Страница 6: ДСТУ IEC 60320-1:2005. З’єднувачі електричні для приладів побутового та аналогічного загального призначення. Частина 1. Загальні технічні вимоги (62505)

Перед розміщуванням зразків у вологій камері, їх нагрівають до температури, що лежить у діапазоні між значеннями температури t °С і (t + 4) °С.

Зразки витримують у камері протягом:

• 168 год (7 днів) для з'єднувачів, що мають контакт заземлення і для вводів електричних приладів, що мають контакт заземлення, що являють собою окрему арматуру, невбудовану в об­ладнання;

• 48 год (2 дні) в усіх інших випадках.

Примітка 1. У переважній більшості випадків зразки можуть бути доведені до окремої температури витримуванням їх за цієї температури у крайньому разі протягом 4 год перед оброблянням вологою.

Примітка 2. Відносну вологість у межах від 91 % до 95 % можна досягти розміщуванням у вологій камері насиченого розчину сульфату натрію (Na₂SO₄) або нітрату калію (KNO₃) в воді, з досить великою поверхнею контакту з повітрям.

Примітка 3. Для того, щоб забезпечити задані умови усередині камери, необхідно забезпечити постійне циркулювання повітря в камері, а камера повинна бути термоізольована.

Після цього оброблення зразок не повинен мати ознак пошкоджень, зазначених у цьому стандарті.

14. ОПІР ІЗОЛЯЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ

    1. Електричний опір ізоляції і електрична міцність з'єднувачів електричних приладів повинні відповідати вимогам.

Відповідність перевіряють випробовуваннями, наведеними в 15.2 і 15.3, при цьому ці випро­бовування провадять у вологій камері або в приміщенні, де зразки було доведено до необхідної температури, і безпосередньо після випробувань відповідно до розділу 14.

Індикатори, що можуть пошкодитися під час випробовування відповідно до 15.2 і 15.3, також як неонові лампи, має бути під'єднано до одного полюса під час випробовування.

Опір ізоляції вимірюють:

1. у вводів електричних приладів, що перебувають у контакті зі з’єднувачами, між струмовід- ними штирями, що з’єднані разом, і корпусом;

2. у вводів електричних приладів, що перебувають у контакті зі з’єднувачами, по черзі між кожним штирем і з іншими, з’єднаними разом;

3. у з’єднувачів, між струмопровідними штирями, що з’єднані разом, І корпусом;

4. у з’єднувачів, по черзі між кожним штирем з іншими з'єднаними разом;

5. у замінюваних з’єднувачів, між будь-якою металевою деталлю кріплення шнура, з затиск­ними Гвинтами включно, і контактом заземлення або затискним контактом заземлення;

6. у замінюваних з’єднувачів, між будь-якою металевою деталлю кріплення шнура, з затиск­ними ґвинтами включно, і металевим стрижнем із діаметром, що відповідає максимальному діаметру шнура, який вводять у це місце.

Таблиця 2 — Максимальні діаметри шнурів

Значення електричного опору ізоляції повинне бути не менше ніж 5 МОм.

До визначення «корпус», застосованого в переліках а) і с), належать усі доступні для дотику металеві деталі, закріплювальні ґвинти, і таке інше, і металеву фольгу, що прикладають до зовніш­ньої поверхні ізоляційних деталей, і до лицьової поверхні з’єднувачів також (пункт с)).

Металевою фольгою обгортають зовнішню поверхню ізоляційних деталей; але фольгу не втис­кають в отвори.

Значення випробовувальної напруги повинне становити (4 000 ± 60) В, коли її прикладають між струмопровідними деталями і корпусом (переліки а) І с)) і (2 000 ± 60) В в усіх інших випадках.

Спочатку прикладають не більше половини від заданої напруги, а потім її швидко збільшують до максимального значення.

Ніякого іскріння чи пробою не повинно статися під час випробовування.

Примітка 1. Високовольтний трансформатор, який застосовують під час випробовування, повинен бути сконструйований так, щоб під час короткого замикання його вихідних клем, після того, як вихідну напругу підняли до відповідного випробовувань- ного значення, вихідна сила струму становила не менше ніж 200 мА, Захисне реле не повинне вимикатися, коли вихідна сила струму менша ніж 100 мА,

Примітка 2. Звертають увагу на те, щоб середньо квадратичне значення випробовувальної напруги вимірювали з відхи- лом у межах ± 3 %.

Примітка 3. Тліючі розряди без падання напруги зневажають.

14. ЗУСИЛЛЯ ВМИКАННЯ ТА ВИМИКАННЯ З’ЄДНУВАЧА

    1. Конструкція з’єднувачів електричних приладів повинна забезпечити легке вмикання з’єднувача і його вимикання від вводу електричного приладу за нормального використовування.

Відповідність перевіряють на з’єднувачах так:

• проведенням випробовування, наведеного в 16.2, щоб підтвердити, що значення макси­мальної сили, необхідної для вимикання з'єднувача від вводу електричного приладу, не більше за значення сили, зазначеної в таблиці 3;

• проведенням випробовування, наведеного в 16.3, щоб підтвердити, що значення мінімаль­ної сили, необхідної для витягування одноштирового калібра із окремої контактної збірки, не менше за значення сили, зазначеної в таблиці 3.

Таблиця 3 — Максимальні і мінімальні значення сил вимикання

Ці випробування повторюють після випробування, наведеного в розділі 21.

Арматуру зі стопорними пристроями випробовують без застосовування цих пристроїв.

Ввід електричного приладу закріплюють на монтажній площині А пристрою, наведеного на рисунку 11, так, що осі штиря вводу електричного приладу розміщенні вертикально, а вільні кінці штирів спрямовані донизу.

Для випробовування з’єднувачів, призначених для гарячих і дуже гарячих умов застосовування, передбачений нагрівальний пристрій С, на якому монтують ввід електричного приладу.

Ввід електричного приладу має чисті відшліфовані штирі із загартованої сталі, з шорсткістю поверхні, що не перевищує 0,8 мкм по їх активній довжині, штирі відстоять один від одного на но­мінальній відстані з допустимими відхилами ^⁰² мм.

Розміри штиря мають максимальні значення з допустимими відхилами _J₀₁ мм, за винятком того, що лише довжина штиря повинна відповідати допуску, зазначеному в аркуші стандарту, а внутрішні розміри кожуха мають мінімальні значення з допустимими відхилами ⁺§’¹ мм, обгово­реному на відповідному аркуші стандарту.

Примітка 1. Максимальне значення — це сума номінального значення з максимальними допустимими відхилами.

Штирі протирають холодним хімічним знежирювачем, щоб видалити жир перед кожним випро­бовуванням.

Примітка 2. Під час застосовування рідини, передбаченої для цього випробовування, треба вжити відповідних заходів безпеки, щоб запобігти вдиханню її парів.

З’єднувач вставляють у відповідний ввід електричного приладу на повну довжину і витягують із нього 10 разів. Потім його знову вставляють, при цьому елемент Е, що несе, зроблено для ос­новної маси F і додаткової маси G, приєднують до з’єднувача відповідним затискачем D. Додат­кова маса така, що вона додає силу, значення якої становить одну десяту частину від максималь­ної сили вимикання, обговореної в таблиці пункту 16.1, і ця додаткова маса повинна бути виконана як одне ціле.

Основну масу підвішують на з’єднувач без ривків, а додаткову масу відпускають із висоти 5 см так, щоб вона впала на основну масу. З'єднувач не повинен залишитись у вводі електричного приладу.

Випробовувальний штировий калібр, показаний на рисунку ЗО, прикладають до кожного окремого контакту з’єднувача з вертикальними осями контактів, при цьому калібр звішують вертикально донизу.

Випробувальний штировий контакт виконано із загартованої сталі, з шорсткістю поверхні, що не перевищує 0,8 мкм по його активній довжині.

Штирова частина калібру повинна мати мінімальні розміри, зазначені на відповідному аркуші стандарту для вводу електричного приладу, з допустимими відхилами ⁺р’⁰¹ мм, за винятком того, що довжина штиря повинна відповідати допуску, зазначеному в аркуші стандарту.

Загальна маса калібру повинна бути така, щоб прикладала силу, значення якої наведене в таблиці 3.

Штир протирають холодним хімічним знежирювачем щоб видалити жир перед кожним випро­бовуванням.

Примітка. Під час застосовування рідини, передбаченої для цього випробовування, треба вжити відповідних заходів без­пеки, щоб унеможливити вдихання її парів.

Після цього випробувальний штировий калібр вводять у контактну збірку.

Випробовувальний штировий калібр вводять обережно, захищаючи збірку від удару під час випробовування на мінімальну силу вимикання.

Калібр не повинен випасти з контактної збірки протягом 3 с.

14. ФУНКЦІЮВАННЯ КОНТАКТІВ

Контакти та штирі з’єднувачів електричних приладів повинні утворювати з’єднання ковзанням. Контакти з’єднувачів повинні забезпечити відповідний контактний тиск і не повинні руйнуватися за нормальної роботи.

Ефективність тиску поміж контактами і штирями не повинна залежати від пружності ізоляцій­ного матеріалу, на якому їх монтують.

Відповідність вимогам перевіряють огляданням і проведенням випробовувань відповідно до розділів 16, 18, 19, 20 і 21.

14. СТІЙКІСТЬ ДО НАГРІВАННЯ З’ЄДНУВАЧІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ ГАРЯЧИХ І ДУЖЕ ГАРЯЧИХ УМОВ ЗАСТОСОВУВАНЯ

    1. З’єднувачі електричних приладів для гарячих і дуже гарячих умов застосовування повинні витримувати нагрівання, яке створює електричний прилад або інше обладнання.

З'єднувачі для гарячих і дуже гарячих умов застосовування повинні бути сконструйовані так, щоб ізоляція жил шнура не перегрівалась.

Відповідність перевіряють для з’єднувачів випробовуванням відповідно до 18.2, і, для вводів електричних приладів — випробуванням 18.3.

З’єднувач вводять у ввід електричного випробовувального апарата, приклад якого наведено на рисунку 13, в якому його залишають на 96 год (на чотири дні). Протягом всього цього періоду в основі штиря підтримують температуру:

• (120 ± 2) °С у з'єднувачів для гарячих умов застосовування;

• (155 ± 2) °С у з’єднувачів для дуже гарячих умов застосовування.

Для з’єднувачів на 10 А, ввід електричного приладу має кожух із ізоляційного матеріалу, і мон­тують ввід утопленим у корпус приладу.

Для з’єднувачів на 16 А, ввід електричного приладу має кожух із металу, і монтують ввід на поверхні корпусу приладу.

Вводи електричних приладів повинні мати тип, що відповідає типу з’єднувача, і повинні мати латунні штирі, розміри яких наведено на відповідному аркуші стандарту.

Під час випробовування значення перевищення температури в місці розділення жил шнура не повинно бути більше 50 К.

Температуру визначають за допомогою термопар.

Після зняття з випробувального апарата з’єднувач охолоджують до температури, що близько дорівнює температурі навколишнього середовища, а потім вставляють у ввід і витягують із нього 10 разів.

Після цього випробування з’єднувач не повинен мати ознак пошкоджень, зазначених у цьому стандарті.

Зокрема, зразок не повинен мати таких ознак:

• пошкоджень, що впливають на захист від ураження електричним струмом;

• послаблення електричних і механічних з’єднань;

• тріщин, вздуття, усадки тощо.

Примітка 1. Вживають заходів, щоб це випробовування провадили в нерухомому повітрі. Рекомендують, щоб випробо­вує альний аппарат було розміщено в закритій шафі чи подібній камері, що має достатньо значний об’єм.

Примітка 2. Точкою розділення жил вважають місце, за межами якого жили не можуть торкнутись одна іншої, навіть якщо з’єднувач ударяють або роняють.

Примітка 3. Якщо ізоляція жил шнура у незамінюеаного з'єднувача може витримувати температуру більше ніж 75 °С, то в місці розділення може допускатися більш високе перевищення температури, якщо при цьому температура не перевищить значення допустимої температури ізоляції жил.

Примітка 4. Перегляд цього випробовування — на розгляді.