---

В.1.4.2 Вимірювання поляризаційних потенціалів за допомогою приладу типу 43313 (рисунок В.2) виконують у такій послідовності:

• до клем приладу 3 підключають з'єднувальні провідники 2 від трубопроводу 1, датчика 5 і електрода порівняння 4;

• вмикають прилад;

• через 10 хв після вмикання приладу виконують вимірювання поляризаційного потенціалу з інтервалом 10 с.

В.1.5 Обробка результатів

Середнє значення поляризаційного потенціалу Е_сер., В, визначають як середнє арифметичне миттєвих значень потенціалу Е_і за весь час вимірювання:

(В.1)

де Е_і – миттєві значення поляризаційного потенціалу, В;

n – кількість вимірювань миттєвих значень поляризаційного потенціалу.

В.2 Синхронне вимірювання поляризаційних потенціалів підземних трубопроводів

В.2.1 Сутність методу

В.2.1.1 Метод полягає у вимірюванні поляризаційного потенціалу між підземним трубопроводом і землею за допомогою переносного МЕП.

В.2.1.2 Поляризаційні потенціали вимірюють на всій протяжності контрольованої ділянки в момент одночасного вимкнення установок катодного захисту, що поляризують зазначену ділянку підземного трубопроводу.

В.2.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр універсальний реєструючий "ПРИМА-2005" – вимірювач поляризаційного потенціалу з внутрішнім опором 20 МОм

Переривачі струму ПС-80 в кількості, достатній для одночасного вимикання установок катодного захисту, що поляризують ділянку підземного трубопроводу, на якій здійснюється вимірювання

Синхронне вимикання установок катодного захисту і вмикання для вимірювань приладу "ПРИМА-2005" здійснюється за допомогою супутникового зв'язку (GPS)

МЕП переносний

В.2.3 Підготовка до вимірювань

В.2.3.1 Визначають всі установки катодного захисту, що здійснюють поляризацію ділянки трубопроводу, на якій планується виконувати вимірювання поляризаційного потенціалу.

В.2.3.2 Вимірювач 1 і переривачі струму програмуються на однакові режими роботи, наприклад, 8:2; 12:3; 27:3 тощо (перша цифра – час увімкненого стану установки катодного захисту в секундах, друга – час вимкненого стану в секундах).

В.2.3.2 На зазначені установки катодного захисту, при розриві кола мінусового полюсу, підключають переривачі струму, дотримуючись полярності.

В.2.3.3 Антену переривача необхідно встановити в місце, в якому здійснюється найбільш імовірне приймання сигналів від супутників GPS. Установки катодного захисту, що працюють в автоматичному режимі, перемикають у ручний режим керування, встановлюють середню величину захисного струму.

Вмикають установку катодного захисту і переривач.

Через 5 хв переривачі синхронізуються з сигналами точного часу і готові до проведення вимірювань.

В.2.3.4 Антену GPS (2) приєднують до вимірювача 1.

Загальний вивід вимірювача 1 приєднують до переносного МЕП 4. При вимірюванні електрод порівняння встановлюють на мінімальній відстані від трубопроводу (над його віссю).

Клему 5 приладу приєднують до КВП трубопроводу. Клеми 6 і 7 повинні бути з'єднані перемичкою.

Вмикають живлення вимірювача. Після появи на індикаторі службового символу, прилад готовий до вимірювань.

Схема вимірювань наведена на рисунку В.3.

В.2.4 Проведення випробувань

В.2.4.1 При натисканні на кнопку 8 на індикаторі приладу з'являється напис "Вимірювання". Протягом найближчого циклу вимкнення здійснюється вимірювання сумарного і поляризаційного потенціалу з індикацією у цифровому вигляді.

При виконанні вимірювання в іншому КВП необхідно повторно натиснути на кнопку.

При виконанні тривалих за часом вимірювань, необхідно один раз на дві години вимикати і знову вмикати вимірювач для корекції синхронізації роботи переривачів і вимірювача.

В.2.4.2 Обробка результатів

Обробку результатів проводити згідно з В.1.5.

В.3 Вимірювання різниці потенціалів „трубопровід-земля" (сумарного потенціалу підземного трубопроводу)

В.3.1 Сутність методу

В.3.1.1 Метод полягає у вимірюванні різниці потенціалів між підземним трубопроводом і землею.

В.3.1.2 Різницю потенціалів „трубопровід-земля" вимірюють у спеціальних КВП, обладнаних МЕП тривалої дії або на КВП, стояках дворових вводів, в колодязях, шурфах тощо за допомогою переносного МЕП.

В.3.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр з внутрішнім опором не менше 20 кОм на 1В шкали, показуючий, цифровий або реєструючий типу "ИРПЦ-100", "FLUKE"

Самописи реєструючі типу "ПРИМА-2000", "RAMLOG Е19000"

МЕП стаціонарний або переносний

В.3.3 Підготовка до вимірювань

Електрод порівняння встановлюють на мінімальній відстані від газопроводу та над його віссю. Якщо ґрунт сухий, його необхідно зволожити чистою водою. Позитивну клему вимірювального приладу приєднують до газопроводу або контактного пристрою, встановленого на газопроводі. Негативну клему приладу – до МЕП.

При використанні реєструючих самописів в пам'ять приладу заносять такі дані:

• назва комунікації та тиск газопроводу;

• адреса пункту вимірювання;

• дата і час початку запису;

• шкала та одиниця вимірювань, В.

В.3.4 Проведення вимірювань

Тривалість вимірювань визначають згідно з додатком Г.2 (але не менше ніж 10 хв). Показуючий прилад встановлюють в режимі реєстрації максимальних та мінімальних значень потенціалів за визначений період часу. Самопис працює в поточному режимі.

В.3.5 Обробка результатів

Визначають максимальне та мінімальне значення різниці потенціалів в точці вимірювання за період вимірювання і заносять до протоколу (додаток С, форма Б.1).

Розшифровування запису самопису виконується на комп'ютері за допомогою програмного забезпечення.

В.4 Вимірювання різниці потенціалів „рейка-земля"

В.4.1 Сутність методу

В.4.1.1 Метод полягає у вимірюванні різниці потенціалів між рейковою колією електрифікованого транспорту і землею.

В.4.1.2 Різницю потенціалів „рейка-земля" вимірюють за допомогою переносного сталевого електрода уздовж колії через кожні 100 м та в контрольних точках:

• пунктах приєднання негативної лінії живлення;

• під секційними ізоляторами;

• в кінці консольних ділянок;

• в місцях приєднання електродренажів тощо.

В.4.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр з внутрішнім опором не менше 20 кОм на 1В шкали, показуючий, цифровий або реєструючий типу "ИРПЦ-100", "FLUKE"

Самописи реєструючі типу "ПРИМА-2000", "RAMLOG Е19000"

Стрижень сталевий довжиною від 350 мм до 400 мм і діаметром від 15 мм до 20 мм (вимірювальний електрод)

В.4.3 Підготовка до вимірювань

Електрод забивають в ґрунт на глибину від 10 см до 15 см, при цьому мінімальна відстань від найближчої колії до місця установлення електроду – 20 м. Якщо ґрунт сухий, його необхідно зволожити чистою водою. Позитивну клему вимірювального приладу приєднують до рейки або контактного пристрою ПП НЛЖ. Негативну клему приладу – до сталевого електроду.

При використанні реєструючих самописів в пам'ять приладу заносять:

• найменування рейки електрифікованого транспорту;

• адресу пункту вимірювання;

• дату і час початку запису;

- шкалу та одиницю вимірювання (В).

В.4.4 Проведення вимірювань

Тривалість вимірювань становить від 15 хв до 24 год (при необхідності).

Показуючий прилад встановлюють в режимі реєстрації максимальних та мінімальних значень вимірювань за період часу. Самопис працює в поточному режимі.

В.4.5 Обробка результатів

Визначають максимальне та мінімальне значення різниць потенціалів за час вимірювань і заносять до протоколу (додаток С, форма Б.1).

Розшифровування записів самопису виконується на комп'ютері за допомогою програмного забезпечення.

Додаток Г

(довідковий)

Методики визначення зміщення різниці потенціалів між підземною спорудою та електродом порівняння, необхідної тривалості вимірювань різниці потенціалів та ефективності захисту підземних споруд від корозії

Г.1 Визначення зміщення різниці потенціалів між підземною спорудою та електродом порівняння

Г.1.1 Сутність методу

Зміщення різниці потенціалів визначають за різницею між значеннями виміряного потенціалу трубопроводу і його стаціонарного потенціалу.

Г.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Вольтметр з внутрішнім опором не менше 20 кОм на 1В шкали, показуючий, цифровий або реєструючий типу "ИРПЦ-100", "FLUKE"

Самописи реєструючі типу "ПРИМА-2000", "RAMLOG Е19000"

МЕП стаціонарний або переносний

Г.1.3 Проведення вимірювань

Г.1.3.1 Вимірювання різниці потенціалів "трубопровід-земля" виконують в КВП, шурфах і інших місцях, де є можливість здійснити підключення вольтметра до трубопроводу. Тривалість вимірювань визначають згідно з додатком Г.2 (але не менше ніж 10 хв). Показуючий прилад встановлюють в режимі реєстрації максимальних та мінімальних значень потенціалів за визначений період часу. Самопис працює в поточному режимі.

Г.1.3.2 Позитивну клему вимірювального приладу підключають до трубопроводу, а негативну – до електрода порівняння. Якщо ґрунт сухий, його необхідно зволожити чистою водою.

Г.1.3.3 При вимірюванні в зоні дії блукаючих струмів і амплітуді коливань вимірюваної різниці потенціалів, що перевищує 0,5 В, можуть бути використані сталеві електроди порівняння.

Г.1.4 Обробка результатів

Г.1.4.1 Різницю між виміряним потенціалом споруди і значенням його стаціонарного потенціала , В, обчислюють за формулою:

, (Г.1)

де Е_вим – найменша негативна чи найбільша позитивна за період вимірювань миттєва різниця потенціалів між трубопроводом і МЕП, В;

е_с – стаціонарний потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.2 Стаціонарний потенціал трубопроводу вимірюють при відсутності впливу блукаючих струмів на трубопровід. При неможливості вимірювання або визначення стаціонарного потенціалу Е_с його значення приймають рівним мінус 0,70 В щодо МЕП.

Г.1.4.3 При позитивних значеннях зміщення потенціалів, тобто >0, спостерігається анодна зона (зона електрохімічної корозії трубопроводу), а при негативних значеннях, тобто <0 – катодна зона (зона захисту від корозії).

Г.1.4.4 Максимальне зміщення потенціалу є різниця між максимальним виміряним миттєвим потенціалом і стаціонарним потенціалом трубопроводу. Максимальне зміщення потенціалу обчислюють за формулою:

, (Г.2)

де  – максимальний виміряний миттєвий потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.5 Мінімальне зміщення потенціалу різниця між мінімальним виміряним миттєвим потенціалом і стаціонарним потенціалом трубопроводу. Мінімальне зміщення потенціалу обчислюють за формулою:

, (Г.3)

де  – мінімальний виміряний миттєвий потенціал трубопроводу, В.

Г.1.4.6 Дія блукаючих струмів є небезпечною:

- при найбільшому розмаху коливань різниці потенціалів (між найбільшим і найменшим значеннями за абсолютною величиною), що перевищує 0,04 В;

- при наявності за період вимірювань миттєвого позитивного зміщення потенціалу або миттєвого витоку струму з газопроводу.

Г.1.4.7 Якщо потенціали реєструвалися приладом – самописом на діаграмну стрічку, на ній наносять лінію, зміщену відносно нуля шкали на величину, що відповідає стаціонарному потенціалу Е_с (умовний нуль). Таким чином, діаграмна стрічка стає діаграмою зміщення потенціалів в часі в точці виміру та дозволяє обчисляти рівень захисту газопроводу в часі. Відношення терміну находження газопроводу при негативному (катодному) зміщенні потенціалів до усього терміну запису потенціалу (у відсотках) є рівнем захисту газопроводу в часі в точці вимірювання і обчислюється за формулою:

(Г.4)

де Т_зах – рівень захисту газопроводу в часі в точці вимірювання, %;

Т_к – термін находження газопроводу при негативному (катодному) зміщенні потенціалів, год.;

Т_заг – термін проведення записів потенціалу газопроводу, год.

Г.2 Методика визначення необхідної тривалості вимірювань різниці потенціалів "споруда – земля"

Г.2.1 Сутність методу

Ця методика визначає необхідну тривалість вимірювань для отримання відображення стану ЕХЗ.

Г.2.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої

Прилади реєструючі (самописи) типу "Прима-2000", "RAMLOG Е19000"

Г.2.3 Проведення вимірювань

Г.2.3.1 Тривалі вимірювання доцільно проводити в зоні дії блукаючих струмів, знакозмінній зоні, в місцях наближення та перетинання газопроводів з залізничними і трамвайними коліями, суміжними комунікаціями.

Г.2.3.2. У вибраному місці проводять добові вимірювання з реєстрацією значень потенціалу.

Г.2.4 Обробка результатів

Г.2.4.1 Результати вимірювань переводять в комп'ютер і представляють в графічному вигляді.

Г.2.4.2 У правому верхньому куту графіка виводять значення максимальної різниці потенціалів Е_mах, мінімальної різниці потенціалів E_min та середньої різниці потенціалів Е_сер за добу вимірювань.

Г.2.4.3 Визначають коефіцієнт несиметричності за добу, , за формулами:

- при негативному значенні Е_mах: