- м’ясо птиці, %. не менше ніж
- яловичина вищого сорту, свинина нежирна, %, не менше ніж
- яловичина першого сорту, свинина жирна, сало ковбасне хребтове, бокове, грудинка свиняча, %, не більше ніж
100
50
20
ЗО
м’ясо птиці, яловичина першого сорту, односортна, ковбасна; свинина нежирна, напівжирна, жирна; сало ковбасне хребтове та бокове; грудинка свиняча, м’ясо птиці механічного обвалювання або м’ясо механічного дообвалювання (м’ясна маса), %, не менше ніж зокрема:
- м’ясо птиці, %, не менше ніж
- яловичина першого сорту, односортна, ковбасна, свинина нежирна, напівжирна, жирна, %, не менше ніж
- сало ковбасне хребтове та бокове; грудинка свиняча, м’ясо птиці механічного обвалювання або м’ясо механічного дообвалювання (м’ясна маса), %, не більше ніж
зокрема м’ясо птиці механічного обвалювання або м’ясо механічного дообвалювання (м’ясної маси), %, не більше ніж
100
50
15
35
10
10
Інші види сировини, %, не більше ніж:
— білкові препарати в гідратованому вигляді
- У сировині, яку використовують під час виробництва ковбас, вміст токсичних елементів, ‘ мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, нітрозамінів та пестицидів не повинен пере. вищувати допустимих рівнів, встановлених МБТиСН № 5061 [5].
- Вміст радіонуклідів у сировині не повинен перевищувати рівнів, встановлених ГН [7].
- Кожну партію сировини тй матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документом про якість з зазначенням показників безпеки та ветеринарним документом, виданим у встановленому порядку.
- Кожну партію сировини тваринного походження супроводжують відповідним ветеринарним документом.
- Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів проводять вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297.
- ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
- Під час виробляння ковбас слід дотримуватись вимог безпеки, встановлених ГОСТ 12.3.002, СП № 3238 [1] та інструкцією № 123-5/990-11 [2].
.6.2Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
- Повітря робочої-зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
- Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
- Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку, інфразвуку та мікроклімат виробничих приміщень контролюють згідно з ДСН 3.3.6.037 [8] та ДСН 3.3.6.042 [9].
- ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
- Стічні води повинні піддаватися очищенню і відповідати вимогам СанПиН 4630 [10].
- Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [11].
- Викиди шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [12].
- МАРКУВАННЯ
- Транспортне маркування здійснюють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційного знака «Вантаж, що швидко псується» із зазначенням маси тари.
- Транспортне марковання можна не наносити на багатообігову тару з продукцією, що призначена для місцевої реалізації, але обов'язково вкладати етикетку з реквізитами, зазначеними у 8.3.
- Марковання наносять на одну із торцевих сторін тари за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання, з зазначенням;
- назви та адреси підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
- назви, сорту та складу ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцевої дати споживання «Вжити до ...» або дати виготовлення та строку придатності;
- умов зберігання;
- маси нетто, брутто;
- кількості пакованих одиниць (для розфасованої продукцїі);
- інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (див. додаток Б);
- позначення цього стандарту.
- На кожній одиниці спожиткового паковання ковбас повинна бути етикетка із зазначенням:
- назви та адреси підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
- назви, сорту та складу ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцевої дати споживання «Вжити до ...» або дати виготовлення та строку придатності;
- умов зберігання;
- маси нетто;
- інформаційних даних про харчову та енергетичну цінність 100 г продукту (див. додаток Б);
- штрих-коду EAN згідно з ДСТУ 3147;
- позначення цього стандарту.
- Маркована оболонка ковбас або етикетка чи бандероль, яку прикріплюють на батон, повинні мати такі познаки:
- назву та адресу підприємства-виробника, його товарного знака (за наявності) та місця виготовлення;
- назву, сорт та склад ковбас за перевагою складників, зокрема харчових добавок, які використовували під час їх виготовлення;
- кінцеву дату споживання «Вжити до ...» або дату виготовлення та строк придатності;
- умови зберігання;
- позначення цього стандарту.
- Познаки ковбас під час замовлення:
«Ковбаса варено-копчена першого сорту згіднозДСТУ».
(власна назва (за наявності))
- ПАКУВАННЯ
- Ковбаси випускають ваговими або фасованими.
- Ковбаси фасують під вакуумом у газонепроникні плівкові матеріали та пакети з них згідно з чинними нормативними документами, а також у інші матеріали вітчизняного та закордонного
виробництва, що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами:
- цілими батонами масою нетто не більшою ніж 5 кг;
- сервірувальним нарізанням (скибочками зі зняттям оболонки) або порційним нарізанням (цілим шматком без зняття оболонки) масою нетто не меншою ніж 100 г.
- Допустимі відхили маси нетто пакованої одиниці ковбас нормують згідно з Р 50-056 [13], та вони наведені у таблиці 6.
Таблиця 6 — Маса нетто та допустимі відхили для пакованої одиниці ковбас
Номінальне значення маси продукції 8 пакованій одиниці, г
Значення границі допустимих відхилів від номінального значення
%
4,5
Від 100»200включ.
9.0
Понад 200»300
3,0
»300»500
15,0
»500»1000
1.5
»1000»5000
- Ковбаси дозволено пакувати в художньо оформлені коробки з паковальних матеріалів, які відповідають вимогам чинних нормативних документів, які дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами.
- За потреби можна випускати ковбаси у вигляді подарункових наборів із 2—З назв цілими батонами або половинками.
- Ковбаси для реалізації пакують у ящики дерев'яні згідно з ГОСТ 10131, у ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13513, полімерні багатообігові ящики та спеціалізовані контейнери згідно з чинними нормативними документами та інші види тари, що дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
У пакетованому вигляді — на піддони згідно з ГОСТ 9078 (СТ СЕВ 317).
- Тара для ковбас повинна бути чистою, сухою, без плісняви і стороннього запаху, накрита кришкою або пергаментом згідно з ГОСТ 1341, підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, поліетиленовою плівкою згідно з ГОСТ 10354 та іншими матеріалами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами.
- У кожну одиницю транспортної тари пакують ковбаси однієї назви та дати виготовлення. Дозволено, за погодженням із замовником, пакування ковбас різних назв з відповідним зазначенням у супровідних документах.
- Маса брутто продукції в багатообіговій тарі повинна бути не більшою ніж ЗО кг, маса нетто в ящиках з картону — не більшою ніж 20 кг, у контейнерах або тарі-обладнанні — не більшою ніж 250 кг.
- Додаткові вимоги до паковання можна зазначати під час укладання договору або контракту.
- У разі реалізування нецілих батонів ковбаси масою не меншою ніж 200 г зрізані кінці батонів повинні бути обгорнуті серветками з пергаменту згідно з ГОСТ 1341, підпергаменту згідно з ГОСТ 1760, плівкою целюлозною згідно з ГОСТ 7730, плівкою поліетиленовою згідно з ГОСТ 10354 та іншими матеріалами, дозволеними центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з харчовими продуктами, та перев’язані шпагатом згідно з ГОСТ 17308, нитками згідно з ГОСТ 14961, гумовою обхваткою або упаковані згідно з 9.2.
Кількість нецілих батонів не повинна перевищувати 5 % від маси партії.
- ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
- Транспортування
- Ковбаси транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засобах згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, які чинні на даному виді транспорту.
- У пакетованому вигляді ковбаси транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби кріплення вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597.
- Транспортування ковбас без паковання (навалом) у відкритому автотранспорті не дозволено.
- Ковбаси випускають у реалізацію за температури в товщі батона від О °С до 12 °С.
- Зберігання
- Ковбаси зберігають за відносної вологості повітря від 75 % до 78 %.
- Термін придатності до споживання ковбас в підвішеному стані за температури не вище ніж 15 °С — не більше ніж 15 діб.
- Термін придатності до споживання ковбас;
- за температури не вище ніж 6 °С — не більше ніж 1 міс.;
- за температури від мінус 7 °С до мінус 9 °С — не більше ніж З міс.
- Термін придатності до споживання ковбас, нарізаних скибочками (сервірувальне нарізання) і упакованих під вакуумом у плівку, не більше ніж:
- за температури не вище ніж 10 °С — 6 діб;
- за температури не вище ніж 8 °С — 8 діб;
- за температури не вище ніж 6 °С — 12 діб.
- Термін придатності до споживання ковбас, нарізаних цілим куском (порційне нарізання) і упакованих під вакуумом у плівку:
- за температури не вище ніж 10 °С — не більше ніж 8 діб;
- за температури не вище ніж 8 °С — не більше ніж 10 діб;
- за температури не вище ніж 6 °С — не більше ніж 20 діб.
- МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
- Відбирання проб, готування до випробовування проводять згідно з ГОСТ 9792, ГОСТ 26929.
- Визначання органолептичних показників — згідно з ГОСТ 9959.
- Визначання масової частки вологи здійснюють згідно з ГОСТ 9793; білка — згідно з ГОСТ 25011 ; жиру — згідно з ГОСТ 23042; кухонної солі — згідно зГОСТ 9957,абоДСТУ ISO1841-1, або
ДСТУ ISO 1841-2; нітриту натрію — згщно з ГОСТ 8558.1, абоДСТУ ENV12014-3,або ДСТУENV12014-4;
кісткових домішок — згідно з додатком в. Масову частку рослинних білків або їхніх похідних контролюють за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
- Температуру в товщі продукту вимірюють скляним рідинним (спиртовим) термометром згідно з гост 28498, вмонтованим у металеву оправу, напівпровідниковим вимірником температури або іншими приладами (за допомогою яких визначають температуру) з допустимою похибкою вимірювання ± 1 °С.
- Масу нетто і брутто вагових ковбас визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки, яку визначають залежно від величини контролювального відхилу та допустимої похибки ± 1,0 е.
Масу нетто фасованих ковбас визначають на вагах для статичного зважування середнього класу точності згідно з ГОСТ 29329, з ціною повіряльної поділки, яку визначають залежно від величини контролювального відхилу та допустимої похибки ± 1,0 е.
- Визначають мікробіологічні показники (бактерії групи кишкових паличок (коліформи), сульфітредукувальні клостридіО — згідно з ГОСТ 9958 або ГОСТ 30518, ГОСТ 29185; Salmonella — згідно з ДСТУ EN 12824; Staphylococcus aureus — згідно з ГОСТ 10444.2 або ДСТУ ISO 6888-1,
ДСТУ ISO 6888-2; L. monocytogenes — у випадку необхідності, за вимогою органів Державного ветеринарно-санітарного та санітарно-епідеміологічного нагляду та з метою самоконтролю — згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2, MB [14] та МР [15].
- Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю — згідно з ГОСТ 26932; кадмію — згідно з ГОСТ 26933; миш'яку — згідно з ГОСТ 26930; ртуті — згідно з ГОСТ 26927 або згідно з ГОСТ 30178.
- Вміст афлатоксину Ві визначають відповідно до МР № 2273 [16].
- Визначання N-нітрозамінів здійснюють відповідно до вимог МУК 4.4.1.011 [17].
- Вміст антибіотиків визначають відповідно до МУ № 3049 [18].
- Вміст гормональних препаратів визначають відповідно до вимог інструкції № 3202 [19].
- Вміст пестицидів визначають відповідно до вимог ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6].
- Контролювання вмісту глутамату натрію проводять згідно з методикою МВ [20] або ДСТУ ISO 4134, затвердженими у встановленому порядку.
- Контролювання вмісту радіонуклідів — згідно з МУ 5778 [21] і МУ 5779 [22].
- Якість паковання та марковання ковбас перевіряють візуально.
- Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.
- ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
- Ковбаси приймають партіями. Правила приймання, визначання партії та об’єм вибірок проводять згідно з ГОСТ 9792.
- Кожну партію ковбас супроводжують документами, які підтверджують їх якість та безпечність.
- Для перевіряння якості ковбас на відповідність вимогам цього стандарту виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
- Кожна партія ковбас підлягає приймальному контролюванню за органолептичними показниками, формою, розмірами та товарною позначкою (в’язкою) батонів, температурою в товщі батона, якістю паковання та марковання, масою нетто.
- Періодичному контролюванню підлягають ковбаси за фізико-хімічними показниками: масовою часткою білка та жиру — не рідше одного разу на ЗО діб; масовою часткою вологи, нітриту натрію, кухонної солі та за мікробіологічними показниками: БГКП, сульфітредукувальні клостридії — не рідше одного разу на 10 діб, L monocytogenes — не рідше одного разу на ЗО діб; а також на вимогу контролювальної організації або замовника.
- Масову концентрацію глутамату натрію визначають під час поставлення продукції на виробництво.
- Аналізування на наявність патогенних мікроорганізмів та Staphylococcus aureus проводять у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методиками і з періодичністю, затвердженими у встановленому порядку.
- Порядок та періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, афлатоксину В,, пестицидів, гормональних препаратів, нітрозамінів та радіонуклідів у ковбасах здійснюють згідно з МР 4.4.4-108 [23].
- ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
- Виробник гарантує відповідність якості ковбас вимогам цього стандарту за умови дотримання правил транспортування та зберігання відповідно до розділу 10.
- Строк придатності ковбас повинен відповідати вимогам 10.2 цього стандарту.