Страница 9: ДСТУ IEC 60320-1:2005. З’єднувачі електричні для приладів побутового та аналогічного загального призначення. Частина 1. Загальні технічні вимоги (62505)

Після випробування дві деталі з’єднувача не повинні роз'єднатися, деталі, що забезпечують захист від ураження електричним струмом, не повинні послабитись, а деталі, що перебувають під напругою, не повинні стати доступними для дотику.

Зразок затискають між стальними затискачами, що мають циліндричну поверхню з радіусом 25 мм, шириною 15 мм і ефективною довжиною між напрямними мінімум 50 мм. Радіус заокруг­лення кутів становить 2,5 мм.

Зразок затискають так, щоб передня поверхня затискачів збігалася з передньою поверхнею кожуха.

Значення сили, яку прикладають через затискач, становить (20 ± 2) Н.

Через 1 хв, коли кожух ще затиснений, відповідні прохідні калібри повинні увійти у ввід елект­ричного приладу. У разі сумнівів, і коли калібрів немає, внутрішні розміри кожуха треба виміряти. Виміряні розміри повинні відповідати відповідному аркушу стандарту.

Це випробовування повторюють після повороту зразка на 90°.

23. СТІЙКІСТЬ ДО НАГРІВАННЯ ТА СТАРІННЯ

    1. З'єднувачі електричних приладів повинні бути досить стійкі до нагрівання.

Відповідність перевіряють проведенням випробовувань, наведених у 24.1.1—24.1.3.

Під час випробовування зразок не повинен змінитися настільки, щоб стати непридатним до його подальшого застосовування, і ущільнювальний компаунд не повинен витекти настільки, щоб оголити деталі, що перебувають під напругою.

Примітка 1. Якщо з'єднувачі і вводи електричних приладів представлені разом, то їх випробовують з’єднаними.

Примітка 2. Невеликим зміщенням ущільнювального компаунду зневажають, за умови, що безпечність не порушена.

Частини кріплення шнура і захисний пристрій шнура, деталі, що не містяться безпосередньо навколо гніздових контактів з’єднувачів, відформованих разом із шнуром, і керамічні деталі не піддають цьому випробовуванню.

Перед початком випробовування, кульку і опору, на якій встановлюють зразок, доводять до відповідної температури. Деталь, яку випробовують, розміщують на стальній пластині товщиною 3 мм у безпосередньому контакті з нею, щоб її можна було піддати випробовувальній силі. Якщо неможна проводити випробовування на цьому зразку, то зазначене випробовування треба провадити на будь-якому зразку з того самого матеріалу, товщиною принаймні 2 мм.

Поверхню деталі, що випробовують, розміщують у горизонтальному положенні, і стальну кульку діаметром 5 мм притискають до поверхні з силою 20 Н.

Випробовування провадять у нагрівальній камері, в якій підтримують температуру:

• (155 ± 2) °С для арматури, призначеної для дуже гарячих умов застосовування;

• (125 ± 2) °С для арматури, призначеної для гарячих умов застосовування;

• (125 ± 2) °С для тих деталей арматури, призначеної для холодних умов застосовування, на яких закріплюють струмопровідні деталі і деталі схеми заземлення;

• (75 ± 2) °С для інших деталей арматури, призначеної для холодних умов застосовування, і всіх деталей з’єднувачів електричних приладів на 0,2 А.

Через 1 год кульку знімають зі зразка, який потім охолоджують протягом 10 с приблизно до кімнатної температури занурюванням у холодну воду.

Діаметр вм’ятини, утвореної кулькою, не повинен перевищити 2 мм.

Зразок затискають між стальними затискачами, що мають циліндричну поверхню з радіусом 25 мм, шириною 15 мм і довжиною 50 мм. Радіус заокруглення кутів 2,5 мм.

Зразок затискають так, що затискачі натискають на нього в тому місці, в якому його закріплюють за нормального застосовування, при цьому центральна лінія затискачів повинна якомога ближче збігатися з центром цього місця.

Сила, яку прикладають через затискачі, становить 20 Н.

Через 1 год зразок звільняють із затискачів, і на ньому не повинно бути ознак пошкоджень, зазначених у цьому стандарті.

Для випробовувань, наведених у 24.2.1—24.2.3 застосовують два нових зразки, які спочатку піддають випробовуванню за розділом 16.

Примітка 1. Для випробовувань, наведених у 24.2.1 і 24.2.2 рекомендують застосовувати електронагрівальну камеру.

Примітка 2. Невимушена циркуляція повітря повинна бути забезпечена отворами в стінках вказаної камери.

Примітка 3. Температуру можна вимірювати термометрами.

Під час випробовування з'єднувачі перебувають у контакті з відповідними вводами електрич­них приладів, відповідно до аркуша стандарту.

Вказівний палець, обгорнутий шматком сухої грубої тканини, притискають до зразка з зусил­лям 5 Н.

На зразку не повинно залишитися залишків від тканини, а матеріал зразка не повинен при­липнути до тканини.

Після випробування зразок не повинен мати ознак пошкоджень, зазначених у цьому стандарті.

Примітка. Зусилля зі значенням 5 Н можна забезпечити у такий спосіб.

Зразок розміщують на одній чаші терезів, а іншу чашу навантажують масою, що дорівнює сумі маси зразка з масою 500 г. Рівновагу після цього встановлюють натисканням на зразок вказівним пальцем, обгорнутим у шматок тканини.

23. КРІПЛЕННЯ, СТРУМОПРОВІДНІ ЧАСТИНИ ТА З’ЄДНАННЯ

    1. Електричні чи механічні з’єднання повинні витримувати механічні навантаження, що трапляються під час експлуатування.

Ґвинти і ґайки, що передають контактний тиск, і які задіяно під час з’єднання та монтування арматури під час установлювання, і (або) які, ймовірно, будуть задіяні під час строку служби, по­винні бути в зачепленні з металевою наріззю.

Ґвинти для з’єднання жил не повинні бути самонарізними ґвинтами.

Ґвинти і ґайки, що задіяно під час монтування арматури під час установлювання, і (або) які, ймовірно, будуть задіяні під час строку служби, не повинні бути самонарізного типу.

Примітка. Мають на увазі ґвинти І ґайки, що задіяно під час монтування арматури, щоб закріпити кришки чи пластини кришок тощо, але якими не закріплюють основу для введення електричного приладу.

Відповідність перевіряють огляданням, а на ґвинтах і ґайках, що передають контактний тиск, і які задіяно під час з’єднання і монтування арматури під час установлювання, і (або) які, ймовірно, будуть задіяні під час строку служби, провадять нижче наведене випробовування.

Ґвинти і ґайки затягують і послаблюють:

• 10 разів для металевих ґвинтів, що перебувають у зачепленні з наріззю, виконаною в ізо­ляційному матеріалі або для ґвинтів, що зроблено з ізоляційного матеріалу;

• 5 разів в усіх інших випадках.

Ґвинти і ґайки, що перебувають у зачепленні з наріззю, виконаною в ізоляційному матеріалі, повністю видаляють і знову вводять кожний раз. Випробовування провадять відповідною випро- бовувальною викруткою або ґайковим ключем, якими прикладають момент обертання, значення якого відповідає наведеній нижче таблиці.

Примітка. Форма леза випробовувальної викрутки повинна відповідати головці ґвинта.

Під час випробовування з’єднувальних ґвинтів з’єднувачів, ґнучку жилу розміщують у затискачі. Жилу ворушать кожний раз після послаблення ґвинта чи ґайки.

Номінальна площа поперечного перерізу жили повинна бути 1 мм² для з’єднувачів на 10 А і 1,5 мм² для з’єднувачів на 16 А.

Ґвинти або ґайки треба затягувати повільно.

Таблиця 8 — Момент обертання, який прикладають під час випробову­вання на затягування чи послаблення

До колонки І належать ґвинти без головок, що після затягування не виступають із отвору, і до інших ґвинтів, які не можна затягувати відкруткою з лезом, ширшим ніж діаметр ґвинта.

До колонки II належать інші ґвинти і ґайки. Для ґвинтів, що мають шестикутну головку з про­різом, провадять випробовування лише викруткою.

Під час випробовування ґвинтове з’єднання не повинне послабитись і при цьому не повинно трапитися таких пошкоджень, як поломка ґвинтів або пошкодження прорізів головок, нарізей, шайб або хомутів, що згубно вплинуть на подальше застосовування арматури.

Примітка. Гвинтові з'єднання треба частково перевіряти проведенням випробувань, наведених у розділах 20 І 23.

Ґвинти із ізоляційного матеріалу не треба застосовувати в тих випадках, коли їх заміна мета­левими ґвинтами може порушити ізоляцію з’єднувача електричного приладу.

Відповідність перевіряють огляданням і вручну.

Примітка. Вимоги відносно правильного введення вважають виконаними, якщо є змога введення ґвинта лише в прямому положенні, наприклад направленням цього ґвинта закріпленою деталлю, виточкою у внутрішній наріззі або застосовуванням ґвинта з видаленою на його кінці наріззю.

Цю вимогу не відносять до з’єднувачів електричних приладів для холодних умов застосову­вання, якщо є достатня пружність металевих деталей, щоб компенсувати можливу усадку чи плас­тичну деформацію ізоляційного матеріалу.

Примітка. Придатність матеріалу розглядають із точки зору стабільності розмірів.

Відповідність перевіряють огляданням.

Примітка. Ця вимога не виключає електричні з'єднання з пласким шнуром із металевої фольги для значення номіналь­ної сили струму до 0,2 А, де контактного тиску досягають за допомогою ізоляційного матеріалу, який має такі властивості, що забезпечує надійний і постійний контакт в усіх умовах нормального застосовування, особливо беручи до уваги усадку, пластичну деформацію, старіння і пластичну деформацію ізоляційної деталі.

Відповідність перевіряють огляданням або вручну.

Примітка 1. Пружинні шайби можуть забезпечити відповідне застопорення.Примітка 2. Для заклепок не круглий корпус або відповідна заглибина можуть бути достатніми.

Примітка 3. Ущільнювальний компаунд, що розм’ягшується під час нагрівання, забезпечує достатнє застопорення лише для Гвинтових з’єднань, які не крутять під час експлуатування.