У львівському відділенні Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань
зареєстровано понад 26 тис.
страхувальників, у тому числі 19,5
тис. юридичних і 6,7 тис. фізичних
осіб, які використовують найману
працю. План доходної частини
бюджету Фонду за рахунок сплати
страхових внесків та інших
надходжень у 2006 р. відділення
виконало на 104% (надійшло 37,8 млн.
грн.). Забезпечено своєчасне
відшкодування шкоди 1297 потерпілим
на суму 6,3 млн. грн. Завдяки
поліпшенню профілактичної роботи
торік майже на 13% зменшилась
кількість страхових нещасних
випадків.
Та все ж у Львові у 2006 р. зафіксовано
235 нещасних випадків, з яких 168
страхові, з них 8 — зі смертельними
наслідками.
Треба зазначити, що страхові
експерти з охорони праці
відділення три роки поспіль беруть
участь у розслідуванні усіх
нещасних випадків незалежно від їх
характеру. Експерти з охорони праці
відділення провели за рік
перевірку стану профілактичної
роботи з охорони праці на 202
львівських підприємствах. Як
наслідок, було порушено питання про
заборону подальшої експлуатації 338
одиниць устаткування, прокуратурі
міста та обласному теруправлінню
Держгірпромнагляду запропоновано
притягнути до відповідальності 78
посадових осіб. Здавалося б,
виконано значний обсяг роботи, і є
певні позитивні результати, але нас
це аж ніяк не задовольняє.
Маючи у своєму штаті лише чотирьох
експертів з охорони праці, ми, на
жаль, практично не в змозі
проконтролювати дії 26 тис.
страхувальників. Якби ми навіть
удвічі збільшили кількість
перевірок, то все одно перевірити
всі зареєстровані підприємства
зможемо тільки через 65 років. Це
звучить наче анекдот, але це —
правда.
Незважаючи на спад виробництва, у
Львові останніми роками
встановилась стійка тенденція до
значного збільшення кількості
нещасних випадків і
профзахворювань. Річ у тому, що в
економіці нашого міста різко
змінилась структура виробництва.
Замість кількох сотень великих і
середніх у місті з’явилося майже 19
тис. малих і середніх підприємств.
Якщо раніше на великих і середніх
підприємствах обов’язково
працювали служби охорони праці, то
зараз навіть на підприємствах з
кількістю працюючих до 100 осіб вони
не завжди є.
Здебільшого функції інженерів з
охорони праці виконують особи, які
не мають відповідної кваліфікації.
Такий стан справ з добором кадрів
на цю відповідальну роботу
призводить до негативних
наслідків. А як свідчить
статистика, 80% нещасних випадків на
виробництві стаються внаслідок
незадовільної профілактичної
роботи.
Вихід з цього кризового стану
вбачаємо лише в активізації
профілактичної і
масово-роз’яснювальної
роботи.
Відповідно до ст. 22 Закону «Про
загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»
відділи профілактики нещасних
випадків, що входять до складу
робочих органів Фонду, мають
виконувати дуже важливі завдання. І
якщо такі функції, як надання
страхувальникам консультацій,
участь у розслідуванні нещасних
випадків, навчання і розроблення
програм поліпшення стану безпеки
праці, перевірка стану охорони
праці ще якось ними реалізуються,
то на вивчення і поширення досвіду
щодо забезпечення безпечних і
нешкідливих умов праці та
пропаганду його шляхом створення
тематичних кінофільмів, радіо- і
телепередач, видання спеціальної
літератури, плакатів і пам’яток з
питань охорони праці та
соціального страхування від
нещасних випадків сил їм не
вистачає. І вони фактично їх не
виконують. Але ж відомо, що саме
пропаганда і
масово-роз’яснювальна робота
(серед інших профілактичних
заходів з охорони праці) можуть
дати найбільший ефект.
Узагальнення і поширення
позитивної інформації з питань
охорони праці підвищуватиме
кваліфікаційний рівень керівників
великих, середніх і малих
підприємств та спеціалістів,
відповідальних за цю роботу.
Створення з допомогою наших
фахівців спеціальних тематичних
програм на радіо і телебаченні
підвищить увагу до проблеми
охорони праці в суспільстві.
Останнім часом такі програми майже
не транслювались. Може, тоді
керівники і самі виконавці робіт
краще дбатимуть про створення
здорових і безпечних умов праці. А
щоб вирішити цю проблему, треба
лише виконати відповідні постанови
уряду, згідно з якими органи
державної виконавчої влади мають
створювати прес-центри чи вводити
до штату своїх установ посади
спеціалістів з проведення
масово-роз’яснювальної та
інформаційної роботи і зв’язку з
пресою. В нашому Фонді не подбали
про це, і ми дуже відчуваємо
відсутність дієвого
інформаційного зв’язку зі
страхувальниками (та й з усіма
працюючими).
Значно поліпшило б стан
профілактичної роботи, а значить,
стан охорони праці створення
інституту позаштатних експертів з
охорони праці. Залучення до цього
важливого процесу досвідчених
спеціалістів дало б можливість
дійти до кожного
підприємства-страхувальника,
вивчити його роботу і допомогти
йому. Зволікання у вирішенні цих
питань й неналежне ставлення до
профілактичних та
пропагандистсько-інформаційних
заходів ще більше загострить наші
проблеми.
А. БОНДАРЧУК, начальник відділення
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та профзахворювань у м. Львові
