9.10.10. Користуватися у сушильному відділенні відкритими вогнем, а також палити - забороняється, про що на видному місці повинні бути вивішені попереджувальні знаки і надписи
9.11. Пакування і складування готової продукції
9.11.1. Роботи по пакуванню крохмалю, глюкози в мішки зашиванню, транспортуванню їх в склад повинні бути механ-ізованими.
9.11.2. Для запобігання попаданню холодного повітря в пакувальню через проріз в місці проходу транспортера не-обхідно обладнати шлюзовий затвор.
9.11.3. Приміщення пакувальні і склад готової продукції повинні бути обладнані системою загальнообмінної вентиляції.
9.11.4. Пакувальні машини в кінці кожної зміни необхідно очищати від пилу пилесосом або вологим способом.
9.11.5. Пакувальні машини і механізми повинні бути обладнані звуковою і світловою сигналізаціями.
9.11.6. Склади для кожного виду продукції повинні бути окремими. Мішки з продуктами необхідно укладати в штабелі на підтоварниках. Висота підтоварника повинна бути не менше 0,2 м.
9.11.7. Зберігати сухий крохмаль, глюкозу необхідно в сухих складах, які провітрюються.
9.11.8. Кожна секція складу повинна мати не менше двох дверних прорізів, обладнаних козирками, які не виходять за межі габаритів наближення. Двері складів повинні відкриватися назовні або розсовуватися. Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням вздовж направляючих рейок, які виключають падіння дверей при виході роликів із направляючих рейок.
9.11.9. В кожній секції складу повинні бути приставні драбини.
9.11.10. При укладанні штабелів в складських приміщеннях необхідно передбачати такі відстані:
по периметру складів - не менше 0,7 м від стін або виступаючих конструкцій;
між штабелями і конвеєром - не менше 1 м;
між штабелями - не менше 0,75 м.
Ширина проїздів для електровивантажувачів та інших механізмів повинна бути не менше максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1,0 м.
9.11.11. Освітлення складів зберігання крохмалю, глюкози повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Додатково в складах необхідно передбачати бокове штучне освітлення.
9.11.12. Санітарно-побутові приміщення робітників, які працюють в складах тарного зберігання крохмалю, глюкози, повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
9.11.13. Підлога у складах зберігання крохмалю, глюкози повинна бути горизонтальною і мати тверде покриття, здатне витримати розрахункове навантаження від штабелів і засобів механізації та бути завжди у справному стані.
9.11.14. Мішки з крохмалем, глюкозою масою по 50 кг при механізованому укладанні та розбиранні штабелів дозволяється укладати висотою не більше 20 рядів.
Укладання мішків в штабелі повинно проводитись з перев'язкою рядів у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76.
9.11.15. З метою забезпечення пожежної безпеки відстань від штабелю до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.
9.11.16. Вентиляційні канали у підлогах складів повинні бути закритими. Установлювати механізми на перекриттях венти-
ляційних каналів дозволяється тільки при позитивних результатах перевірки міцності перекриття із розрахунком на додаткове динамічне навантаження.
9.11.17. Мікроклімат (температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) у складах для тарного зберігання крохмалю, глюкози повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88*.
9.11.18. Прорізи у стінах суміжних складів для виходу конвеєрів повинні бути обладнані пристроями (підвісними щитами, завісами, шиберами, заслінками), що виключають протяги.
9.11.19. Для безпечного виконання процесів укладання та розбирання штабелів мішків з крохмалем, глюкозою склади повинні бути забезпечені штабелеукладачами, лотками для спускання мішків із штабелів, матеріалом для прокладок, приставними драбинами, ручними візками, трав пами, козлами.
10. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ .
10.1. Робота всередині апаратів і ємкостей
10.1.1. Розкриття, огляд, очищення та ремонт апаратів ємкостей, трубопроводів та іншого технологічного устаткування на ділянках, пов'язаних з виділенням вибухонебезпечних, ток-сичних газів, горючих рідин, пари, а також роботи у колодязях потрібно проводити тільки після одержання на це на-ряду-допуску (за виключенням аварійних випадків, передба-чених у плані ліквідації аварій) та під безперервним нагля-дом фахівців. Я
10.1.2. Для проведення планово-попереджувальних ре-монтів, ліквідації аварій повинні бути розроблені, з врахуванням місцевих умов, та затверджені власником підприємств інструкції і схеми підключення апаратів від водяних, парових, продуктових, газових та інших трубопроводів.
10.1.3. Робота в ємкостях повинна проводитися вдень. Нічні роботи всередині ємкостей можуть проводитися тільки в аварійних випадках.
10.1.4. Ємкість, яку потрібно розкрити для внутрішнього огляду, очищення, ремонту, повинна бути охолоджена, звільнена від продукту, промита, а при необхідності пропарена гострою парою, продута інертним газом і повітрям, відключена з допомогою заглушок від діючої апаратури та системи трубопроводів. Заглушки з хвостовиками повинні бути встановлені на всіх, без винятку, комунікаціях, які підведені до ємкості, що ремонтується.
10.1.5. При наявності в ємкості перемішуючих пристроїв (інших рухомих вузлів) повинно бути перевірено відключення їх привода від джерел живлення електроенергією видимим розривом та наявністю запобіжних плакатів про відключення.
10.1.6. Ємкість, нагріта у процесі експлуатації, перед проведенням газонебезпечних робіт повинна бути охолоджена до температури, яка не перевищує ЗО °С.
У випадку необхідності проведення робіт при більш високій температурі розробляють додаткові заходи безпеки (безперервна обдувка свіжим повітрям, застосування теплоізольо-ваного спецодягу та взуття, часті перерви у роботі тощо).
10.1.7. На ємкостях або комунікаціях, які знаходяться у ремонті або очищені, під час проведення робіт потрібно вивісити попереджувальний плакат «Ремонт» і знімати його тільки після дозволу відповідального за проведення газонебезпечних робіт.
10.1.8. Очищення резервуарів, ємкостей та іншої апаратури потрібно проводити за допомогою ефективних засобів, що не вимагають перебування в них людей.
10.1.9. Роботи по огляду, ремонту та очищенню ємкостей потрібно проводити бригадою у складі не менше 2-х чоловік (працюючий і спостерігач), не рахуючи відповідального за проведення газонебезпечних робіт.
10.1.10. У ємкостях дозволяється працювати одному чоловіку. При необхідності роботи у ємкостях двох або більше чоловік повинні бути прийняті додаткові заходи безпеки, які визначаються на місці проведення робіт і записуються в наряді-допуску. За кожним працюючим у ємкості потрібно закріпити спостерігача, який повинен знаходитись біля ємкості в такому ж спорядженні, як і працюючий (ізольований протигаз в положенні «на готові»).
10.1.11. Працівник, який знаходиться всередині апарата, повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям, рятівним поясом з прикріпленим до нього мотузком. Мотузок повинен мати вузли через кожні 0,5 м і бути надійно прив'язаний (другим кінцем) до трубопроводу, перил або інших закріплених предметів.
Другий працівник (спостерігач) повинен невідлучно знаходитися поза апаратом біля люка (лаза).
10.1.12. Роботи всередині апаратів негайно припиняються при сигналі, який сповіщає про аварію або пожежу в цеху при раптовому появленні запаху шкідливих речовин.
10.1.13. Доступ працівників всередину апаратів і резервуарів, що мають верхні і нижні люки, потрібно здійснювати через нижній люк, а спуск у резервуари, що не мають нижніх люків, - через верхній люк по стаціонарній або переносній драбині, яка має зверху гаки для зачіплення за люк.
10.1.14. У аварійних випадках, при роботі в апараті з недостатнім обміном повітря, а також при можливості присутності в апараті задушливого або отруйного газу (сульфі-татор, конденсатор тощо) робітник повинен бути забезпечений справним шланговим протигазом з гофрованим шлангом який виходить із апарата не менше ніж на 2 м. Кінець шлан-га повинен бути виведений у зону чистого повітря і закріпле-ний на заздалегідь вибраному місці. Використовувати фільтруючі протигази не дозволяється.
Працівник, який спостерігає, повинен також мати при соб протигаз. Час перебування робітника у протигазі без перерви не повинен перевищувати 15 хв. Потім робітник повинен відпочити на чистому повітрі не менше 15 хв.
10.1.15. Якщо в середині апарату або ємкості працюючий в ній втратив свідомість, дублер зобов'язаний негайно викликати допомогу і вжити всіх заходів для того, щоб вилучити потерпілого із ємкості, не спускаючись в неї. При необхідності спускання в апарат або ємкість для рятування потерпілого дублер має право зробити це тільки в присутності осіб, які прийшли на допомогу.
10.1.16. Після закінчення роботи із апарата або ємкості повинні бути вилучені інструменти, інвентар та всі інші матеріали, що використовувались при ремонті.
Раніше ніж закрити люки, відповідальний за проведення роботи або начальник зміни повинен особисто впевнитись в тому, що апарат або ємкість відремонтовані, в них не зали-шились люди і не забуті інструмент і матеріал.
10.2. Проведення робіт в силосах і бункерах
10.2.1. Внутрішній огляд, очищення та ремонт силосів і бункерів, які заповнені сипучими продуктами, потрібно проводити при наявності наряду-допуску та безперервному нагляду особи, яка відповідає за безпечність виконання цих робіт.
10.2.2. Для обслуговування бункерів та силосів повинні бути передбачені люки. Кришки люків належить закривати на замки, ключі від яких повинні знаходитись у начальника зміни.
10.2.3. Бункери зерна, крохмалю, сухого корму повинні бути обладнані решітчатим настилом і запобіжним огородженням, які виключають можливість падіння робітників у бункер.
10.2.4. Для спуску людей у силоси застосовується спеціальна лебідка, яка щорічно підлягає технічному обстеженню.
10.2.5. Лебідки з ручним приводом, призначені для підіймання людей, повинні бути обладнані безпечними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання та опускання тільки шляхом безперервного обертання рукоятки, при цьому швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв.
Лебідка з електричним приводом повинна бути обладнана колодочним гальмом, автоматично діючим при відключенні двигуна.
10.2.6. Лебідка повинна комплектуватись сталевим вантажним тросом діаметром не менше 7,7 мм, до якого кріпиться колиска або сідло. До стрижня колиски або сідла повинен бути прикріплений запобіжний пояс, яким робітник повинен закріпитись перед спуском у силос.
10.2.7. Запобіжний канат повинен бути прядив'яний діаметром 25 мм або із легкого міцного синтетичного матеріалу діаметром 7,9 мм. Довжина канату повинна бути на 5 м більше висоти силосу або бункера. Запобіжні пояси і канати також підлягають технічному обстеженню.
10.2.8. Драбини, по яких спускають людей в бункер, і страхувальні канати запобіжних поясів потрібно кріпити за металеві скоби та кільця, які є поблизу люків.
10.2.9. Забороняється опускати людей у силоси та бункери висотою понад 3 м за допомогою мотузкових драбин.
10.2.10. Відповідальний за проведення робіт перед спуском повинен провести інструктаж з безпечного виконання робіт із всіма працівниками, які будуть брати участь у цих роботах, і перевірити справність обладнання, яке використовують при спусканні в силос.
10.2.11. Роботи всередині бункерів допускаються тільки в присутності працівників, які знаходяться зовні.
Кількість спостерігачів за персоналом, що знаходиться у бункері, визначає керівник роботи із розрахунку не менше одного за кожним працюючим.
Роботи по очищенню силосів потрібно виконувати бригадою із чотирьох чоловік: один спускається в силос, другий управляє лебідкою, третій спускає запобіжний канат, четвертий забезпечує роботу повітродувної машини.
10.2.12. Перед початком робіт силос або бункер потрібно провітрити. Для цього необхідно відкрити верхній лазовий люк та по можливості нижній.
10.2.13. Під час перебування працівника в силосі та бункері потрібно припинити завантаження і розвантаження крохмалю або інших продуктів, а на випускному пристрої потрібно вивісити плакат з написом «Не відкривати, у бункері працюють люди!».
10.2.14. Для освітлення силосів і бункерів потрібно застосовувати переносні вибухонебезпечні світильники напругою не більше 42 В - для залізобетонних бункерів і напругою 12 В - для металевих.
Включення та виключення світильників у силосах та бункерах, а також використання відкритого вогню забороняється.
10.2.15. Працівник, який безперервно спускається у силос, повинен пройти медичну комісію, яка дає висновок, що дозволяється за станом здоров'я виконувати цю роботу. Робота в силосі повинна проводитись тільки з письмової згоди працівника.
10.2.16. Працівник повинен знаходитись у силосі або бункері не більше ЗО хв.
10.2.17. Якщо на стінах силосу або бункеру є склепіння злежаного продукту, не дозволяється робітнику опускатись у силос або бункер нижче рівня прилипшої до стіни маси продукту. Злежаний продукт руйнується металевим шестом з дерев'яним наконечником. Використовувати електроінструменти, а також пристрої, які виділяють іскри, забороняється.
10.2.18. Працювати в бункерах та силосах потрібно в суконному костюмі, шльомі, штанах навипуск, чоботях, рукавицях, окулярах, распіраторі та касці.
Взуття персоналу повинно бути без сталевих підківок і гвіздків, а у відсутності такого взуття потрібно одягати калоші. Носити білизну із синтетичних матеріалів забороняється.
10.2.19. Інструмент для роботи у силосах та бункерах повинен бути із кольорового металу, що виключає можливість іскроутворення.
10.2.20. Після закінчення роботи начальник цеху (зміни) зобов'язаний перевірити відсутність у силосі або бункері людей, інвентарю та інструменту.
10.3. Вогневі роботи
10.3.1. Вогневі роботи на території підприємств, в цехах і установках слід проводити відповідно до вимог «Правил пожежної безпеки в Україні».
