Страница 5: НПАОП 15.62-1.04-97. Правила безпеки при виробництві крохмалепатокової продукції (56396)

6.5.16. Пункти харчування (їдальні, буфети) повинні задовольняти санітарним вимогам, встановленим для закладів громадського харчування.

6.5.17. Температура повітря в приміщеннях для відпочинку в літній період не повинна перевищувати 25°С.

6.5.18. Для працюючих на відкритому повітрі або в приміщеннях з температурою повітря на робочих місцях нижче 5°С необхідно мати спеціальні приміщення для обігрівання.

6.5.19. Побутові приміщення повинні бути обладнані припливною і витяжною вентиляцією.

6.6. Опалення і вентиляція

6.6.1. Опалювальні та вентиляційні установки крохмале-патокових заводів повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85, СНиП 2.04.05-91, СНиП 2.04.07-86, «Правилам пожежної безпеки в Україні» і цих Правил.

6.6.2. До нестандартного устаткування, яке використовують як джерело теплопостачання (наприклад, підігрівники, а також насоси, арматура, контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої до них), пред'являються вимоги згідно з

«Правилами будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском».

6.6.3. Відповідальність за технічний стан та контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалюваль-них установок по підприємству покладається на головного енергетика (головного механіка), а по цехах та окремих об'єк-тах підприємства - на начальників цехів і завідуючих об'єктами.

6.6.4. Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки та прилади місцевого опалення повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані. Несправні печі та опалювальні пристрої до експлуатації не допускаються.

6.6.5. Машиністи, кочегари та опалювачі кожного року, перед початком опалювального сезону, повинні проходити протипожежний інструктаж.

У приміщеннях котельні та інших теплопровідних установках підприємств забороняється:

- допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціального інструктажу, не одержали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

- залишати без догляду працюючі котли і нагрівачі;

- експлуатувати установки у випадку підтікання рідкого топлива, витікання газу із системи топливоподачі;

- розпалювати установки без їх попередньої продувки;

- подавати топливо, коли форсунки або газові горілки погасли;

- працювати при несправних або відключених приладах контролю і регулювання, а також при їх відсутності;

- сушити спецодяг, взуття, інші матеріали на котлах і паропроводах.

6.6.6. Експлуатаційний та протипожежний режими роботи об'єктів та цехових опалювальних установок (систем) та вентиляції повинні визначатися інструкціями по експлуатації. В цих інструкціях повинні бути передбачені заходи щодо пожеж-ної безпеки, термін очищення димоходів, печей, повітроходів, фільтрів, вогнезатримуючих клапанів та іншого обладнання, а також визначений порядок дії обслуговуючого персоналу при виникненні пожежі або аварії.

6.6.7. У виробничих приміщеннях метеорологічні умови в робочій зоні (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря) повинні відповідати нормам, зазначеним в табл. 6.6.1, а вміст газів, пари і пилу в робочій зоні повинен бути не більше величин, зазначених в табл. 6.6.2.

6.6.8. Опалення газовими або електричними приладами не

допускається в приміщеннях категорій А, Б і В, будівель III, ІІІа, ІІІб, IV, ІVа та V ступеней вогнестійкості з температурою на поверхні тепловіддачі більше 110°С. У всіх тимчасових спорудах, підвальних, цокольних приміщеннях слід, по можливості, влаштовувати центральне опалення.

6.6.9. При установці печей місцевого опалення необхідно дотримуватись всіх вимог «Правил пожежної безпеки в Україні».

Пічне опалення в підвалах, цокольних і технічних приміщеннях (венткамери, електрощитові) з виробництвами, віднесеними до категорій А, Б, В, не дозволяється.

Пічне опалення допускається передбачати в приміщеннях категорій Г і Д площею не більше 500 м2.

6.6.10. В сушильному і пакувальному відділеннях, а також в допоміжних приміщеннях безтарного зберігання крохмале-продуктів повинно застосовуватися водяне або парове опалення низького тиску з радіаторами, панелями або замоноліченими в стінах нагрівальними елементами. Місцеві нагрівальні прилади повинні мати рівну поверхню, яка легко очищається.

6.6.11. Гарячі поверхні опалювального і вентиляційного устаткування, трубопроводів, що розміщені в приміщеннях, в яких вони створюють небезпеку загорання газів, пари, аеро-золей або пилу, слід ізолювати, передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20% нижче температури їх самозаймання.

6.6.12. У виробничих корпусах при наявності вікон та ліхтарів і при відсутності виділення шкідливих газів, пари і пилу потрібно передбачати періодично діючу природну вентиляцію.

6.6.13. В місцях обслуговування технологічного обладнання, в яких неможливо створення нормативних санітарних умов за рахунок загальнообмінної вентиляції потрібно передбачати механічну припливну вентиляцію.

6.6.14. Припливно-витяжна вентиляція з механічним спонуканням повинна бути в мийному, сушильному відділеннях, на площадці фільтрів, в приміщенні складу крохмалю, в приміщенні щитів управління.

6.6.15. У складських приміщеннях для тарного зберігання крохмалю та іншої продукції слід передбачати природну припливно-витяжну вентиляцію.

6.6.16. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях крім природної вентиляції повинна бути вентиляція із штучним спонуканням.

Таблиця 6.6.1.

Допустимі метеорологічні параметри повітряного середовища у робочій зоні

(ГОСТ 12.1.005-88)