При такому огляді потрібно дотримуватись обережності, не торкатись струмопровідних частин відкритої апаратури та забороняється виконувати будь-які роботи, за виключенням робіт, що проводяться у порядку поточної експлуатації. Перелік робіт, що проводяться як поточні, повинен бути затверджений власником підприємства.
7.4.20. Графік чергування оперативного персоналу складається начальником цеху або інженером-електриком і затверджується власником підприємства.
Чергування протягом двох змін підряд не дозволяється. Зміна затвердженого графіка чергувань може бути дозволена у виключних випадках особою, яка затверджувала графік.
7.4.21. Оперативний персонал відповідає за правильне обслуговування, безаварійну і безпечну роботу всього електрообладнання на дорученій ділянці і повинен забезпечувати
надійний режим роботи електрообладнання у відповідності до інструкцій та графіків режиму.
7.4.22. При огляді розподільних пристроїв, щитів шинопроводів, тролеїв збірок забороняється знімати попереджувальні плакати і огородження, проходити за них, усуваючи ви-
явлені неполадки, якщо при цьому потрібно наближатись до струмопровідних частин.
7.4.23. На панелях розподільного щита і цехових розподільних щитів заводу повинні бути чіткі написи, що вказують, до якої лінії або якого агрегату відносяться установлені на
панелі прилади і апаратура.
7.4.24. На електродвигунах і механізмах, що ними приводяться в рух, повинні бути нанесені стрілки, які вказують направлення обертання механізму і електродвигуна.
7.4.25. У порядку поточної експлуатації оперативному персоналу дозволяється проводити такі роботи із записом у експлуатаційному журналі:
а) без знімання напруги: прибирання приміщень до огороджень, очищення та протирання кожухів і корпусів електрообладнання, що знаходиться під напругою, доливання масла у підшипники, догляд за кільцями і колекторами електричних машин, заміну трубчатих і пробкових запобіжників, заміну ламп;
б) при повному зніманні напруги: ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок автоматів, рубильників, реостатів, контактів та іншої пускової та комунікаційної апаратури за умови установлення її поза щитами і збірками (електродвигуни, електропечі, ванни тощо), окремо розташованих магнітних станцій і блоків управління, а також заміну плавких вставок відкритого типу, ремонт освітлювальної проводки.
При виконанні вищевказаних робіт (п. «б») електропри-мач повинен бути відключений від джерела живлення не мен-ше ніж у двох місцях (наприклад, на щиті і безпосередньо на місці роботи рубильником або зніманням запобіжників).
У випадку неможливості виконати цю вимогу, а також якщо за місцевих умов виконанню роботи перешкоджають особливі труднощі або можлива підвищена небезпека, робота прово-диться двома особами.
7.4.26. Двері приміщень електроустановок (щитів, збірок тощо) повинні бути постійно замкнуті. Двері із розподільних пристроїв повинні відкриватись у напрямку інших приміщень або зовні і мати самозакриваючі замки з ручками, що відкриваються без ключа зі сторони розподільного пристрою. Для кожного приміщення електроустановки повинно бути не менше двох комплектів ключів, один з яких запасний.
7.4.27. Вся електроапаратура, електросхеми, що живлять кабель і дріт, за винятком пристроїв, монтаж яких необхідний на машинах, повинна розміщуватись в окремих шафах або закритих нішах на обладнанні. Дверцята шаф та ніш повинні замикатись.
7.4.28. Незалежно від обраного способу захисту на всіх дверцятах шаф або ніш з електроапаратурою напругою більше 42 В, а також на кожухах, що закривають електроапаратуру належить написати попереджувальні знаки за ГОСТ 12.4.026-760
7.4.29. Всі металеві частини обладнання (станина, технологічна ємкість, корпус електродвигуна, оболонки електроапаратів, каркаси шаф і пульти управління), які можуть попасти під напругу вище 42 В, повинні мати оглядові пристрої заземлення у відповідності до ГОСТ 12.2.007-75 і ГОСТ 21130-75
7.4.30. Для забезпечення освітленості поверхні згідно з діючими нормами на постійних робочих місцях, де розміщене обладнання не дозволяє забезпечити-необхідну освітленість (природним або штучним світлом), необхідно передбачити місцеві світильники.
Місцеве освітлення повинне мати індивідуальні вимикачі. Світильники місцевого освітлення повинні відповідати вимогам ГОСТ 15597-82.
7.4.31. Для освітлення закритих місць устаткування, котрі періодично оглядаються, ремонтуються, на шафах, нішах
повинні бути штепсельні розетки, розраховані на напругу не більше 12 В для підключення переносних світильників.
Захисне заземлення електроустановок
7.4.32. Для забезпечення умов безпечності людей від ураження електричним струмом, захисту електрообладнання і електроустановок від перенапруги у відповідності з вимогами ПУЕ повинні бути споруджені заземлюючі пристрої, до яких повинні бути надійно підключені металеві частини електроустановок та корпус електрообладнання, які внаслідок порушення ізоляції можуть бути під напругою.
7.4.33. Заземлення електроустановок необхідно виконувати:
а) при напрузі змінного і постійного струму 500 В і вище у будь-якому приміщенні;
б) при напрузі змінного струму вище 42 В і постійного струму - вище 110 В у приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних, а також в електроустановках, розміщених зовні;
в) при всіх напругах змінного і постійного струму у вибухонебезпечних приміщеннях.
Примітка. Заземлення електроустановок, за винятком вибухонебезпечних установок І вторинної обмотки електрозварювального трансформатора, не вимагається при номінальних напругах змінного струму до 42 В і постійного струму - до 110 В.
7.4.34. До частин, які підлягають заземленню, відносяться:
а) корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників тощо;
б) приводи електричних апаратів;
в) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
г) каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;
д) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві корпуси кабельних муфт, металеві оболонки проводів, стальні труби електропроводки та інші металеві конструкції, пов'язані з установкою електрообладнання;
е) металеві корпуси пересувних і переносних електроприй-мачів;
ж) металеві корпуси резервуарів і трубопроводи для мазуту, бензину, спирту, кислот тощо;
з) металеві корпуси арматури світильників, вимикачів і штепсельних розеток;
і) металеві опори повітряних ліній.
7.4.35. Кожний заземлюючий елемент установки повинен бути приєднаний до заземлювача або заземлюючої магістралі за допомогою окремого відгалуження. Забороняється послідовне включення у заземлюючий провідник декількох заземляючих частин установки.
7.4.36. Заземлюючі провідники, які розміщені у приміщеннях, повинні бути доступні для огляду. Ці вимоги не відносяться до нульових жил і металевих оболонок кабелів, тру-бопроводів схованої електропроводки, що знаходиться у землі металоконструкцій, а також провідників заземлення, що прокладені у трубах.
7.4.37. Кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться у експлуатації, повинен мати паспорт, який вміщає схеми за землення, його основні технічні дані про результати перевірки стану заземлюючого пристрою, про характер проведених ремонтів та змін, що внесені у пристрій заземлення.
7.4.38. Електрообладнання повинно бути оснащеним міні-мальним струмовим захистом, що виключає можливість са-мовільного включення приводу при відновленні раптово зниклої напруги.
7.4.39. При прокладанні в одному каналі, в одному металорукаві електрошнурів для різних напруг всі шнури вибираються з ізоляцією для вищих напруг.
7.4.40. Забороняється використовувати як струмопрово-ди корпусні деталі машин і апаратів.
7.5. Захист від блискавки і статичної електрики
7.5.1. Виробничі, житлові та громадські будівлі і споруди залежно від їх призначення, інтенсивності громової діяльності в районах їх місцезнаходження і очікуваної річної кількості ураження блискавкою, повинні мати захист від блискавки в відповідності до категорії обладнання блискавкозахисту, яка вказана в РД 34.21.122-87.
7.5.2. Заземлюючий пристрій для захисту від статичнеої електрики повинен бути виконаний у вигляді загального внутріцехового контура і приєднаний до зовнішніх заземлюючих пристроїв.
7.5.3. Для захисту від статичної електрики повинні бути заземленими ємкості, комунікації, елеватори, жолоби, продуктопроводи, зливно-наливні пристрої.
7.5.4. Гумові шланги з металевими наконечниками, що використовуються для транспортування сухого крохмалю, повинні бути заземлені мідним дротом, обвитим по шлангу зовні, з шагом 10 см або пропущеним всередині з припайкою одного його кінця до металевих частин продуктопровода; а другого - до наконечника шланга.
7.5.5. Застосування плоскопасовиих передач в цехах сушіння крохмалю не допускається.
7.5.6. В цеху сушіння крохмалю повинні бути вивішені Інструкції по експлуатації системи захисту від статичної електрики, в яких враховуються особливості даного цеху.
7.5.7. З метою покращення умов стікання зарядів з тканинних рукавів, а також рукавних фільтрів слід просочувати їх розчинами поверхнево-активних речовин з наступною про-сушкою, забезпечуючи при кріпленні надійний контакт їх із заземленими металевими елементами обладнання.
Для рукавних фільтрів слід вибирати просочення, яке не знижує фільтруючих якостей тканини після просушування.
7.5.8. В місцях установки м'яких вставок у повітроводах витяжної вентиляції необхідно передбачати перемички для зняття зарядів статичної електрики.
7.6. Обладнання площадок, сходів, місточків
7.6.1. Устаткування, яке потребує постійного обслуговування на висоті 1,5 м і вище від рівня підлоги (робочої площадки), необхідно забезпечувати стаціонарними площадками і сходами за ГОСТ 23120-78.
7.6.2. Площадки, які розміщені на висоті 0,5 м і більше від рівня підлоги, сходи і перехідні місточки потрібно з усіх сторін огороджувати перилами висотою не менше 1,0 м з суцільною обшивкою знизу на висоту не менше 0,15 м. 7.6.3. Ширина проходу на площадках для огляду устатку- вання повинна бути не менше 0,8 м, а ширина сходів - не менше 0,6 м.
7.6.4. Ширина східців металевих сходів повинна бути не менше 0,12 м, а відстань між східцями - не більше 0,2 м.
7.6.5. Сходи, що ведуть на площадки, які розташовані на висоті до 1,5 м, повинні мати нахил не більше 45°. У місцях, де сходами користуються рідко, нахил повинен бути
Не більше 700
7.6.6. Площадки і сходи потрібно робити з рифленої або просічно-витяжної сталі.
7.6.7. Використовувати металеві площадки і сходи з рівною поверхнею та з круглої пруткової сталі забороняється.
7.6.8. Площадки довжиною понад 3 м, призначені для обслуговування апаратів, що знаходяться під тиском, а також резервуарів для зберігання легкозаймистих рідин, повинні мати на менше двох сходів з протилежних сторін.
7.6.9. Для устаткування, яке не потребує постійного об-слуговування, допускається застосовувати приставні дерев, яні драбини висотою не більше 3 м або пересувні драбини-стрем'янки висотою не більше 5м.
7.6.10. Приставні дерев'яні драбини повинні відповідати таким вимогам:
- щаблі повинні бути врізні;
- тетиви через кожні 2 м скріплені стяжними болтами;
- нижня частина повинна мати упор у вигляді гострих металевих шипів, гумових наконечників та інших пристроїв, залежно від матеріалів і стану опорної поверхні, а верхня частина - гаки для закріплення з міцними деталями устаткування, трубопроводами тощо.
Загальна довжина (висота) приставної драбини повинна бути такою, щоб працюючий мав можливість працювати стоячи на щаблях, які розміщені на відстані не менше 1 м від верхнього кінця драбини.
7.6.11. Розсувні драбини повинні бути обладнані пристро-ями, які виключають можливість довільного розсування.
7.6.12. Місця установлення приставних драбин і драбин-стрем'янок потрібно огороджувати або охороняти.
7.6.13.Під час виконання робіт з одночасним підтримуван-ням деталей потрібно застосовувати драбини-стремянки з верхніми площадками, які огороджені перилами у відповідності до вимог п.7.6.2 цих Правил.
7.6.14. Перед експлуатацією і через кожні півроку приставні драбини потрібно випробовувати на статичне навантаження 120 кг, яке прикладається до одного щабля на середині про-льоту драбини, установленої під кутом 75° до горизонталь ної площини.
7.6.15. Приставні драбини-стрем'янки, підйомні та пере-сувні площадки треба зберігати в певному місці.
7.6.16. Риштування для піднімання та опускання потрібно обладнати драбинами або трапами. Для риштування довжиною більше 40 м потрібно установлювати не менше двох дра-бин або трапів. Верхній кінець драбини або трапу потрібно закріпити до поперечного риштування. Прорізи в настилі риш-тування для виходу з драбини повинні бути огороджені. Кут нахилу драбини не повинен бути понад 60° до горизонтальної поверхні. Кут нахилу трапу не повинен бути більше, ніж 1:3.
7.6.17. Трапи і місточки повинні бути жорсткими і мати кріплення, яке виключає можливість їх зміщення. Прогиб на стилу при максимальному розрахунковому навантаженні не
повинен бути понад 2 мм.
7.6.18. При довжині трапів і місточків понад 3 м під ними треба ставити проміжні опори. Ширина трапів і місточків не повинна бути менше 0,6 м. Трапи і місточки повинні мати поручні, закраїни і один проміжний горизонтальний елемент.
7.7. Обслуговування устаткування
7.7.1. До обслуговування устаткування допускаються особи віком не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж, стажування на робочому місці та перевірку знань відповідно до вимог розділу 5 цих Правил.
7.7.2. До обслуговування устаткування підвищеної небезпеки потрібно допускати осіб, які пройшли спеціальне навчання, перевірку знань і мають посвідчення, підписане членами комісії, а також інспекторами відповідного органу держнагляду.
7.7.3. До обслуговування автоматичних потокових ліній потрібно допускати осіб, які мають знання по обслуговуванню як окремих агрегатів, що входять до лінії, так і лінії в цілому.
