Примітка.

Велика швидкість руху повітря в теплий період року відповідає максимальній температурі повітря, менша -меншій температурі повітря. Для проміжних величин температури повітря швидкість його руху може бути визначена інтерполяцією.

Таблиця 6.6.2

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих

речовин в повітрі робочої зони крохмале-патокових

заводів (ГОСТ 12.1.005-88*)

Речовини


Величина гранично допусти-мих концентрацій, мг/м3

Клас небезпеки


Агрегатний стан


1


2


3


4


Ангідрид сірчастий

10


3


п


Акропант


0,7


3


п


Аміак


20


4


п


Анілін


0,1


2


п


Ацетон


200


4


п


Алітен


0,1


2


п


Аміларізин-фермент


1


3


п


Бенаїн, уайт-спірит, леграін, керосин, мінеральне масло

100


4


п


Миш'яковий і миш'яковистий ангідриди

0,3


2


п


Неграничні спирти жирного ряду (алліловий, кротониловий та інші)

2


3


п


Вуглекислий газ

ЗО


4


п


Окис вуглецю


20*


4


п


Ртуть металева


0,01


1


п


Свинець і його неорганічні сполуки

0,01/0,05


1


п


Кислота азотна


2


3


п


Сірчана кислота і сірчаний ангідрид

1,0


2


п


Сірчастий ангідрид (сірчастий газ)

10


2


п


Сірководень


10


3


п


Сірковуглець


10


2


п


Спирти: аміловий


10


3


п


бутиловий


10


3


п


метиловий


0,5


3


п


пропиловий


10


3


п


етиловий


1000


3


п


Озон


0,1


1


п


Фенол


5,0


2


п


Формальдегід


0,5


2


п


Фосфорний ангідрид


1,0


1


п


Фурфурол


1,0


3


п


Хлорид водню і соляна кислота


5


3


п


Хлор


0,1


3


п


Чавун в суміші з електрокорундом до 20%


6


4


а

Луги їдкі розчинні (в перерахунку на NaОН)

0,5


2


а


Ціанистий водень і солі синильної кислоти (в перерахунку на СN)

0,3



2


п


Чотирихлористий вуглець


20


2


п


Етиловий (діетиловий) ефір


300


2


п


Оцтова кислота


5


2


п


Ефіри оцтової кислоти:





метилацетат

100


2


п


етилацетат


200


2


п


пропилацетат


200


2


п


бутилацетат


200


2


п


амилацетат

100


2


п


Пил рослинного і тваринного походження (крохмальний, глюкозний, кормовий, декстрину):




а) з домішками двоокису кремнію більше 10%

2**


4


а


б) з домішками двоокису .кремнію від 2 до 10%

4


4


а


в) з домішками двоокису кремнію менше 2%

6


4


а


г) зерновий

4


4


а


Кремнію диоксид аморфний в суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю концентрації з вмістом кожного з них не більше 10%

1


3


а


Марганець в зварних аерозолях при його вмісті до 20%


0,2


4


а


Силікатовмісний пил, силікати, алюмосилікати


4


4


а


Сода кальцинована


4 2


4


а


Тетраетилсвинець


0,005


1


п



Примітка.

Переважний агрегатний стан в умовах виробництва: п - пари і (або) гази;

а - аерозолі.

* Небезпечні також при прониканні через шкіру;

** Обов'язкова кількість кисню в повітрі не менше 20%.

6.6.17. В машинному і апаратному відділеннях холодильних установок, а також у машинному відділенні фреонових холодильних установок повинна бути аварійна витяжна вентиляція. Пускові пристрої аварійної вентиляції необхідно розміщувати біля вхідних дверей зовні приміщення.

6.6.18. Для відкривання та закривання фрамуг вікон і ліхтарів потрібно передбачати дистанційне управління. Аераційні ліхтарі потрібно обладнати по всьому зовнішньому периметру вітровідбийними щитами і площадкою шириною не менше 0,5 м.

6.6.19. У відділеннях, де виділяється пил, повинні бути відсмоктувані від місць пилоутворення і пиловиділення. Повітря від місцевих відсмоктувачів необхідно очищати відповідно до вимог санітарних норм.

Циклони (пилеуловлювачі) повинні установлюватись в складах сухого корму перед вентиляційними установками. Повітроводи необхідно обладнувати клапанами, котрі здатні затримати вогонь.

Витяжні шахти механічної вентиляції треба виводити вище покрівлі на висоту не менше 1 м. 6.6.20. В приміщеннях категорії Б необхідно:

  • всі вентиляційні агрегати розміщувати в ізольованих від загальних приміщень вентиляційних камерах;

  • - не допускати розміщення припливних і витяжних вентиляційних установок в одній камері, а також розміщення в одній камері витяжних установок, які обслуговують приміщення різних категорій небезпеки;

  • застосовувати вентилятори витяжних систем, виготовлені із матеріалів, що не допускають іскроутворення;

  • в повітроводах витяжної вентиляції необхідно влаштовувати крючки для очищення;

  • застосовувати вентилятори з електродвигунами вибухо- захищеного виконання зі ступенем захисту не менше 1Р54;

  • - всі металеві повітроводи та обладнання припливних і витяжних установок заземляти для відведення статичної електрики.

6.6.21. Устаткування для подавання повітря у приміщення із системою повітряного опалення та вентиляції повинні мати пристрої, за допомогою яких можна змінювати кут нахилу струменя повітря, який подається, як у вертикальному, так і горизонтальному напрямках.

6.6.22. Опалювально-вентиляційні пристрої складів безтарного зберігання крохмалю, кормів тощо повинні забезпечувати необхідні оптимальні режими протягом всього часу зберігання цих продуктів.

6.6.23. Повітроводи систем аспірації та витяжної венти ляції належить проектувати так, щоб виключити можливість відкладання у них пилу.

6.6.24. Вилучення сухого пилу із центральних пиловідділь ників, а також прибирання пилу в приміщеннях потрібно механізувати.

6.6.25. Виведення нагрітого повітря з приміщень треба проводити через ліхтарі, шахти, верхні фрамуги або дахови вентилятори, а подачу зовнішнього повітря для асиміляції надмірного тепла потрібно здійснювати в теплий період року у робочу зону, в холодний період року - не нижче 4 м від підлоги.

6.6.26. Температура припливного повітря у холодний перехідний періоди року для приміщень з теплонадміром повинна бути на 5-8°С нижче розрахункової температурі повітря в робочій зоні.

6.6.27. Повітря, яке подається системами з механічним спонуканням, повинне забиратись зовні з найменш забруд-неної зони, враховуючи при цьому вітри переважних напрямків У разі, коли неможливо через місцеві умови забезпечити забирання повітря із незабрудненої зони, припливне повітря повинне підлягати попередньому очищенню і вміщувати не більше ЗО % нормативної кількості гранично допустимих концентрацій пилу і газів, вказаних в табл. 6.6.2. 1

6.6.28. Повітроприймальні отвори припливних систем я механічним спонуканням слід передбачати на висоті не мен-ше 2 м від рівня землі, а при забиранні повітря із зеленої зони - не менше 1м.

6.6.29. У всіх виробничих приміщеннях незалежно від наявності вентиляційних пристроїв у віконних прорізах треба передбачати поворотні фрамуги, щити, які знімаються, або жалюзі для провітрювання.

Площу прорізів, що відкриваються, слід встановлювати розрахунку на аерацію.

Утримання та ремонт вентиляційних установок

6.6.30. На підприємстві необхідно наказом призначити особу, яка відповідає на експлуатацію вентиляційних установок.

6.6.31. На вентиляційні установки потрібно завести паспорти за встановленою формою.

6.6.32. Всі вентиляційні системи після закінчення будівництва і монтажу потрібно відрегулювати та випробувати на ефективність.

6.6.33. Перевірку ефективності роботи вентиляційних систем треба проводити після закінчення виробництва, а також після капітального ремонту та реконструкції вентиляційних

систем.

6.6.34. Очищення повітроводів і циклонів аспіраційних систем потрібно проводити за графіком, який затверджений власником підприємства.

6.6.35. Конструкції і матеріали венткамер повинні виключати можливість іскроутворення в приміщеннях, в повітрі котрих можуть знаходитись легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини (пил, пара, гази).

6.6.36. Під час експлуатації вентиляційних систем забороняється:

- відключати або знімати вогнезатримуючі пристрої;

- випалювати жирові відкладення та інші горючі речовини, накопичені в повітроводах і зонтах;

- закривати витяжні канали, отвори і решітки;

- залишати двері вентиляційних камер відчиненими, зберігати в камерах сторонні предмети;

- використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;

- складувати впритул (на відстані менше 0,5 м) до повітроводів і устаткування горючі або негорючі матеріали в горючій упаковці;

- видаляти за допомогою тієї самої системи відсмокту-вачів різні гази, пару, пил та інші речовини, котрі при змішуванні можуть викликати спалахи, горіння або вибух;

- експлуатувати переповнені циклони.

6.6.37. У виробничих приміщеннях, де об'єм на одного працюючого менше 20 м3, належить передбачати повітрообмін, який забезпечує подавання зовнішнього повітря в кількості не менше ЗО м3/год на 1 працюючого, а в приміщеннях, де об'єм на 1 працюючого від 20 до 40 м3, - не менше 20 м3/год на 1 працюючого.

6.6.38. Забороняється зберігання у вентиляційних камерах будь-якого устаткування і матеріалів.

6.7. Водопостачання та каналізація

6.7.1. Якість води, яка використовується для побутових Цілей, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая».

6.7.2. Водопостачання та каналізацію будівель і споруд

підприємств потрібно проводити відповідно до вимог СНиП

,2.04.01-86, СНиП 2.04.02-84, СНиП 2.04.03-85, ГОСТ

12.3.006-75.

6.7.3. Вибір джерела питного водопостачання потрібне проводити відповідно до вимог ГОСТ 2761-84 і погоджувати з місцевими органами державного санітарного нагляду.

6.7.4. Якість води, яка поступає на виробничі потреби повинна відповідати технологічним вимогам з врахуванням її впливу на продукцію, що випускається, і забезпечення відпо-відних санітарно-гігієничних умов для обслуговуючого персо-налу.