 (всі частини) Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно

ІЕС 60695-2-10:2000 Випробовування на вогнебезпеку. Частина 2-10. Методи випробовування, що проводять розпеченими/гарячими проводами. Пристрій для розпечування проводу і загаль­ний процес випробовування

ІЕС 60695-2-11:2000 Випробовування на вогнебезпеку. Частина 2-11. Методи випробовування, що проводять розпеченими/гарячими проводами. Методи випробовування на займистість гото­вого виробу від розпеченого проводу

ІЕС 60695-2-12:2000 Випробовування на вогнебезпеку. Частина 2-12. Методи випробовування, що проводять розпеченими/гарячими проводами. Методи випробовування матеріалів на зай­мистість від розпеченого проводу

ІЕС 60695-2-13:2000 Випробовування на вогнебезпеку. Частина 2-13. Методи випробовування, що проводять розпеченими/гарячими проводами. Методи випробовування матеріалів на зай­мистість від розпеченого проводуІЕС 60730 (всі частини) Автоматичні електричні регулятори побутової та аналогічної призна- ченості

ІЕС 61058 (всі частини) Вимикачі електричних приладів

ІЕС 61140:1997 Захист від ураження електричним струмом. Загальні аспекти для інсталляції і обладнання

ISO 286-1:1988 Система обмежень і допусків ISO. Частина 1. Основи допусків, відхилів і по­садок

ISO 1101:1983 Технічні креслення. Геометричне подання розмірних допусків. Встановлювання допусків на форму, орієнтацію, розміщеність та відхили. Загальні положення, визначення понять, символів, позначень на кресленнях

ISO 1456:1988 Металеві покриви. Електролітично осаджені покриви із нікелю з хромом та із міді з нікелем і хромом

ISO 2081:1986 Металеві покриви. Електролітично осаджені покриви із цинку на залізо або сталь

ISO 2093:1986 Електролітично осаджені покриви із олова. Вимоги і методи випробовування.

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Там, де застосовано визначення «напруга» та «струм», треба вважати середньоквадратичні значення цих величин, окрім окремо обговорених випадків.

Застосовані в цьому стандарті поняття наведено нижче.

Поняття «арматура» («accessory») застосовують як загальний термін, що охоплює з’єднувачі і (або) вводи електричних приладів (і в деяких випадках штепсельні вилки).

Пристрій, що дає змогу з’єднувати або роз'єднувати шнури з електричним приладом або іншим обладнанням. Цей пристрій складається з двох частин: з’єднувача і вводу електричного приладу

Частина з’єднувача електричного приладу, сконструйована як одне ціле зі шнуром живлення, або призначена для з’єднання з ним.

Примітка. Лише один шнур поєднують до з'єднувального пристрою

Частина з’єднувача електричного приладу, що сконструйована як одне ціле з електричним приладом або обладнанням, або вмонтована в нього, або призначена для фіксування на ньому.

Примітка 1. Ввід електричного приладу, сконструйований як одне ціле з електричним приладом або обладнанням, вва­жають вводом електричного приладу (з корпусом І основою включно), що утворений корпусом електричного приладу або об­ладнання.

Примітка 2. Ввід електричного приладу, вмонтований до електричного приладу або обладнання, вважають окремим вво­дом електричного приладу, що вбудований в електричний прилад або обладнання, чи зафіксований на ньому

Арматура, сконструйована так, що шнур можна замінити

Арматура, що сконструйована так, що вона утворює елемент конструкції зі шнуром, виготов­лений виробником арматури. Цей елемент повинен бути виготовлений так, щоб:

• не було можливості від'єднати шнур від арматури без приведення цього елемента в непри­датність;

• не було можливості відкрити арматуру без застосовування ручних інструментів чи з засто­совуванням, наприклад, викрутки.

Примітка. Арматуру вважають повністю непридатною, якщо для повторного збирання є потреба застосування додатко­вих деталей чи матеріалів

Частина штиря, що виступає з поверхні зчеплення

Механічний пристрій, що утримує з’єднувач у належному контакті з відповідним вводом елек­тричного приладу і запобігає його ненавмисному від’єднанню

Напруга, яку призначає виробник арматури

Значення сили струму, яку призначає виробник арматури

Частина, до якої приєднують провідник і яка забезпечує багаторазове приєднання

Частина, до якої постійно приєднано провідник

Затискач для приєднання і подальшого від’єднання провідника, до того ж це з’єднання вико­нують безпосередньо чи за допомогою Гвинтів або Гайок будь-якого типу

Затискач ґвинтового типу, в якому провідник вставляють в отвір або порожнечу, де його затис­кають ґвинтом. Тиск може прикладатися безпосередньо ґвинтом або через проміжну затискну пластину, до якої тиск прикладається ґвинтом

Затискач ґвинтового типу, в якому провідник затискають під головкою Гвинта. Затискний тиск створюють безпосередньо головкою Гвинта, або через проміжну деталь, таку як шайба, затискна пластина чи пристрій, що не дає змоги Гвинту розгвинчуватись

Затискач ґвинтового типу, в якому провідник затискають під гайкою. Затискний тиск прикла­дають безпосередньо Гайкою відповідної форми або через проміжну деталь, таку як шайба, затискна пластина чи пристрій, що не дає змоги Гайці розгвинчуватись

З’єднувальний затискач для приєднання і подальшого від’єднання провідника, до того ж це з’єднання виконують безпосередньо чи за допомогою пружин, ексцентриків, конусів тощо

Ґвинт, виготовлений з матеріалу, що має більший опір деформації, ніж матеріал, в який його вґвинчують.

Примітка. Цей ґвинт виготовлюють із конічною наріззю. Крім того, він має звуження на кінцевій частині, яке утворює конус Гвинта. Нарізь, що утворюється під час угвинчування Гвинта, стає надійною після достатньої кількості обертів Гвинта, яка пере­вищує кількість витків нарізі на його конічній частині

Самонарізний ґвинт, що має неперервну нарізь. Функцією цієї нарізі не є видаляння матеріалу із отвору.

Примітка. Приклад нарізевоформувального самонарізного Гвинта показано на рисунку 28

Самонарізний ґвинт, що має переривану нарізь. Функцією цієї нарізі є видаляння матеріалу із отвору.

Примітка. Приклад нарізевонарізного самонарізного Гвинта показано на рисунку 29

Випробовування одного чи декількох пристроїв, що мають однакову конструкцію, з метою підтвердити відповідність окремим вимогам.

[IEV 151-04-15]

Випробовування, яке проводять на кожному пристрої під час виготовляння або після нього, для того щоб підтвердити, що кожний пристрій відповідає окремим вимогам.

[IEV 151-04-16]

2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

З’єднувачі електричних приладів мають бути спроектовані і сконструйовані так, щоб за нор­мального використовування під час роботи вони забезпечували надійність і безпечність для корис­тувача та оточення.

Відповідність цій вимозі перевіряють проведенням усіх передбачених випробовувань.

Примітка. Необхідно мати на увазі, що з’єднувальні пристрої електричних приладів.повинні відповідати всім відповідним вимогам і випробовуванням, передбаченим у цьому стандарті.

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Випробовування провадять для того, щоб підтвердити відповідність вимогам, наданим у цьому стандарті.

Випробовування такі:

випробовування типу — проводять на типових зразках кожного виду арматури;

приймальні випробовування проводять виробники на кожному виді арматури, виготовленому згідно з цим стандартом.

Підпункти 5.2—5.7 стосуються випробовувань типу, а 5.8 — приймальних випробовувань.

Незамінювані з’єднувачі, окрім тих, що утворюють частину комплекту шнура, треба випробо­вувати зі шнуром довжиною не менше ніж 1 м.

Для випробовування з’єднувачів необхідно 9 зразків (якщо вони із еластомерного чи термо­пластичного матеріалу— 11):

• групу 1 із трьох зразків випробовують передбаченими випробовуваннями, за винятком за­значених у розділах 14, 15, 16, 19, 20 та 21 і в 22.4 та 24.2;

• групу 2 із трьох зразків випробовують випробуваннями, наведеними в розділах 14, 15, 16, 19, 20 і 21 (разом із повторними випробовуваннями відповідно до розділу 16);

• групу 3 із трьох зразків випробовують випробовуваннями, наведеними в 22.4;

• групу 4 із двох зразків, виконаних із еластомерного або термопластичного матеріалу, випро­бовують відповідно до 24.2 (разом із попереднім оброблянням відповідно до розділу 16).

Для незамінюваних з’єднувачів з індикаторами, щоб провести випробовування відповідно до розділу 15, треба взяти три додаткових зразки з одним відімкненим полюсом індикатора.

В основному, лише те випробовування, за якого зразок вийшов із ладу, треба повторити, за винятком випадків, коли:

1. вийшов із ладу один із трьох зразків групи 2, зазначеної в 5.5, під час випробовування відпо­відно до розділів 19, 20 або 21; у цьому разі випробовування, наведені в 5.5 для групи 2, повто­рюють починаючи з розділами 16 і далі;

2. вийшов із ладу один із трьох зразків групи 1, наведеної в 5.5, під час випробовування відповідно до розділу 22 або 23 (окрім 22.4), у цьому разі випробовування, встановлені в 5.5 для групи 1, повторюють починаючи з розділу 18 і далі.

Замовник може представити разом із першою групою зразків додаткову групу зразків, яка може знадобитися, якщо один зразок вийде з ладу. Випробовувальний пост буде після цього без додаткового запиту виконувати випробовування додаткових зразків, і випробовування вважатимуть не пройденими, якщо не пройде випробовування додаткова група. Якщо додаткова група не буде представлена разом із першою групою, то після виходу зі ладу одного із зразків випробовування далі не провадять.

5.8 Приймальні випробовування наведено в додатку А.

6. НОМІНАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТНИХ ПАРАМЕТРІВ

   1. Номінальне значення напруги 250 В.

   2. Значення номінальних сил струмів 0,2 А, 2,5 А, 6 А, 10 А та 16 А, як зазначено в 9.1. Відповідність вимогам 6.1 та 6.2 перевіряють огляданням марковання.

7. КЛАСИФІКАЦІЯ

   1. З’єднувальні пристрої електричних приладів покласифіковано:

      1. Відповідно до максимальної температури основи штирів відповідного вводу електрич­ного приладу: