|
1 – 4-х канальний самопис (канал 1 – рейки метрополітену; канал 2 – рейки залізниці; канал 3 – рейки трамваю; канал 4 – газопровід-земля); 2 – рейки трамваю; 3 – рейки залізниці; |
|
Рисунок Е.2 – Схема підключення 4-х канального самописа |
|
a) |
б) |
|
в) |
г) |
а) регістрограма вимірювання потенціалу "газопровід-земля";
б) регістрограма вимірювання потенціалу "рейка метро-земля";
в) регістрограма вимірювання потенціалу "газопровід-земля";
г) регістрограма вимірювання потенціалу "рейка залізниці-земля"
Рисунок Е.3 – Приклади регістрограм синхронних вимірювань потенціалів
(довідковий)
|
Вид протикорозійного покриття |
Ступінь очищення сталевої поверхні |
Характеристика очищеної поверхні |
|
Склоемалеві, металеві та на основі екструдованого поліетилену, термоусадочних стрічок, поліуретанових, поліефірних і епоксидних композицій |
1 |
При огляді з 6 кратним збільшенням окалина та іржа не виявляються |
|
Бітумні, лакофарбові на основі природних смол, полімерні стрічкові холодного нанесення |
2 |
При огляді неозброєним оком окалина та іржа не виявляються |
(довідковий)
И.1.1 Сутність методу
Метод призначений для проведення вимірювань адгезії покриття на нових трубах і покладених в ґрунт трубопроводах і дозволяє установити її відповідність вимогам НД. Сутність методу полягає у визначенні навантаження, при якому відшаровується смуга покриття шириною від 10 мм до 40 мм.
И.1.2 Вимоги до зразків
И.1.2.1 Зразками є труби з новим покриттям або відшурфовані ділянки покладених у ґрунт трубопроводів.
И.1.2.2 Кількість зразків труб та кількість випробуваних ділянок на трубопроводі визначається НД.
И.1.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Динамометр з ціною поділки 0,1 кгс чи адгезиметр типу АП-1, зображений на рисунку И.1
Інструменти і пристрої для прорізування і відшаровування від труби смуги полімерного покриття (зубило, молоток, ніж і затискна скоба)
Штангенциркуль ШЦ-2/0-250
Секундомір типу "Агат"
Лінійка вимірювальна металева згідно з ГОСТ 427
Кутомір УНО-180° згідно з ГОСТ 5378 або трикутник з прямим кутом
И.1.4 Підготовка до випробувань
И.1.4.1 На кожній випробуваній ділянці трубопроводу або трубі розмічають і прорізають до металу в покритті по окружності труби по три смуги шириною від 10 мм до 40 мм і довжиною не менше 150 мм на відстані одна від одної не менше 5 мм. На трубах малих діаметрів смуги покриття для випробувань слід вирізати уздовж труби.
И.1.4.2 Виконують контрольні вимірювання ширини кожної смуги в трьох точках.
И.1.4.3 Смугу покриття відшаровують від металу труби за допомогою інструменту. Довжина відшарованої смуги повинна бути не менше 20 мм.
И.1.5 Проведення випробувань
И.1.5.1 На вільному кінці смуги, підготовленої згідно з И.1.4.3, закріплюють затиск і встановлюють адгезіметр таким чином, щоб відшарована смуга покриття на основі екструдованого поліетилену і термоусадочних стрічок знаходилася під кутом 90° до поверхні труби, а смуга покриття на основі липких полімерних стрічок – під кутом 180° до поверхні труби.
|
1 – корпус; 2 – затиск; 3 – ніж; 4 – ролики; 5-9 – гнізда для фіксації пари роликів у залежності від діаметра труби; 10 – пружина |
|
Рисунок И.1 – Пристрій для контролю адгезії захисних покриттів з полімерних стрічок |
И.1.5.2 Відзначають ділянки довжиною (1001) мм на прорізаній до металу смузі.
За допомогою пристрою роблять відшаровування ділянки покриття зі швидкістю від 10 мм/хв до 20 мм/хв і через кожні (605) с реєструють зусилля відшаровування.
Візуально визначають характер руйнування:
адгезійний – оголення до металу;
когезійний – відшаровування по підклеюючому шару чи по ґрунтовці;
змішаний – суміщення адгезійного і когезійного характеру руйнувань.
И.1.6 Обробка результатів
И.1.6.1 Адгезію захисного покриття Аі, Н/см (кгс/см), для кожної ділянки смуги при відшаровуванні визначають за формулою:
(И.1)
де F – середнє зусилля відшаровування на і-тій ділянці, Н (кгс), яке обчислюють за формулою:
(И.2)
де Fі – зусилля відшаровування, фіксоване через кожні (605) с вимірювання, Н (кгс);
n – кількість отриманих значень зусилля відшаровування в ході випробування;
b – середнє арифметичне значення ширини смуги, см.
За результат випробувань приймають середнє арифметичне значення Асер, Н/см (кгс/см), трьох паралельних вимірювань, розбіжність між якими не повинна перевищувати 10%.
И.1.6.2 Адгезію для кожної випробовуваної труби оцінюють як задовільну, якщо
, (И.3)
де Анд – величина адгезії, Н/см (кгс/см), нормована НД.
Якщо , випробування повторюють на подвоєній кількості місць трубопроводу. Якщо повторно одержують , то покриття оцінюють як таке, що не задовольняє вимогам НД за показником адгезії.
И.2.1 Сутність методу
Метод призначений для вимірювання адгезії мастикових бітумних покриттів на нових трубах і покладених у ґрунт трубопроводах і встановлює її відповідність вимогам НД. Сутність методу полягає у визначенні навантаження, при якому зрушується адгезіметром ділянка площею 1см2.
И.2.2 Вимоги до зразків
Зразки для випробувань і їхня кількість згідно з И.1.2.
И.2.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Адгезіметр типу АБ-1 (рисунок И.2)
Інструменти і пристосування для прорізання і зняття бітумного покриття з поверхні труби
Лінійка вимірювальна металева – згідно з ГОСТ 427
И.2.4 Підготовка до випробувань
И.2.4.1 На кожній відшурфованій ділянці трубопроводу або на трубі розмічають і вручну роблять надріз до металу у випробовуваному покритті (рисунок И.3) розміром
10 мм х 10 мм.
И.2.4.2 Навколо надрізу знімають покриття на ділянці розміром 30 мм х 35 мм для вимірювання зусилля зсуву з застосуванням адгезіметра (рисунок И.3).
И.2.5 Проведення випробувань
И.2.5.1 Установлюють прилад на захисне покриття так, щоб пересувна грань ножа 1 знаходилася навпроти торцевої площини вирізаного зразка і проводять випробування згідно з НД на пристрій.
И.2.5.2 Фіксують максимальне значення показника індикатора в міліметрах і за шкалою 18 визначають зусилля зсуву зразка захисного покриття. Візуально визначають характер руйнування згідно з И.1.5.2.
И.2.6 Обробка результатів
И.2.6.1 Адгезію захисного покриття характеризують зусиллям зсуву зразка ізоляції площею 1 см2.
И.2.6.2 За значення адгезії захисного покриття приймають середнє арифметичне трьох вимірювань з похибкою не більше 0,01 МПа (0,1 кгс/см2), в трьох точках, що знаходяться одна від одної на відстані не менше ніж 0,5 м.
И.3.1 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Для визначення адгезії захисних покриттів на основі термореактивних полімерів, товстошарових лакофарбових і інших покриттів використовується зображений на рисунку И.4 механічний датчик-адгезіметр "Константа-А" з похибкою не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2).
|
1 – сталевий ніж; 2 – шарнір; 3 – гвинт; 4 – чаша; 5 – стопорна гайка; 6 – регулювальний гвинт; 7 – кронштейн; 8 – гвинт; 9 – опорний ніж; 10 – ведучий шток; 11 – тарована пружина; 12 – відомий шток; 13 – втулка; 14 – вертикальний шток; 15 – корпус; 16 – стопорний гвинт; 17 – індикатор; 18 – шкала; 19 – знімна кришка |
|
Рисунок И.2 – Пристрій для випробування покриттів на бітумній основі |
|
1 – захисне покриття; 2 – розчищена площадка; 3 – зразок покриття для зсуву |
|
Рисунок И.3 – Схема виконання надрізу для зсуву покриття |
|
1 – адгезіметр; 2 – грибок; 3 – зразок; 4 – захисне покриття; 5 – рукоятка |
|
Рисунок И.4 – Пристрій для контролю адгезії захисних покриттів на основі термореактивних полімерів |
И.3.2 Підготовка до випробувань
И.3.2.1 Контроль величини адгезії (сили зчеплення при нормальному відриві) покриттів з металевою основою може проводитися на дослідних зразках і на реальних виробах (труби, ємності тощо).
И.3.2.2 Принцип методу полягає в тому, що до захисного покриття спеціальним клеєм приклеюється металевий грибок, до якого у свою чергу приєднується натискний поворотний механізм, і обертанням ручки адгезіметра створюється необхідне зусилля відриву, величина якого фіксується по шкалі. Поверхня грибка і випробуваної частини покриття повинні бути відшліфовані і вільні від мастил, вологи і пилу для гарантування якісного з'єднання.
И.3.2.3 Контроль адгезії на трубі проводять у трьох точках, що розташовані одна від одної на відстані не менше 0,5 м, або на трьох зразках-пластинах із захисними покриттями розміром 150 мм х 150 мм х 3 мм.
И.3.2.4 Приклеюють грибок до захисного покриття і старанно прорізають до металу покриття навколо основи грибка спеціальним трубчастим ножем.
И.3.3 Проведення випробувань
И.3.3.1 Над грибком поміщають захисне кільце, що гарантує його плоске положення.
И.3.3.2 Повертаючи ручку адгезіметра, досягають відриву грибка від покриття і знімають покази за шкалою адгезіметра. Візуально оцінюють характер відриву.
И.3.3.3 Послабляють пружину адгезіметра поворотом ручки у зворотному напрямку і встановлюють індикатор показів на нуль.
И.3.4 Обробка результатів
За значення адгезії захисного покриття приймають середнє арифметичне трьох вимірювань з похибкою не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2).
И.3.5 Після проведення випробувань усі дефекти захисного покриття повинні бути відремонтовані згідно з НД на покриття та 7.17 даного стандарту.
И.4.1 Сутність методу
Метод призначений для проведення випробувань щодо зміни адгезії покриття до сталі після витримки у водопровідній воді протягом 1000 год і дозволяє установити її відповідність вимогам НД.
И.4.2 Вимоги до зразків
Для проведення випробувань відбирають котушки довжиною 150 мм із труб з покриттям.
И.4.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Ніж
Папір фільтрувальний згідно з ГОСТ 12026
Скоба затискна
Адгезіметр типу АП-1 чи інший з ціною поділки 0,1 кгс
Термостат марки ТС-16А
Ємність сталева з внутрішнім протикорозійним покриттям (наприклад, емалевим) чи з нержавіючої сталі з робочим об'ємом не менше 5 дм3
И.4.4 Проведення випробувань
И.4.4.1 Умови проведення випробувань:
час випробувань – 1000 год;
температура – (20 2) °С.
И.4.4.2 На кожній котушці покриття надрізають до металу по всьому периметру труби у вигляді трьох смуг шириною 20 мм. Кожну смугу покриття поперечно надрізають і від неї відшаровують кінець довжиною, достатній для зачеплення затискної скоби.
И.4.4.3 На одній смузі адгезіметром вимірюють міцність зв'язку покриття з поверхнею сталевої труби.
И.4.4.4 У ємність заливають водопровідну воду, поміщають котушки труб і витримують протягом 1000 год за температури (20 2) °С, підтримуючи рівень води вище прорізаних смуг.
Потім котушки витягають з води, видаляють з їх поверхні фільтрувальним папером вологу, витримують за кімнатної температури протягом 24 год, і методом А визначають міцність зв'язку покриття з поверхнею сталевої труби.
И.4.5 Обробка результатів вимірювань – згідно з И.1.6.
И.4.6 Якщо адгезію визначають іншими методами, контроль її після витримки у воді проводять згідно з НД на покриття.
И.5 Оформлення результатів випробувань
Запис результатів проводять за формою И.1 додатка С.
(довідковий)
К.1 Сутність методу
Визначення міцності покриття при ударі проводять під впливом вільно падаючого вантажу.
К.2 Вимоги до зразків
Вимірювання проводять на 2% труб із захисним покриттям у 10 точках, що знаходяться одна від одної на відстані не менше 0,5 м, а також у місцях, що викликають сумніви. В точках проведення випробувань на ударну міцність попередньо визначають суцільність покриття іскровим дефектоскопом.
К.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Ударний пристрій типу У-1, виконаний за схемою, що наведена на рисунку К.1
