(120 ± 2) °С для вводів електричних приладів, призначених для гарячих умов застосовування;
(155 ± 2) °С для вводів електричних приладів, призначених для дуже гарячих умов застосовування.
Після випробування зразок не повинен мати ознак пошкоджень, що згубно впливають на його подальше використовування.
Примітка. Вводи електричних приладів, виконаних як одне ціле з електричним приладом або вмонтованих у нього або в обладнання, випробовують разом Із приладом або обладнанням.
ЗДАТНІСТЬ ДО ВІД’ЄДНАННЯ
З’єднувачі електричних приладів повинні мати відповідну здатність до відімкнення.
Відповідність перевіряють для всіх з’єднувачів, окрім з’єднувачів на 0,2 А, відповідно до наведених нижче випробовувань.
З’єднувач монтують на випробовувальному апараті, разом із вводом електричного приладу, що має відшліфовані штирі із загартованої сталі і розміри, задані на відповідному аркуші стандарту. Кінці штирів повинні бути заокруглені для прямокутних штирів і напівсферичні для круглих штирів, як зображено на стандартних аркушах.
Ввід електричного приладу розміщують так, щоб площина, що проходить через осі штирів, була розташована горизонтально, а штир заземлення, якщо він є, був у самому верхньому положенні.
Для з'єднувачів на 10 А і 16 А з контактом заземлення, ввід електричного приладу повинен мати металевий кожух; для інших з’єднувачів цей кожух має бути виконано із ізоляційного матеріалу.
З’єднувач і ввід електричного приладу з'єднують і роз’єднують 50 разів (за 100 ходів) зі швидкістю ЗО ходів за хвилину. Довжина ходу випробувального апарата перебуває в межах між 50 мм і 60 мм.Період часу, протягом якого контрольний струм проходить від з'єднання до наступного роз’єднання, становить 1,5+q,5c.
Ці з’єднання показано на рисунку 15. Контрольна напруга становить 275 В, значення сили контрольного струму в 1,25 разів більше за значення сили струму, на яке розрахований з’єднувач, і коефіцієнт потужності становить у крайньому разі 0,95 для з’єднувачів на 10 А і 16 А, та 0,6 ± 0,05 для інших з'єднувачів.
За наявності схеми заземлення ніякий струм через неї не проводять.
Селекторний вимикач С, що з’єднує схему заземлення і доступні для дотику металеві деталі з одним Із полюсів джерела живлення, включають після половини кількості ходів.
Якщо застосована котушка індуктивності без стального осердя, то резистор, що відбирає близько 1 % від струму котушки, включають паралельно з нею. Можна застосовувати котушки індуктивності зі стальними осердями, за умови, що струм буде мати переважно синусоїдну форму.
Під час випробовування не повинно бути іскріння поміж деталями, що перебувають під напругою і з різною полярністю, або поміж цими деталями і деталями схеми заземлення, якщо вона є, а також не повинно бути тривалої дуги.
Після випробування зразок не повинен мати ознак пошкоджень, що згубно впливають на його подальше застосовування, і вхідні отвори для штирів не повинні мати ознак серйозного пошкодження.
Примітка 1. У разі сумніву це випробовування повторюють із новими штирями, що мають шорсткість поверхні не більше ніж 0,8 мкм по їх активній частині, і які встановлюють у вводі електричного випробовувального апарата. Якщо новий комплект із трьох зразків витримує повторне випробовування з новими штирями, то з’єднувач вважають відповідним до вимог.
Примітка 2. Хід — це введення або витягування з’єднувача.
Примітка 3. Вводи електричних приладів не випробовують на здатність до від'єднання, і також з'єднувачі на 0,2 А.
НОРМАЛЬНЕ ФУНКЦІЮВАННЯ
З'єднувачі електричних приладів повинні витримувати без надмірного зносу або інших шкідливих явищ механічні, електричні і термічні навантаження, що виникають під час експлуатування.
Відповідність перевіряють випробовуванням з’єднувачів в апараті, наведеному в розділі 19.
З'єднувачі на 0,2 А і вводи електричних приладів з’єднують і роз'єднують 2000 разів (за 4000 ходів) без протікання струму.
Інші з’єднувачі і вводи електричних приладів з’єднують і роз’єднують 1000 разів (за 2000 ходів) за номінальної сили струму і 3000 разів (6000 ходів) без протікання струму.
Умови з'єднування і інші умови випробовування наведено в розділі 19, за винятком того, що випробовувальна напруга становить 250 В.
Селекторний вимикач С, що з’єднує схему заземлення і доступні для дотику металеві частини з одним із полюсів джерела живлення, вмикають після половини кількості ходів за поданої номінальної сили струму.
Після випробування зразки повинні витримати випробовування на електричну міцність, наведене в 15.3, але за напруги, що становить 1500 В.
Зразок не повинен мати ознак:
зносу, що згубно впливає на його подальше використовування;
пошкоджень кожухів або бар’єрів;
пошкоджень вхідних отворів для штирів, що можуть порушити належне функціювання;
послаблення електричних і механічних з’єднань;
просочування ущільнювального компаунду.
Примітка 1. Обробку вологою не повторюють перед випробовуванням на електричну міцність, що обумовлене цим пунктом.
Примітка 2. Вводи електричних приладів не випробовують на нормальне функціювання.
ПЕРЕВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ
Контакти та інші струмопровідні частини повинні бути сконструйовано так, щоб запобігти надмірному підвищенню температури під час проходження струму.
Відповідність перевіряють для з’єднувачів, окрім з’єднувачів на 0,2 А, нижче наведеним випробовуванням.
Замінювані з’єднувачі оснащують шнурами з ПВХ ізоляцією, що мають довжину 1 м і площу поперечного перерізу 1 мм2 для з’єднувачів на 10 А і 1,5 мм2 для з’єднувачів на 16 А, при цьому з’єднувальні ґвинти затягують із моментом обертання, значення якого становить дві третини від значення, заданого в відповідній колонці таблиці 25.1. Незамінювані з’єднувачі випробовують із шнуром, який передбачений для готового виробу.
З’єднувач вводять у ввід електричного приладу, що має латунні штирі з мінімальними розмірами, заданими на відповідному аркуші стандарту, з допуском + 0,02 мм, і зі значенням відстані між центрами штирів, заданим в аркуші.
Значення сили змінного струму, що проходить через струмопровідні контакти протягом 1 год, має бути більшим в 1,25 разів за значення сили струму, на яку розраховано зразок.
Для з’єднувачів із контактом заземлення струм потім проводять через один струмопровідний контакт і контакт заземлення протягом 1 год.
Температуру визначають за допомогою речовинних часток, що плавляться, індикаторів, що змінюють колір, або термопар, їх відбирають і розміщують так, щоб вони значно не впливали на температуру, яку визначають.
Перевищення температури затискачів і контактів не повинно бути більше за 45 К.
Після цього випробування другий комплект із трьох зразків, обумовлений в 5.5, повинен витримати випробовування, зазначені в розділі 16.
Примітка 1. Вводи електричних приладів і з'єднувачі на 0,2 А не випробовують на перевищення температури.
Примітка 2. Під час випробовування з’єднувач не піддають зовнішньому нагріванню.
ШНУРИ І ЇХ З’ЄДНАННЯ
Незамінювані з’єднувачі повинні мати шнур, що відповідає ІЕС 60227 або I ЕС 60245.
Тип шнура повинен бути не гірший за заданий, а площа поперечного перерізу не повинна бути меншою за значення, наведене в таблиці 4.
Таблиця 4 — Тип І мінімальна номінальна площа поперечного перерізу шнурів
|
Тип з'єднувача |
Тип шнура |
Номінальна площа поперечного перерізу, мм2 |
|
0,2 А |
60227 ІЕС 41а |
— |
|
2,5 А для обладнання класу І |
60227 ІЕС 52 |
0,75 |
|
2,5 А для обладнання класу II |
60227 ІЕС 52 |
о;75ь |
|
6 А |
60227 ІЕС 52 |
0,75 |
|
10 А для холодних умов застосовування |
60227 ІЕС 53 або 60245 ІЕС 53 |
0,75е |
|
10 А для гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 51 або 60245 ІЕС 53 |
0,75е |
|
10 А для дуже гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 51 або 60245 ІЕС 53 |
0,75е |
|
16 А для холодних умов застосовування |
60227 ІЕС 53 або 60245 ІЕС 53 |
1е |
|
16 А для дуже гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 51 або 60245 ІЕС 53 |
1е |
|
аза довжини не більше 2 м. ьякщо шнур має довжину не більше 2 м, то можна застосовувати площу поперечного перерізу 0,5 мм2. сякщо шнур має довжину більше 2 м, то площа поперечного перерізу повинна бути:
|
||
Незамінювані з’єднувачі з контактом заземлення повинні мати трижильний шнур.
У незамінюваних з'єднувачах, що мають змогу підключати лише в одному положенні, жили шнура має бути під’єднано так:
зелена/жовта жила до контакту заземлення;
коричнева жила до лінійного контакту;
блакитна жила до контакту нейтралі.
Примітка. Див. також примітку в 8.6.
Відповідність перевіряють огляданням, вимірюванням і перевірянням того, що шнури відповідають ІЕС 60227 або ІЕС 60245.
З’єднувачі повинні мати таке кріплення шнурів, що знімає механічне навантаження і деформацію закручування з жил у місці від'єднання їх до затискачів або виводів, і захищає їх зовнішнє покрив від зносу.
Примітка. Дозволено кріплення шнура «лабіринтового» типу, за умови, що воно витримає відповідні випробовування,
Для замінюваних з'єднувачів:
повинно бути зрозумілим, яким засобом знімають механічне навантаження і запобігають закручуванню;
кріплення шнура, або у крайньому разі його частина, має бути виконано як одне ціле з частиною з’єднувача або встановлені на одному з його частин;
тимчасові засоби, такі як зав’язування шнура вузлом або зв’язування кінців шнурком, застосовувати не можна;
кріплення шнура повинні бути придатні для всіх типів шнурів, що можуть бути застосовані, а їх ефективність не повинна залежати від комплекту частин корпусу;
кріплення шнурів повинні бути з ізоляційного матеріалу або повинні бути оснащені ізоляційними покривми, закріпленими на металевих частинах;
треба уможливити торкання шнуром затискних Гвинтів кріплення шнура, якщо ці ґвинти доступні торканню стандартним випробовувальним стрижнем, показаним на рисунку 10, або мають електричне з’єднання з доступними для дотику металевими деталями;
металеві деталі кріплення шнура, разом з їх Гвинтами, повинні бути ізольовані від схеми заземлення.
Відповідність вимогам 22.2 і 22.3 перевіряють огляданням і випробовуванням на відривання в пристрої, приклад якого наведено на рисунку 16, після чого провадять випробовування на закручування.
Незамінювані з'єднувачі випробовують із шнуром, з яким його зроблено, а замінювані з'єднувачі випробовують спочатку з одним, а потім з іншим типом шнура, як зазначено в таблиці 5.
Таблиця 5 — Типи шнурів для випробовування замінюваних з'єднувачів
|
Тип з'єднувача |
Тип шнура |
Номінальна площа . 9 поперечного перерізу мит |
|
10 А для холодних умов застосовування |
60227 ІЕС 53 60227 ІЕС 53 |
0,75 1 |
|
10 А для гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 53 60245 ІЕС 53 |
0,75 1 |
|
10 А для дуже гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 53 60245 ІЕС 53 |
0,75 1 |
|
16 А для холодних умов застосовування |
60227 ІЕС 53 60227 ІЕС 53 |
1 1,5 |
|
16 А для дуже гарячих умов застосовування |
60245 ІЕС 53 60245 ІЕС 53 |
1 1,5 |
Струмопровідні жили шнурів у замінюваних з’єднувачів вводять у затискачі і ґвинти затискачів затягують так, щоб не дати змогу жилам легко змінювати своє положення,
Кріплення шнура застосовують як передбачено, при цьому затискні ґвинти затягують із моментом обертання, зазначеним у відповідній колонці таблиці 8. Після повторної збірки зразка комплектования деталі треба туго закріпити і не повинно бути можливості вштовхування шнура в з'єднувач на будь-яку помітну довжину.
Зразок закріплюють на випробовувальному пристрої так, щоб вісь шнура була вертикальна там, де він входить у з’єднувач.
Потім шнур 100 разів піддають тяговому зусиллю зі значенням 50 Н для з’єднувачів, номінальна сила струму яких не перевищує 2,5 А, і 60 Н для інших з’єднувачів. Тягове зусилля прикладають кожного разу на 1 с, без ривків.
Безпосередньо після цього шнур протягом 1 хв піддають моменту обертання, значення якого становить:
0,1 Нм для шнурів із номінальною площею поперечного перерізу не більше ніж 0,5 мм2, окрім пласких здвоєних мішурних шнурів;
0,15 Нм для двожильних шнурів із номінальною площею поперечного перерізу 0,75 мм2;
0,25 Н м у всіх інших випадках.
Під час випробовування шнур не повинен пошкодитись.
Після випробувань шнур не повинен бути зміщений більше ніж на 2 мм. У замінюваних з’єднувачів кінці струмопровідних жил не повинні помітно зміститися в затискачах; у незамінюваних з’єднувачів не повинно статися розриву електричних з’єднань.
Під час вимірювання подовжнього зміщення на шнурі ставлять відмітку перед випробовуванням, у момент, коли його піддають впливу попереднього тягового зусилля заданого значення, при цьому цю відмітку ставлять на заданій відстані 2 см від кінця з’єднувача або захисного пристрою шнура. Якщо у незамінюваного з’єднувача невідомо де його кінець або немає захисного пристрою шнура, то на його корпусі ставлять додаткову відмітку, і відстань вимірюють від неї до іншої відмітки.
