НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я,
СПРИЧИНЮВАНОГО НЕБЕЗПЕЧНИМИ
РЕЧОВИНАМИ, ЩО ЇХ ВИДІЛЯЮТЬ

МАШИНИ

Ч

БЗ № 4-2003/137

астина 2. Методологія визначання
порядку перевіряння
(EN 626-2:1996, IDT)

ДСТУ EN 626-2:2003

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2005

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Науково-технічний центр «Станкосерт» (НТЦ «СТАНКОСЕРТ»), Національний науково- дослідний інститут охорони праці (ННДІ охорони праці), технічні комітети зі стандартизації «Вер­стати» (ТК 75) і «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих» (ТК 135)

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Я. Козловський, Т. Олександрова, В. Ситніченко (НТЦ «СТАНКОСЕРТ»), М. Кривцов, Є. Скочко, Т. Скрипець (ННДІ охорони праці)

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 27 липня 2003 р. № 126 з 2004-10-01

  2. Національний стандарт відповідає EN 626-2:1996 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 2: Methodology leading to verification procedures (Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 2. Методологія визначання порядку перевіряння). Цей стандарт видано з дозволу CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2005

І

ІЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Методологія 2

    1. Ідентифікація небезпечних речовин 2

    2. Характеристика виділень 2

    3. Ідентифікація критичних чинників 2

    4. Детермінація показових параметрів 2

  4. Перевіряння 3

Додаток А Блок-схема визначання методики перевіряння 3

Додаток В Приклади типів виділень та їхнього оцінювання 4

Додаток С Приклади значущих чинників та їхніх показових параметрів 4НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад EN 626-2:1996 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 2: Methodology leading to verification procedures (Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небезпечними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 2. Методологія визначання порядку перевіряння).

Технічні комітети, відповідальні за цей стандарт, — ТК 75 «Верстати» і ТК 135 «Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту працюючих».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • у «Вступі» наведено «Національну примітку» щодо скорочень CEC і EFTA;

  • слова «цей європейський стандарт» змінено на «цей стандарт»;

  • у розділі 2 «Нормативні посилання» термін «публікації» замінено на термін «стандарти» та наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;

  • структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Міжнародні документи, на які є посилання у стандарті, є рекомендованими. В Україні вони не прийняті як національні, і чинні документи замість них відсутні.

Копії документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП

Цей стандарт є один із групи стандартів, розроблених CEN/CENELEC у рамках програми стандартизації, за дорученням СЕС* і EFTA**. З метою уникнення повторень та розроблення таких логічних принципів, які б дозволили пришвидшити розроблення стандартів та полегшити посилання на окремі стандарти, цю програму було розділено на різні категорії.

Національна примітка

  1. СЕС — Комісія Європейського Співтовариства.

  2. * EFTA — Європейська асоціація вільної торгівлі.

Комплекс взаємопов’язаних стандартів:

  1. Стандарти типу А (загальні стандарти безпеки) встановлюють основні поняття, основні принципи проектування і загальні вимоги безпеки для всіх машин, приладів та установок.

  2. Стандарти типу В (групові стандарти безпеки) торкаються окремих вимог безпеки або певних пристроїв, які можуть застосовуватися для широкого діапазону машин:

  • стандарти типу В1 на спеціальні вимоги безпеки (наприклад безпечні відстані, темпера­тура поверхні, шум тощо);

  • стандарти типу В2 на пристрої, що убезпечнюють безпеку роботу (блокувальні пристрої, давачі тиску, захисні пристрої);

  1. Стандарти типу С (стандарти безпечності машин) встановлюють вимоги безпеки для машин конкретних видів та типів.

Цей стандарт належить до стандартів типу В1 і, насамперед, повинен бути настановою розробників стандартів типу С для машин, що їх ідентифікують як машини, що містять небез­печні речовини як значний ризик. Цим стандартом треба керуватися під час контролювання сту­пеню ризику таких машин, на які відсутні стандарти типу С.

Цим стандартом можуть керуватися конструктори і розробники машин під час визначання джерел виділень, що діють на обслугу.

Цей стандарт дає рекомендації розробникам стандартів типу С щодо розроблення методів перевіряння. Такі методи необхідні для визначання ризику для здоров’я, зумовленого виділен­ням небезпечних речовин на всіх стадіях життєвого циклу машини (див. розділ 3.11 EN 292-1 та розділ 4 EN 626-1).ДСТУ EN 626-2:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я, СПРИЧИНЮВАНОГО
НЕБЕЗПЕЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ, ЩО ЇХ ВИДІЛЯЮТЬ МАШИНИ

Частина 2. Методологія визначання порядку перевіряння

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН

СНИЖЕНИЕ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ, ВЫЗВАННОГО ОПАСНЫМИ
ВЕЩЕСТВАМИ, КОТОРЫЕ ВЫДЕЛЯЮТ МАШИНЫ

Часть 2. Методология определения порядка проверки

SAFETY OF MACHINERY

REDUCTION OF RISK TO HEALTH FROM HAZARDOUS
SUBSTANCES EMITTED BY MACHINERY
Part 2. Methodology leading to verification procedures

Чинний від 2004-10-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює методологію, якою керуються під час вибирання критичних чин­ників, пов’язаних з виділенням небезпечних речовин, з метою визначання відповідних методик перевіряння.

Цей стандарт застосовують спільно із EN 626-1.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить вимоги з інших стандартів, за допомогою посилань на ці стандарти з зазначенням чи без зазначення року їхнього опублікування. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях за текстом, а перелік стандартів наведено нижче. У разі посилань на стан­дарти з зазначенням року їхнього опублікування подальші зміни або подальші редакції цих стан­дартів чинні для цього стандарту тільки, якщо їм надано чинності зміною або підготовленням нової редакції. У разі посилань на стандарти без зазначення року опублікування чинним є останнє видання наведених стандартів.

EN 292-1:1992 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

EN 626-1:1994 Safety of machinery — Reduction of risk to health from hazardous substances emitted by machinery — Part 1: Principles and specifications for machinery manufacturers

PrEN 1093-1 Safety of machinery — Evaluation of the emission of airborne hazardous substances — Part 1: Selection of test methods.

Видання офіційне

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-1:1992 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Час­тина 1. Основна термінологія, методологія (на сьогодні чинний ДСТУ EN 292-1:2001 Безпечність машин. Основні положення, загальні принципи проектування. Частина 1. Основні терміни, методологія)

EN 626-1:1994 Безпечність машин. Зниження ризику для здоров’я, спричинюваного небез­печними речовинами, що їх виділяють машини. Частина 1. Принципи та технічні вимоги для виробників машин

PrEN 1093-1 Безпечність машин. Оцінювання виділень небезпечних речовин, що перено­сяться через повітря. Частина 1. Вибирання методів випробовування.

  1. МЕТОДОЛОГІЯ

У цьому розділі встановлено порядок, що дозволяє вибрати необхідний метод контролювання.

Примітка. Цей порядок викладено в додатку А.

  1. Ідентифікація небезпечних речовин

    1. Треба ідентифікувати, які речовини можуть виділятися під час використовування машини за призначеністю (EN 292-1 і розділ 4 EN 626-1).

    2. Треба визначити, які з цих речовин небезпечні для здоров’я та який характер цієї небезпеки (див. 3.2 EN 626-1).

    3. Якщо виявлено декілька небезпечних речовин, бажано застосовувати порядок пере­віряння, розроблений для ключових речовин, найнебезпечніших за ступенем дії. Ключові речо­вини вибирають за токсичністю, корозійними властивостями, агресивністю, пилоутворенням тощо.

  2. Характеристика виділень

Для всіх значних виділень речовин, ідентифікованих згідно з 3.1.3, установлюють:

  • імовірну кількість або масштаб виділення у всіх передбачуваних ситуаціях на всіх стадіях життєвого циклу машини;

Примітка 1. Кількісні дані можна визначати за допомогою одного з методів оцінювання, наведеного в додатку В.

  • розміщення та напрямок поширення виділень відносно машини та імовірного місцепере­бування людей;

  • очікуваний час та умови імовірного виділення;

Примітка 2. Також треба враховувати імовірність присутності людей та цикл роботи устатковання.

  • фізичні характеристики виділення, наприклад фазу, швидкість, температуру, тиск;

  • імовірність перенесення виділень через повітря або поверхневу забрудненість.

  1. Ідентифікація критичних чинників

    1. Треба визначити кожний із значущих чинників, що спричинюють виділення та слугу­ватимуть основою під час визначання методу зменшення виділень.

Примітка. Значущі чинники можна віднести до матеріалу, енергії чи до конструкції або характеристик машини. При­клади наведено в додатку С.

    1. Треба визначити критичні чинники, тобто значущі чинники, що впливають на виділення найбільшою мірою.

  1. Детермінація показових параметрів

    1. Треба встановити параметри, що реєструються, які можуть носити якісний характер та відносяться безпосередньо до ідентифікованих критичних чинників.

Примітка. Приклади наведено в додатку С.

    1. Треба встановити значення, порядок значень, умови або стан показового параметра, необхідні для зменшення виділень.

  1. ПЕРЕВІРЯННЯ

    1. Перевіряння проводять за допомогою збирання даних, що відносяться до показових параметрів.

    2. Для перевіряння можна використати результати польових або лабораторних випробо­вувань, вимірювань, досліджень або розрахунків.

    3. Деякі узагальнені методи випробовування, що їх можна використовувати як складову частину перевіряння, описано в prEN 1093-1 та в наступних його частинах, що перебувають в стадії розроблення. Докладніші умови контролювання для певного типу або групи машин наве­дено в стандартах типу С.

ДОДАТОКА
(обов’язковий)

БЛОК-СХЕМА ВИЗНАЧАННЯ МЕТОДИКИ ПЕРЕВІРЯННЯ

Таблиця А.1

Розділ, пункт, підпункт

Послідовність дій

Приклад

3.1

Треба визначити небезпечні речовини

— треба визначити стадії життєвого циклу машини; — треба охарактеризувати небезпечні властивості.

3.2

Треба охарактеризувати виділення

  • імовірна кількість або діапазон виділень;

  • місцеперебування персоналу та напрямок поширення виділень;

  • імовірний час виникнення виділень;

  • фізична характеристика: стан (наприклад газ), температура;

  • повітряна або поверхнева забрудненість.

3.3.1

Треба встановити критичні чинники

  • матеріали: пилоутворення, інтенсивність використовування, інтенсивність виробництва;

  • енергія, що її використовують: вигляд;

  • конструкція машини: ергономіка, відстані, автоматизація;

  • характеристики: ефективність.

3.3.2

Треба вибрати критичні чинники

— показники, що спричинюють найбільші виділення небезпечних речовин за порядком пріоритетності для полегшення вибирання основних характеристик.

3.4.1

Треба визначити параметри, що їх реєструють

— кількісні: отримані за допомогою вимірювань або розрахунків;

— якісні: інформація, отримана, наприклад, за допомогою візуального контролювання, візуальних методів або проектних даних.

3.4.2

Треба встановити значення, порядок значень, умови або стан показового параметра

— вимоги до підбирання характеристик, що дозволяють зменшити виділення.

4

Треба визначити порядок перевіряння

— збирання інформації щодо вибраних показових параметрів;

— дані польових та лабораторних випробовувань, вимірювань, візуального контролювання або розрахунків, конструкторська документація.



ДОДАТОК В
(довідковий)

ПРИКЛАДИ ТИПІВ ВИДІЛЕНЬ ТА ЇХНЬОГО ОЦІНЮВАННЯ