- робочі параметри захисної установки згідно з актом налагоджування.

Крім того в паспорті повинні бути карта-схема газопроводів, які підлягають захисту цією установкою ЕХЗ, з позначенням місця розміщення захисної установки, пунктів вимірювання потенціалів (КВП, стояки тощо) та контрольних точок в межах зони захисту, а також діаграми зміщення потенціалів при виключеній та включеній в оптимальному режимі установці ЕХЗ.

8.5.7 Виконавчо-технічна документація та акти приймання в експлуатацію установок ЕХЗ повинні зберігатися в організації, яка експлуатує зазначену комунікацію.

9 ВИМОГИ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ СТРУМІВ ВИТОКУ НА ДЖЕРЕЛАХ БЛУКАЮЧИХ СТРУМІВ

9.1 Електрифікований рейковий транспорт постійного струму

9.1.1 Контактна мережа електрифікованого рейкового транспорту повинна бути з'єднана з позитивною (плюсовою) шиною, а рейкові колії – з негативною (мінусовою) шиною тягової підстанції.

2. Електропостачання ліній тролейбуса, звичайного та швидкісного трамвая, депо, вагоноремонтних заводів та майстерень постійним струмом повинно здійснюватися через самостійні постачальні лінії, обладнані автоматичними вимикачами або керованими перетворювачами, які забезпечують захист від струмів короткого замикання та перевантаження [6].

3. Допускається паралельна робота підстанцій за умови забезпечення захисту тягової мережі від струмів короткого замикання, а також у разі:

• відсутності зон малих струмів короткого замикання та замикання на землю у тролейбусних тягових мережах без заземлення;

• наявності надійного захисту підземних споруд від блукаючих струмів.

На ділянках швидкісного трамвая, які проходять у тунелях, паралельна робота суміжних підстанцій, як правило, не дозволяється [6].

9.1.4 Негативні лінії живлення тягової підстанції повинні бути ізольованими від землі по всій довжині до пунктів приєднання негативної лінії живлення рейкової мережі; рівень ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм при випробувальній напрузі 1000 В. Періодичність перевірки – один раз на рік.

9.1.5 ПП НЛЖ до тягової рейкової мережі повинні мати рознімне (не через електричні апарати) електричне з'єднання негативної лінії з провідниками, що йдуть безпосередньо до рейкової мережі. Опір контакту в місці з'єднання кожного з вказаних провідників до рейкової колії трамваю не повинен бути більше ніж 0,0015 Ом.

9.1.6 ПП НЛЖ повинні розташовуватися, як правило, у безпосередній близькості від тягової підстанції; при розгалуженні тягової рейкової мережі допускається спорудження декількох ПП НЛЖ, мінімально віддалених від тягової підстанції.

9.1.7 Від усіх ділянок тягової рейкової мережі повинен бути забезпечений електрично безперервний, як правило, двосторонній, відвід тягових струмів до ПП НЛЖ тягових підстанцій за допомогою установки стикових рейкових з'єднувачів, міжрейкових і міжколійних перемичок.

9.1.8 Подовжній опір рейкової мережі за рахунок стиків не повинен збільшуватися більше ніж на 20 %. Електропровідність стиків, міжрейкових і міжколійних перемичок повинні забезпечуватись конструктивними рішеннями відповідно до вимог НД.

9.1.9 При виборі місця підключення ПП НЛЖ, міжрейкових і міжколійних перемичок до тягової рейкової мережі повинні враховуватися вимоги забезпечення надійного функціонування систем автоматичного регулювання рухом поїздів, які використовують рейки для пропуску сигнальних струмів згідно з вимогами галузевих НД.

9.1.10 Конструкція колій електрифікованого рейкового транспорту повинна забезпечувати перехідний опір рейок (опір ізоляції) відносно землі не менше нормованих значень, наведених у таблиці 4.

Таблиця 4 – Вимоги до ізоляції рейкових колій електрифікованого транспорту

9.1.11 Дерев'яні шпали, що укладаються в колію, повинні бути просочені неелектропровідними антисептиками; залізобетонні шпали або залізобетонні блокові основи колії повинні мати ізолюючі конструктивні елементи між рейкою, деталями рейкового скріплення і бетоном. Повинен виключатися металевий зв'язок арматури залізобетону безпосередньо з рейками або деталями рейкових скріплень.

9.1.12 Головні колії наземних ліній повинні укладатися на щебеневому, гравійному чи рівноцінному їм за ізоляційними властивостями баласті.

9.1.13 Усі неелектрифіковані колії повинні бути відділені від електрифікованих у місці їхнього примикання до останніх ізолюючими стиками, встановлюваними в кожну рейкову нитку.

9.1.14 Двома ізолюючими стиками в кожній нитці відокремлюють електрифіковані колії від неелектрифікованих.

Ізолюючі стики встановлюють:

- на під'їзних коліях тягових підстанцій, промислових об'єктів, нафтобаз і складів з пальними і вибухонебезпечними речовинами;

- на з'єднувальних лініях між різними видами рейкового транспорту;

- на примикаючих споруджувальних лініях електрифікованого рейкового транспорту.

Ізолюючі стики встановлюють таким чином, щоб вони не перекривалися одночасно рухомим поїздом, що подається на неелектрифіковані колії.

9.1.15 Конструкція колії повинна забезпечувати надійний відвід поверхневих і ґрунтових вод від основи колії; не допускається наявність прямих теч на колію у тунелях.

9.1.16 Металеві конструкції, що мають технологічний металевий зв'язок з тяговою рейковою мережею, повинні встановлюватися на кам'яні, бетонні, залізобетонні фундаменти з вхідним опором заземлення не менше значень, встановлених у НД.

Конструкції і корпуси установок, з'єднані з метою заземлення з рейками, не можуть бути заземлені повторно.

17. Допускається використовувати неелектрифіковані колії як провідник тягових, дренажних струмів і струмів опалення поїздів при дотриманні вимог 9.1.7, 9.1.10, 9.1.12.

18. Для обмеження витоку тягових струмів з локальних ділянок колії (тунель, депо, станційні парки) рекомендується застосовувати технічні засоби, що перешкоджають стіканню тягового струму в землю, згідно з НД.

9.1.19 Система живлення тягової мережі метрополітену повинна здійснюватися переважно розподілено, з розміщенням тягових підстанцій у кожної станції.

Не допускається проектування живлення тягової мережі різних ліній метрополітену від однієї підстанції. На існуючих тягових підстанціях, що живлять дві і більше лінії метрополітену, повинне виконуватися секціонування не тільки позитивних, але і негативних шин з установкою секційних комутаційних апаратів.

Для контролю потенціалів рейкової мережі метрополітену необхідно обладнувати систему КВП відповідно до вимог НД.

9.1.20 При наявності в трамвайній тяговій рейковій мережі декількох ПП НЛЖ однієї тягової підстанції повинні застосовуватися статичні вольтодобавочні пристрої або додаткові опори (резистори) для вирівнювання потенціалів ПП НЛЖ, різниця яких у період інтенсивного графіка руху не повинна перевищувати 0,5 В при вольтодобавочних пристроях і 1,0 В при резисторах. Для контролю потенціалів передбачають систему контрольних проводів.

9.1.21 Трамвайні рейкові колії повинні бути обладнані електричними з'єднувачами згідно з НД. Опір кожного збірного рейкового стика трамвайної колії не повинен перевищувати опір рейок довжиною 2,5 м. Зварні стики не повинні збільшувати опір суцільної рейки.

9.1.22 Кабелі, які використовуються для прокладання НЛЖ, повинні мати контрольні жили для вимірювання потенціалів ПП НЛЖ.

9.1.23 Для контролю потенціалів рейкової колії трамвайної мережі в місцях інтенсивного руху вагонів і надземного (нерейкового) транспорту доцільно передбачати стаціонарні контрольно-вимірювальні пункти, які виносяться за межі проїжджої частини. Інтервал між суміжними КВП повинен бути не більше 100 м.

24. Не допускається використання негативних кабельних ліній і рейкових колій трамвая в якості провідника струму тролейбусних навантажень.

25. При реконструкції та будівництві нових трамвайних колій необхідно впроваджувати блочні залізобетонні плити з гумовими амортизаторами.

9.2 Електрифікований рейковий транспорт змінного струму

1. На лініях рейкового транспорту, електрифікованих за системою змінного струму, спеціальні заходи для обмеження тягових струмів на рейкових коліях і пристроях електропостачання за умовами захисту від електрохімічної корозії не передбачають.

2. Захист ПССГ від впливу змінного струму електрифікованого транспорту на змінному струмі в небезпечних зонах виконують шляхом катодної поляризації або шляхом зниження інтенсивності впливу змінного струму.

3. 3 метою зниження інтенсивності впливу змінного струму на ПССГ слід:

- трасу ПССГ, яка будується, відносити на відстань більше ніж 500 м від смуги відводу залізниці, електрифікованої на змінному струмі;

- прокладати газопроводи в колекторах і каналах;

- заземлювати небезпечні ділянки газопроводів за допомогою струмовідводів (земляних дренажів) або протекторів.

9.3 Лінії передачі енергії постійного струму системи "провід-земля"

При проектуванні робочих заземлень ліній передач енергії постійного струму системи "провід-земля" повинні бути передбачені заходи, що виключають їх небезпечний вплив на підземні споруди.

9.4 Промислові підприємства, що споживають постійний електричний струм у технологічних процесах

9.4.1 Джерела блукаючих струмів промислових об'єктів – шинопроводи постійного струму, електролізери, металеві трубопроводи, приєднані до електролізерів, повинні бути електрично ізольовані від будівельних конструкцій.

9.4.2 В якості ізоляторів слід використовувати базальт, порцеляну, діабаз, скло, пластмаси й інші матеріали з питомим об'ємним опором не менше 10¹² Ом^.м.

Не допускається застосування пористих матеріалів, що мають властивість всмоктувати вологу (бетон, неглазурована порцеляна, кераміка) без спеціальної обробки водовідштовхувальними й електроізолюючими речовинами.

3. Для обмеження витоку струму слід передбачати секціонування за допомогою електроізолюючих швів залізобетонних перекриттів, залізобетонних площадок для обслуговування електролізерів у підземних залізобетонних конструкціях. Перекриття, на якому встановлюються електролізери, повинне бути відділено електроізоляційним швом від залізобетонних стін, що примикають до нього, колон, перекриттів інших відділень.

4. Електроізоляційні шви виконують у вигляді повітряних зазорів з мастикових чи рулонних матеріалів з питомим електроопором не менше 10¹² Ом^.м.

9.4.5 В відділеннях електролізу водяних розчинів для обмеження струмів витоку слід передбачати застосування полімербетона для конструкцій, що примикають до електронесучого устаткування (опори, балки, фундаменти під електролізери, опорні стовпи під шинопроводи, опорні балки і фундаменти під устаткування, з'єднане з електролізерами).

9.4.6 Трубопроводи, що транспортують електроліт і продукти електролізу, повинні бути виконані з неелектропровідних матеріалів (фаоліт, скло, поліетилен тощо) з метою обмеження струмів витоку з них.

9.4.7 Для запобігання стіканню блукаючих струмів з арматури залізобетонних фундаментів відділень електролізу необхідно передбачати електроізоляцію фундаментів згідно з НД.

9.5 Контроль за виконанням заходів щодо обмеження струмів витоку електрифікованого рейкового транспорту

1. Власники електрифікованого рейкового транспорту повинні постійно вживати заходи по обмеженню шкідливого впливу блукаючих струмів на підземні металеві комунікації.

2. Експлуатаційний контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку з рейкової мережі проводять підрозділи (служби) конкретного виду транспорту. Перелік контрольованих параметрів, терміни і методи їхнього виконання визначаються відповідними НД.

1. Контроль за виконанням вимог по обмеженню струмів витоку при будівництві ліній електрифікованого рейкового транспорту здійснюють будівельна організація та власник споруд. Результати контролю пред'являють при прийманні ліній в експлуатацію.

3. Перевірку відповідності підключення засобів активного захисту (поляризованих і посилених дренажів) до рейкової мережі джерела блукаючих струмів вимогам даного стандарту виконують спільно представники рейкового транспорту і зацікавленої організації при першому дослідному включенні захисту, а надалі – організація, в підпорядкуванні якої вона знаходиться.