Страница 7: ДНАОП 1.8.10-1.09-97 (НПАОП 15.4-1.09-97). ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ В ПРОИЗВОДСТВЕ ГИДРОВАНИХ ЖИРОВ (43828)

1. 10     КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ, ВИРОБНИЧА СИГНАЛІЗАЦІЯ ТА ЗВ¢ЯЗОК
2. 1. 10.1     Вимірювальні прилади повинні відповідати діючій нормативно-технічній документації, мати необхідний клас точності та виконання.
   2. 10.2     Контрольно-вимірювальні прилади повинні встановлюватися в добре освітлених доступних та зручних для спостереження і обслуговування місцях.
   3. 10.3     Для пневматичних контрольно-вимірювальних приладів і приладів автоматичного ругулювання (КВП і А) повинні передбачатися спеціальні та окремі мережі стисненого повітря.
   4. 10.4     Повітря для повітряного компресора і систем КВП і А повинно бути очищене від пилу, вологи, масла.

Якість стисненого повітря повинна відповідати ГОСТ 17433-80 і бути не нижче I класу забрудненості.

1. 10.5     Повітроводи для КВП і А повинні мати буферні ємкості, які забезпечують запас стисненого повітря приладів вподовж не менше однієї години при зупинці компресорів.
2. 1. 10.6     На вході у цех передбачаються пробовідбірні пристрої для аналізу забрудненості стисненого повітря. Періодичність аналізів визначається чинною нормативно-технічною документацією.
   2. 10.7     Приміщення управління технологічними об’єктами і установки компримірування повітря повинні оснащуватися світловою і звуковою сигналізацією падіння стисненого повітря.
   3. 10.8     Забороняється використання інертного газу для живлення систем КВП і А.
   4. 10.9     Перевірку, регулювання всіх контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв необхідно проводити у відповідності з ГОСТ 8.001-80 та ГОСТ 8.002-86.

Точність показів приладів повинна відповідати паспортним даним завода-виготовлювача.

1. 10.10     Регулювання контрольно-вимірювальних приладів дозволяється виконувати тільки працівникам служби КВП і А.
2. 1. 10.11     Манометри слід вибирати у відповідності з ГОСТ 2405-88.
   2. 10.12     На всіх манометрах, вакуумметрах, амперметрах, дистанційних термометрах тощо повинно бути клеймо (пломба) з позначенням строку перевірки. Використовувати прилади, що вчасно не пройшли перевірки, а також прилади без клейма забороняється.
   3. 10.13     Настроювання та регулювання запобіжних клапанів повинно виконуватись у відповідності з ГОСТ 12.2.085-82.
   4. 10.14     Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щозмінно перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані або перевіркою на стенді. Порядок та строки перевірки справності клапанів в залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені в інструкції з експлуатації запобіжних клапанів, яка опрацьована відповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власником підприємства.
   5. 10.15     Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикально або похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача, при цьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини.
   6. 10.16     На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами та вентилями) для їх відключення від посудини та продування.
   7. 10.17     Підприємство повинно мати пристрої внутрішнього телефонного зв¢язку і міської АТС.
   8. 10.18     Усі виробничі приміщення, пов’язані з отриманням і використанням водню, повинні бути оснащені системами звязку і сигналізації, які повинні бути у вибухозахищеному виконанні.
   9. 10.19     Розміщення систем зв’язку і оповіщення здійснюється в місцях, зручних та безпечних для обслуговування, де повинні бути виключені: вібрація, забруднення продуктами технології, механічні і інший впливи, вплив на точність, надійність та швидкодію.

Сигнальні пристрої повинні бути розміщені таким чином, щоб забезпечувати видимість і чуйність сигналу в умовах роботи діючого відділку.

1. 10.20     Виробничі приміщення (автоклавне відділення, відділення очистки циркуляційного водню, відділення компримування водню, фільтрувального відділення), в яких можлива небезпечність для перебування працюючих з приводу виділення газів або підвищення тиску в апаратах і посудинах вище допустимої норми, повинні бути обладнані аварійною звуковою та світловою сигналізацією, яка вмикається від відповідних газоаналізаторів, манометрів та термометрів. При цьому всі випадки загазованості повинні бути зафіксовані.
2. 1. 10.21     Системи зв’язку і оповіщення маркуються з нанесенням відповідних написів, що чітко відображають їх функціональне призначення.
   2. 10.22     Роботи, пов’язані з монтажем, наладкою, ремонтом, регулюванням і випробуванням систем зв’язку і оповіщення у вибухонебезпечних приміщеннях повинні виключати іскроутворення. На проведення таких робіт у вибухонебезпечних зонах оформлюється наряд-допуск, розробляються заходи, що забезпечують безпеку організації та проведення робіт.

Забороняється проведення монтажних, налагоджувальних і ремонтних робіт в умовах загазованості.

1. 10.23     Під час приймання та здавання змін необхідно виконати огляд щитів КВП, систем автоматичного регулювання технологічних процесів, автоматики безпеки, блокуючих пристроїв і засобів сигналізації із записом про це у змінному журналі.
2. 11     ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНІ РОБОТИ
3. 1. 11.1     Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76,ГОСТ 12.3.002-75, нормативно-технічної документації, затвердженої органами Держнаглядохоронпраці, а також цих Правил.
   2. 11.2     Транспортні та вантажопідйомні засоби та механізми повинні відповідати ГОСТ 12.2.003-91.
   3. 11.3     Вантажі на транспортних засобах повинні бути встановлені та закріплені (укладені) так, щоб під час транспортування запобігти їх зміщенню і падінню.
   4. 11.4     Цистерни для перевезення рідких речовин та продукції, що встановлюються на автомобільному транспорті, повинні мати приварні скоби для обслуговування верхнього люка.
   5. 11.5     Містки для проїзду візків та переходу вантажників з вагонів до автомобіля та назад повинні мати достатню для переміщення візків ширину. Для входу до вагона драбини та містки повинні за безпечуватись гаками для закріплення на дверній рейці вагона. Для автомобілів та вагонів, які не мають дверної рейки, повинні застосовуватись спеціальні містки та драбини з шипами та упорами.
   6. 11.6     Вагони та автомобілі, встановлені під завантаження (розвантаження), повинні бути загальмовані колодками.
   7. 11.7     При відчиненні чи зачиненні дверей вагона необхідно стояти на залізничному полотні правим боком до вагона та триматись лише за дверні поруччя. При відчиненні двері слід тягнути на себе, а при зачиненні - тільки від себе.
   8. 11.8     Будова, встановлення та експлуатація кранів всіх типів, вантажних електричних візків, що переміщюються вздовж надземних рейкових колій разом з кабіною керування, ручних та електричних талів, лебідок для піднімання вантажу або людей, знімних вантажозахватних органів та пристроїв, тари, за винятком транспортних контейнерів, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
   9. 11.9     Вантажопідйомні машини, які не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці, а також знімні вантажозахватні пристрої повинні мати інвентарний номер, який вноситься до Журналу обліку та огляду вантажопідйомних машин, знімних вантажозахватних пристроїв підприємства-власника.
   10. 11.10     Дозвіл на прийняття до експлуатації вантажопідйомних машин, що не реєструються у місцевих органах Держнаглядохоронпраці, повинен видаватись посадовою особою по нагляду за вантажопідйомними машинами на підприємстві на основі документації заводу-виробника та результатів технічного обстеження.
   11. 11.11     На підйомно-транспортних машинах повинні бути вивішені трафарети з наведеними на них основними даними машини: реєстраційним (інвентарним) номером, вантажопідйомністю, датою чергового технічного обстеження.
   12. 11.12     Будова автонавантажувачів повинна відповідати вимогам ГОСТ 16215-80Е. Будова машин наземного безрейкового електрифікованого транспорту повинна відповідати вимогам ГОСТ 18962-86.
   13. 11.13     Авто- та електронавантажувачі повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами, замком з ключем, що виймається, та гальмовою системою.
   14. 11.14     Улаштування вантажних візків повинно відповідати ви могам ГОСТ 13168-67.
4. 12     ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
5. 1. 12.1     Працівникам та посадовим особам на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також в несприятливих температурних умовах або пов’язаних з забрудненням повинні видаватись безкоштовно за встановленими нормами і відповідно Положення (ДНАОП 0.00-4.26-96) спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змивні та знешкоджувальні засоби.
   2. 12.2     Працівникам та посадовим особам, професії та посади яких передбачені Типовими нормами безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям скрізних професій та посад усіх галузей народного господарства і окремих виробництв спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту видаються незалежно від того, в яких виробництвах, цехах та дільницях вони працюють, якщо ці професії та посади спеціально не передбачені Типовими галузевими нормами для підприємств і організацій харчової промисловості.
   3. 12.3     При використанні засобів індивідуального захисту необхідно знати їх технічну характеристику та правила експлуатації.
   4. 12.4     Для приміщень категорій А і Б необхідно зберігати у спеціальних шафах поза приміщення необхідну кількість комплектів спеціального інструменту, акумуляторних ліхтарів (за відсутності аварійного освітлення) та засобів індивідуального захисту (противогази, тощо).
   5. 12.5     Для захисту очей від механічної та хімічної дії у відповідності з умовами праці робітники під час роботи повинні застосовувати захисні окуляри.

Типи захисних окулярів вибираються у відповідності з ГОСТ 12.4.013-85Е.

1. 12.6     При виконанні газозварювальних та електрозварювальних робіт необхідно застосовувати захисні окуляри зі скельцями-світлофільтрами.
2. 1. 12.7     Для індивідуального захисту органів дихання від шкідливих парів та газів, присутніх у повітрі робочої зони в поєднанні з аерозолями або без них, при об’ємній частці вільного кисню не менше 19 % застосовуються протигази промислові фільтруючі за ГОСТ 12.4.121- 83.
   2. 12.8     При роботах, пов’язаних з виділенням органічного та мікробного пилу, необхідно застосовувати респіратори марок ШБ-1, (“Пелюстка”), РПР-1, ПР-5, У-2к або РУ-60М.

Респіратор видається робітникам для індивідуального користування.

1. 12.9     При одночасній роботі в ємкостях, цистернах, колодязях двох осіб слід користуватись протигазами шланговими ПШ-2 (ТУ 6-16-2054-76).
2. 1. 12.10     У вибухопожежонебезпечних відділеннях працюючі повинні користуватися антистатичним взуттям.
   2. 12.11     Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні зберігатись в окремих сухих опалювальних та обладнаних припливно-витяжною вентиляцією приміщеннях.
3. 13     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ
4. 1. 13.1     Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.002-75, цих Правил та чинної нормативно-технічної документації, затвердженої в установленому порядку.
   2. 13.2     Оцінка вибухонебезпеки і визначення категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень, будівель, споруд визначається на стадії проектування розробником технологічного процесу у відповідності з вимогами ОПВ-88, ОНТП 24-86 та галузевими нормами технологічного проектування.

Для діючих підприємств категорія вибухопожежної небезпеки визначається самим підприємством або організацією, що має відповідних вахівців та дозвіл на це органу Державного комітету по нагляду за охороною праці.

1. 13.3     Для кожного виробництва розробляється і затверджується технологіч-ний регламент, що встановлює основні норми і вимоги щодо проведення технологічного процесу.
2. 1. 13.4     Проведення дослідних робіт, випробування дослідних зразків устаткування, систем автоматизації у вибухопожежонебезпечних виробництвах виконується згідно з наказом власника підприємства (об’єднання) за погодженням з органом Державного комітету по нагляду за охороною праці.

При цьому повинні бути розроблені дослідно-промисловий регламент, інструкція по безпечному проведенню процесу (експлуатації устаткування), контролю, управлінню і протипожежному захисту, а також план локалізації аварійних ситуацій. Вказану технічну документацію опрацьовує і погоджує з науково-дослідними і проектними інститутами організація, яка пропонує проведення дослідних робіт.

1. 13.5     Тиск (вакуум) в апаратах і трубопроводах, температурний режим і рівень рідин в апаратах (мірниках), швидкість подачі матеріалу необхідно підтримувати у відповідності з вимогами технологічних регламентів.
2. 1. 13.6     Для виробництва повинні передбачатися заходи для зниження рівня його вибухонебезпеки, запобігання вибухам і загорянням усередині технологічного устаткування,в об’ємі виробничих приміщень і на відкритих установках, захисту технологічного устаткування від руйнування, обмеження аварійних викидів горючих речовин у атмосферу и скидання горючих речовин у стічні води:

- зниження важкості наслідків можливих аварій, у тому числі надійному забезпеченню:

- електроенергією, парою, водою, стисненим повітрям, інертним газом;

- необхідним запасом сировини, матеріалів, а також контролем за їх якістю;

- системами контролю, автоматизації і дотримання технологічних парамет-рів у заданому режимі;

- функціонування системи технологічного обслуговування і ремонту устат-кування.