7.2.3. При розміщенні стаціонарного устаткування у виробничих приміщеннях повинні бути передбачені такі вільні проходи і розриви:
- поперечні і поздовжні проходи, пов'язані безпосередньої з виходами на сходи поверхової площадки або в суміжнії приміщення, а також між групами машин або станків - шириною не менше 1,0 м, а між окремими машинами і станками - шириною не менше 0,8 м, крім окремо обумовлених випадків;
- на площадках, помістках і галереях для обслуговування машин і механізмів таких, як норії, винтові транспортери (шнеки) тощо - поздовжні і поперечні проходи шириною не менше 0,8 м. Розташування устаткування в проходах не доз-воляється. Не допускається установка групами оббивальних
і мийних машин, а також іншого устаткування, що потребує підходу до нього для обслуговування з усіх сторін.
7.2.4. Устаткування, що не має рухомих частин і не потребує обслуговування (самопливний трубопровід, матеріалоп-роводи та інше обладнання), може бути розташовано біля стін з розривом від них не менше 0,25 м.
7.2.5. При розташуванні стрічкових та інших конвеєрів повинні бути такі основні проходи:
- між стіною і одною із поздовжніх сторін конвеєра шириною не менше 0,7 м, а з другої сторони - доступ шириною не менше 0,35 м;
~ між двома паралельними конвеєрами - прохід шириною не менше 0,8 м.
При наявності на конвеєрах візків, що розвантажують, ширина проходу повинна бути збільшена з врахуванням розміру візка.
Проходи для обслуговування приводних, натяжних горизонтальних і вертикальних станцій, а також поворотних станцій стрічкових конвеєрів повинні бути шириною не менше 0,7 м.
Розташування вантажів натяжних станцій із зменшенням ширини проходу забороняється.
7.2.6. Над конвеєрами довжиною більше ЗО м для безпечного переходу через них повинні установлюватися спеціальні місточки з поручнями висотою не менше 1 м з за-шивкою їх знизу на висоту 0,15 м, із забезпеченням висоти не менше 1,9м від підлоги місточка до виступаючих будівельних елементів перекриття. Така ж висота повинна забезпечуватись в переході під конвеєром, з огородженням цього проходу зверху і з боків.
7.3. Колективні засоби захисту
7.3.1. Всі рухомі і обертові частини машин, індивідуальні і трансмісійні приводи устаткування повинні бути надійно і безпечно огорожені або взяті в чохли у відповідності до вимог пп.7.1.15-7.1.20 цих Правил.
7.3.2. Побудова, робота і обслуговування трансмісій повинні відповідати вимогам безпеки по обладнанню і експлуатації трансмісій.
7.3.3. Конструкція огородження повинна виключати можливість випадкового дотику людини до огородженого вузла устаткування.
7.3.4. Всі машини, станки і апарати, що приводяться в рух від трансмісії, повинні мати спеціальні стаціонарні пристрої
для безпечного одягання і скидання приводних пасів на ходу. Повертання крил пристроїв для одягання пасів руками забо-роняється. Пристрої для скидання пасів повинні влаштовува-тись в огородження з боку набігаючої сторони паса.
7.3.5. Огородження, які відкидаються і роздвигаються, та рухомі елементи стаціонарних огороджень (дверці, кришки, щитки) повинні влаштовуватись так, щоб зусилля для зняття або відкривання їх вручну не перевищувало 40 Н (4 кгс) - при користуванні більше двох разів у зміну і 120 Н (12 кгс) - при користуванні один-два рази в зміну.
7.3.6. Каркас огородження шківів слід виготовляти із ку-тової сталі, обшитої по поверхні листовою сталлю товщиною 0,7-1,0 мм, бокові сторони повинні бути обшиті металевою сіткою із дроту товщиною не менше 1,5-2,0 мм, з розміром чарунок 20 х 20 мм.
7.3.7. Огородження рухомих частин машин повинно бути міцним, зручним в експлуатації і надійно прикріпленим до підлоги або до нерухомих частин огородженого устаткуван-ня. Кріплення огородження до підлоги (площадки) повинне розбиратись.
7.3.8. Частини трансмісій, що обертаються (вали, зубчаті колеса, шківи, муфти, фрикційні диски), розташовані на ви-соті менше 2 м над поверхнею підлоги робочого приміщення повинні бути огороджені суцільними або сітчатими огород-женнями.
7.3.9. Огородження пасових передач, залежно від їх дов-жини - відстані між валами, повинні виготовлятись таких типів
- такі, що не роз'єднуються - при відстані між центрами валів до 1 м;
- з поздовжнім роз'єднанням - при відстані між центра-ми валів від 1 до 1,5 м;
- з відкидними головками і поздовжнім роз'єднанням -при відстані між валами більше 1,5 м.
7.3.10. Шківи і приводні паси, що знаходяться на відстані більше 250 мм від корпусу машини, повинні бути огороджені з усіх сторін.
7.3.11. Деталі трансмісійних приводів з відступом від про-екту, а також з пошкодженнями, які помітно зменшують їх міцність, до установки не допускаються, шківи повинні бути збалансовані і міцно закріплені на валах.
7.3.12. З'єднання кінців привідних пасів і передач повинно бути міцним, рівним, гнучким, що виключає можливість пошкодження рук або захвату одежі обслуговуючого робітника.
Кращим способом з'єднання є гаряча вулканізація, допускається холодне склеювання і зшивання сиром'ятними ремінцями (вшивальниками).
З'єднання кінців пасів металевими з'єднувачами допускається тільки у повністю закритих передачах, норійних стрічках в закритих трубах і кожухах головки і башмака норії.
7.3.13. При трансмісійному приводі кожний отвір в підлозі для проходу приводного паса, крім загального огородження останнього, повинен мати своє огородження у вигляді патрубка висотою не менше 200 мм.
7.3.14. Приводні паси і шківи огороджуються на висоту не менше 2 м, а ведучі гілки пасів, що йдуть зверху вниз, - на всю довжину.
7.3.15. Приміщення, де знаходиться двигун силової станції, і виробничі цехи повинні бути зв'язані між собою сигналізацією для попередження робочих виробничих цехів про запуск двигуна і подання відповідного сигналу.
Для цих цілей необхідно мати дзвінки голосного бою, гудки, сирени, кольорові табло та інші пристрої з тим, щоб виробничий шум не заглушав їх.
7.3.16. Запобіжні, сигнальні, блокуючі пристрої машин і апаратів повинні входити в конструкцію устаткування або в його комплект.
7.3.17. Попереджувальна сигналізація повинна блокуватися з системою пуску устаткування таким чином, щоб довгочасність сигналу складала не менше 20 с.
7.3.18. Як сигнальні елементи попереджувальної сигналізації слід використовувати паралельно ввімкнені дзвінки,
ревуни тощо.
7.3.19. Машини і агрегати, котрі розташовані поза видимістю з пункта управління (мийні машини, транспортери довжиною більше 20 м та інші), повинні бути обладнані звуковою сигналізацією, котра спрацьовує автоматично за 20 с до включення приводу.
7.4. Електробезпека
7.4.1. Проектування, обладнання та експлуатація електроустановок повинні проводитись у відповідності до вимог ПУЕ, СНиП 174-75, «Правил технической эксплуатации электроус-тановок потребителей (ПТБ)», РД 34.21.122-87 і ВСН 205-84, ГОСТ 12.2.007.7-83, ГОСТ 12.1.030-81.
7.4.2. Електропостачання крохмальних заводів повинно забезпечуватись за надійністю не нижче II категорії по ПУЕ.
7.4.3. Степені захисту електроапаратури повинні відповідати категоріям приміщень, цехів, участків і діючій технічній документації (п.7.4.1).
7.4.4. Електричне обладнання та прилади, що застосовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях і зовнішніх установках, за своїм виконанням повинні відповідати категорії та групі вибухонебезпечних середовищ, визначених у розділах 7.3 і 7.4 ПУЕ.
Примітка. При наявності в одному приміщенні різних за вибухо-пожежонебезпечністю речовин установлене в ньому електрообладнан-ня повинно відповідати категорії та групі найбільш небезпечної речовини.
7.4.5. Ввідна та розподільна апаратура (ввідні пункти силові збірки тощо) повинна бути винесена із вибухопожежі) небезпечних приміщень в окремі (ізольовані) приміщення нормальним середовищем і повинна відокремлюватись в суміжних приміщень категорії Б вогнестійкими й непроникни-ми для газів і рідин глухими конструкціями з границею вог-нестійкості 1,5 год. Забороняється спорудження основних розподільних пристроїв безпосередньо у пожежонебезпечних виробничих приміщеннях всіх класів.
У вибухонебезпечних приміщеннях класів В-Іа і В-ІІа до пускається добудовувати окремі приміщенню розподільних пристроїв (РП) і комплектних трансформаторних підстанцій (КП) при дотриманні вимог ПУЕ. В приміщеннях категорій А, Б, В необхідно запобігти іскроутворенню відповідно до ГОСТ 12.1.018-93 та ГОСТ 12.4.124-83.
7.4.6. Переносні установки і прилади, що застосовуються у приміщеннях, які відносяться до класів В-Іа і В-ІІа, за своїм виконанням повинні відповідати категорії та групі вибухопо-жежонебезпечного середовища.
7.4.7. Сталеві труби для електропроводки і вводи елект-ропроводок у електродвигуни в приміщеннях, що відносят ся до класів В-Іа, В-ІІа, В-ІІ, повинні підлягати випробуванню на міцність з'єднань в трубах тиском повітря 0,05 МПа (0,5 кгс/см2) у відповідності до технічних умов (ТУ) на єлекттроустановку у вибухопожежонебезпечних приміщеннях по ПУЕ
Технічна документація та порядок підключення електроустановок
7.4.8. На кожному підприємстві, що має електрогосподар ство, повинна бути складена технічна документація, яка відоб-ражає фактичне становище електрогосподарства, в такому обсязі:
а) паспортні карти або журнали (для кожного цеху або самостійної виробничої дільниці) з описом основного електрообладнання та засобів захисту із зазначенням технічних характеристик і присвоєних інвентарних номерів (до паспортних карт або журналів прикладаються протоколи і акти випробування, ремонту та ревізії обладнання, випробування ізоляції);
б) креслення електрообладнання, установок і споруд, комплекти креслення запасних частин мереж та кабельні журнали;
в) електричні виконавчі схеми заводу, що нанесені на генеральний план, схеми цехів, відділень, ділянок і приміщень із зазначенням типу і перерізу проводів, типу установлених РП, щитів, обладнання управління, захисту;
г) виконавчі креслення і схеми заземляючого пристрою із зазначенням розміщення підземних комунікацій.
Схеми і креслення повинні точно відповідати встановленим електроустановкам. Будь-яка зміна в електроустановці або її комунікації повинна заноситись у відповідне креслення або схему з обов'язковим зазначенням ким, коли і з якої причини зроблене те чи інше виправлення.
Повний комплект схем і креслень з написом «Документи електрогосподарства» повинен зберігатись у технічному архіві заводу.
Другий примірник комплекту, в т.ч. оперативні схеми і креслення, повинен знаходитись у відповідаючого за електрогосподарство на його робочому місці, третій - повинен бути доступний експлуатаційному персоналу для користування і знаходитись у чергового по цеху, участку.
7.4.9. Спорудження та реконструкцію відповідних електроустановок, що приєднуються до мережі енергосистеми, потрібно проводити тільки за проектами, які погоджені з енергомережею. Проекти електроустановок повинні бути також погоджені із відомствами, які зацікавлені в спорудженні електроустановок.
7.4.10. Приєднання електроустановки до енергосистеми проводиться у відповідності до «Правил пользования электрической энергией».
7.4.11. Новоспоруджені та реконструйовані електроустановки вводяться в промислову експлуатацію тільки після прийняття їх приймальними комісіями відповідно до діючого положення.
7.4.12. Електроустановки підприємств (електричні апарати, електрогенератори, електродвигуни, пускорегулююча і захисна апаратура, електроосвітлювальна арматура, електричні мережі тощо) повинні відповідати умовам і характеру навколишнього середовища (температура, вологість, пожежовибухонебезпечність).
Обслуговування електрообладнання
7.4.13. Експлуатація електрообладнання при наявності неполадок або при відсутності на ньому передбачених консті рукцією захисних пристроїв і блокировок забороняється.
7.4.14. Вибухозахищене електрообладнання підлягає огляде та ревізії у відповідності до інструкції по експлуатації, затверв дженій власником підприємства.
7.4.15. У вибухопожежонебезпечних цехах, дільницях належить завести журнал оглядів силової та освітлювальної пров водки і електрообладнання, в якому записуються всі зауваження та неполадки. Будь-які неполадки потрібно негайне ліквідувати.
7.4.16. Експлуатація вибухонебезпечного електрообладнав ня з порушеними елементами вибухозахисту (пошкоджені оболонки, збільшені зазори, порушена ізоляція тощо) у вибухонебезпечних приміщеннях забороняється.
При виявленні неполадок електропроводок і обладнаними внаслідок яких може виникнути пожежа або вибух, пошкоди жені ділянки потрібно негайно знеструмити, а старшого зміні або іншу відповідальну особу слід негайно повідомити.
7.4.17. Обслуговування електроустановок здійснюється:
а) оперативним персоналом;
б) оперативно-ремонтним персоналом (в установках без оперативного персоналу).
Для обслуговуючого персоналу повинні бути розроблеЯ експлуатаційні інструкції. Експлуатаційні інструкції після заЯ вердження власником підприємства повинні бути вивчені обслуговуючим персоналом і видані йому на руки.
7.4.18. До оперативного обслуговування електроустановок можна допускати осіб, які знають їх схеми, експлуатаційні інструкції, особливості обладнання і які пройшли навчання та перевірку знань у відповідності до розділу 3-1-3 ПТЕ.
Вид оперативного обслуговування та число осіб оперативш ного персоналу у зміні або на закріпленій за ним електроуся тановці визначається головним енергетиком підприємства (особою, що відповідає за енергогосподарство підприємства).
Особи оперативного персоналу, які обслуговують електрод установки одноособове, і старші у зміні або бригаді, які заюі ріплені за цією електроустановкою, повинні мати кваліфікацЯ ійну групу не нижче IV в установках з напругою вище 1000 Я і III - в установках з напругою до 1000 В.
7.4.19. Оперативному персоналу, який обслуговує виробниче електрообладнання та електротехнічну частину різного технологічного устаткування напругою до 1000 В, дозволяється одноособове відчиняти для огляду двері щитів пускових пристроїв, пультів управління тощо.
