1. Результати

Оцінювання пошкоджень огорожі або зразка матеріалу, спричинених ударами:

  1. Пошкодження можуть бути:

  1. жолоблення/випинання (постійна деформація без тріщин);

  2. початкові тріщини (видимі тільки на одній поверхні);

  3. наскрізні тріщини (тріщини, видимі на обох поверхнях);

  4. проникнення (метальні елементи проникають у об’єкт випробовування);

  5. ослаблення кріплення вікна огорожі;

  6. ослаблення кріплення огорожі на супорті.

  1. Оцінювання

Випробовування вважають успішним за відсутності наскрізних тріщин або проникнення в об’єкт випробовування та пошкоджень е) і f) відповідно до В.3.1.

  1. Звіт про випробовування

Звіт про випробовування має містити, щонайменше, таку інформацію:

  • дата, місце випробовування та назва організації, яка виконала випробування;

  • маса, розміри та швидкість метальних елементів;

  • виробник верстата, тип, максимальний діаметр обточування, максимальна швидкість шпин­деля верстата, маса та розміри кулачків патрона;

  • конструкція, матеріал та розміри об’єкта випробовування;

  • спосіб затискання або кріплення об'єкта випробовування;

  • напрямок удару, місце нанесення удару метальним елементом;

  • результат випробування.

Таблиця В.2 — Класи опірності

Клас опірності

Діаметр пристрою для затискання оброблюваної' деталі, мм

Колова швидкість, м/с

Розміри металь­ного елемента D х а, мм

Маса металь­ного елемента, кг

Швид­кість під час Удару, м/с

Енергія удару J

Від

до

А1


130

25

30 X 19


32

310

А2



40


0,625

50

781

АЗ



63



80

2 000



Кінець таблиці В.2

Клас опірності

Діаметр пристрою для затискання оброблюваної деталі, мм

Колова швидкість, м/с

Розміри металь­ного елемента D х а, мм

Маса металь­ного елемента, кг

Швид­кість під час Удару, м/с

Енергія удару J

від

До

В1

130

250

40

40 х 25

1,25

50

1 562

В2



50



63

2 480

ВЗ



63



80

4 000

С1

250


40

50 х ЗО

2,5

50

3 124

С2



50



63

4 960

СЗ



63



80

8 000



ДОДАТОК С
(довідковий)

УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР
ТА ПРИКЛАДИ МАТЕРІАЛІВ

С.1 Гармата

Гармата складена із ємності для стисненого повітря, до якої за допомогою фланця закріплено жерло (див. рисунок С.1). Пришвидшений рух метального елемента до об’єкта випробування під дією стисненого повітря може відбуватися за допомогою клапана.

Джерелом живлення повітряної гармати є повітряний компресор. Швидкість метального еле­мента може регулюватися повітряним тиском.

Швидкість метального елемента вимірюють біля сопла повітряної гармати за допомогою відповідного пристрою для вимірювання швидкості, наприклад, сенсора або фотоелемента.

С.2 Приклади матеріалів

Такі матеріали пройшли випробування на ударну міцність згідно з класами, наведеними у таб­лиці С.2 (удар метального елемента прикладено до центру пластини).

Таблиця С.2 — Приклади матеріалів

Матеріал

Товщина d, мм

Міцність на розтяг Rm, Н/мм2

Подов- ження під час руйну­вання А, %

Класи ударної міцності

А,

Аг

Аз

Ві

в2

Вз

Сі

с2

Сз

Сталевий лист

2

369

28

+

+

-

-

-

-

-

3

400

28

+

+

+

+

+

-

-

4

340

28

+

+■


+


+

+

+


5

305

43

+



+

+

+

+

+

+

6

340

25

+

+

+

+

+

+

+

+

+

АІМд 3

5

242

18

+

+

-

+

-

+

-


Полікарбонат

6

68

80

+

+

+

8

68

80

+

+

—•

+

+

+

10

68

80

+

+

+

+

+

+


-

Кінець таблиці С.2

Матеріал

Товщина d, мм

Міцність на розтяг Rm, Н/мм2

Подов- ження під час руйну­вання А, %

Класи ударної міцності

Aj

А?

Аз

Ві

в2

Вз

с.

с2

Сз

Полікарбонат

12

68

80

+

+

+

+

+

-

+

+


Полікарбонатна сполука

2x8

68

80

+

+

+

+

+

+

+

+

-

2x12

68

80

+

+

+

+

+

+'


+

1.

19

68

80

+

4*

+

+

+

+

+

+

f

Захисне скло + полікарбонатна сполука

Скло + полі­карбонатна сполука 6+18












+ — вимоги дотримані

вимоги не дотримані

Примітка. Рекомендовано захищати полікарбонат з боку робочої зони і з боку оператора від пошкодження охолоджуваль­ною рідиною, мастилом, аерозолями та стружками. Придатним засобом є додаткові прозорі пластмасові покривки з обох боків



Рекомендовано також ущільнення крайок захищеної полікарбонатної пластини для убезпечення від забруднення охолоджувальною рідиною, мастилом та аерозолями.

Пояснення

1 — пристрій вимірювання швидкості; 4 — панель керування

2 — жерло гармати; 5 — ємність зі стисненим повітрям

3 — метальний елемент; 6 — об'єкт випробовування



Рисунок С.1 — Устатковання для ударного випробовування

ДОДАТОК D
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАНОГО ШУМУ

Робочі умови під час вимірювання шуму мають бути такими:

  • обертання шпинделя для оброблюваної деталі без навантаження зі швидкістю, що скла­дає 80 % від максимальної швидкості обертання шпинделя;

  • пристрій для затискання оброблюваної деталі встановлено та активізовано;

  • додаткові пристрої для маніпулювання та каретки зупинено;

  • конвеєр для видалення стружок увімкнено (за наявності).

Умови встановлення та роботи верстата мають відповідати настанові виробника і бути іден­тичними під час вимірювання рівнів звукового тиску на робочому місці та рівню звукової потужності.Рівень звукового тиску на робочому місці вимірюють відповідно до EN ISO 11202 з такими змінами:

  • показник довкілля К2д або локальний коефіцієнт навколишнього середовища КЗА мають до- оівнювати або бути менше ніж4дБ;

  • різниця між фоновим рівнем звукового тиску і рівнем звукового тиску на робочому місці має дорівнювати або бути більше ніж 6 дБ;

  • корекція локального коефіцієнта навколишнього середовища КЗА треба обчислювати згідно з А.2 EN ISO 11204 з посиланням на EN ISO 3746 замість методу, який наведено у додатку А EN ISO 11202, або згідно з EN ISO 3744, якщо один з цих стандартів був використаний під час ви­мірювання.

Рівні звукової потужності визначають методом обгинальної поверхні, наданим у EN ISO 3746 з такими змінами:

  • показник довкілля К має дорівнювати або бути менше ніж 4 дБ;

  • різниця між фоновим рівнем звукового тиску і рівнем звукового тиску верстата у кожній гочці вимірювання мас дорівнювати або бути більше ніж 6 дБ. Коригувальну формулу для цієї різниці (див. 8.2 EN ISO 3746) треба використовувати до різниці 10 дБ;

  • використовують тільки поверхню вимірювання у вигляді паралелепіпеда на відстані 1,0 м від умовної поверхні;

  • якщо відстань від верстата до допоміжного механізме менше ніж 2,0 м, допоміжний ме­ханізм входить до умовної коробки;

  • вимогу щодо часу вимірювання у 7.5.3 EN ISO 3746, яка стосується ЗО с, не застосовують;

  • точність методу випробування має бути вище ніж 3 дБ;.

  • кількість розташувань мікрофонів має відповідати EN ISO 3746.

Або, за можливості та відповідності методу вимірювання типові верстата, рівні звукової потуж­ності можна визначати також більш точним методом, наприклад, за EN ISO 3744, без поперед­ніх змін.

Для визначання рівня звукової потужності методом інтенсивності звуку треба використовувати EN ISO 9614-1 (за узгодженням між постачальником і покупцем).

ДОДАТОК Е
(ДОВІДКОВИЙ)

ОБЧИСЛЮВАННЯ ЕНЕРГІЇ ПРЯМОГО УДАРУ

Енергію удару обчислюють:

  • для верстатів, обладнаних патронами за формулою:

4 =^(»sn)2(j),

де п — максимальна швидкість шпинделя оброблюваної деталі;

В — максимальний зовнішній діаметр патрона (об/с);

т— маса кулачка стандартної твердості (кг).

— для верстатів, обладнаних цангами за формулою:

Л = ^P>A/2/3n2(J),

де п — максимальна швидкість шпинделя оброблюваної деталі;

d максимальний діаметр прутка (м):

/ — максимальна довжина оброблюваної деталі (м);

Р — питома вага (кг/м3).

Ця формула характеризує прямий удар під час викидання частини прутка з відношенням dll менше ніж 0,2, що відламується під кутом 30°, для верстата, на якому застосовано цангу.

ДОДАТОК ZA
(довідковий)

ЗВ’ЯЗОК ЦЬОГО СТАНДАРТУ З ДИРЕКТИВАМИ ЄС

Цей європейський стандарт розроблений за дорученням, наданим CEN Європейською Комі­сією і Європейською Асоціацією Вільної Торгівлі і відповідає суттєвим вимогам Директиви ЄС:

Директиві щодо безпеки машин 98/37/ЄС, доповненій Директивою 98/79/ЄС.

Відповідність цьому стандарту означає відповідність певним суттєвим вимогам наведеної вище Директиви і пов’язаних з нею положень ЄАВТ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ! На продукцію, яка відноситься до сфери застосування цього стандар­ту можуть поширюватися також інші вимоги і інші Директиви ЄС.

ДОДАТОК НА
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ (ДСТУ),
ЗГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ,
ПОСИЛАННЯ, НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

Номер і назва міжнародного стандарту

Номер і назва ідентичного національного стандарту (ДСТУ)

EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

ДСТУ EN 292-1-2001 Безпечність машин. Основні по­няття, загальні принципи проектування. Частина 1. Ос­новна термінологія, методологія

EN 292-2:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical prin­ciples and specifications

ДСТУ EN 292-2-2001 Безпечність машин Основні по­няття, загальні принципи проектування Частина 2 Технічні принципи та технічні умови

EN 294 Safety of machinery — Safety distances to pre­vent danger zones being reached by the upper limbs

ДСТУ EN 294-2001 Безпечність машин Безпечні від стані для запобігання можливості досягання небезпеч них зон руками

EN 349:1993 Safety of machinery — Minimal gaps to avoid crushing of parts of human body

ДСТУ EN 349-2002 Безпечність машин Мінімальні про­міжки щоб уникнути здавлювання частин людського тіла

EN 418 Safety of machinery — Emergency stop equip­ment, functional aspects — Principles for design

ДСТУ EN 418 Пристрої аварійної зупинки. Функціювання і принципи проектування

EN 547-1:1996 Safety of machinery — Human body mea­surements — Part 1. Principles for determining the di­mensions for openings for whole body access into ma­chinery

ДСТУ EN 547-1-2001 Безпечність машин Розміри люд­ського тіла. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах

EN 547-2:1996 Safety of machinery — Human body mea­surements — Part 2: Principles for determining the di­mensions requires for access openings

ДСТУ EN 547-2-2001 Безпечність машин Розміри люд­ського тіла Частина 2 Принципи визначення розмірів отворів для доступу

EN 563:1994 Safety of machinery — Temperatures of touchable surfaces — Ergonomic data to establish tem­perature limit values for hot surfaces

ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь

EN 574 1996 Safety of machinery — Two hand control devices — Functional aspects — Principles for design

ДСТУ EN 574-2001 Безпечність машин. Пристрої дво­ручного керування. Функціональні аспекти та принципи проектування