Очищення та миття повинні забезпечуватись, як правило, без знаходження людей усередині апаратів. Всі операції з обробки (видалення залишку, промивка, пропарювання, дегазація) повинні бути механізовані та безпечні для обслуговуючого персоналу.

  1. 7.2.12     Технологічне устаткування, у якому в разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинне забезпечуватись системами продування їх інертними газами.

Замість інертного газу, там де це допускається за умовами технології, можливе застосування водяної пари.

  1. 7.2.13     У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змійовики, скребки, вивантажувальні шнеки тощо) при відкриванні кришок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих кришках.
    1. 7.3     Вимоги до розміщення устаткування.
      1. 7.3.1     Розміщення технологічного обладнання і засобів вибухозахисту у виробничих будівлях повинно забезпечувати зручність і безпечність їх експлуатації, можливість проведення ремонтних робіт і прийняття оперативних заходів по запобіганню аварійних ситуацій або локалізації аварій. Загальна компоновка обладнання повинна задовольняти вимогам норм будівельного проектування та санітарних норм проектування промислових підприємств. Обладнання, яке не застосовується в технологічній схемі повинно бути демонтоване або законсервоване з видимим розривом від усіх технологічних комунікацій, за умови додержання необхідних відстаней для проходу і обслуговування обладнання.
      2. 7.3.2     При розміщенні устаткування слід передбачати:
  • -     головні проходи за наявності постійних робочих місць - шириною не менше 2 м. Проходи мають бути прямолінійні та вільні від обладнання;
  • -     проходи для огляду і періодичної перевірки та регулювання апаратів і приладів шириною не менше 0,8 м;
  • -     проходи біля віконних отворів, доступних з рівня підлоги або площадки шириною не менше 1,0 м;
  • -     основні проходи по фронту обслуговування машин (компресорів, насосів, повітродувок та ін.) і апаратів що мають “гребінки” управління, місцеві контрольно-вимірювальні прилади та ін. при наявності постійних робочих місць шириною не менше 1,5 м;
  • -     проходи поміж апаратами, а також поміж апаратів і стінами приміщень шириною не менше 1 м;
  • -     проходи між окремо стоячими насосами шириною не менше 0,8 м;
  • -     проходи між компресорами не менше 1,5 м, за виключенням малогабаритних машин (шириною і висотою до 0,8 м), для яких дозволяється зменшувати ширину проходу до 1 м;
  • -     висота проходів повинна бути: основного - не менше 2,0 м, рідко використовуваного (2-3 рази за зміну) - не менше 1,8 м;
  • -     довжина робочого місця повинна бути не менше 0,8 м на працюючого;
  • -     робочі місця мусять бути організовані згідно з ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.061-81.
    1. 7.3.3     Розміщення і експлуатація повітряних компресорів повинні відповідати вимогам Правил улаштування і безпечної експлуатації стаціонарних установок, повітроводів і газопроводів.

Розміщення, улаштування та експлуатація водневих компресорів повинні відповідати вимогам Правил улаштування і безпечної експлуатації поршневих компресорів, працюючих на вибухонебезпечних і токсичних газах.

  1. 7.3.4     Забороняється розміщувати технологічне устаткування вибухопожежонебезпечних виробництв над та під допоміжними приміщеннями, а також під естакадами технологічних трубопроводів з горючими, їдкими і пожежонебезпечними продуктами, над площадками відкритих насосних і компресорних установок, окрім випадків застосування герметичних безсальникових насосів або при здійсненні спеціальних засобів безпеки, виключаючих попадання вибухопожежонебезпечних речовин на вищевказане обладнання.
    1. 7.4     Вимоги до технологічних трубопроводів і арматури
      1. 7.4.1     При проектуванні, монтажі та експлуатації трубопроводів необхідно керуватися:
  • -     Правилами безпеки у газовому господарстві;
  • -     Правилами влаштування і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води;
  • -     СНиП 03.05.05-84 на технологічне обладнання і технологічні трубопроводи.

Трубопроводи водню повинні відповідати вимогам Правил улаштування і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих, токсичних та зріджених газів (ПУГ).

  1. 7.4.2     У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та обв’язки апаратів та трубопроводів, виконаних в умовних кольорах у відповідності з цими Правилами та затверджені техничним керівником підприємства. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.

Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та іншої арматури повинна бути єдиною на схемах, у регламентах та технологічних інструкціях з обслуговування устаткування.

  1. 7.4.3     Газопроводи для викиду шкідливих та небезпечних газів та сумішей з повітряних клапанів апаратів повинні виводитись на висоту не менше 2 м вище гребеня даху будівлі.
    1. 7.4.4     На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, воротами не повинно бути роз’ємних сполучень та запірної арматури.
      1. 7.4.5     Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1,8 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.
      2. 7.4.6     Прокладати трубопроводи для транспортування вибухонебезпечних речовин крізь битові і адміністративно-господарчі приміщення, розподіляючі пристрої, електроприміщення, приміщення щитів автоматизації і вентиляційні камери забороняється.
      3. 7.4.7     В процесі експлуатації трубопроводи повинні підлягати технічному огляду у відповідності з виробничою інструкцією. Трубопровідна арматура повинна відповідати ГОСТ 12.2.063-81. Арматура повинна мати чітке маркування та розпізнавальне пофарбування за ГОСТ 4666-75, що відповідає її призначенню та матеріалу.
      4. 7.4.8     Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та виводять з неї робоче середовище.

Арматура повинна мати слідуючу маркировку:

  • -     назва або знак підприємства-виготовлювача;
  • -     умовний прохід, мм;
  • -     умовний тиск (робочий тиск) та допустима температура, кГс/см2 (МПа), градусів С (градусів К);
  • -     напрям потоку середовища;
  • -     марка матеріалу.
    1. 7.5     Вимоги до посудин, які працюють під тиском
      1. 7.5.1     Виготовлення (довиготовлення), реконструкція, монтаж, наладка, ремонт та експлуатація посудин повинні виконуватися у відповідності з вимогами “Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працють під тиском”.
      2. 7.5.2     По кожному цеху, дільниці, виробництву повинен бути складений перелік посудин з наведенням головних характеристик (робочий тиск, середовище, температура та місткість).
      3. 7.5.3     Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстровані особою, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, у спеціальному журналі реєстрації та огляду посудин, на які не поширюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин, що працюють під тиском.
  1. 8     САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ
    1. 8.1     Опалення і вентиляція
      1. 8.1.1     Системи опалення та вентиляції за призначенням, улаштуванню, технічним характеристикам, виконанню, обслуговуванню і умовах експлуатації повинні відповідати вимогам будівельних норм проектування промислових підприємств, державних стандартів, цих Правил і Правил пожежної безпеки в Україні.
      2. 8.1.2     Системи опалення та вентиляції повинні передбачати технічні рішення, які забезпечують нормовані метереологічні умови і чистоту повітря в обслуговуваній зоні виробничих, складських, допоміжних приміщеннях.
      3. 8.1.3     У виробничих і допоміжних будівлях повинна застосовуватися центральна система опалення. В якості теплоносія для системи опалення рекомендується перегріту воду з температурою не більше 150 °С.
      4. 8.1.4     Систему опалення, опалювальні прилади, теплоносії і її граничні температури слід приймати відповідно вимогам СНиП 2.04.05-91.
      5. 8.1.5     Опалювальні прилади повинні бути улаштовані і розташовані так, щоб забезпечувати систематичну очистку нагрівальних поверхонь від пилу та виключати можливість опіків.
      6. 8.1.6     Місця проходження опалювальних трубопроводів через внутрішні стіни, які розділяють вибухонебезпечні і вибухобезпечні приміщення, а також приміщення різних категорій за пожежною безпекою, мусять бути ретельно ізольовані негорючими матеріалами.
      7. 8.1.7     Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А, Б і В слід разміщувати на відстані (в просвіті) не менше 0,1 м від поверхні стін; розміщення опалювальних приладів у нішах не допускається.
      8. 8.1.8     Для усіх виробничих приміщень гідрогенізаційного виробництва необхідно передбачати постійно діючу припливно-витяжну вентиляцію з механічним побудженням.
      9. 8.1.9     Приміщення, в яких можливе раптове надходження шкідливої речовини або вибухонебезпечного газу (автоклавному, компресорному відділеннях, очищення водню, у саломасовідстійниках) повинні мати аварійну витяжну вентиляцію.
      10. 8.1.10     У виробничих приміщеннях, крім насосних, аварійна витяжна вентиляція повинна забезпечувати не менше ніж восьмикратний обмін повітря за годину по повному внутрішньому об’єму приміщення з урахуванням постійно діючої механічної вентиляції, а у приміщеннях насосних - восьмикратний повітрообмін додатково до постійно діючої витяжної механічної вентиляції.

При відсутності аварійної вентиляції і наявності однієї витяжної системи остання повинна бути забезпечена резервним вентиляційним агрегатом, зблокованим з робочим.

  1. 8.1.11     Пускові пристрої аварійної вентиляції необхідно розташовувати біля основних вхідних дверей назовні приміщення. Приміщення, що перераховані у п. 8.1.9., повинні бути обладнані стаціонарними сигналізаторами контролю концентрації водню у повітряному середовищі робочої зони, зі світловою і звуковою сигналізацією, яка встановлюється у виробничому приміщенні пульта управління.

Сигналізатори повинні бути зблоковані з пусковим пристроєм аварійної вентиляції, яка вмикається при концентрації 0,8 % водню у повітрі (по об’єму). Кількість і місце розташування газоаналізаторів повинні установлюватися проектною організацією у залежності від потужності встановленого устаткування, площі і об’єма приміщення.

  1. 8.1.12     У приміщеннях з тепловиділенням більше 20 ккал/м3 год та при виділенні газів, які легкіші за повітря повинна бути забезпечена природна витяжка із верхньої зони через аераційний люк або дифлектор, встановлені таким чином, щоб під покрівлею або під стелею не створювалась зона зостою. Нижній зріз витяжної труби дефлектора повинен розміщуватися на рівні стелі. Труба дефлектора повинна бути постійно відкрита.
    1. 8.1.13     Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування слід передбачати окремими від речовин, поєднання яких може утворити вибухонебезпечну суміш або створювати більш небезпечні і шкідливі речовини.
      1. 8.1.14     Вентиляційна система місцевих відсмоктувачів, яка вилучає вибухопожежонебезпечні пил і гази обладнується системою блокування, яка виключає пуск і роботу конструктивно поєднаного з нею технологічного устаткування при непрацюючому вентиляційному агрегаті.
      2. 8.1.15     Розміщення припливних і витяжних вентиляційних агрегатів в одній камері не допускається.
      3. 8.1.16     Не дозволяється розміщувати у одній камері відсмоктувальні вентиляційні установки, які обслуговують приміщення з виробництвами різних категорій, окрім категорій Г і Д.
      4. 8.1.17     Вентиляційні камери повинні бути такими, що вентилюються: припливні мати підпір, а витяжні - природну витяжку.

У вентиляційних камерах забороняється тримати (складувати) сторонні предмети та матеріали.

  1. 8.1.18     На повітроводах припливних вентиляційних систем (в межах вентиляційної камери) повинні бути передбачені клапани, що зачиняються самі з покажчиками їх робочого положення, ізолюючі припливну камеру від вибухонебезпечного приміщення при зупинці припливного вентилятора.
    1. 8.1.19     Усі металеві повітроводи і устаткування вентиляційних систем необхідно заземлювати відповідно вимогам Правил захисту від статичної електрики і ПУЕ.
      1. 8.1.20     Улаштування повітрозборів для припливних систем вентиляції необхідно передбачати з місць, які виключають попадання в систему вентиляції вибухонебезпечних парів та газів в будь яких режимах роботи виробництва.
      2. 8.1.21     Пристрій викидів повітря від систем загальнообмінної і аварійної витяжної вентиляції повинно забезпечувати ефективне розсіювання і виключати можливість вибуху у зоні викиду та утворення вибухонебезпечних сумішей над територією виробництва.
      3. 8.1.22     Виконання вентиляційного обладнання, повітроводів для витяжних вентиляційних систем повинно передбачати виключення джерела загорання механічного або електричного походження.

Вентилятори повинні відповідати вимогам Правил улаштування, монтажу та безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів.

  1. 8.1.23     У приміщеннях управління і у виробничих приміщеннях слід передбачити сигналізацію про справну роботу вентиляційних систем.
    1. 8.2     Водопостачання і каналізація.
      1. 8.2.1     Проектування, будівництво, експлуатація водопроводу і каналізації вибухопожежонебезпечних виробництв виконуються у відповідності з вимогами діючих санітарних і будівельних норм і правил, галузевих нормативів та чинних Правил.