БЗ № 7-12-2012/25
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Продукти хімічні технічні
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ
ГУСТИНИ РІДИН
Видання офіційне
Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2013
ПЕРЕДМОВА
ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Аналіз газів, рідких та твердих речовин» (ТК 122), Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Мінекономрозвитку України («Укрметр- тестстандарт»)
РОЗРОБНИКИ: В. Гаврилкін; С. Кулик, канд. хім. наук; М. Рожнов, канд. хім. наук (науковий керівник); М. Урда, канд. техн, наук
НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 28 листопада 2012 р. № 1354
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 18995.1-73)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 201
3ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять 2
Вимоги щодо безпеки 2
Визначання густини рідини з використовуванням ареометрів 2
Засоби вимірювання та допоміжні пристрої 2
Методика та правила випробування 2
Правила оформлення результатів випробування З
Визначання густини рідини з використовуванням пікнометрів З
Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали З
Готування до випробовування З
Методика та правила випробування 4
Правила опрацювання результатів 4
Правила оформлення результатів випробування 5
Додаток А Методи визначення відносної густини рідких хімічних продуктів 5
Додаток Б Бібліографія 9ДСТУ 7261:2012
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ПРОДУКТИ ХІМІЧНІ ТЕХНІЧНІ
МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГУСТИНИ РІДИН
ПРОДУКТЫ ХИМИЧЕСКИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ
МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПЛОТНОСТИ ЖИДКОСТЕЙ
INDUSTRIAL CHEMICALS
METHODS FOR DETERMINATION OF DENSITY OF LIQUIDS
Чинний від 2013-03-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт поширюється на рідкі технічні хімічні продукти та встановлює методи визначення їхньої густини з використовуванням ареометрів та пікнометрів.
Стандарт не поширюється на нафтопродукти.
У разі отримання суперечливих результатів метод визначення густини продукту з використовуванням пікнометрів вважають арбітражним.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 4221:2003 Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови
ДСТУ EN 45501:2007 Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань (EN 45501:1992, IDT)
ДСТУ ISO 3696:2003 Вода для застосування в лабораторіях. Вимоги та методи перевіряння (ISO 3696:1987, IDT)
ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій (ISO/IEC 17025:2005, IDT)
ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)
ГОСТ 4204-77 Реактивы. Кислота серная. Технические условия (Реактиви. Кислота сірчана. Технічні умови)
ГОСТ 4220-75 Реактивы. Калий двухромовокислый. Технические условия (Реактиви. Калій двохромовокислий. Технічні умови)
ГОСТ 6755-88 Поглотитель химический известковый ХП-И. Технические условия (Поглинач хімічний вапняний ХП-И. Технічні умови)
ГОСТ 12026-76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия (Папір фільтрувальний лабораторний. Технічні умови)
ГОСТ 18481-81 Ареометры и цилиндры стеклянные. Общие технические условия (Ареометри та циліндри скляні. Загальні технічні умови)
ГОСТ 22524-77 Пикнометры стеклянные. Технические условия (Пікнометри скляні. Технічні умови)
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри)
ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний (Термометри рідинні скляні. Загальні технічні вимоги. Методи випробування)
Видання офіційне
ГОСТ 29227-91 (ИСО 835-1-81) Посуда лабораторная стеклянная. Пипетки градуированные. Часть 1. Общие требования (Посуд лабораторний скляний. Піпетки градуйовані. Частина 1. Загальні вимоги)
НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
НПАОП 73.1-1.11-12 Правила охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях.
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
густина рідини
Відношення визначених у повітрі маси рідини до її об’єму
відносна густина рідини
Відношення густини рідини до густини дистильованої води за певної температури.
ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
Під час визначання густини виконують вимоги НПАОП 40.1-1.21 та НПАОП 73.1-1.11, а також вимоги щодо безпеки, наведені в технічній документації на продукт, густину якого вимірюють.
Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, установлених згідно з ГОСТ 12.1.005.
До виконання робіт залучають персонал відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025.
ВИЗНАЧАННЯ ГУСТИНИ РІДИНИ З ВИКОРИСТОВУВАННЯМ АРЕОМЕТРІВ
Засоби вимірювання та допоміжні пристрої
Для випробування використовують такі засоби вимірювання та допоміжні пристрої:
ареометри загальної призначеності з ціною поділки 1 кг/м3 (0,001 г/см3) — згідно з ГОСТ 18481 або ареометри для нафти з ціною поділки 0,5 кг/м3 (0,0005 г/см3) або 1 кг/м3 (0,001 г/см3);
термометр із ціною поділки 0,1 °С — згідно з ГОСТ 28498, для вимірювання температури від 0 °С до 50 °С;
термостат будь-якого типу, здатний підтримувати температуру (20,0 ±0,1) °С;
циліндр скляний з безбарвного скла із внутрішнім діаметром, більшим за діаметр ареометра не менше ніж на 25 мм.
Примітка 1. Ареометр і термометр мають бути повіреними або відкаліброваними в установленому порядку.
Методика та правила випробування
Якщо в технічній документації на продукт, густину якого визначають (далі — рідина), не зазначено інше, то випробовування виконують за таких умов:
температура навколишнього повітря від 15 °С до 25 °С;
відносна вологість повітря до 80 %;
атмосферний тиск від 84 кПа до 106 кПа.
Густину рідин вимірюють ареометрами у такий спосіб.
Наповнюють чистий сухий циліндр рідиною так, щоб її рівень не доходив до верхнього краю циліндра на 3—4 см. Циліндр уміщують у термостат зі сталою температурою (20,0 ±0,1) °С.
Вимірюють температуру рідини, обережно перемішуючи її термометром. Коли температура рідини становитиме (20,0 ± 0,1) °С, циліндр виймають із термостата і встановлюють його на рівній поверхні. У циліндр обережно занурюють чистий сухий ареометр, шкала якого відповідає очікуваному значенню густини. Відстань від нижнього кінця ареометра до дна циліндра має бути не менше ніж 3 см.
Ареометр притримують руками доти, доки він не почне плавати, не торкаючись стінок та дна циліндра.
Після припинення коливань ареометра відлічують його покази за нижнім краєм меніска рідини або, у разі використовування ареометрів для нафти, за верхнім краєм меніска. Під час визначання густини стежать, щоб температура рідини залишалася в межах (20,0 ± 0,1) °С і фіксують значення цієї температури. Наявність рідини на поверхні ареометра вище меніска не дозволено.Під час відлічування показів око оператора повинне бути на рівні відповідного краю меніска рідини. Після визначення густини повторно вимірюють температуру рідини.
Примітка 2. Спосіб відліку (за верхнім або за нижнім краєм меніска) зазначають в експлуатаційній документації на ареометр.
Повторюють процедуру згідно з 5.2.2.1.
Результатом випробування є середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначень густини. Допустимі розходження між ними не повинні перевищувати 1 кг/м3 (0,001 г/см3) для ареометрів із ціною поділки 1 кг/м3 (0,001 г/см3) та 0,5 кг/м3 (0,0005 г/см3) для ареометрів із ціною поділки 0,5 кг/м3 (0,0005 г/см3).
Характеристики похибки результату вимірювання густини рідин нормують у методиках виконання вимірювання (далі — МВВ), атестованих в установленому порядку.
Примітка 3. Якщо під час повірки чи калібрування ареометра було встановлено поправки до цифрових позначок шкали ареометра, їх ураховують під час визначання результату вимірювання.
Визначати густину летких рідин, яка помітно змінюється упродовж вимірювання з використовуванням ареометрів, не дозволено.
Густину мутних, непрозорих та забарвлених у темний колір рідин визначають ареометрами для нафти.
Правила оформлення результатів випробування
Результати випробування оформлюють згідно з вимогами ДСТУ ISO/IEC 17025.
ВИЗНАЧАННЯ ГУСТИНИ РІДИНИ З ВИКОРИСТОВУВАННЯМ ПІКНОМЕТРІВ
Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали
Для випробування використовують такі засоби вимірювання, допоміжні пристрої, реактиви та матеріали:
ваги лабораторні класу точності не нижче ніж середній — згідно з ДСТУ EN 45501;
термостат будь-якого типу, здатний підтримувати температуру (20 ±0,1) °С;
термометр із ціною поділки 0,1 °С — згідно з ГОСТ 28498, для вимірювання температури від 0 °С до 50 °С;
пікнометри скляні типу ПЖ-2 та ПЖ-3 номінальною місткістю 5, 10, 25 та 50 см3 — згідно з ГОСТ 22524 або інші типи пікнометрів, які дають змогу визначати густину (відносну густину) з необхідною точністю (конкретний тип та характеристики пікнометра зазначають у технічній документації на продукт, який випробовують);
колбу типу Кн — згідно з ГОСТ 25336;
лійку В-25-38 або В-36-50 ХС — згідно з ГОСТ 25336;
піпетки будь-якого виконання місткістю 5 см3 та 10 см3— згідно з ГОСТ 29227 (ИСО 835-1);
воду для застосування в лабораторіях, будь-якого класу — згідно з ДСТУ ISO 3696, підготовану для випробування згідно з 6.2.1;
трубку хлоркальцієву — згідно з ГОСТ 25336;
поглинач хімічний вапняний — згідно з ГОСТ 6755;
калій двохромовокислий — згідно з ГОСТ 4220;
сірчану кислоту — згідно з ГОСТ 4204;
суміш хромову;
ефір діетиловий — згідно з ДФУ [1];
спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221;
розчинник леткий, який не залишає сухого залишку після випаровування (наприклад, ацетон);
папір фільтрувальний лабораторний марки ФБ або ФС — згідно з ГОСТ 12026;
тканину.
Примітка 4. Засоби вимірювання мають бути повіреними або відкаліброваними в установленому порядку.
Примітка 5. Використовують будь-яку м’яку тканину, що не залишає слідів волокон на склі.
Готування до випробовування
Воду для випробування готують так.
У конічну колбу вміщують воду для застосування в лабораторіях та кип’ятять її упродовж 20 хв. Воду охолоджують у колбі, яку щільно закорковують. У пробку має бути вставлено хлоркальцієву трубку, заповнену поглиначем хімічним вапняним.Для готування суміші хромової 5 г калію двохромовокислого розчиняють у 25 см3 води та додають 5 см3 сірчаної кислоти.
Пікнометр перед випробуванням промивають послідовно розчинником (для видалення залишків рідини після попереднього випробування), хромовою сумішшю, водою, спиртом, ефіром, висушують струмом повітря та зважують. Результат зважування в грамах записують із точністю до 0,0001 г.
Висушувати пікнометр нагріванням не дозволено.
Методика та правила випробування
Умови випробування наведено в 5.2.1.
Випробовування виконують так.
Пікнометр заповнюють за допомогою лійки або піпетки вільною від газів водою (далі — вода) приблизно на 1 мм вище позначки (для пікнометра типу ПЖ-2) або до верхнього краю (для пікнометра типу ПЖ-3). Пікнометр закорковують (тільки для типу ПЖ-2) і витримують упродовж 20 хв у термостаті за температури (20,0 ± 0,1) °С.
Пікнометр типу ПЖ-2 витримують у термостаті, зануривши його на таку глибину, щоб рівень рідини в термостаті був на кілька міліметрів вище позначки пікнометра.
Пікнометр типу ПЖ-3 витримують у термостаті, зануривши його на таку глибину, щоб рівень рідини в термостаті був на кілька міліметрів нижче горловини пікнометра.
За температури води в пікнометрі (20,0 ± 0,1) °С рівень води доводять до позначки (для пікнометра типу ПЖ-2), швидко відбираючи надлишок води піпеткою чи згорнутою в трубку смужкою фільтрувального паперу або додаючи в пікнометр воду до позначки. Після цього пікнометр закорковують і витримують у термостаті упродовж 10 хв, перевіряючи положення меніска рідини відносно позначки. За потреби процедуру доведення рівня води в пікнометрі до позначки повторюють.