6.7.5. З'єднання питного водопроводу з мережами водопроводів, які подають воду не питної якості, не допускається. Питні водопроводи, які живляться від міського водопро-воду, не повинні з'єднуватись з іншими питними водопрово-дами від місцевих джерел.
6.7.6. Водозабірні споруди для питної води повинні мати охоронну зону, розміри якої встановлюються після погодження з місцевими органами санітарного нагляду.
6.7.7. Власник підприємства зобов'язаний забезпечити робітників питною водою відповідної якості. Застосування сирої води для пиття допускається тільки з дозволу органів санітарного нагляду.
6.7.8. Умови і місця випускання очищених стічних вод поверхневого стоку у водні об'єкти повинні задовольняти вимоги «Правил охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами» і погоджуватись з місцевими органами по використанню та охороні водних ресурсів, а також органами державного санітарного нагляду і рибоохорони.
6.7.9. Стічні води потрібно очищати відповідно до вимог СНиП 2.04.03-85.
6.7.10. Підприємство повинне забезпечувати щоденний лабораторний контроль ефективності очищення виробничих і побутових стічних вод.
6.7.11. Скидання стічних вод III категорії у водоймище громадського користування, а також у водонакопичувачі допускається після повного очищення на спорудах відповідно до складу окремих стоків.
6.7.12. Для подавання води на виробничі і господарські потреби у виробничих і побутових будівлях повинні бути про-кладені внутрішні водопроводи.
Цехи належить забезпечувати доброякісною питною водою з температурою не вище 20°С і не нижче 8°С.
6.7.13. Для забезпечення питною водою цехів з підвищеним
тепловиділенням (випарний, сушильний, декстриновий), відділень для замочування зерна та олійно-пресового) необхідно обладнувати установки для постачання робочих газованою водою.
6.7.14. Цехи, в яких проводиться робота з кислотами і можливі хімічні опіки, повинні бути обладнані кранами, умивальниками, питними фонтанчиками, аварійними душами для відмивання обличчя, рук, тіла і мати при них нейтралізуючі розчини.
6.7.15. Скидання стічних вод, які мають горючі домішки (бензин та інші нафтопродукти), у каналізаційні мережі і споруди допускається після їх очищення в спеціалізованих відстійниках. Об'єднання стоків, які виділяють вогненебезпечні, шкідливі або вибухонебезпечні гази, з каналізаційними мережами побутових і виробничих приміщень забороняється.
Очищення та ремонт відстійників необхідно проводити згідно з вимогами, викладеними в розділі 10.1.
6.7.16. Всі водозливи від виробничих установок і побутових приміщень повинні бути обладнані гідравлічними затворами, які захищають від проникнення газів із каналізаційної мережі.
6.7.17. Локальні очисні споруди виробничих стоків потрібно розміщувати окремо від виробничих і побутових приміщень.
6.7.18. Каналізацію виробничої площадки слід передбачати окремо від побутової каналізації.
6.7.19. Прокладання труб водопостачання в приміщеннях електроліту і холодильних камер не дозволяється.
6.7.20. Всі резервуари води для господарських питних потреб, які розміщені на території підприємства, повинні бути закриті, а резервуари розміщені в землі - обнесені огорожею висотою не менше 1 м і обваловані.
6.7.21. Водопровідна мережа, на котрій встановлено пожежне устаткування, повинна забезпечити необхідний тиск і пропустити розрахункову кількість води для цілей пожежогасіння.
6.7.22. Про тимчасове відключення участків водопровідної мережі, на котрій встановлені пожежні гідранти або крани, а також про пониження тиску в мережі нижче того, який вимагається, необхідно сповіщати пожежну охорону.
6.7.23. При наявності на території підприємства або поблизу нього природних водяних джерел (річка, озеро, ставок) до них повинні бути влаштовані зручні під'їзди, побудовані пірси для встановлення пожежних автомобілів і забезпечена можливість брати з них воду в будь-яку пору року.
6.7.24. У місцях розташування пожежного гідранта необхідно установити світловий або флуоресцентний покажчик нанесеним літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані (в метрах) від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу (в міліметрах).
6.7.25. Біля місця розташування пожежного водоймища повинні бути встановлені покажчики (об'ємні - зі світильни-ком, або плоскі - із застосуванням світловідбивних покриттів з нанесеними літерним індексом ПВ, цифровими значенням запасів води (в м3) та кількістю пожежних автомобілів, кот можуть одночасно встановлюватися біля пожежного водой-мища.
6.7.26. Кришки люків пожежних резервуарів і колодязів підземних гідрантів повинні бути постійно закритими, їх не обхідно своєчасно очищати від бруду, льоду, снігу. Зупинки повинні бути звільненими від води.
В зимовий період пожежні резервуари і гідранти слід утеп-лювати для запобігання замерзанню.
6.7.27. Пожежні крани внутрішнього протипожежного во-допроводу необхідно обладнати пожежними рукавами і ство-лами, котрі повинні знаходитись в шафах. Дверцята шаф повинні бути опломбовані. Пожежні рукава, що знаходяться в шафах, слід утримувати в справному стані, сухими, добре згорнутими і приєднаними до кранів і стволів. На дверцятах шафів пожежних кранів повинні бути вказані: літерний індекс ПК, порядковий номер пожежного крана і номер телефоне найближчої пожежної частини.
7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
7.1. Загальні вимоги
7.1.1. Обладнання, монтаж, обслуговування та експлуата-ція устаткування крохмале-патокової промисловості повинна відповідати вимогам ГОрТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.007-75 ГОСТ 12.2.049-80, ГОСТ 12.2.064-81, ГОСТ 12.2.061-80, ГОСТ 12.4.040-78, ГОСТ 12.2.062-80, ГОСТ 12.2.016-81, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.2.026-93, «Правил пожежної безпекЯ України» і цих Правил. В
7.1.2. Устаткування (нестандартне), що виготовляється силами заводів, повинне відповідати вимогам конструкторської документації державних стандартів безпеки праці, діючих норм та Правил, які відносяться до цього устаткування.
7.1.3. При розробленні конструкції устаткування потрібнЯ передбачати повне усунення небезпечних і шкідливих факторів за ГОСТ 12.0.003-74, які виникають у процесі його роботи, при обслуговуванні та ремонті, а також в аварійних ситуаціях.
У випадках неможливості усунення небезпечних шкідливих факторів, конструкція устаткування повинна мати колективний захист працюючих від їх впливу.
7.1.4. При конструюванні машин і апаратів необхідно враховувати максимально механізоване і автоматизоване управління, усунення фізичних навантажень, травмування та стомлюваність обслуговуючого персоналу під час виконання технологічних операцій.
7.1.5. Конструкція та розташування вузлів устаткування повинні забезпечувати безпечність і зручність під час їх монтажу, обслуговування та ремонту.
7.1.6. Внутрішні пристрої в апаратах (мішалки, змійовики, перетинки, тарілки тощо), які завдають перешкоди під час огляду апарата, повинні, як правило, зніматися.
7.1.7. Апарати з внутрішнім діаметром 800 мм і менше повинні мати круглі або овальні лючки з розміром найменшої осі 80 мм, через які можна було б чистити або оглядати сітки апарата. При наявності днищ або кришок, що знімаються, а також люків або штуцерів, за допомогою яких можна проводити внутрішній огляд апаратів, обладнувати спеціальні лази не потрібно.
7.1.8. Машини, апарати та інше устаткування повинні бути компактними. Усі кути повинні бути округлені, поверхні обтічними для забезпечення можливості механізованого очищення під час санітарного оброблення устаткування.
7.1.9. Всі робочі органи машин повинні бути відрегульовані, збалансовані і справні, працювати без різкого, не властивого для них шуму, вібрації, заїдання.
7.1.10. Станки, машини, апарати, механізми, трубопроводи та інше виробниче обладнання повинні бути розташовані так, щоб їх монтаж, ремонт і обслуговування були зручними і безпечними.
7.1.11. Машини, апарати та інше виробниче устаткування, яке складається з окремих вузлів і деталей, повинні забезпечувати можливість для легкого з'єднування, швидкої заміни зношених робочих органів і несправних вузлів.
7.1.12. Засуви, вентилі та крани, які розміщені вище 2 м від рівня підлоги або занурені, повинні мати пристрої (важельні, штангові тощо), що дають можливість відкривати і закривати їх з робочого місця.
7.1.13. Конструкція та розташування завантажувальних
пристроїв устаткування повинні забезпечувати зручне по можливості механізоване, заповнення їх бункерів, лотків, за вальних ям тощо.
7.1.14. Всі обертові та рухомі частини устаткування, як незалежно від швидкості їх руху можуть завдати небезпек травмування, повинні бути закриті суцільним або сітчатим огородженням.
Сторони чарунок або діаметри отворів повинні бути не більше 10 мм.
Огородження повинно бути досить міцним, легким, над-ійно закріпленим, не мати ріжучих кромок і гострих кутів.
7.1.15. Огородження, які знімаються, масою вище 5 кг повинні мати рукоятки, скоби або інші пристрої для зручного і безпечного утримування їх при зніманні або установленні.
7.1.16. Для закріплення огороджень на корпусі (станини машини треба спеціально для цієї мети передбачити болти крючки, петлі та інші пристрої. Розсувні та відкидні огороді ження повинні мати два фіксованих положення: відкритої закрито.
Конструкція фіксованих пристроїв повинна виключати мож-ливість випадкового відкривання або закривання огороджень
7.1.17. Всі огородження, які закріплені на шарнірах, пет-лях або розсувні, потрібно блокувати з пусковим пристроєм.
7.1.18. Огородження місць, які підлягають частому огля-ду, повинні швидко зніматись і легко відкриватись.
7.1.19. Кришки і щитки, що прикривають робочі органи машин, механізмів, апаратів, які періодично потрібно огля-дати і очищати, треба блокувати з вимикаючим пристроєм. для автоматичної зупинки машин при підніманні кришки або щитка.
7.1.20. Управління машинами і апаратами потрібно здійсню-вати з пультів управління.
Система управління повинна бути простою. На органах управління повинні бути чіткі написи або умовні знаки про їх призначення.
При використанні рукояток, важелів або маховиків треба передбачати їх фіксацію.
7.1.21. Всі органи управління потрібно розташовувати на висоті 1,0-1,6 м над рівнем підлоги робочого місця при обслуговуванні стоячи, 0,6-1,2 м - сидячи і таким чином, щоб обслуговуючому персоналу було зручно ними користуватись
7.1.22. Біля машин, які включаються дистанційно або ав-томатично, повинні бути написи «Обережно, включається ав-томатично».
7.1.23. Маслянки на машинах і апаратах повинні мати надійне кріплення, а їх розміщення - забезпечувати вільний і зручний доступ до них.
7.1.24. У важкодоступних і небезпечних місцях устаткування потрібно використовувати централізоване подавання мастила або підшипники, які забезпечують одноразову заправку мастила між профілактичними ремонтами.
7.1.25. При централізованому подаванні мастила потрібно передбачити можливість контролю надходження мастила на кінцеві точки.
7.1.26. Система для автоматичного подавання мастила повинна мати пристрій, який автоматично виключає устаткування при зниженні тиску мастила нижче норми.
7.1.27. Конструкція устаткування повинна виключати можливість попадання мастила в продукти виробництва, а також продуктів виробництва - в камеру мастила.
7.1.28. Всі відкриті струмопровідні частини електроприводів, електроприладів, електронагрівальних пристроїв, а також проводи в місцях їх з'єднання треба надійно огородити. Огородження повинні повністю виключати можливість дотику до частин, які знаходяться під напругою.
7.1.29. Всі проводи ланцюгів електроустаткування (силові, управління, сигналізації тощо) повинні мати кольорову мар-кіровку.
Станина машини повинна бути оснащена болтом з шайбою для наступного приєднання до неї лінії занулення або заземлення згідно з ГОСТ 12.1.030-81.
7.1.30. Всі металеві частини машин, які можуть виявитися під напругою, повинні мати електричний контакт з контуром заземлення.
7.1.31. Технологічне устаткування при нормальних режимах роботи повинно бути пожежобезпечним, а на випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачати захисні заходи, котрі обмежують розміри і наслідки пожежі.
7.1.32. Технологічне устаткування, апарати і трубопроводи, в яких перебувають речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечну пару, гази і пил, як правило, повинні бути герметичними і забезпечені місцевим відсмоктуванням.
7.1.33. Забороняється виконувати виробничі операції на устаткуванні, установках і станках з несправностями, котрі можуть привести до спалаху і пожеж, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, по яких визначаються задані режими температури, тиску, концентрації горючих газів, пари та інших технологічних параметрів.
7.2. Розміщення устаткування
7.2.1. Вибір, розміщення і установка устаткування проводиться у відповідності до «Ведомственных норм технологи-ческого проектирования свеклосахарных заводов», ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 і цих Правил з врахуванням
- безпечності для обслуговуючого персоналу;
- послідовності технологічного потоку;
- комплексної механізації та автоматизації виробничих допоміжних процесів;
- зручності експлуатації, ремонту і безпечності при еваку-ації працюючих в аварійних ситуаціях;
- максимального природного освітлення та надходженні зовнішнього повітря;
- вибухопожежонебезпечності виробничих процесів;
- небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74.
7.2.2. При розміщенні устаткування необхідно передба-чати:
- основні проходи в місцях постійного перебування пра-цюючих, а також по фронту обслуговування щитів управління (при наявності постійних робочих місць) шириною не менше
2 м;
- основні проходи по фронту обслуговування машин і апаратів, які мають місцеві контрольно-вимірювальні прила-ди, тощо (при наявності постійних робочих місць) шириною не менше 1,5 м;
- проходи між апаратами, апаратами і стінами приміщена при необхідності кругового обслуговування шириною не менше 1м.
