3.48 мідносульфатний електрод порівняння насичений неполяризований Електрод порівняння, що складається з корпусу, дно якого є мембраною, і мідного стрижня, уміщеного в насичений розчин сірчанокислої міді (мідного купоросу)
3.49 міцність покриття за удару
Міцність покриття в умовах ударного навантаження
3.50 обгортка
Матеріал, призначений для захисту ізоляційно-захисного шару покриття від механічних пошкоджень та шкідливої дії теплового та сонячного випромінювання
3.51 об'єкти системи газопостачання
Підземні і надземні трубопроводи та споруди системи газопостачання
3.52 омічна складова
Частина захисного потенціалу, яка зумовлена падінням напруги на активному опорі на ділянці кола вимірювання між трубопроводом та електродом порівняння, тобто на захисному покритті та ґрунті
3.53 пенетрація
Глибина вдавлювання у випробуваний зразок стандартного металевого стрижня в умовах заданого навантаження
3.54 перехідний опір покриття
Електричний опір між ізольованим за допомогою захисного покриття металом трубопроводу та ґрунтом
3.55 питомий електричний опір ґрунту
Опір розтіканню струму, що чинить прямокутна ділянка ґрунту, характеризує корозійну агресивність ґрунту, яка визначається концентрацією розчинених речовин, вологістю, складом тощо
3.56 підземна (ґрунтова) корозія
Електрохімічна корозія металу трубопроводу, що експлуатується в підземних умовах (в закритому стані), при якій ґрунт постає корозійним середовищем
3.57 площа катодного відшаровування покриття
Площа захисного покриття, що відшаровується під впливом катодної поляризації
3.58 подовжнє секціонування трубопроводів
Електричний поділ трубопроводів на окремі секції (ділянки), завдяки чому досягається значне зменшення блукаючих струмів, що протікають по трубопроводах та підвищується ефективність роботи установок електрохімзахисту. Секціонування забезпечується за допомогою ізолюючих діелектричних вставок чи з’єднань (фланців, муфт, моноблоків, ділянок неметалевих труб тощо)
3.59 поляризаційна складова захисного потенціалу
Стрибок потенціалу на фазовій границі "метал – ґрунтовий електроліт", зумовлений протіканням струму засобів електрохімічного захисту: дорівнює різниці поляризаційного потенціалу та потенціалу корозії металу трубопроводу
3.60 поляризаційний потенціал
Електрохімічний потенціал металу, зумовлений протіканням струму від зовнішнього джерела; дорівнює сумі потенціалу корозії та стрибка потенціалу на фазовій границі "метал – електроліт" (за вилученням омічної складової). Є основною характеристикою захищеності споруди від корозії
3.61 поляризація
Зміна потенціалу трубопроводу, зумовлена протіканням електричного струму
3.62 потенціал підземної споруди (виміряний, сумарний потенціал, різниця потенціалів "споруда – земля")
Різниця електрохімічних потенціалів між металом підземної споруди і точкою навколишнього середовища (землі) відносно якої відбувається вимірювання за допомогою електрода порівняння; складається з суми стаціонарного потенціалу, поляризаційної та омічної складових
3.63 потенціал корозії (стаціонарний потенціал, природний потенціал)
Потенціал металу, що встановлюється внаслідок протікання спряжених анодного і катодного процесів без зовнішньої поляризації
3.64 протектор
Метал чи сплав, що застосовується для електрохімічного захисту та має нижчий потенціал корозії порівняно з металом, який захищають
3.65 протекторний (гальванічний) захист
Електрохімічний захист, при якому захисний струм виробляється корозійним елементом, створеним з використанням допоміжного електроду, який підключається до металу, що захищається
3.66 протикорозійний захист
Процес [засоби], які застосовують для зменшення або припинення корозії (пасивний і активний захист)
3.67 споруди системи газопостачання
Технічний комплекс, до складу якого входять:
газопроводи та споруди на них;
засоби захисту від електрохімічної корозії;
газорегуляторні пункти;
резервуари скрапленого газу
3.68 температура крихкості
Температура, при досягненні якої матеріал покриття стає крихким
3.69 товщина захисного покриття
Відстань по нормалі між металевою поверхнею трубопроводу і поверхнею зовнішнього шару захисного покриття
3.70 установка електрохімічного захисту (катодна, протекторна, дренажна) Функціонально об'єднана в електричне коло сукупність технічних засобів, призначених для катодної поляризації підземних металевих споруд зовнішнім струмом (катодна, протекторна установка), або для відведення з газопроводу блукаючих струмів сторонніх джерел (дренажна установка)
3.71 швидкість корозії
Корозійні втрати з одиниці поверхні металу за одиницю часу
3.72 швидкість проникання корозії
Глибина корозійного руйнування металу за одиницю часу
ДСЕ – допоміжний сталевий електрод
ЕХЗ – електрохімічний захист
ІЗ – ізолювальне з'єднання
ІФЗ – ізолювальне фланцеве з'єднання
КВП – контрольно-вимірювальний пункт
МЕП – мідносульфатний електрод порівняння
НД – нормативний документ
НЛЖ – негативна лінія живлення електрифікованого рейкового транспорту
ОСГ – об'єкти системи газопостачання
ПДЛ ЕХЗ – пересувна дослідницька лабораторія електрохімічного захисту
ПП НЛЖ – пункт приєднання негативної лінії живлення електрифікованого рейкового транспорту
ПССГ – підземні споруди системи газопостачання
СВГ – скраплені вуглеводневі гази
СЦБ – сигналізація, централізація, блокировка
УДЗ – установка дренажного захисту
УКЗ – установка катодного захисту
УПЗ – установка протекторного захисту
УПДЗ – установка поляризованого дренажного захисту
УПОДЗ – установка посиленого дренажного захисту
Захист ОСГ від корозії повинен забезпечувати їх безаварійну (внаслідок корозії) роботу на весь період експлуатації.
При всіх способах прокладання, крім надземного, газопроводи підлягають комплексному захисту від корозії захисними покриттями (пасивний захист) і засобами ЕХЗ (активний захист) незалежно від корозійної агресивності ґрунту.
При надземному спорудженні газопроводи захищають від атмосферної корозії металевими і неметалевими покриттями відповідно до НД на ці покриття.
Ділянки газопроводів при надземному спорудженні повинні бути електрично ізольовані від опор. Загальний опір цієї ізоляції при нормальних умовах повинен бути не менше 100 кОм на одній опорі.
Ділянку надземного газопроводу, відсічену ізолювальним з'єднанням для виключення небезпеки від випадкового влучення на нього електричного потенціалу, згідно з
ДНАОП 0.00-1.29 необхідно заземлювати через спеціальний захисний контур.
5.5 Тип, конструкція і матеріал захисного покриття і засоби ЕХЗ підземних газопроводів від корозії повинні бути визначені в проекті захисту від корозії, який розробляється одночасно з проектом будівництва, реконструкції або ремонту газопроводу.
Проекти протикорозійного захисту ОСГ повинні пройти експертизу в порядку, встановленому чинним законодавством і відповідними НД. Технічні рішення проекту, будівництво і експлуатація комплексного захисту ПССГ від корозії не повинні шкідливо впливати на суміжні інженерні споруди та навколишнє природне середовище.
Кожний газопровід (і засіб ЕХЗ) – знову побудований і той, що експлуатується, повинен мати паспорт технічного стану. При експлуатації ОСГ повинен систематично проводитись контроль їх технічного стану, а також реєстрація та аналіз причин корозійних пошкоджень згідно з "Правилами обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них" [3].
Комплексне обстеження ПССГ з метою визначення стану їх захисту від корозії і корозійного стану забезпечують організації, на які покладена експлуатація відповідних ПССГ, своїми силами чи за допомогою організацій, які мають ліцензію на виконання цих робіт згідно з чинним законодавством.
Підрозділи (служби) ЕХЗ повинні мати постійний штат співробітників та технічне оснащення спеціальними контрольно-вимірювальними приладами і обладнанням. Пріоритет повинен надаватися приладам реєструючого типу.
ПССГ повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними пунктами відповідно до проекту.
Для підвищення ефективності ЕХЗ у проекті повинні передбачатися ізолювальні вставки чи з'єднання.
5.12 Допускається встановлення ІЗ для розмежування чи секціювання газопроводів різних власників, газопроводів – об'єктів підвищеної пожежної небезпеки, газопроводів підприємств, що мають електрифіковані на постійному струмі рейкові шляхи (депо, ремонтні бази тощо).
На цих ізолювальних з'єднаннях необхідно передбачати встановлення блоку управління для можливості контролю і регулювання процесом захисту в місці встановлення з'єднання.
5.13 Всі види захисту від корозії, які передбачені проектом будівництва, повинні бути прийняті в експлуатацію до здавання в експлуатацію ПССГ. В процесі будівництва для підземних сталевих газопроводів і резервуарів зрідженого газу ЕХЗ повинен бути введений в дію в зонах небезпечного впливу блукаючих струмів не пізніше одного місяця, а в інших випадках – не пізніше шести місяців після укладання їх в ґрунт.
При прийманні ЕХЗ на підземних газопроводах, які пролежали в ґрунтах з високою корозійною агресивністю більше шести місяців, а в зонах небезпечного впливу блукаючих струмів – більше одного місяця, необхідно перевірити їх технічний стан відповідно до НД і при наявності пошкоджень встановити строки їх усунення.
Не допускається введення в експлуатацію об'єктів, які є джерелами блукаючих струмів, до проведення всіх передбачених проектом заходів по обмеженню цих струмів.
5.14 Заходи по обмеженню витоків струмів в землю повинні постійно здійснювати організації та підприємства, у веденні яких знаходяться споруди, які діють, реконструюються чи будуються, та є джерелами блукаючих струмів.
5.15 Захист споруд від корозії не повинен погіршувати захист від електромагнітного впливу та ударів блискавки.
Роботу по ремонту установок ЕХЗ, що вийшли з ладу, слід кваліфікувати як аварійну.
Визначення метода захисту ОСГ від корозії передбачає:
раціональний вибір траси і методів прокладання споруди;
вибір захисних покриттів;
вибір виду ЕХЗ;
обмеження блукаючих струмів на їх джерелах.
6.1 Чинниками небезпеки корозії ПССГ є:
- корозійна агресивність середовища (ґрунтів, ґрунтових та інших вод) по відношенню до металу трубопроводу (в тому числі біокорозійна агресивність ґрунтів);
- небезпечна дія постійного і змінного блукаючих струмів.
6.2 Корозійна агресивність ґрунту по відношенню до сталі характеризується значеннями питомого електричного опору ґрунту , що визначається в польових та лабораторних умовах, та середньою густиною катодного струму , при зміщенні потенціалу ( ) на 100 мВ від'ємніше за потенціал корозії сталі (Екор) у ґрунті і оцінюється згідно з таблицею 1. Якщо при визначенні одного з показників встановлена висока корозійна агресивність ґрунту, то визначення інших показників не потрібно.
Примітка. Якщо питомий електричний опір ґрунту, виміряний в лабораторних умовах, рівний або вищий ніж 130 Ом.м, корозійну агресивність ґрунту вважають низькою, і за середньою густиною струму не оцінюють.
Таблиця 1 – Корозійна агресивність ґрунту по відношенню до вуглецевої якісної конструкційної сталі згідно з ГОСТ 1050 та звичайної якості згідно з ДСТУ 2651
|
Корозійна агресивність ґрунту |
Питомий електричний опір ґрунту , Ом.м |
Середня густина катодного струму, , А/м2 |
|
Низька |
Понад 50 |
До 0,05 включ. |
|
Середня |
Від 20 до 50 включ. |
Від 0,05 до 0,20 включ. |
|
Висока |
До 20 включ. |
Понад 0,20 |
Методики визначення питомого електричного опору ґрунту, середньої густини катодного струму та поляризаційних потенціалів підземних трубопроводів наведені в додатках А, Б, В.
6.3 Небезпечною дією блукаючих постійних струмів на ПССГ вважається наявність знакозмінного (знакозмінна зона) або змінного в часі позитивного (анодна зона) зміщення різниці потенціалів ( ) між підземним трубопроводом та МЕП, визначеного згідно з додатком Г, при цьому найбільший розмах коливань потенціалів (між найбільшим і найменшим значеннями виміряних потенціалів за абсолютною величиною) перевищує 0,04 В, а також наявність за період вимірювань миттєвого позитивного зміщення потенціалу або миттєвого негативного значення густини струму.
Чинником небезпеки корозії ПССГ є також наявність виміряної густини знакозмінного струму, що стікає з трубопроводу в ґрунт та натікає на трубопровід, або анодного струму, що постійно стікає з поверхні труби, незалежно від величини цієї густини та корозійної агресивності ґрунтів. Методика вимірювання густини струму наведена в додатку Б.
6.4 Дія змінного струму вважається небезпечною при середньому зміщенні потенціалу у негативну сторону не менше ніж на 10 мВ по відношенню до стаціонарного потенціалу або наявності змінного струму густиною більше ніж 1 мА/см2 (10 А/м2) на допоміжному електроді.
