---

ДСТУ 1.3:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Н аціональна стандартизація

ПРАВИЛА ПОБУДОВИ,

ВИКЛАДАННЯ, ОФОРМЛЕННЯ,

ПОГОДЖЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ

ТА ПОЗНАЧАННЯ ТЕХНІЧНИХ УМОВ

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2004

ДСТУ 1.3:2004

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» Держспоживстандарту України (ДП «УкрНДНЦ»)

РОЗРОБНИКИ: Є. Ковальчук; Н. Ромащук; Л. Шевчук; Я. Юзьків, канд. техн. наук (керівник розробки)

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 30 квітня 2004 р.
   N 86

3. НА ЗАМІНУ ДСТУ 1.3-93, КНД 50-009-93

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

ДСТУ 1.3:2004

ЗМІСТ

С

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Загальні положення 2

4. Правила побудови, викладення та оформлення 4

5. Правила погодження та прийняття 5

6. Правила позначення 6

Додаток А Форма титульного аркуша ТУ 7

Додаток Б Загальні вимоги до змісту розділів ТУ 8

Додаток В Вимоги до викладання та оформлення змін до ТУ 10

Додаток Г Вимоги до оформлення аркуша реєстрації змін ТУ 11

Додаток Д Бібліографія 12

ДСТУ 1.3:2004 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Н АЦІОНАЛЬНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

ПРАВИЛА ПОБУДОВИ, ВИКЛАДАННЯ,

ОФОРМЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ, ПРИЙНЯТТЯ

ТА ПОЗНАЧАННЯ ТЕХНІЧНИХ УМОВ

НАЦИОНАЛЬНАЯ СТАНДАРТИЗАЦИЯ

ПРАВИЛА ПОСТРОЕНИЯ, ИЗЛОЖЕНИЯ,

ОФОРМЛЕННЯ, СОГЛАСОВАНИЯ, ПРИНЯТИЯ

И ОБОЗНАЧЕНИЯ ТЕХНИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ

NATIONAL STANDARDIZATION

RULES FOR LAY-OUT, FORMULATION,

PRESENTATION, APPROAL AND IDENTIFICATION OF SPECIFICATION

Ч инний від 2005-01-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийнят­тя та позначання технічних умов (далі — ТУ) на продукцію (вироби, матеріали, речовини тощо), процеси, послуги та змін до ТУ.

Цей стандарт можна застосовувати під час розроблення ТУ, які є складниками комплекту кон­структорської документації з огляду на те, що положення цього стандарту доповнюють та уточню­ють вимоги ГОСТ 2.114.

Стандарт мають застосовувати суб'єкти господарювання України (підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності), незалежно від форм власності та видів діяльності.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 1.5:2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів

ДСТУ 1.6:2004 Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів

ДСТУ 3279-95 Стандартизація послуг. Основні положення

ДСТУ ISO/IEC Guide 50-2001 Безпека дітей і стандарти. Загальні принципи

ДСТУ ISO/IEC Guide 51 -2002 Аспекти безпеки. Настанови щодо їх включення до стандартів

В идання офіційне

ДСТУ 1.3:2004

ГОСТ 2.114-95 ЕСКД. Технические условия (ЄСКД. Технічні умови)

ГОСТ 13.1.002-80 Репрография. Микрография. Документы для сьемки. Общие требования и нормы (Репрографія. Міккрографія. Документи для знімання. Загальні вимоги та норми)

ГОСТ 15.311-90 Система разработки и постановки продукции на производство. Постановка на производство продукции по технической документации иностранньїх фирм (Система розроблен­ня і запровадження продукції у виробництво. Запровадження у виробництво продукції за техніч­ною документацією іноземних фірм)

ГОСТ 28388-89 Системы обработки информации. Документы на магнитных носителях дан-ных. Порядок выполнения и обращения (Система оброблення інформації. Документи на магніт­них носіях даних. Порядок виконання й обігу)

ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів

ДК 009-96 Класифікація видів економічної діяльності

ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг.

Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 Технічні умови (ТУ) — нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким ма­ють відповідати продукція, процеси та послуги (далі — продукція).

ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, на­давання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем).

ТУ можуть бути невід'ємною частиною комплекту конструкторської, технологічної або іншої технічної документації на продукцію або окремим документом.

В ТУ, які є окремим документом, має бути повний комплекс вимог до продукції, її виготовлен­ня, контролювання, приймання та постачання.

Вимоги до виконання ТУ, які є частиною комплекту конструкторської документації (ТУ на про­дукцію машинобудування, приладобудування, будівництва, а також деяких окремих видів діяль­ності), регламентовано в ГОСТ 2.114.

3.2 ТУ розробляють ініціативно або на замовлення, якщо:

• нема національних стандартів на розроблювану продукцію;

• потрібно конкретизувати, доповнити або підвищити вимоги чинних стандартів на дану про­дукцію, розширення асортименту (в таких ТУ мають бути лише вимоги, які відмінні від установле­них цими стандартами, не повторюючи вже регламентованих норм та положень).

3.3 ТУ розробляють на:

• один конкретний вид продукції;

• декілька однорідних видів продукції — групу однорідної продукції (групові ТУ).

Групові ТУ складають на два або кілька видів продукції, які характеризуються спільністю функ-ційного призначення, сфери застосування, конструктивно-технологічного вирішення та номенкла­тури основних характеристик спожиткових властивостей та показників якості.

Якщо на групу однорідної продукції є національний стандарт або стандарт організації виду «Загальні технічні умови», то показники чи вимоги до конкретної продукції, які виділяють її з гру­пи однорідної (марка, склад тощо), установлюють у ТУ.

3.4 Для виготовлення продукції або надання послуги на експорт суб'єкти господарювання
можуть застосовувати чинні ТУ інших країн, якщо це зазначено в договорі (контракті), за умови
дотримання обов'язкових вимог безпеки та охорони довкілля, і якщо вони не суперечать чинному
законодавству України щодо виготовлення, транспортування і зберігання на території України.

За тих самих умов, як у ТУ, дозволено застосовувати нормативні документи (НД) міжнародних чи регіональних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також інших міжнародних орган­ізацій, документи яких визнано Генеральною Угодою з тарифів та торгівлі Світової організації торгівлі.

3.5 Суб'єкти господарювання можуть використовувати чинні ТУ іноземних фірм (зокрема
підприємств держав Союзу Незалежних держав (СНД) на договірних (контрактних) засадах згідно
з ГОСТ 15.311. У договорах (контрактах) має бути передбачено зобов'язання власника ТУ про за­безпечення користувача всіма змінами до них, а також, у разі потреби, власник може дати дозвіл
користувачеві скопіювати ТУ.

ДСТУ 1.3:2004

Постачати продукцію на ринок України за такими ТУ можна за умови приведення їх у відповід­ність з чинним законодавством та нормативною документацією, чинною в Україні, внесення необ­хідних змін чи переоформлення та виконавши державну реєстрацію ТУ.

У разі невиконання зазначених вимог продукцію, виготовлену за ТУ іноземних фірм, можна постачати тільки на експорт (з урахуванням вимог 3.4).

3.6 За згодою замовника (основного споживача) продукцію (послугу) можна виготовити (на­
дати) без розроблення ТУ згідно з:

• технічним завданням (контрактом, протоколом, договором, конструкторською документацією
  тощо) — для одиничної продукції та дрібносерійної продукції, яку складають на місці виготовляння;

• технічною документацією, що належить до комплекту документації на продукцію, — для
  складників цього виробу, не призначених для самостійного постачання та експлуатації;

• технічною документацією (технологічними документами, технічним описом) — для речовин,
  матеріалів та напівфабрикатів, що підлягають подальшому оброблянню, які виготовляють у вста­новленому обсязі на безпосереднє замовлення певного підприємства;

• зразком-еталоном та технічним описом зразка — для непродовольчих товарів широкого
  вжитку (за винятком складної побутової техніки, продукції побутової хімії, транспортних засобів та
  засобів зв'язку), коли їхні показники якості встановлено стандартом на групу однорідної продукції;

• контрактом — для продукції, призначеної тільки для експорту (за умови дотримання обо­в'язкових вимог безпеки та охорони довкілля під час виготовлення, її зберігання та транспортуван­ня на території України).

3.7 ТУ розробляють за рішенням виробника (постачальника ) або на вимогу споживача (за­
мовника); на виконання державної програми або директивного документа.

Основою для розроблення ТУ є технічне завдання на розробляння продукції (договір, конт­ракт, протокол тощо), підготовлене та затверджене установленим порядком.

3.8 Зміни до чинних ТУ розробляють суб'єкти господарювання — власники ТУ.

Внесення зміни не повинно порушувати взаємозамінність продукції, виготовленої за ТУ до внесення зміни, та продукції, виготовленої за ТУ після внесення зміни.

Кількість змін до ТУ не повинна ускладнювати роботу з ТУ. За кількості змін до ТУ понад 10 або в разі внесення змін у вимоги, за якими ідентифікують продукцію, ТУ підлягають перегляду з розробленням ТУ на заміну чинних.

ТУ на заміну чинних ТУ розробляє та подає на державну реєстрацію власник ТУ до закінчення терміну їх чинності.

3.9 Державну реєстрацію технічних умов на продукцію, погоджених та прийнятих відповідно
до вимог цього стандарту, здійснюють згідно з ДСТУ 1.6.

Державну реєстрацію змін до ТУ виконують порядком, установленим для ТУ.

3.10 Право власності на ТУ належить тим суб'єктам господарювання, на кошти яких їх ство­рено або яким це право передано порядком, установленим законодавством.

За згодою власника ТУ дозволено використовувати іншим суб'єктам господарювання. ТУ та змінами до них забезпечують на договірних засадах власники ТУ.

3.11 Власники ТУ перевіряють їх на відповідність чинному законодавству України, технічним
регламентам, потребам споживачів, обороноздатності, рівневі розвитку науки й техніки, досягну­тому на момент перевіряння, а також узгодженності з чинними нормативними документами тієї
самої сфери застосування.

Технічні умови треба перевіряти регулярно: не рідше одного разу на п'ять років після надання їм чинності чи останнього перевіряння, якщо не виникає потреби перевіряти його раніше у разі прий­няття нормативно-законодавчих актів, якими регламентовно інші вимоги, ніж ті, що встановлені в ТУ.

Внаслідок перевірки вносять зміни до цих ТУ або розробляють ТУ на заміну чинних установ­леним порядком.

3.12 Облік, зберігання та обіг облікованих копій ТУ здійснюють порядком, установленим власником ТУ.

ДСТУ 1.3:2004

4 ПРАВИЛА ПОБУДОВИ, ВИКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

4.1 В ТУ загалом мають бути такі розділи:

• сфера застосування;

• нормативні посилання;

• технічні вимоги (параметри й розміри, основні показники та характеристики, вимоги до си­ровини, матеріалів, покупних виробів, комплектність, маркування, пакування);

• вимоги безпеки;

• вимоги охорони довкілля, утилізація;

• правила приймання;

• методи контролювання (випробування, аналізу, вимірювання);

• транспортування та зберігання;

• вимоги до експлуатації, ремонту, настанова щодо застосування тощо;

• гарантії виробника.

Залежно від специфіки виробництва та призначення продукції ТУ дозволено доповнювати іншими розділами та об'єднувати окремі розділи.

2. Зміст, викладання та оформлення ТУ як складника конструкторської документації має
   відповідати ГОСТ 2.114 та вимогам розділу 4 цього стандарту, окрім пунктів 4.1, 4.4 та 4.5.

3. В ТУ на продукцію, виготовлення та використання якої можуть зашкодити здоров'ю, май­ну громадян чи природному довкіллю, обов'язково мають бути розділи «Вимоги безпеки» та «Ви­моги охорони довкілля».

4. Загальні вимоги щодо змісту окремих розділів ТУ — згідно з вимогами 8.2, 8.4 ДСТУ 1.5
   і додатком Б цього стандарту.

ТУ на послуги мають враховувати вимоги ДСТУ 3279.

5. ТУ викладають та оформлюють згідно з ДСТУ 1.5, зміни до них — за додатком В цього
   стандарту.

6. Побудова групових ТУ має відповідати вимогам цього стандарту.

У групових ТУ змінні дані (які різняться для окремих виробів, видів продукції або складників) треба подавати як таблиці, розташовані в тексті відповідного розділу, підрозділу, додатка.

Якщо однакові види продукції за умовами замовлення виготовляють різної комплектності, то спочатку треба записувати постійні дані для виконання, а потім — змінні в порядку зростання їхніх позначень.

Назву продукції на титульному аркуші ТУ треба записувати в називному відмінку множини (на першому місці — іменник).

7. В ТУ дозволено долучати вимоги до процесу чи способу виготовлення продукції, якщо ок­ремі вимоги до продукції не можна відобразити певними показниками, але їх можна досягти за
   умови однозначного дотримання будь-яких інших вимог (санітарно-гігієнічних, технологічних, до
   покриттів, обладнання, кліматичних умов тощо).

8. Якщо окремі вимоги, установлені в нормативних та технічних документах, поширюються
   на дану продукцію, то в ТУ зазначені вимоги не повторюють, а у відповідних розділах ТУ дають
   посилання на ці документи або на їхні розділи, пункти.