9.5.5 Відомості про зміну в режимах роботи споруд, що є джерелами блукаючих струмів, здатних привести до збільшення небезпеки корозії підземних споруд, що знаходяться в зоні дії блукаючих струмів цих джерел, повинні повідомлятися власниками джерел блукаючих струмів організаціям, які здійснюють координацію і контроль протикорозійного захисту підземних споруд, не пізніше ніж за один місяць до переходу на новий режим роботи.
Всі роботи з захисту ПССГ від корозії повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.004, ГОСТ 12.2.007, ГОСТ 12.3.005, ГОСТ 12.3.008, ГОСТ 12.3.016, СНиП ІІІ-4, ДНАОП 0.00-1.07, ДНАОП 0.00-1.20,
НАПБ А.01.001, а також чинних НД.
До виконання робіт з комплексного захисту ПССГ від корозії допускаються особи, що досягли 18 років, які пройшли спеціальне навчання та інструктаж згідно з ГОСТ 12.0.004 і мають посвідчення на право виконання такого виду робіт.
10.3 Персонал, зайнятий на електромонтажних, електровимірювальних і електроналагоджувальних роботах, повинен мати відповідну групу з електробезпеки, знати і виконувати вимоги ДНАОП 0.00-1.21 та ПУЭ.
10.4 При виконанні робіт з захисту ПССГ від корозії працюючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом і засобами індивідуального захисту відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011 і діючих правил безпеки.
При проведенні робіт повинні бути передбачені попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026 і огородження захисні згідно з ГОСТ 12.2.062. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, установлених ГОСТ 12.1.005.
Всі роботи і вимірювання в межах проїжджої частини вулиць і доріг для автотранспорту, на рейкових коліях трамвая і залізниць, джерелах електроживлення установок ЕХЗ повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох осіб.
10.7 Підключення до відсмоктувальних пунктів електротранспорту чи шин тягових підстанцій повинні виконуватися тільки персоналом підстанції.
10.8 При виконанні робіт з обстеження, наладки та експлуатації засобів ЕХЗ, які розташовані на тягових підстанціях і мережах трамваю, метрополітену, залізниці, персоналу забороняється:
торкатися контактних проводів чи обладнання, що не має відношення до ЕХЗ газопроводів;
наближатися до контактної мережі або її частин ближче ніж на 2 м;
наближатися до обірваних проводів контактної мережі;
виконувати будь-які переходи над проводами контактної мережі.
10.9 Установка дослідного анодного заземлення в містах і населених пунктах допускається тільки в присутності представника кабельної мережі.
10.10 На весь час роботи дослідної установки катодного захисту біля дослідного контуру анодного заземлення повинен знаходиться черговий, який забороняє доступ до нього сторонніх осіб.
Металеві корпуси стаціонарних та дослідних електроустановок, що не знаходяться під напругою, повинні бути заземлені.
Роботи у колодязях, тунелях, глибоких траншеях та резервуарах слід проводити згідно з ДНАОП 0.00-1.20. Перед початком робіт необхідно перевірити спеціальними приладами наявність шкідливих і горючих газів. Забороняється проводити вимірювання в колодязях з наявністю газа до усунення причин загазованості споруди. При цьому бригада повинна складатися не менше ніж з трьох осіб. Двоє з них повинні знаходитися вгорі і стежити за безпекою працюючого внизу.
Працювати в колодязях можна тільки за наявності письмового дозволу. При цьому використовують драбину та інструмент, що виключає виникнення іскор.
10.13 Проведення робіт в середині резервуарів дозволяється за наявності достатньої або примусової вентиляції їх і після перевірки якості повітря.
10.14 Забороняється проводити будь-які вимірювання на ПССГ під час грози.
(довідковий)
А.1.1 Сутність методу
Питомий електричний опір ґрунту визначають безпосередньо по трасі підземного трубопроводу без відбору проб.
А.1.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Вимірювач опору типу М-416, Ф-416, Ф 4103-М1 "TELUROHM С.А.2" та інші з класом точності 2,5
Електроди сталеві довжиною від 250 мм до 350 мм і діаметром від 15 мм до 20 мм
А.1.3 Проведення вимірювань
А.1.3.1 Вимірювання електричного опору ґрунту виконується за чотирьохелектродною схемою (рисунок А.1). Електроди розміщують по одній лінії, яка для споруди, що проектується, повинна збігатися з віссю траси, а для покладеного в землю трубопроводу повинна проходити перпендикулярно або паралельно йому на відстані від 2 м до 4 м від осі споруди.
А.1.3.2 Електроди повинні розташовуватися на однаковій відстані один від одного. Глибина забивання електродів у ґрунт не повинна бути більше 1/20 відстані між електродами.
А.1.3.3 При визначенні корозійної агресивності ґрунту відстань між електродами приймається однаковою і рівною глибині прокладання сталевого трубопроводу.
При визначенні питомого електричного опору ґрунту при виборі місця розташування в землі (вертикально або горизонтально) анодних заземлювачів відстань між електродами повинна дорівнювати подвоєній глибині закопування анодів.
А.1.3.4 Питомий електричний опір ґрунтів по трасі визначають послідовним вимірюванням в окремих точках з кроком від 100 м до 200 м.
А.1.3.5 Для врахування сезонних коливань величини електроопору отримані під час вимірювання дані необхідно привести до періоду найменшого значення опору застосуванням сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг (таблиця А.1).
Таблиця А.1 – Значення сезонного коефіцієнта електроопору ґрунтів Кг
|
Місяць року, в якому проведено вимірювання електроопору |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
|
Значення мінімального сезонного коефіцієнта електроопору грунтів |
0,83 |
0,91 |
1,00 |
0,83 |
0,77 |
0,64 |
0,57 |
0,64 |
0,59 |
0,67 |
0,77 |
0,74 |
A.1.4 Обробка результатів
Величину питомого електричного опору ґрунту , Ом.м, обчислюють за формулою:
(А.1)
де – відстань між електродами, яка приймається однаковою і рівною глибині прокладання ПССГ, м;
R – значення електричного опору, виміряне приладом, Ом.
1 – електрод; 2 – вимірювач опору
Рисунок А.1 – Схема визначення питомого електричного опору ґрунту
А.2.1 Сутність методу
Питомий електричний опір ґрунту за цією методикою визначають на зразках, відібраних на трасі прокладання газопроводу.
А.2.2 Вимоги до зразків
Зразками для визначення питомого електричного опору ґрунту є проби ґрунтів, які відбирають у шурфах, свердловинах і траншеях з шарів, які розташовані на глибині прокладання споруди з інтервалами від 50 м до 200 м на відстані від 0,5 м до 0,7 м від бокової стінки труби. Для проби беруть від 1,5 кг до 2,0 кг ґрунту, видаляють тверді включення розміром більше ніж 3 мм. Відібрану пробу поміщають у поліетиленовий пакет і надають паспорт, в якому вказують номер об'єкту і проби, місце та глибину відбору проби.
Якщо рівень ґрунтових вод вище глибини відбору проб, слід відібрати ґрунтовий електроліт об'ємом від 200 см3 до 300 см3 і помістити в ємність, що герметично закривається, яку маркують і надають паспорт.
А.2.3 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Джерело регульованого струму
Міліамперметр будь-якого типу з класом точності 1,5 або нижче з діапазонами 200 мА, 500 мА
Вольтметр з внутрішнім опором не менше 1 МОм
Комірка прямокутної форми з внутрішніми розмірами 45 мм х 45 мм х 100 мм з матеріалу з діелектричними властивостями (скло, порцеляна, пластмаса тощо) або зі сталі з внутрішньою футеровкою ізоляційним матеріалом.
Електроди зовнішні у вигляді прямокутних пластин з вуглецевої або нержавіючої сталі висотою 40 мм і шириною 44 мм з ніжкою, до якої приєднують провідник-токопідвід. Одну сторону кожної пластини ізолюють. При збиранні комірки пластини повинні бути повернуті одна до одної неізольованими сторонами.
Електроди внутрішні з мідного дроту або стрижня діаметром від 1 мм до 3 мм і довжиною більше висоти комірки
Шкурка шліфувальна зернистістю 40 (або менше) згідно з ГОСТ 6456
Вода дистильована згідно з ГОСТ 6709
Ацетон згідно з ГОСТ 2769
А.2.4 Підготовка до вимірювань
А.2.4.1 Відібрану пробу піщаних ґрунтів змочують до повного вологонасичення, а глинистих – до досягнення м'якопластичного стану. Якщо рівень ґрунтових вод нижче рівня відбору проб, змочування проводять дистильованою водою, а якщо вище – ґрунтовою водою. Збирають установку згідно зі схемою, зображеною на рисунку А.2.
Електроди 5 зачищують шкуркою шліфувальною згідно з ГОСТ 6456 зернистістю 40 та менше, знежирюють ацетоном, промивають дистильованою водою і встановлюють упритул до торцевих поверхонь в середині комірки. У комірку укладають ґрунт шарами, трамбуючи його на висоту менше висоти комірки на 4 мм.
А.2.4.2 Електроди 6 попередньо обробляють таким же чином, як електроди 5, і встановлюють в ґрунт вертикально, опускаючи їх до дна по центральній лінії комірки на відстані 50 мм один від одного і 25 мм від торцевих стінок комірки.
|
1 – міліамперметр; 2 – джерело регульованого струму; 3 – вольтметр; |
|
Рисунок А.2 – Схема установки для визначення питомого електричного опору ґрунту в лабораторних умовах |
А.2.5 Проведення вимірювань
А.2.5.1 Вимірювання проводять за чотирьохелектродною схемою на постійному або низькочастотному змінному струмі.
А.2.5.2 Електроди 5 підключають до джерела струму. Встановлюють вибране значення сили струму (І) і вимірюють різницю потенціалів (Е) між електродами 6. Вимірювання проводять при трьох різних значеннях сили струму І1<І2<І3, наприклад, А, А, А.
А.2.5.3 При роботі на постійному струмі змінюють полярність електродів 5 та повторюють вимірювання.
А.2.6 Обробка результатів вимірювань
А.2.6.1 Електричний опір ґрунту, Ri, Ом, обчислюють за формулою:
(А.2)
де Еі – різниця потенціалів між внутрішніми електродами, В;
Іі – сила струму в комірці, А.
А.2.6.2 Середнє значення опору ґрунту визначають за формулою:
(А.3)
де n – число вимірювань.
Примітка. При відсутності струму різниця потенціалів між електродами 6 (Uо) може відрізнятися від нуля на 10 мВ – 30 мВ. В таких випадках при розрахунках слід використовувати формулу:
(А.4)
А.2.6.3 Питомий електричний опір ґрунту , Ом•м, обчислюють за формулою:
(А.5)
де S – площа поверхні однієї сторони робочого електроду 5, м2;
l – відстань між електродами 6, м.
Для комірки з наведеними вище розмірами електродів 5 і відстанню між електродами 6
А.3.1 Сутність методу
Опір розтіканню струму анодного та захисного заземлень визначають безпосередньо на місцевості за допомогою вимірювачів опору.
А.3.2 Засоби контролю і допоміжні пристрої
Вимірювач опору М-416, Ф-416, Ф 4103-М1 "TELUROHM C.A.2" та інші з класом точності 2,5
Електроди сталеві (вимірювальний (зонд) і живильний електроди) діаметром не менше 5 мм
В якості електродів може бути використана сталева арматура, сталеві косинці тощо.
Натрій хлористий (NaCl) – згідно з ГОСТ 4233
А.3.3 Проведення вимірювань
А.3.3.1 Вимірювання опору розтіканню струму анодних та захисних заземлень виконується за двохелектродною схемою (рисунок А.3). На час проведення вимірювання дренажний кабель 6, прокладений до анодного заземлення 1, необхідно від'єднати від установки ЕХЗ.
Вимірювач опору потрібно встановлювати в безпосередній близькості від анодного або захисного заземлення горизонтально на твердій основі. Сталеві електроди потрібно розташовувати по одній прямій на глибині не менше 0,5 м.
А.3.3.2 Затискачі І1 та Е1 приладу, замкнуті перемичкою, приєднують до заземлення. До затискачів Е2 і І2 приєднують зонд 4 та живильні електроди 5.
А.3.3.3 У випадку одиночного заземлювача або зосередженого заземлення відстань між випробуваним заземлювачем і зондом повинна бути не менше 20 м, а між зондом і живильним електродом не менше 10 м.
А.3.3.4 Для складних заземлювачів, виконаних у вигляді контуру з протяжним периметром, відстань між контуром і зондом повинна складати 5 максимальних розмірів контура, а живильний електрод повинен бути віднесений від зонду на 20 м.
А.3.3.5 При проведенні вимірювань опору розтіканню струму анодних та захисних заземлень в сухих ґрунтах місце забивання електродів рекомендується зволожити насиченим розчином натрію хлористого.
А.3.3.6 Чисельне значення опору розтіканню струму анодного або захисного заземлення визначається безпосередньо за шкалою вимірювального приладу 3 (рисунок А.3).
