10.3.2. Вогневі роботи можна проводити тільки при наявності наряду-допуску, який підписаний власником підприємства або іншою особою, призначеною наказом по підприємству.
У аварійних випадках наряд-допуск на проведення вогневих робіт може видавати начальник цеху або особа, яка його заміщає. В цьому випадку вогневі роботи потрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи, яка видала наряд-допуск на їх проведення з повідомленням керівництва підприємства та служби охорони праці.
10.3.3. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах (табл.6.3.1) з врахуванням місцевих умов, допускаються у виняткових випадках, коли ці роботи неможливо виконувати у спеціально відведених для цього постійних місцях.
Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних об'єктах потрібно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).
10.3.4. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи та інше устаткування, на яких потрібно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних продуктів, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що потрібно зробити запис у журналі установлення та знімання заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пускова апаратура, призначена для включення машин і механізмів, повинна бути знеструмлена та вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.
10.3.5. Площадки, металоконструкції, конструктивні елементи будівель, які знаходяться в зоні проведення вогневих робіт, повинні бути очищені від вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин (пилу тощо).
10.3.6. Місце для проведення вогневих робіт повинно бути обладнане необхідними первинними засобами пожежогасіння.
10.3.7. Для проведення вогневих робіт потрібно призначити відповідальну особу із числа фахівців цеху, які не зайняті в цей час веденням технологічного процесу, атестовану на право ведення вогневих робіт.
10.3.8. Під час проведення вогневих робіт потрібно здійснювати контроль за станом повітряного середовища в апаратах, ємкостях, комунікаціях, на яких проводяться зазначені роботи, і в небезпечній зоні шляхом експрес-аналізу з використанням газоаналізаторів.
10.3.9. Вогневі роботи дозволяється починати при відсутності вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних речовин у повітряному середовищі або наявності їх не вище гранично допустимої концентрації, згідно з діючими санітарними і протипожежними нормами.
10.3.10. У випадку підвищення вмісту горючих речовин у небезпечній зоні, всередині апарату або трубопроводі вогневі роботи необхідно негайно припинити.
Ці роботи можна поновити тільки після виявлення та усунення причин загазованості та відновлення нормального повітряного середовища згідно з ГОСТ 12.1.005-88*.
10.3.11. Під час проведення вогневих робіт технологічному персоналу потрібно вжити заходів, які виключають можливість виділення в повітряне середовище вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних речовин.
10.3.12. Допуск на проведення вогневих робіт здійснює особа, яка відповідає за проведення вогневих робіт, після прийняття устаткування від особи, яка відповідає за підготовку до вогневих робіт, та при задовільному стані приміщення і повітряного середовища.
10.3.13. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (ділянки, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення робіт протягом 2-х годин після їх закінчення.
Про приведення місця робіт в пожежобезпечний стан виконавець і відповідальна за пожежну безпеку особа роблять відповідну відмітку в наряді-допуску.
10.3.14. Під час перерви у роботі, а також в кінці робочої зміни зварювальна апаратура повинна відключатись від електромережі, шланги - відокремлюватись і звільнюватись від горючих рідин і газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю знижений. Після закінчення роботи апаратура і устаткування повинні бути прибрані у спеціально відведене приміщення.
10.3.15. При проведенні вогневих робіт не дозволяється:
- приступати до роботи з несправною апаратурою;
- розміщати постійні місця для проведення вогневих робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;
- допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, котрі не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення;
- проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;
- виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами масел та жирів, бензину, гасу і інших ГР;
- зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші горючі предмети і матеріали;
- допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими, розчинними газами;
- виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, пари та повітря або під електричною напругою;
- проводити вогневі роботи на елементах будівель, виготовлених із легких металевих конструкцій з горючими і важкогорючими утеплювачами.
10.4. Газонебезпечні роботи
10.4.1. Газонебезпечні роботи потрібно проводити по наряду-допуску установленої форми і тільки після виконання підготовчих робіт.
10.4.2. До газонебезпечних відносяться роботи, які пов'язані з технічним обслуговуванням, очищенням, продуванням та промиванням, ремонтом, демонтажем устаткування, газопроводів, апаратів та ємкостей, колекторів, колодязів, та інші роботи у загазованому середовищі або у місцях можливого виходу (появлення) газу.
На кожному підприємстві крохмале-патокової промисловості повинен бути складений перелік газонебезпечних робіт, затверджений власником.
10.4.3. До організації, керівництва та виконання газонебезпечних робіт допускають тільки спеціально навчений персонал, який пройшов практичне стажування по виконанню газонебезпечних робіт, вміє користуватись засобами індивідуального захисту (ізольованим шланговим протигазом та рятівним поясом), володіє засобами надання першої долікарняної допомоги.
Фахівці повинні пройти спеціальне навчання та перевірку знань в обсязі виконуваних на підприємстві газонебезпечних робіт і виробничої інструкції.
Повторна перевірка знань проводиться не рідше 1 разу на три роки.
10.4.4. З працівниками - виконавцями газонебезпечних робіт необхідно проводити спеціальне навчання та перевірку знань у потрібному обсязі.
Повторна перевірка знань проводиться не рідше ніж через 12 місяців, а позачергова перевірка - при виявленні низького рівня знань, порушенні вимог виробничих інструкцій, за вимогами органів пожежного нагляду тощо.
10.4.5. Крім навчання з усіма виконавцями газонебезпечних робіт проводять цільовий інструктаж перед виконанням робіт з оформленням у наряді-допуску та журналі реєстрації допусків і видачі засобів індивідуального захисту.
10.4.6. Всі газонебезпечні роботи проводять вдень, крім аварійних робіт, які проводяться відповідно до плану ліквідації аварії, без оформлення наряду-допуску. У виключних випадках, при виробничій необхідності, проведення газонебезпечних робіт може бути дозволене в нічний час.
При цьому в наряді-допуску зазначають додаткові заходи, що враховують вимоги безпеки при роботах у нічний час. У переліку газонебезпечних робіт повинна бути відповідна відмітка про газонебезпечні роботи, проведення яких можливе у нічний час.
10.4.7. Виконувати газонебезпечні роботи потрібно бригадами не менше 2-х чоловік, не рахуючи відповідального за проведення робіт.
10.4.8. При газонебезпечних роботах використовують іскробезпечний інструмент. Для освітлення застосовують переносні світильники напругою не вище 12 В або акумуляторні лампи у вибухозахищеному виконанні, відповідної категорії та групи вибухонебезпечної суміші, яка може утворюватись.
Спецодяг, спецвзуття, запобіжні та інші пристрої повинні застосовуватись тільки ті, що виключають іскроутворення.
10.5. Робота в хімічних лабораторіях
10.5.1. Приміщення лабораторії повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.09.02-85, протипожежних норм СНиП 2.01.02-85, СНиП 245-71 «Санитарных норм проектирования промшленных предприятий» і цих Правил.
10.5.2. Лабораторні приміщення, крім загальної припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням, повинні бути обладнані вентиляційними пристроями для відсмокту-вання повітря із витяжних шафів. Повітрообмін у лабораторному приміщенні повинен бути розрахований так, щоб фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі приміщень не перевищували гранично допустимих за ГОСТ 12.1.005-88*.
10.5.3. Світильники у витяжній шафі за своїм виконанням повинні відповідати категорії і групі вибухонебезпечних сумішів, які можуть там утворитися. Вимикачі електричного освітлення і штепсельні розетки повинні розміщуватись поза витяжними шафами.
10.5.4. Робочі столи і витяжні шафи, призначені для робіт з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними речовинами, повинні бути покриті вогнетривкими матеріалами, а при роботі з кислотами і лугами, - стійкими до їх дії і мати бортики.
10.5.5. Працівники лабораторії повинні знати основні властивості реактивів, якими користуються, ступінь їх токсичності, здатність до утворення вибухонебезпечних сумішей.
10.5.6. Кімнати, які призначені для робіт з особливо- і високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольовані від інших приміщень лабораторії, мати окремий вхід і витяжні шафи, не зв'язані з вентиляцією інших приміщень.
10.5.7. Для переливання агресивних рідин з бутлів потрібно застосовувати спеціальні сифони.
10.5.8. На кожну посудину, в яку поміщають хімічну речовину, потрібно приклеїти етикетку з чіткою назвою речовини, що зберігається, та її концентрації.
10.5.9. У місцях зберігання кислот потрібно мати достатню кількість нейтралізуючих засобів (содові і вапнякові розчини).
10.5.10. Газопроводи у лабораторних приміщеннях повинні бути виконані у відповідності до вимог «Правил безпеки у газовому господарстві» і пофарбовані за ГОСТ 12.4.026-76.
10.5.11. Всі отруйні речовини потрібно зберігати під замком в окремій шафі та тримати на особливому обліку.
10.5.12. Забороняється виливати у каналізаційну систему отруйні речовини, концентровані кислоти і луги без попереднього їх знешкодження.
10.5.13. Приміщення лабораторії повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння у відповідності до «Правил пожежної безпеки в Україні» і, як правило, обладнані заробами автоматичної пожежної сигналізації (датчиками, автоматичними оповіщувачами).
10.5.14. У будівлях, в яких розміщені лабораторії, де проводяться роботи з шкідливими речовинами, що проникають через шкіру і діють на неї та слизисті оболонки, повинні бути передбачені душові і фонтанчики.
10.5.15. Штучне освітлення у лабораторіях повинно відповідати СНиП ІІ-4-79. Місцеве освітлення повинно бути комбінованим. Застосування тільки місцевого освітлення забо- роняється.
Світильники місцевого освітлення повинні бути влаштовані так, щоб забезпечити можливість зміни напрямку світлового потоку.
10.5.16. Всі рухомі частини механізмів лабораторних установок повинні бути огороджені.
10.6. Робота з переносними електроприладами (інструментом)
10.6.1. Переносні електроприлади та електроінструменти (електродрелі, електрогайковерти, шліфувальні і полірувальні машини, електропаяльники, різьбонарізувачі, вібратори тощо) і ручні електролампи повинні задовольняти вимоги ГОСТ 12.2.013-91.
10.6.2. У приміщеннях без підвищеної небезпеки потрібно користуватись інструментом напругою не вище 220 В, у при- міщеннях з підвищеною небезпекою - не вище 42 В, у особ- ливо небезпечних приміщеннях - не вище 12 В.
10.6.3. При неможливості забезпечити роботу електроін- струмента на напрузі 42 В допускається користуватись інструментом напругою до 220 В при навності пристроїв захисного відключення або надійного заземлення корпусу електроінст-румента з обов'язковим використанням захисних засобів (діелектричних рукавиць, калош, килимків).
10.6.4. Корпус електроінструмента на напрузі вище 42 В повинен мати спеціальний затиск приєднання заземлюючего провода з відмітним знаком «Земля».
10.6.5. Штепсельні з'єднання, які призначені для підклю- чення інструменту і переносних електричних світильників, повинні мати недоступні для дотику струмоведучі частини і додатковий заземлюючий контакт.
10.6.6. Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), які вико- ристовують на напрузі 12 і 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, які призначені для напруги 110 і 220 В.
Можливість включення вилок на напругу 12 і 42 В в штеп- сельні розетки 110 і 220 В повинна бути виключена.
Штепсельні з'єднання на 12 і 42 В повинні мати забарвлення, яке відрізняється від забарвлення штепсельних з'єднань на 110 і 220 В.
10.6.7. Щоб уникнути пошкодження оболонки кабелю, проводів на вводі в інструмент, вони повинні бути захищені спеціальними пристроями.
10.6.8. Приєднання переносних ламп на напрузі 12 і 42 В можна здійснювати наглухо або за допомогою штепсельної вилки, в крайньому разі на кожусі трансформатора зі сторони 12 і 42 В повинна бути передбачена відповідна штепсельна розетка.
Живлення електроінструменту і переносних ручних світильників від автотрансформатора забороняється.
10.6.9. Контроль за збереженням та справністю електроінструменту і переносними ручними світильниками повинен здійснюватись відповідальною особою. Електроінструмент повинен мати порядковий номер і зберігатись у сухому приміщенні.
10.6.10. Перевірка на відсутність замикання на корпус і стан ізоляції проводів, відсутність обриву заземлюючої жили (провода) електроінструменту, переносних електричних світильників, а також ізоляції знижувальних трансформаторів і перетворювачів частоти повинна проводитись не рідше 1 разу на 3 місяці особою, що має кваліфікаційну групу не нижче III, результати перевірки потрібно відмічати в спеціальному журналі.
