З'єднання між затискачами і іншими деталями сконструйовано так, що вони не будуть працювати послабленими за нормального застосовування.
Відповідність перевіряють огляданням і випробовуванням вручцу.
Стумовідні частини і контакти заземлення має бути виконано з металу, що має під час роботи з’єднувача електричного приладу відповідну міцність і стійкість до корозії.
Відповідність перевіряють огляданням і за необхідності проведенням хімічного аналізу.
Приклади придатних матеріалів під час застосовування в допустимому температурному діапазоні і за нормальних умов хімічного забруднення містять:
мідь;
сплав, що містить у собі у крайньому разі 58 % міді для деталей, що обробляють у холодному стані, або у крайньому разі 50 % міді для інших деталей.
нержавіючу сталь, що містить у крайньому разі 13 % хрому і не більше ніж 0,09 % вуглецю;
сталь, що має покрив із цинку, осадженого електролітичним способом, згідно з ISO 2081, причому це покриття має товщину принаймні 5 мкм (ISO Service Condition No. 1);
сталь, що має покрив із нікелю і хрому, осаджених електролітичним способом, згідно з ISO 1456, до того ж цей покрив має товщину принаймні 20 мкм (ISO Service Condition No. 2);
сталь, що має покрив із олова, осадженого електролітичним способом, згідно з ISO 2093, до того ж цей покрив має товщину принаймні 12 мкм (ISO Service Condition No. 2);
Деталі, які можуть бути піддані механічному зносу, повинні бути виконані зі сталі, що має електролітичним способом осаджений покрив.
Сталь, що має електролітичним способом осаджений покрив із цинку, призначена лише для струмопровідних частин із високоякісної листової сталі, якщо не передбачено виконання нерухомого електричного з’єднання. Для з’єднань дозволено застосовувати покрив із цинку, осадженого електролітичним способом, але лише для деталей, що не беруть безпосередньої участі в проведенні струму, таких як ґвинти або шайби, що застосовують до окремих типів затискачів, і передають лише контактний тиск.
Примітка 1. Вимоги цього підпункту не поширюються на магнітні системи, нагрівальні елементи, біметалічні компоненти, шунти, деталі електронних приладів тощо.
Примітка 2. Ґвинти, Гайки, шайби, затискні пластини і подібні деталі затискачів не вважають струмовідними частинами.
Примітка 3. Нові вимоги, що підлягають перевірянню випробовуванням на визначення стійкості до корозії, перебувають на розгляді. Ці вимоги повинні дати змогу застосовувати інші матеріали, якщо вони мають відповідний покрив.
За умов вологи, метали, що мають значну різницю електрохімічного потенціалу відносно один до одного, не треба застосовувати в контакті один з одним.
Відповідність перевіряють огляданням.
Штирі вводів електричних приладів для дуже гарячих умов застосовування повинні мати захисний покрив із нікелю або повинні бути виконані із матеріалу, не менш стійкого до корозії. Остання вимога не поширюється до штирів вводів електричних приладів, виконаних як одне ціле чи включених до електричного приладу або до обладнання, за умови, що їх температура не перевищує 140 °С за нормальної роботи.
Відповідність перевіряють огляданням.
ДОВЖИНИ ШЛЯХІВ СПЛИВУ СТРУМУ, ЗАЗОРИ
ТА ПРОМІЖКИ ЧЕРЕЗ ІЗОЛЯЦІЮ
Довжини шляху спливу струму, зазори та проміжки через ізоляцію у з’єднувачів і вводів електричних приладів, окрім виконаних як одне ціле чи долучених до електричного приладу або обладнання, повинні бути не меншими за значення, зазначені в таблиці 9.
Для індикаторних схем із таким електричним опором, що сила струму пошкодження ніколи не перевищує 0,25 А, за умови шунтування шляхів струму спливу або проміжків у таких схемах задане значення може бути зменшено до 1,0 мм. Окрім того, резистори в індикаторній схемі повинні працювати за потужності розсіювання, яка не перевищує 75 % від номінального значення, заявленого виробником і вказаної в документації.
Таблиця 9 — Мінімальні значення довжини шляху спливу струму і проміжків в ізоляції
|
Довжини шляху спливу струму і зазори |
мм |
|
між частинами з різною полярністю, що перебувають під напругою |
3 |
|
між частинами, що перебувають під напругою і доступними для дотику металевими частинами недоступними для дотику зовнішніми Гвинтами або подібними частинами (лише для з'єднувачів) |
4*) 3 |
|
між частинами схеми заземлення і частинами, що перебувають під напругою доступними для дотику Гвинтами або подібними частинами недоступними для дотику зовнішніми Гвинтами або подібними частинами (лише для з'єднувачів) кріпленням шнуру, з його затискними Гвинтами разом |
4 3 1,5 1,5 |
|
Товщина ізоляційного матеріалу між доступними для дотику металевими деталями і деталями, що перебувають під напругою |
1,5 |
|
Примітка 1. Для з'єднувачів поняття «доступні для дотику металеві частини» містить у собі металеву фольгу в контакті з зовнішніми поверхнями ізоляційного матеріалу. Примітка 2. Недоступні для дотику Гвинти — це ті, до яких неможливо доторкнутись стандартним випробувальним стрижнем. Примітка 3. Ізоляція повинна складатись із твердого матеріалу з одним або більше ніж одним повітряними зазорами. |
|
|
Це значення не поширюється на випадки, коли розміри, наведені на відповідному аркуші стандарту, мають менше значення. |
|
Відповідність перевіряють вимірюванням.
Для замінюваних з'єднувачів вимірювання провадять на зразках, оснащених струмопровідними жилами з найбільшою площею поперечного перерізу, заданою в таблиці 5, а також без струмопро- відних жил.
Для незамінюваних з’єднувачів вимірювання провадять на зразках із шнуром у тому вигляді, в якому його поставлено.
Вимірювання провадять на з’єднувачах, що перебувають у контакті з вводами електричних приладів, а також без контакту з вводом.
Примітка. Довжину шляху струму спливу будь-якої заглибини з шириною не більше ніж 1 мм вважають такою, що дорівнює його ширині. В обчисленнях сумарним проміжком між струмопровідними частинами і повітряною щілиною, що менше ніж 1 мм, зневажають.
СТІЙКІСТЬ ІЗОЛЯЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ ДО НАГРІВАННЯ, ВОГНЮ ТА ТРЕЮНГОСТІЙКІСТЬ
Деталі із ізоляційного матеріалу, які можуть бути піддані тепловому навантаженню в результаті електричної дії, і руйнування яких може вплинути на безпечність, не повинні зазнавати впливу надмірного нагрівання і вогню, що трапляються всередині арматури.
Для арматури зі значенням номінальної сили струму більше ніж 0,2 А, відповідність перевіряють випробовуванням розпеченим дротом, як наведено в 27.1.1—27.1.10.
Вводи електричних приладів, що виконані як одне ціле з електричним приладом або обладнанням або вмонтовані в нього, випробовують згідно з відповідним до електричного приладу стандартом.
Об’єкт випробовування
Випробовування розпеченим дротом провадять щоб підтвердити, що випробовувальний дріт, розпечений електричним способом, за заданих умов випробовування не спричинить займання ізоляційних частин, або щоб підтвердити, що будь-яка деталь із ізоляційного матеріалу, яка почне горіти під впливом розпеченого випробовувального дроту в заданих умовах, буде горіти лише обмежений час, не поширюючи вогонь полум’ям, або горінням деталей, або краплинами, що падають із деталі, яку випробовують.
Загальні положення щодо випробовування
Випробовування провадять лише на одному зразку.
У разі сумнівів це випробовування треба повторити на двох інших зразках.
Це випробовування провадять прикладанням розпеченого дроту лише один раз. Зразок у процесі випробовування повинен бути розташований в найнесприятливішому положенні, в якому він може опинитись під час експлуатування (з поверхнею, яку випробовують, розташованою в вертикальному положенні).
Кінець розпеченого дроту треба прикладати до заданої поверхні випробовуваного зразка, враховуючи режими передбаченого застосовування, за яких будь-яка гаряча деталь може увійти в контакт із зразком.
Якщо випробовування не може бути проведене на цілому зразку, то необхідну частину можна відрізати від зразка.
Якщо задані випробовування провадять у декількох місцях на одному зразку, то необхідно передбачити, щоб будь-яке пошкодження, яке трапилося під час попереднього випробовування, не вплинуло на результат наступного випробовування.
Маленькі частини, такі як шайби, не піддають цьому випробовуванню.
Випробовувальний пристрій
Застосовують розділ 5 ІЕС 60695-2-10. Треба застосовувати соснову дошку, що обгорнута тонким обгортковим папером.
Ступінь жорсткості
Наведені значення випробовувальних температур, обраних із ряду бажаних, обговорених у розділі 6 в ІЕС 60696-2-11, ІЕС 60695-2-12 і ІЕС 60695-2-13 можна застосовувати.
750 °С для частин із ізоляційного матеріалу, призначених щоб утримувати струмопровідні деталі та деталі схем заземлення;
650 °С для усіх інших деталей із ізоляційного матеріалу.
Перевіряння термопарою
Застосовують 6.2 ІЕС 60695-2-10.
Попереднє кондиціювання
Застосовують розділ 7 ІЕС 60695-2-10.
Початкові вимірювання
Застосовують розділ 8 ІЕС 60695-2-11, ІЕС 60695-2-12 і ІЕС 60695-2-13.
Процедура випробовування
Застосовують розділ 8 ІЕС 60695-2-10.
Оглядання і вимірювання
Застосовують розділ 11 ІЕС 60695-2-11, ІЕС 60695-2-12 і ІЕС 60695-2-13.
Оцінка результатів випробування
Застосовують розділ 12 ІЕС 60695-2-11, ІЕС 60695-2-12 і ІЕС 60695-2-13.
Ізоляційні деталі з’єднувачів електричних приладів, які тримають деталі, що перебувають під напругою, або перебувають із ними в контакті, повинні бути виконані із матеріалу, стійкого до поверхневих розрядів.
Цю вимогу не поширюють на вводи електричних приладів, виконаних як одне ціле з електричним приладом чи обладнанням, або вмонтовані в нього.
Для матеріалів, окрім керамічних, відповідність перевіряють проведенням нижче наведеного випробовування.
Випробні зразки
Застосовують розділ З ІЕС 60112. Випробні зразки беруть із арматури, яку випробовують.
Попереднє кондиціювання
Застосовують розділ 4 ІЕС 60112.
Випробовувальний пристрій
Застосовують розділ 5 ІЕС 60112 таким чином:
— Електроди: застосовують;
— Випробовувальна схема: застосовують;
— Пристрій, що капає: застосовують;
— Випробовувальний розчин: необхідно застосовувати розчин А.
2.4 Процедура
Застосовують розділ 6 ІЕС 60112 так:
— Загальні вимоги: застосовують;
— Визначання СТІ: не застосовують;
— Випробовування на трекінгостійкість: застосовують, РТІ 175 В;
— Визначання ерозії: не застосовують.
СТІЙКІСТЬ ДО ІРЖАВІННЯ
Залізні деталі повинні бути захищені від ржавіння належним чином.
Відповідність перевіряють наведеним нижче випробуванням.
Увесь жир видаляють із випробних деталей занурюванням в холодний хімічний знежирювач, такий як трихлоретан або петролейний ефір, на 10 хв. Ці деталі потім занурюють на 10 хв у 10 %-вий розчин хлориду аміаку за температури (20 ± 5) °С.
Без сушіння, але після струшування крапель, ці деталі на 10 хв кладуть у камеру з вологим повітрям із температурою (20 ± 5) °С.
Після сушіння всіх деталей протягом 10 хв у нагрівальній камері за температури (100 ± 5) °С їх поверхні не повинні мати ознак іржі.
Примітка 1. Сліди іржі на гострих краях та жовтуватий наліт, які можна видалити тертям, не вважають суттєвими.
Примітка 2. Маленькі пружини та інші недоступні для дотику частини, що здатні зношуватися, повинні бути захищені від іржавіння шаром жиру. Такі деталі піддають випробовуванню, лише якщо існують сумніви щодо ефективності жиру, і тоді випробовування провадять без видалення жиру.
ЗАСТОРОГА! Під час застосування рідин, передбачених для цього випробовування, треба вжити відповідних заходів безпеки, щоб запобігти вдиханню їх парів.
ВИМОГИ ЩОДО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ СУМІСНОСТІ (EMC)
Примітка. Вимоги до арматури, в склад якої входять електронні деталі, в цьому стандарті не розглядають, оскільки таку необхідність поки не встановлено.
Несприйнятливість до завад
Арматура, що не містить електронні компоненти
Ця арматура не чутлива до нормальних електромагнітних збурень, і випробовування на несприйнятливість до завад не потрібні.
Емісія завад
Арматура, що не містить електронні компоненти
Ця арматура не випромінює електромагнітні збурення; отже, випробовувати на випромінювання не потрібно.
Примітка. Ця арматура може випромінювати електромагнітні збурення лише під час випадкових дій під’єднання чи від'єднання арматури. Частота, рівень і наслідки цих випромінювання вважають частиною нормальної електромагнітної обстановки
