2) аварійна смуга для зупинки транспорту завширшки 2,00 м з полегшеним типом
конструкції дорожнього одягу;
3) укріплення засівом трави завширшки 1,00 – 1,35 м;
д) найменша ширина земляного полотна, м:
– для чотирьох смуг руху – 28,50;
– для шести смуг руху – 36,00;
– для восьми смуг руху – 43,50.
Кількість смуг руху на автомагістралі залежно від перспективної інтенсивності руху транспорту, приведеного до легкового автомобіля, слід призначати 4, 6, 8 смуг згідно з ДБН В.2.3-4.
Поперечний похил проїзної частини разом з укріпленими смугами необхідно приймати від 20 ‰ до 25 ‰, аварійної смуги – 40 ‰, узбіччя, залежно від типу укріплення від 50 ‰ до 60 ‰.
5.2 План і поздовжній профіль
5.2.1 При призначенні елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри необхідно призначати такими:
а) поздовжній похил – не більше ніж 30 ‰;
б) відстань видимості зустрічного автомобіля – не менше ніж 450 м;
в) радіус кривої у плані – не менше ніж 5 000 м;
г) радіус кривої у поздовжньому профілі, м:
1) опуклої – не менше ніж 70 000;
2) увігнутої – не менше ніж 10 000;
д) довжина кривої у поздовжньому профілі, м:
1) опуклої – не менше ніж 300;
2) увігнутої – не менше ніж 100.
5.2.2 Якщо за умовами рельєфу неможливе виконання вимог п. 5.2.1 цих Норм або виконання їх пов’язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до розрахункових швидкостей згідно з таблицею 4.1.
Таблиця 4.1 – Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від розрахункової
швидкості
Найменування елементів |
Розрахункова швидкість, км / год |
|
140 |
120 |
|
Найменший радіус кривої у плані, м |
2 000 |
1 500 |
Поперечний похил покриття на віражі, ‰ |
25 |
30 |
Найменший поздовжній похил, ‰ |
3 |
3 |
Найбільший поздовжній похил, ‰ |
30 |
40 |
Найменший радіус кривої у поздовжньому профілі, м: |
|
|
– опуклої |
30 000 |
20 000 |
– увігнутої |
8 000 |
7 000 |
Найменша відстань видимості, м: |
|
|
– для зупинки автомобіля |
300 |
250 |
– зустрічного автомобіля |
– |
450 |
5.2.3 Додаткову смугу руху на підйом для вантажного транспорту необхідно проектувати при поздовжньому похилі більше ніж 30 ‰, якщо середня швидкість вантажних автомобілів на підйом завдовжки 500 м зменшується відносно швидкості на горизонтальному відрізку більше ніж на 20 км/год.
5.2.4 Додаткова смуга руху на підйомі повинна мати:
– клин відгону розширення на в’їзді завдовжки 80 м;
– смугу руху завширшки 3,50 м та довжиною, рівною довжині підйому плюс 200 м, на якому виконуються умови 5.2.3 цих Норм;
– клин відгону звуження на виїзді завдовжки 80 м.
6 ЗЕМЛЯНЕ ПОЛОТНО
Проектування конструкції земляного полотна необхідно виконувати згідно з ДБН В.2.3-4 за основними технічними параметрами автомобільних доріг І-а категорії.
7 ДОРОЖНІЙ ОДЯГ
Конструкцію дорожнього одягу та типи покриття необхідно приймати згідно з ДБН В.2.3-4, як для автомобільних доріг категорії І-а, виходячи з транспортно-експлуатаційних вимог, інтенсивності руху, складу в потоці автотранспортних засобів, кліматичних і грунтово-гідрологічних умов, санітарно-гігієнічних вимог, наявності в районі будівництва дороги місцевих будівельних матеріалів, забезпечення безпеки і комфорту руху.
Нежорсткий дорожній одяг необхідно конструювати та розраховувати згідно з [6], а жорсткий дорожній одяг – згідно з [7] відомчої нормативної бази.
8 ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ
Мости, шляхопроводи, естакади, віадуки і труби необхідно проектувати відповідно до вимог ДБН В.2.3-14, а автодорожні тунелі – СНиП ІІ-44.
9 ДОРОЖНІ РОЗВ’ЯЗКИ В РІЗНИХ РІВНЯХ
9.1 Усі перехрещення автомобільних доріг державного і місцевого значення з платною автомагістраллю повинні проектуватися у різних рівнях у залежності від сумарної інтенсивності руху автомобільного транспорту та розподілу транспортних потоків за різними напрямками.
9.2 Схеми дорожніх розв’язок залежно від сукупності місцевих умов необхідно приймати в кожному конкретному випадку індивідуально на основі техніко-економічного порівняння варіантів.
9.3 Перехрещення і примикання автомобільних доріг у різних рівнях можуть бути:
– з виїздом на платну автомагістраль (дорожня розв’язка);
– без виїзду на платну автомагістраль (дорожній переїзд).
9.4 Дорожні розв’язки слід розташовувати, як правило, на прямих ділянках доріг та на вільних від забудови територіях.
В межах дорожньої розв’язки на в’їздах на автомагістраль, в разі необхідності, влаштовується пункт збору оплати за проїзд автотранспорту (далі – ПЗО). Розміщення ПЗО у межах розв’язки повинно бути пристосовано до планування розв’язки і не обмежувати рух транспортних потоків.
9.5 Параметри плану і поздовжніх профілів правоповоротних та лівоповоротних з’їздів необхідно приймати з урахуванням категорії дороги, що пересікає автомагістраль, із забезпеченням розрахункових швидкостей, наведених у таблиці 6.1. [5].
Таблиця 6.1 – Розрахункова швидкість руху на з’їздах дорожніх розв’язок
у км /год
Напрямок на з’їзді |
Швидкість на з’їздах на дорогах, що пересікають автомагістраль |
||
магістральна |
регіональна |
місцева |
|
Правоповоротний |
60 – 80 |
50 – 60 |
40 – 50 |
Лівоповоротний |
50 |
45 |
40 |
9.6 Проїзна частина разом з укріплювальними смугами на з’їздах на прямій ділянці у плані повинна мати односкатний поперечний похил від 20 ‰ до 25 ‰.
Величина радіуса кривої у плані в залежності від поперечного похилу проїзної частини на віражі повинна відповідати значенням, що наведені у таблиці 6.2 [5].
Таблиця 6.2 – Величина радіуса кривої у плані
у метрах
Розрахункова швидкість з’їзду, км/год |
Радіус кривої при поперечному похилі віража |
||||
20 ‰ |
від 20 ‰ |
від 30 ‰ |
від 40 ‰ |
від 50 ‰ |
|
80 |
580 |
420 – 579 |
350 – 419 |
290 – 349 |
270 – 289 |
70 |
365 |
290 – 364 |
235 – 289 |
215 – 234 |
195 – 214 |
60 |
250 |
190 – 249 |
155 – 189 |
140 – 154 |
130 – 139 |
50 |
160 |
125 – 159 |
100 – 124 |
90 – 99 |
25 – 89 |
40 |
95 |
75 – 94 |
60 – 74 |
55 – 59 |
50 – 54 |
30 |
60 |
50 – 59 |
40 – 49 |
35 – 39 |
30 – 34 |
Примітка. Більшому значенню радіуса кривої у плані відповідає менше значення поперечного похилу покриття на віражі. |
9.7 Ширину проїзної частини односмугових з’їздів слід призначати 6,00 м з укріплювальними смугами завширшки по 0,5 м без додаткового розширення на кривих.
За інтенсивності руху автотранспорту на з’їздах більшій ніж розрахункова пропускна спроможність однієї смуги, слід проектувати двосмугові з’їзди з шириною проїзної частини 7,50 м з укріплювальними смугами завширшки по 0,5 м і додаткові розширення на криволінійних ділянках згідно з таблицею 5.4 ДБН В.2.3-4.
9.8 Ширина узбіччя із зовнішнього боку заокруглення з’їзду (ліворуч) повинна бути не менше ніж 2,50 м, а праворуч (при розміщенні аварійної смуги завширшки 2,00 м) – 3,00 м.
9.9 Граничні значення геометричних параметрів елементів на з’їздах слід призначати за таблицею 6.3 [5].
Таблиця 6.3 – Граничні параметри елементів на з’їздах
Швидкість на з’їзді, км/год |
Найменший параметр клотоїди |
Допустимий поздовжній похил, ‰ |
Найменший радіус кривої у поздовжньому профілі |
||||
з’їзди |
в’їзди |
опуклої |
увігнутої |
||||
на підйомі |
на спуску |
на підйомі |
на спуску |
||||
80 |
100 |
50 |
40 |
40 |
50 |
5000 |
2000 |
70 |
90 |
50 |
40 |
40 |
50 |
4000 |
1800 |
60 |
75 |
60 |
50 |
50 |
60 |
2500 |
1500 |
50 |
60 |
60 |
50 |
50 |
60 |
1500 |
1200 |
40 |
40 |
60 |
60 |
60 |
70 |
1000 |
800 |
30 |
25 |
60 |
60 |
60 |
70 |
600 |
600 |
9.10 З’їзд і виїзд на платну автомагістраль.
9.10.1 З’їзд із проїзної частини автомагістралі повинен мати перехідно-швидкісну смугу руху, розміщену праворуч проїзної частини магістралі.
Перехідно-швидкісна смуга руху включає:
– клин розширення перехідно-швидкісної смуги завдовжки 80 м;
– ділянку гальмування, довжина якої вимірюється від кінця клину до початку колової кривої з’їзду і приймається відповідно до таблиці 6.4 [5].
Таблиця 6.4 – Довжина ділянки гальмування
у метрах
Різниця швидкості, V км/год |
Довжина ділянки гальмування при поздовжньому похилі |
|||||||
–50 ‰ |
–40 ‰ |
–30 ‰ |
–20 ‰ |
0 ‰ |
20 ‰ |
30 ‰ |
40 ‰ |
|
60 |
280 |
250 |
230 |
210 |
190 |
170 |
160 |
150 |
50 |
250 |
230 |
210 |
190 |
170 |
150 |
140 |
130 |
40 |
220 |
200 |
180 |
170 |
150 |
130 |
120 |
110 |
30 |
170 |
160 |
150 |
140 |
120 |
110 |
100 |
90 |
20 |
120 |
110 |
100 |
95 |
85 |
75 |
70 |
65 |
Примітка. V = nVра – Vр, |
9.10.2 Ділянка гальмування повинна мати смугу руху завширшки 3,75 м, а також аварійну смугу завширшки 2,00 м на правому узбіччі.
9.10.3 Виїзд на проїзну частину автомагістралі повинен мати перехідно-швидкісну смугу для розгону, довжина якої вимірюється від кінця колової кривої на виїзді до початку клину, і повинен бути не менше значень, наведених у таблиці 6.5 [5].
Таблиця 6.5 – Довжина ділянки розгону
у метрах
Різниця швидкості, V км/год |
Довжина ділянки розгону при поздовжньому похилі |
|||||||
–50 ‰ |
–40 ‰ |
–30 ‰ |
–20 ‰ |
0 ‰ |
+20 ‰ |
+30 ‰ |
+40 ‰ |
|
60 |
190 |
200 |
210 |
230 |
270 |
340 |
390 |
450 |
50 |
170 |
180 |
200 |
210 |
250 |
320 |
370 |
430 |
40 |
150 |
160 |
180 |
190 |
230 |
290 |
330 |
400 |
30 |
130 |
140 |
150 |
160 |
200 |
250 |
290 |
350 |
20 |
90 |
100 |
110 |
120 |
160 |
200 |
240 |
300 |
Примітка. V = nVра – Vр, |
Клин звуження перехідно-швидкісної смуги завдовжки 80 м.
9.10.4 Ділянка розгону повинна мати смугу руху завширшки 3,75 м, а також аварійну смугу завширшки 2,00 м на правому узбіччі.