Результати
Оцінювання пошкоджень огорожі або зразка матеріалу, спричинених ударами:
Пошкодження можуть бути:
жолоблення/випинання (постійна деформація без тріщин);
початкові тріщини (видимі тільки на одній поверхні);
наскрізні тріщини (тріщини, видимі на обох поверхнях);
проникнення (метальні елементи проникають у об’єкт випробовування);
ослаблення кріплення вікна огорожі;
ослаблення кріплення огорожі на супорті.
Оцінювання
Випробовування вважають успішним за відсутності наскрізних тріщин або проникнення в об’єкт випробовування та пошкоджень е) і f) відповідно до В.3.1.
Звіт про випробовування
Звіт про випробовування має містити, щонайменше, таку інформацію:
дата, місце випробовування та назва організації, яка виконала випробування;
маса, розміри та швидкість метальних елементів;
виробник верстата, тип, максимальний діаметр обточування, максимальна швидкість шпинделя верстата, маса та розміри кулачків патрона;
конструкція, матеріал та розміри об’єкта випробовування;
спосіб затискання або кріплення об'єкта випробовування;
напрямок удару, місце нанесення удару метальним елементом;
результат випробування.
Таблиця В.2 — Класи опірності
Клас опірності |
Діаметр пристрою для затискання оброблюваної' деталі, мм |
Колова швидкість, м/с |
Розміри метального елемента D х а, мм |
Маса метального елемента, кг |
Швидкість під час Удару, м/с |
Енергія удару J |
|||||
Від |
до |
||||||||||
А1 |
|
130 |
25 |
30 X 19 |
|
32 |
310 |
||||
А2 |
|
|
40 |
|
0,625 |
50 |
781 |
||||
АЗ |
|
|
63 |
|
|
80 |
2 000 |
Кінець таблиці В.2
Клас опірності |
Діаметр пристрою для затискання оброблюваної деталі, мм |
Колова швидкість, м/с |
Розміри метального елемента D х а, мм |
Маса метального елемента, кг |
Швидкість під час Удару, м/с |
Енергія удару J |
|||
від |
До |
||||||||
В1 |
130 |
250 |
40 |
40 х 25 |
1,25 |
50 |
1 562 |
||
В2 |
|
|
50 |
|
|
63 |
2 480 |
||
ВЗ |
|
|
63 |
|
|
80 |
4 000 |
||
С1 |
250 |
|
40 |
50 х ЗО |
2,5 |
50 |
3 124 |
||
С2 |
|
|
50 |
|
|
63 |
4 960 |
||
СЗ |
|
|
63 |
|
|
80 |
8 000 |
ДОДАТОК С
(довідковий)
УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ НА УДАР
ТА ПРИКЛАДИ МАТЕРІАЛІВ
С.1 Гармата
Гармата складена із ємності для стисненого повітря, до якої за допомогою фланця закріплено жерло (див. рисунок С.1). Пришвидшений рух метального елемента до об’єкта випробування під дією стисненого повітря може відбуватися за допомогою клапана.
Джерелом живлення повітряної гармати є повітряний компресор. Швидкість метального елемента може регулюватися повітряним тиском.
Швидкість метального елемента вимірюють біля сопла повітряної гармати за допомогою відповідного пристрою для вимірювання швидкості, наприклад, сенсора або фотоелемента.
С.2 Приклади матеріалів
Такі матеріали пройшли випробування на ударну міцність згідно з класами, наведеними у таблиці С.2 (удар метального елемента прикладено до центру пластини).
Таблиця С.2 — Приклади матеріалів
Матеріал |
Товщина d, мм |
Міцність на розтяг Rm, Н/мм2 |
Подов- ження під час руйнування А, % |
Класи ударної міцності |
||||||||
А, |
Аг |
Аз |
Ві |
в2 |
Вз |
Сі |
с2 |
Сз |
||||
Сталевий лист |
2 |
369 |
28 |
+ |
+ |
- |
- |
— |
— |
- |
- |
- |
3 |
400 |
28 |
+ |
+ |
— |
+ |
+ |
— |
+ |
- |
- |
|
4 |
340 |
28 |
+ |
+■ |
|
+ |
|
+ |
+ |
+ |
|
|
5 |
305 |
43 |
+ |
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
6 |
340 |
25 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
|
АІМд 3 |
5 |
242 |
18 |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
— |
+ |
- |
|
Полікарбонат |
6 |
68 |
80 |
+ |
+ |
— |
+ |
— |
— |
— |
— |
— |
8 |
68 |
80 |
+ |
+ |
—• |
+ |
+ |
— |
+ |
— |
— |
|
10 |
68 |
80 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
— |
+ |
|
- |
Кінець таблиці С.2
Матеріал |
Товщина d, мм |
Міцність на розтяг Rm, Н/мм2 |
Подов- ження під час руйнування А, % |
Класи ударної міцності |
||||||||
Aj |
А? |
Аз |
Ві |
в2 |
Вз |
с. |
с2 |
Сз |
||||
Полікарбонат |
12 |
68 |
80 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
|
Полікарбонатна сполука |
2x8 |
68 |
80 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
2x12 |
68 |
80 |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+' |
|
+ |
1. |
|
19 |
68 |
80 |
+ |
4* |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
f |
|
Захисне скло + полікарбонатна сполука |
Скло + полікарбонатна сполука 6+18 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ — вимоги дотримані
вимоги не дотримані
Примітка. Рекомендовано захищати полікарбонат з боку робочої зони і з боку оператора від пошкодження охолоджувальною рідиною, мастилом, аерозолями та стружками. Придатним засобом є додаткові прозорі пластмасові покривки з обох боків
Рекомендовано також ущільнення крайок захищеної полікарбонатної пластини для убезпечення від забруднення охолоджувальною рідиною, мастилом та аерозолями.
Пояснення
1 — пристрій вимірювання швидкості; 4 — панель керування
2 — жерло гармати; 5 — ємність зі стисненим повітрям
3 — метальний елемент; 6 — об'єкт випробовування
Рисунок С.1 — Устатковання для ударного випробовування
ДОДАТОК D
(обов’язковий)
ВИМІРЮВАННЯ ВИПРОМІНЮВАНОГО ШУМУ
Робочі умови під час вимірювання шуму мають бути такими:
обертання шпинделя для оброблюваної деталі без навантаження зі швидкістю, що складає 80 % від максимальної швидкості обертання шпинделя;
пристрій для затискання оброблюваної деталі встановлено та активізовано;
додаткові пристрої для маніпулювання та каретки зупинено;
конвеєр для видалення стружок увімкнено (за наявності).
Умови встановлення та роботи верстата мають відповідати настанові виробника і бути ідентичними під час вимірювання рівнів звукового тиску на робочому місці та рівню звукової потужності.Рівень звукового тиску на робочому місці вимірюють відповідно до EN ISO 11202 з такими змінами:
показник довкілля К2д або локальний коефіцієнт навколишнього середовища КЗА мають до- оівнювати або бути менше ніж4дБ;
різниця між фоновим рівнем звукового тиску і рівнем звукового тиску на робочому місці має дорівнювати або бути більше ніж 6 дБ;
корекція локального коефіцієнта навколишнього середовища КЗА треба обчислювати згідно з А.2 EN ISO 11204 з посиланням на EN ISO 3746 замість методу, який наведено у додатку А EN ISO 11202, або згідно з EN ISO 3744, якщо один з цих стандартів був використаний під час вимірювання.
Рівні звукової потужності визначають методом обгинальної поверхні, наданим у EN ISO 3746 з такими змінами:
показник довкілля К2А має дорівнювати або бути менше ніж 4 дБ;
різниця між фоновим рівнем звукового тиску і рівнем звукового тиску верстата у кожній гочці вимірювання мас дорівнювати або бути більше ніж 6 дБ. Коригувальну формулу для цієї різниці (див. 8.2 EN ISO 3746) треба використовувати до різниці 10 дБ;
використовують тільки поверхню вимірювання у вигляді паралелепіпеда на відстані 1,0 м від умовної поверхні;
якщо відстань від верстата до допоміжного механізме менше ніж 2,0 м, допоміжний механізм входить до умовної коробки;
вимогу щодо часу вимірювання у 7.5.3 EN ISO 3746, яка стосується ЗО с, не застосовують;
точність методу випробування має бути вище ніж 3 дБ;.
кількість розташувань мікрофонів має відповідати EN ISO 3746.
Або, за можливості та відповідності методу вимірювання типові верстата, рівні звукової потужності можна визначати також більш точним методом, наприклад, за EN ISO 3744, без попередніх змін.
Для визначання рівня звукової потужності методом інтенсивності звуку треба використовувати EN ISO 9614-1 (за узгодженням між постачальником і покупцем).
ДОДАТОК Е
(ДОВІДКОВИЙ)
ОБЧИСЛЮВАННЯ ЕНЕРГІЇ ПРЯМОГО УДАРУ
Енергію удару обчислюють:
для верстатів, обладнаних патронами за формулою:
4 =^(»sn)2(j),
де п — максимальна швидкість шпинделя оброблюваної деталі;
В — максимальний зовнішній діаметр патрона (об/с);
т— маса кулачка стандартної твердості (кг).
— для верстатів, обладнаних цангами за формулою:
Л = ^P>A/2/3n2(J),
де п — максимальна швидкість шпинделя оброблюваної деталі;
d — максимальний діаметр прутка (м):
/ — максимальна довжина оброблюваної деталі (м);
Р — питома вага (кг/м3).
Ця формула характеризує прямий удар під час викидання частини прутка з відношенням dll менше ніж 0,2, що відламується під кутом 30°, для верстата, на якому застосовано цангу.
ДОДАТОК ZA
(довідковий)
ЗВ’ЯЗОК ЦЬОГО СТАНДАРТУ З ДИРЕКТИВАМИ ЄС
Цей європейський стандарт розроблений за дорученням, наданим CEN Європейською Комісією і Європейською Асоціацією Вільної Торгівлі і відповідає суттєвим вимогам Директиви ЄС:
Директиві щодо безпеки машин 98/37/ЄС, доповненій Директивою 98/79/ЄС.
Відповідність цьому стандарту означає відповідність певним суттєвим вимогам наведеної вище Директиви і пов’язаних з нею положень ЄАВТ.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ! На продукцію, яка відноситься до сфери застосування цього стандарту можуть поширюватися також інші вимоги і інші Директиви ЄС.
ДОДАТОК НА
(довідковий)
ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ (ДСТУ),
ЗГАРМОНІЗОВАНИХ З МІЖНАРОДНИМИ СТАНДАРТАМИ,
ПОСИЛАННЯ, НА ЯКІ Є В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ
Номер і назва міжнародного стандарту |
Номер і назва ідентичного національного стандарту (ДСТУ) |
EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology |
ДСТУ EN 292-1-2001 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Частина 1. Основна термінологія, методологія |
EN 292-2:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 2: Technical principles and specifications |
ДСТУ EN 292-2-2001 Безпечність машин Основні поняття, загальні принципи проектування Частина 2 Технічні принципи та технічні умови |
EN 294 Safety of machinery — Safety distances to prevent danger zones being reached by the upper limbs |
ДСТУ EN 294-2001 Безпечність машин Безпечні від стані для запобігання можливості досягання небезпеч них зон руками |
EN 349:1993 Safety of machinery — Minimal gaps to avoid crushing of parts of human body |
ДСТУ EN 349-2002 Безпечність машин Мінімальні проміжки щоб уникнути здавлювання частин людського тіла |
EN 418 Safety of machinery — Emergency stop equipment, functional aspects — Principles for design |
ДСТУ EN 418 Пристрої аварійної зупинки. Функціювання і принципи проектування |
EN 547-1:1996 Safety of machinery — Human body measurements — Part 1. Principles for determining the dimensions for openings for whole body access into machinery |
ДСТУ EN 547-1-2001 Безпечність машин Розміри людського тіла. Частина 1. Принципи визначення розмірів отворів для доступу до робочих місць у машинах |
EN 547-2:1996 Safety of machinery — Human body measurements — Part 2: Principles for determining the dimensions requires for access openings |
ДСТУ EN 547-2-2001 Безпечність машин Розміри людського тіла Частина 2 Принципи визначення розмірів отворів для доступу |
EN 563:1994 Safety of machinery — Temperatures of touchable surfaces — Ergonomic data to establish temperature limit values for hot surfaces |
ДСТУ EN 563-2001 Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь |
EN 574 1996 Safety of machinery — Two hand control devices — Functional aspects — Principles for design |
ДСТУ EN 574-2001 Безпечність машин. Пристрої дворучного керування. Функціональні аспекти та принципи проектування |