Страница 10: ДНАОП 1.8.10-1.09-97 (НПАОП 15.4-1.09-97). ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ В ПРОИЗВОДСТВЕ ГИДРОВАНИХ ЖИРОВ (43828)

Компресорну установку необхідно обслуговувати у відповідності з вимогами інструкції з експлуатації завода-виготовлювача, шо складється для кожного типу машини.

1. 14.5.1.19     Компресорна повинна бути забезпечена надійним зв’язком і сигналізацією з технологічно зв’язаними цехами і відділеннями, а при необхідності - пристроями кодової сигналізації.
2. 1. 14.5.1.20     Для компресорних установок повинні бути розроблені плани ліквідації можливих аварійних ситуацій (ПЛАС). Обслуговуючий персонал повинен бути навчений правильним діям з попередження і ліквідації аварійної ситуації.
   2. 1. 14.5.1.21     На робочому місці необхідно вивісити інструкцію з експлуатації компресорної установки, охорони праці і протипожежної профілактики.
      2. 1. 14.5.1.22     Утримання приміщення, в якому розташовані компресорні установки, повинне відповідати чинним Загальним Правилам вибухонебезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
         2. 14.5.1.23     Компресорні установки необхідно продувати інертним газом перед пуском:

• -     після ремонту;
• -     після відкриття для огляду і ремонту хоч би одного вузла, працюючого у середовищі водню;
• -     після тривалої зупинки.
• 1. 14.5.1.24     Аварійна зупинка компресорів повинна проводитися у відповідності з Правила будови і безпечної експлуатації поршневих компресорів, що працюють на вибухонебезпечних і токсичних газах.

Непрацююча компресорна установка повинна бути відімкнена від цехових газових колекторів і з компресора знятий тиск. Після аварійної зупинки компресора необхідно негайно перекрити засувки на лініях, що з’єднують його з цеховими колекторами, і скинути тиск з усієї газової системи установки.

1. 14.5.1.25     Компресор повинен бути зупинен у випадку:

• -     відказу засобів захисту компресорів (блокіровки).
• -     порушення ущільнень і витікання газу;
• -     появи сторонніх стуків і ударів у компресорі, у двигуні або виявлення їх несправності, яка може привести до аварії;
• -     перевантаження головного двигуна (висока температура обмоток двигуна);
• -     виходу з ладу контрольно-вимірювальних приладів компресорної установки у випадку неможливості заміни їх у працюючій установці;
• -     відсутності освітлення;
• -     пожежі.
• 1. 14.5.2     Вимоги до герметичності.
  2. 1. 14.5.2.1     У компресорних установках повинне бути передбачене відведення газу з сальників, ліхтарів, бака системи промивання сальників, заспокоюючого бака на зливання конденсату (води) і масла від продувок, масловідстійника. Вказані вузли повинні бути герметичні.
     2. 1. 14.5.2.2     У всіх випадках скидання водню з баків продувок, запобіжних клапанов, встановлених на баках продувок, і інших вузлів компресорної установки, а також скидання газів, що відводяться з сальників, повинно проводитися у спеціально закриту систему з тиском не більше 500 мм вод. ст. Допускається скидання водню в атмосферу через стояк.

При продувці компресорної установки інертним газом викид газової суміші повинен проводитися аналогічно.

1. 14.5.2.3     Вузли компресорної установки, у яких можуть накопичуватися конденсат і масло, повинні продуватися у бак продувок для відділення конденсату і масла від газу.
2. 1. 14.5.2.4     Компресорні установки повинні мати на лінії всмоктування і на лінії нагнітання здвоєну запірну арматуру зі спускним вентилем (повітровиком) для контролю герметичності.
   2. 1. 14.5.2.5     Запобіжний клапан повинен бути розрахований на пропускання сумарної кількості газу, що надходить у бак при одночасно відкритих усіх продувальних вентилях компресорної установки, і тиск, при якому не повинно відбуватися вибивання масла і конденсату з переливного стакана.
      2. 1. 14.5.2.6     Трубопровід продування апаратів повинен розраховуватися: до запірного органу включно - на робочий тиск; за запірним органом до бака продувок - газодинамічним розрахунком при умові проходження газу крізь усі повністю відкриті продувальні запірні органи і за баком продувок - на тиск запобіжного клапана, встановленого на баці продувок.
         2. 14.5.2.7     У компресорних установках повинно збезпечуватися аварійне скидання тиску (газу) в атмосферу або у факельну систему крізь запірну арматуру і глушник (або без нього) з нагнітальної лінії. Запірна арматура повинна встановлюватися до глушника.
      3. 14.5.3     Арматура і трубопроводи.
      4. 1. 14.5.3.1     Підземне і канальне прокладання газопроводів компресорної установки не допускається.
         2. 14.5.3.2     На трубопроводах, що підводять і відводять водень від компресорної установки, повинна бути встановлена запірна арматура. Запірні пристрої повинні бути споряджені приводами з ручним або дистанційним керуванням (згідно з ОПВ-88), які дозволяють швидко припинити подачу водню. Першою з боку компресора повинна встановлюватися арматура з приводами з дистанційним керуванням, другою - з ручним керуванням.

Арматура на лініях аварійного скидання тиску повинна мати, крім ручного, обов’язкове дистанційне керування. При цьому з двох вентилів, що стоять поруч, дистанційне керування повинен мати другий вентиль (за ходом газу).

На байпасних і продувальних трубопроводах компресорної установки запірна арматура повинна мати приводи з дистанційним або ручним керуванням у залежності від її призначення, а кількість арматури - забезпечувати можливість надійного вимкнення.

Засувки і інша трубопроводна запірна арматура повинна розміщуватися у зручних і безпечних для обслуговування місцях і мати у необхідних випадках подовжені штоки і штурвали. Арматура, встановлена на висоті, повинна мати дистанційне керування.

1. 14.5.3.3     Випробування на міцність і щільність трубопроводів арматури компресорних установок і чищення їх внутрішніх поверхонь необхідно виконувати у відповідності з ПУГ-69 і опрацьованими у проекті технічними умовами.
2. 1. 14.5.4     Система охолодження.
   2. 1. 14.5.4.1     Компресорні установки повинні бути забезпечені надійною системою повітряного або водяного охолодження. Режим роботи системи охолодження повинен відповідати вимогам інструкції з експлуатації, затвердженої технічним керівником підприємства.
      2. 1. 14.5.4.2     Для компресорних установок повинна застосовуватися закрита циркуляційна система охолодження, в якій зливання відпрацьованої води проводиться без тиску (с разривом струменя) у загальну зливну лійку, встановлену у зручному для спостереження місці.
         2. 14.5.4.3     У системі водяного охолодження необхідно передбачати вентилі регулювання кількості води, що подається, а в системі повітряного охолодження - відповідні регулюючі пристрої.
         3. 14.5.4.4     Для спуску води з системи охолодження необхідно передбачати спускні пристосування.
      3. 14.5.5     Запобіжні пристрої і огородження.
      4. 1. 14.5.5.1     Запобіжні клапани у компресорних установках повинні бути розраховані і таровані на гранично допустиме перевищення робочого тиску до 0,3 МПа (3 кГс/см2) включно не більше ніж на 0,05 МПа (0,5 кГс/см2); з тиском від 0,3 до 6,0 МПа (30 ¸ 60 кГс/см2) не більше ніж на 15 %.

Пропускна здатність запобіжного клапана при цьому тискові не повинна бути меншою продуктивністі компресора.

1. 14.5.5.2     Запобіжні клапани компресорних установок повинні бути закритого типу.
2. 1. 14.5.5.3     Обслуговування і експлуатацію запобіжних клапанів слід здійснювати у відповідності з Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, інструкцією заводу-виготовлювача і технологічним регламентом виробництва.
   2. 1. 14.5.5.4     Запобіжні клапани повинні встанавлюватися до запірної арматури і до зворотнього клапана.
      2. 1. 14.5.5.5     Компресорні установки повинні бути споряджені зворотними клапанами, що встановлюються на лінії нагнітання до запірної арматури.

Якщо компресорна установка має пристрії для проміжного відбирання водню, то зворотній клапан повинен бути встановлений також на лінії, що відводить від компресора водень проміжного тиску.

1. 14.5.5.6     Усі частини компресора і його устаткування (маховики, вали, муфти, передачі тощо), що рухаються і обертаються повинні бути надійно огороджені:

• -     маховики, шківи та інші частини і передачі, що обертаються, розтошовані на висоті менше 2 м від підлоги або робочої площадки, суцільним або сітчастим огородженням;
• -     виступаючі кінці валів, гайки, болти, шпонки і інші елементи частин, що обертаються, компресорного устаткування закриті круглими, гладкими футлярами (кожухами);
• -     місцеві укриття, щитки і огородження повинні бути знімними і легкорозбірними.
• 1. 14.5.6     Контрольно-вимірювальні прилади.
  2. 1. 14.5.6.1     Компресорні установки повинні бути споряджені контрольно-вимірювальними приладами (термометрами, манометрами, витратомірами тощо), що забезпечують безаварійну роботу установки.
     2. 1. 14.5.6.2     Прилади повинні забезпечувати наступні операціі (місця розміщення приладів та іх тип визначає проектна організація):

а) постійний контроль за температурою:

• -     водню, що всмоктується і нагнітається, компресорної установки;
• -     охолодної води на загальному підвідному трубопроводі і на кожній лінії зливання відпрацьованої води;
• -     масла у системі змащування механізму руху на вході і виході з холодильника;
• -     масла у системі промиваня сальників перед насосом;

б) постійний контроль тисків:

• -     після кожного ступіня компресора, а також перед компресором на лінії всмоктування і на виході з компресорної установки, охолодної води на загальному підвідному трубопроводі;
• -     масла у системі змащування механізму руху перед і після фільтра грубого очищення, а також на колекторі підведення масла до корінних підшипників;
• -     повітря у колекторі живлення пневматичних приладів.
• 1. 14.5.6.3     Для постійного спостереження за зміною температури повинні бути встановлені стаціонарні ртутні (в металевому кожусі) або електричні термометри. Застосування переносних термометрів для постійного (регулярного) замірювання температур забороняється.
  2. 1. 14.5.6.4     Шкали приладів повинні бути чіткими і добре видимими. У всіх випадках повинно бути забезпечене освітлення приладів і зручність спостережння за ними.
     2. 1. 14.5.6.5     Електричні прилади, що встановлюються у вибухонебезпечних приміщеннях і на зовнішніх установках, повинні мати виконання, відповідно до категорій і груп середовищ, що застосовуються, згідно з ПУЕ.
     3. 14.5.7     Захист та блокування
     4. 1. 14.5.7.1     Автоматизовані компресорні установки повинні бути забезпечені також пристроями для ручного керування.
        2. 14.5.7.2     Системи автоматизації компресорних установок повинні мати кнопки "Стоп", що дозволяють здійснювати зупинку компресора як по місцю, так і з центрального пункту управління.
        3. 14.5.7.3     Автоматичні пристрої компресору (блокіровки) не повинні допус-кати вмикання двигуна компресора:
• -     при тискові у всмоктувальній лінії компресора нижче заданого;
• -     при тискові у магістралі охлодної води нижче допустимого при відкритому зливанні і при витраті води нижче допустимої при
• -     закритих системах;
• -     при тискові масла нижче допустимого у системі циркуляційного змащування, при зниженні тиску масла у системі промивання сальників);
• -     при зачіплюванні валоповоротного механізму з валом компресора;
• -     без попереднього продування повітрям кожуху двигуна компресора згідно з інструкцією з експлуатації;
• -     без попереднього пуску електродвигунів приводів лубрикаторів системи змащування циліндрів і сальників;
• -     при тискові повітря у системі пристроїв вентиляційного обдування нижче допустимого.
• 1. 14.5.7.4     Автоматичні пристрої компресору (блокіровки) повинні зупиняти його двигун :
• -     при падінні тиску у всмоктувальній лінії компресора нижче заданого мінімуму;
• -     при підвищенні тиску стиснення на виході з компресора вище допустимого;
• -     при падінні тиску у магістралі охолодної води нижче допустимого при відкритому зливанні і зниженні витрати для закритих систем охолодження;
• -     при падінні тиску масла нижче допустимого у систему циркуляційного змащування, при зниженні тиску масла у системі промивання сальників;
• -     при зниженні тиску повітря у системі пристроїв вентиляційиного обдування нижче допустимого;
• -     при вимиканні електродвигуна лубрикаторів системи змащення циліндрів і сальників.
• -     при вмістові водню у компресорному приміщенні і у повітрі робочої зони вище гранично допустимого значення.
• 1. 14.6     Очищення відпрацьованого водню.
  2. 1. 14.6.1     Відпрацьований водень, що виходить з автоклава, для повторного його використання повинен піддаватися очищенню від жирових домішок, що містяться в ньому, у спеціальному устаткуванні, так званій системі очищення циркуляційного водню.
     2. 14.6.2     На водородопроводі перед апаратами системи очищення циркуляційного водню, з робочим тиском 0,005 МПа повинен бути встановлений редуцюючий пристрій, запобіжний клапан (перед редуцюючим пристроєм). У випадку наявності байпасної лінії на ній теж повинен бути редуцюючий пристрій з запобіжним клапаном.
     3. 14.6.3     На усіх апаратах системи очищення циркуляційного водню повинні бути встановлені засоби КВП і А для вимірювання тиску. На апаратах типу краплеуловлювачів повинні бути встановлені рівнеміри.
     4. 14.6.4     Обв’язка технологічниими воднепроводами повинна дозволяти виключати з загальної системи очищення циркуляційного водню будь-який з апаратів, у випадку необхідності проведення пропарювання або ремонту.
     5. 14.6.5     Зливання зконденсованих жирових погонів і промивної води, що містить жири, з апаратів системи очищення повинно проводитися крізь гідрозатвори, що обігріваються.
     6. 14.6.6     Тиск водяного стовбця гідравлічного затвору (що вимірюється його висотою) повинен перевищувати максимальний тиск у апараті вдвічі.
     7. 14.6.7     Корпус гидравлічного затвору повинен мати кришку з витяжної трубою в атмосферу.
     8. 14.6.8     Водопровід, що живить водяні скрубери, повинен бути забезпечен зворотніми клапаноми, встановленими безпосередньо біля скруберів.
     9. 14.6.9     У разі накопичення у циркуляційному водні до 5 % жирових і газоподібних домішок повинно проводитися продування водню в атмосферу. Продування допускється проводити як у ручному, так і автоматичному режимі.
     10. 14.6.10     Вміст домішок у водні (свіжому), що надходить у гідрогенізаційне виробництво повинен визначатися не менше двох разів за зміну з записом у технологічному журналі гідрогенізаційного виробництва.
     11. 14.6.11     Зливання жирових погонів з апаратів системи очищення, що знаходяться під тиском вище 0,005 МПа повинно проводитися крізь спеціальні проміжні ємкості.
  3. 14.7     Гідрогенізація олії і жирів.
  4. 1. 14.7.1     Технологічний процес гідрогенізації олії і жирів повинен відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.3002-75 ССБТ “Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки”.
     2. 14.7.2     Виробництво гідрованих жирів повинно здіснюватися у відповідності до вимог виробничих технологічних регламентів і цих Правил.
     3. 14.7.3     Устаткуваня і апарати гідрогенізаційного виробництва повинні відповідати вимогам безпеки за ГОСТ 12.2.124.90 ССБТ “Устаткування продовольче. Загальні вимоги безпеки”.
     4. 14.7.4     На матеріальних трубопроводах, що підводять у автоклав жирову сировину, каталізатор і водень повинні бути встановлені зворотні клапани.
     5. 14.7.5     Тип і марка зворотнього клапана повині відповідати середовищам, що застосовуються для транспортування трубопроводами, і їх температурам.
     6. 14.7.6     Автоклав повинен бути споряджениий запобіжним клапаном.
     7. 14.7.7     Тип і марка запобіжного клапана, що встановлюється на автоклаві, повинні бути визначені для відповідного технологічного процесу гідрогенізації олій та жирів і повинні забезпечувати:
• -     безвідказне автоматичне відкриття клапана при заданому искові (тиск спрацьовуваня клапана) і пропуск робочого средовища - гідрогенізата з воднем - у такій кількості, щоб подальше зростання тиску в автоклаві було виключене;
• -     безвідказне автоматичне закриття клапана при тискові, що не порушує технологічний процес у системі;
• -     зберігання повної герметичності затвору клапана у закритому стані.
• 1. 14.7.8     Пропускна здатність запобіжного клапана повинна бути вибрана таким чином, щоб у автоклаві не утворювався тиск, що перевишує робочий більше ніж на 0,05 МПа.
  2. 1. 14.7.9     Запобіжний клапан повинен встановлюватися на автоклаві так, щоб він сполучався з газовим простором автоклава.
     2. 14.7.10     Верхній обріз вихлопних труб запобіжних клапанів повинен бути не менше ніж на 3 м вище самої високої відмітки будівлі або самої високої робочої площадки зовнішньої установки, розташованної у радіусі 15 м від вихлопної труби, але не менше 6 м від рівня землі.
     3. 14.7.11     На вихлопній трубі запобіжного клапана повинен бути передбачений спеціальний сепаратор (расширювач), що виключає винесення жирової сировини (гідрогенізата) з автоклава. Зливання гідрогенізата з сепаратора повинно здійснюватися у спеціальну ємкість. На лінії зливання гідрогенізата з сепаратора у емкість не провинно бути запірної арматури.
     4. 14.7.12     Автоклав повинен бути обладнаний засобами КВП і А для здійснення безперервного вимірювання температури гідрогенізата і тиску в газовому середовищі в автоклаві з їх реєстрацією.
     5. 14.7.13     У разі підвищення тиску і температури гідрогенізата в автоклаві вище регламентованих повинне здійснюватися блокування для вимкнення подачі в автоклав жирової сировини, суспензії і каталізатора, водню, гріючої пари і вмикатися світлова і звукова сигналізація.
     6. 14.7.14     Передача готового гідрогенізата з автоклава у саломасозбірники може здійснюватіся як насосами, так і "перетискуванням".
     7. 14.7.15     Саломасозбірники повинні бути обладнані засобами КВП і А (манометром, термометром, рівнеміром), а також запобіжним клапаном.
     8. 14.7.16     Відбирання проби гідрогенізата з автоклава повинно проводитися тільки крізь спеціальні пробовідбирачі, що виключають опіки обслуговуючого персоналу гарячим гідрогенізатом і мають вихлопну трубу в атомосферу.
     9. 14.7.17     Показники технологічного процесу гідрогенізації жирів і олії повинні фіксуватися у технологічних журналах встановленої форми.
     10. 14.7.18     При роботі цеху з виробництва гідрованих жирів необхідно контролювати:
• -     герметичність устаткування і комунікацій у фланцевих з’єднаннях та у сальникових ущільненнях, щоб не допустити розливання жирів і олії;
• -     наявність у відведених місцях засобів пожежогасіння;
• -     роботу контрольно-вимірювальних приладів.
• 1. 14.7.19     Наявність водню у повітряному середовищі і у верхній зоні гідрогенізаційного виробництва повинно контролюватися за допомогою безперервно діючих сигналізаторів горючих газів із світловою і звуковою сигналізацією.
  2. 1. 14.7.20     Повітрозабірний пристрій до приладу-сигналізатора повинен бути встановлений у верхній зоні приміщення під стелею, у місцях можливого накопичення водню.
     2. 14.7.21     Виробничі приміщення гідрогенізаційного виробництва повинні мати у верхній частині аераційний ліхтар або спеціальні витяжні труби для віддалення водню, що виділяється з апаратів і арматури, при можливих порушеннях їх герметичності або при аваріях.
     3. 14.7.22     У приміщеннях виробництва гідрованих жирів повинна бути передбачена аварійна припливна вентиляція, яка забезпечує разом з постійно діючою припливною вентиляцією 8-кратний обмін повітря за годину.
     4. 14.7.23     Сигналізатори горючих газів повинні блокуавтися з пусковими пристроями аварійної вентиляції і відімкненням водневих компресорів, що вмикаються при вмістові у повітрі 20 % (об’ємних) водню від нижньої границі вибуху.
     5. 14.7.24     Ручні пускові пристрої аварійної вентиляції повинні розміщуватися біля основних вхідних дверей зовні приміщення.
  3. 14.8     Відділення каталізатора від гідрованих жирів (фільтрування).
  4. 1. 14.8.1     Відділення каталізатора від гідрованих жирів на гідрогенізаційних виробництвах повинно проводитися фільтруванням на рамних фільтрпресах.
     2. 14.8.2     В якості фільтрувальної перегородки на фільтрпресах повинні використовуватися фільтрувальні тканини, що застосовуються у харчовій промисловості і відповідати вимогам технологічного процесу.
     3. 14.8.3     Перед фільтруванням гідровані жири необхідно охолодити до температури, що відповідає вимогам до фільтрувальної тканини, що використовується, але не більше 150 °С.
     4. 14.8.4     Температура гідрованих жирів, що подаються на фільтрування, повинна постійно вимірюватися і реєструватися. Насос, що подає саломас на фільтрування, повинен автоматично вимикатися при підвищенні температури саломаса, що подається, вище регламентованої.
     5. 14.8.5     Забороняється передавати на фільтрування саломас під тиском водню.
     6. 14.8.6     Розтиск фільтрпреса перед його зачищенням повинен проводитися при температурі не вище 90-95 °С, у противному разі необхідно проводити продування фільтрпреса інертним газом.
     7. 14.8.7     У випадку використання для розтиску фільтрпреса вакууму необхідно передбачати застосовування проміжної ємкості для збирання гідрогенізата.
     8. 14.8.8     Тиск фільтрпресі не повинен перевищувати величини, що вказана у паспорті.
     9. 14.8.9     Кожний фільтрпрес повинен обладнуватися зонтом. Периметр зонта повинен перекривати периметр верхньої площадки фільтрпреса. У вентиляційній трубі над зонтом повинна бути встановлена шиберна заслінка або клапан.
     10. 14.8.10     При заміні фільтротканини або чищення фільтрпресів не допускається утворення складок (загибів) салфеток. Під час роботи на фільтрпресах забороняється:
• -     працювати без манометра на підводящому трубопроводі і перевищувати тиск, передбачений у паспорті на фільтрувальне обладнання;
• -     працювати у разі течі саломасу між рамами, плитами і в арматурі. Працюючі фільтрпреси повинні бути захищені від розбризкування саломасу спеціальними зонтами або накриті тканиною, обробленою спеціальним антипіреновим вогнезахисним розчином. Просичення тканини повинно проводитися спеціалізованими підприємствами з видачею гарантійних документів (актів).
• 1. 14.8.11     Чищення фільтрпресів повинно проводитися двома робітниками у спецодязі.
  2. 1. 14.8.12     Збірники фільтрованого саломасу повинні мати кришки , що щільно закриваються , які виключають попадання вологи у збірники і обладнанні засобами контролю.