Страница 7: ДСТУ 7113:2009. Вибухонебезпечні середовища. Частина 0. Електрообладнання. Загальні вимоги (62355)

Для довгих частин з неметалевою поверхнею, таких як труби, прути або троси, площу поверхні не враховують, але їхній діаметр або ширина не мають перевищувати значень, наведених у таблиці 7.

Таблиця 7 — Діаметр або ширина довгих частин

Ці вимоги не поширюються на кабелі для під’єднання зовнішніх кіл (див. 16.6);

3. обмеженням неметалевого шару, пов’язаного з провідною поверхнею. Його товщина не має перевищувати значення, наведеного в таблиці 8;

Таблиця 8 — Обмеження товщини неметалевого шару

Максимальна товщина, мм

4. обмеженням переносного заряду, що підтверджується випробовуваннями згідно з 26.14;

5. нездатністю зберігання небезпечного заряду, що підтверджується випробуваннями згідно 26.15;

6. нанесенням провідного покриву. Неметалеві поверхні можна надійно покривати контактним про­відним покривом. Опір між покривом і точкою з’єднання не має перевищувати 10⁹ Ом, що вимірюють згідно з 26.13, але з використанням 100 мм² електрода в найгіршому положенні поверхні та точки з’єднання. Обладнання треба маркувати символом «X» згідно з 29.2 е), а документація має містити посібник щодо з’єднання з пристроєм вирівнювання потенціалу та інформацію, що дає змогу спожи­вачеві вибирати строк служби матеріалу покриву, який відповідає умовам навколишнього середови­ща;

д) для стаціонарного електрообладнання заходи щодо запобігання небезпеки електростатичного заряду можна реалізовувати в процесі монтування або підготовлення до експлуатування. У цьому 20випадку обладнання треба маркувати символ «X» згідно з 29.2 е), а документація має містити всю необхідну інформацію щодо монтування, яким зведено до мінімуму ризик нагромадження електроста­тичного заряду. В окремих випадках електрообладнання може мати попереджувальний напис згідно з 29.11 д) про небезпеку електростатичного заряду.

Примітка 2. Необхідно звертати увагу на вибір матеріалу таблички, що попереджає про контроль за електростатичним заря­дом. У ряді галузей промисловості, особливо вугільній, під час очищання таблички, яку не можна прочитати через відкладення шару пилу, може виникнути електростатичний розряд.

Примітка 3. У разі вибирання електроізоляційних матеріалів варто використовувати матеріали з нижчим опором ізоляції для запобігання ризиків, які виникають від дотику до незахищених неметалевих частин, що контактують із частинами під напругою.

7.4.3 Запобігання нагромадженню зарядів статичної електрики на електрообладнанні групи III

Електрообладнання з оболонками з пластмаси треба конструювати так, щоб за нормальних умов експлуатації була неможлива небезпека займання, спричинена кистьовими розрядами. Це досягаєть­ся застосуванням пластмас, що не мають основи з провідного матеріалу. У іншому випадку вони мають відповідати одному або більше з наведених нижче вимог:

1. поверхневий опір, визначений згідно з 26.13, дорівнює або менше ніж 10⁹ Ом;

2. напруга пробою дорівнює або менше ніж 4 кВ (ІЕС 60243-1 );

3. товщина зовнішньої ізоляції металевих частин більше або дорівнює 8 мм.

Примітка. Зовнішні шари пластмаси, товщиною 8 мм і більші, на металевих частинах таких як щупи або на інших подібних компонентах, роблять практично неможливим розповсюдження кистьових розрядів. Під час оцінювання мінімальної товщини вико- ристованої або запропонованої ізоляції необхідно брати до уваги будь-який покрив, який можна використовувати за нормальних умов експлуатування.

4. у разі використання методу згідно з 26.14 переносний заряд є обмежений;

5. у разі випробовування згідно з 26.15 і вимірювання ємності — неможливо зберегти небезпеч­ний заряд.

7.5 Нарізеві отвори

Нарізеві отвори під кріпильні деталі накривок, які відкривають під час експлуатування для регу­лювання, огляду й інших оперативних цілей, можна виготовляти безпосередньо з пластмаси за умови, що форма нарізі сумісна з матеріалом оболонки.

8 МЕТАЛЕВІ ОБОЛОНКИ ТА МЕТАЛЕВІ ЧАСТИНИ ОБОЛОНОК

У документації, згідно з розділом 24 треба враховувати матеріал оболонки або її частини. Примітка. Цей стандарт не встановлює вимог проведення випробувань щодо визначання хімічного складу матеріалу.

Матеріали, використовувані для виготовляння оболонок електрообладнання групи І, не повинні містити за масою більше:

1. алюмінію, магнію, титану та цирконію в загальному 15 %;

2. магнію, титану та цирконію в загальному 7,5 %.

Наведені вище вимоги не поширюються на переносне вимірювальне електрообладнання групи І, але його треба маркувати символом «X» згідно з 29.2 е), а особливі умови застосування мають відби­вати спеціальні запобіжні заходи, які треба застосовувати під час зберігання, транспортування та використання.

Національний відхил

Доповнити:

Легкі сплави, застосовувані для виготовлення оболонок електрообладнання групи І, мають забезпечувати фрикційну безпеку.

Матеріали, використовувані для виготовлення оболонок електрообладнання групи II для різних РВЗ, не повинні містити в масових частках більше:

1. для РВЗ 0

• алюмінію, магнію та цирконію в загальному 10 %, та

• магнію, титану та цирконію в загальному 7,5 %;

2. для РВЗ 1

— магнію та титану в загальному 7,5 %;

3. для РВЗ 2

— без обмежень (крім вентиляторів, їхніх кожухів і вентиляційних жалюзі, які мають відпові­дати вимогам для РВЗ 1).

Якщо склад матеріалів перевищує ці наведені вимоги, то електрообладнання треба маркувати символом «X» згідно з 29.2 і), а посібник з експлуатування має містити інформацію, достатню для оцінювання споживачем придатності електрообладнання для конкретного застосування, щоб унемож­ливити небезпеки займання через удар чи тертя.

Матеріали, використовувані для виготовлення оболонок електрообладнання групи III, залежно від РВЗ, не повинні містити за масою більше:

• для РВЗ 0; магнію та титану в загальному 1—7,5%;

• для РВЗ 2 — без обмежень (крім вентиляторів, їхніх кожухів і вентиляційних жалюзі, які ма­ють відповідати вимогам для РВЗ 1).

8.2 Нарізеві отвори

Нарізеві отвори під кріпильні деталі накривок, що відкривають під час експлуатування для регу­лювання, огляду та інших оперативних цілей, можна виконувати безпосередньо в матеріалі оболонки за умови, що форма нарізі сумісна з матеріалом оболонки.

9. КРІПИЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ

   1. Загальні положення

Частини, використовувані для забезпечення конкретного виду захисту або запобіганню доступу до неізольованих струмовідних частин, мають відкриватися або зніматися тільки за допомогою інстру­мента.

Кріпильні деталі для оболонок з легких сплавів можна виготовляти з легких сплавів або пласт­маси, якщо вони сумісні з матеріалом оболонки.

Якщо стандарт на конкретний вид захисту вимагає застосування спеціального кріплення, він має відповідати таким вимогам:

• нарізь має бути з великим кроком, згідно з ISO 262, і полем допуску 6д/6Н відповідно до ISO 965-1 та ISO 965-3;

• головки болтів, г'винтів або гайок мають відповідати ISO 4014, ISO 4017, ISO 4032, ISO 4762 або ISO 7380, а у випадку встановлюваних ґвинтів і кріпильних болтів із шестигранними поглиблення­ми під ключ — ISO 4026, ISO 4027, ISO 4028 або ISO 4029. Допустимі інші головки ґвинтів, якщо елек­трообладнання маркують символом «X» згідно з 29.2 е), а в особливих умовах застосування необхідне чітке та повне обумовлене їхнє кріплення та зазначено, що його можна заміняти тільки ідентичними деталями;

• отвори під кріпильні елементи мають відповідати вимогам 9.3.

Примітка. Для електрообладнання групи І головки спеціальних кріпильних деталей, за нормальних умов експлуатування механічним ушкодженням, які можуть призвести до порушення виду вибухозахисту, мають бути захищені, наприклад, застосуван­ням охоронних кілець або заглиблень.

Отвори під спеціальні кріпильні деталі, згідно з 9.2, мають бути довжиною нарізі, що забезпечує вґвинчування на глибину h, принаймні рівну зовнішньому діаметру нарізі кріпильної деталі (рисунки 1,2).

Нарізь повинна мати поле допуску 6Н згідно з ISO 965-1 та ISO 965-3, у цьому разі:

1. отвір під головку кріпильної деталі, що вґвинчується, треба виконувати із зазором згідно з ISO 286-2, що не перевищує середнього допуску класу Н13 згідно з ISO 965-1 (рисунок 1 та ISO 273); або

h > основного діаметра нарізі кріпильної деталі;

с максимального зазору, дозволеного допуском Н13 згідно з ISO 286-2.

Рисунок 1 —Допуски та зазори для нарізевих кріпильних деталей

3. отвір під головку (або гайку) кріпильної деталі, що вґвинчується, зі зменшеним тілом має за­безпечувати невипадіння кріпильної деталі. Розміри нарізевого отвору мають бути такими, щоб опор­на поверхня, що контактує з головкою кріпильної деталі, була принаймні рівною площі кріпильної деталі з урахуванням площі зменшеного тіла в прохідному отворі (рисунок 2).

d— стандартний отвір, що відповідає виду нарізі;

h > основного діаметра нарізі кріпильної деталі;

X — опорний розмір кріпильної деталі зі зменшеним тілом;

X > опорного розміру стандартної головки стандартної кріпильної деталі (без зменшеного тіла) з використовуваним розміром нарізі по всій довжині.

Рисунок 2 — Опорна поверхня під головкою кріпильної деталі зі зменшеним тілом

Встановлювані ґвинти із шестигранним поглибленням під ключ повинні мати поле допуску 6Н згідно з ISO 965-1 та ISO 965-3 і не мають після затягування виступати з отвору під нарізь.

9. ПРИСТРОЇ БЛОКУВАННЯ

Блокувальні пристрої, використовувані для збереження виду вибухозахисту, треба конструювати так, щоб неможливо було легко порушити їхню ефективність.

Примітка. Блокувальні пристрої треба конструювати так, щоб їх було неможливо порушити інструментами загального викорис­тання, такими як викрутка, плоскогубці та інший подібний інструмент.

9. ПРОХІДНІ ІЗОЛЯТОРИ

Прохідні ізолятори, використовувані в якості з'єднувальних контактних елементів та які піддаються під час з’єднування або роз’єднування впливу крутильного моменту, треба кріпити так, щоб було не­можливе провертання будь-яких їхніх частин.

Відповідні випробовування впливом крутильного моменту наведено у 26.6.

9. МАТЕРІАЛИ, ЗАСТОСОВУВАНІ ДЛЯ ГЕРМЕТИЗАЦІЇ

Документація, яку надає виробник згідно з розділом 24 цього стандарту, має свідчити про те, що за відповідних умов експлуатування використовувані герметики, від яких залежить безпека, мають теплотривкість, що відповідає мінімальним і максимальним значенням температури, які впливають на них за номінального режиму роботи електрообладнання.

Теплотривкість вважають достатньою, якщо граничні значення для тривалої робочої температу­ри (ТРТ) матеріалу нижчі або рівні найнижчій робочій температурі та принаймні на 20 К вище макси­мальної температури.

Примітка. Якщо герметик повинен витримувати інші несприятливі умови експлуатації, то між споживачем і виробником повинні бути погоджені відповідні заходи (див. 6.1).

9. ЕХ-КОМПОНЕНТИ

   1. Загальні положення

Ex-компоненти мають відповідати вимогам, викладеним у додатку В.

До Ex-компонентів відносяться:

1. порожниста оболонка; або

2. деталі або складані одиниці електрообладнання, у яких реалізовані один або більше видів за­хисту з перелічених у розділі 1.

Ex-компоненти можна установлювати:

1. повністю всередині оболонки електрообладнання (наприклад клемники, амперметри, на­грівальні прилади або індикатори з видом вибухозахисту «е», елементи перемикачів або термостатів з видом вибухозахисту «d», елементи перемикачів або термостатів з видом вибухозахисту «т», дже­рела з видом вибухозахисту «і»); або

2. повністю зовні оболонки електрообладнання (наприклад затискач, уземлення з видом вибухо­захисту «е», давачі з видом вибухозахисту «і»); або

3. частково всередині та частково зовні оболонки електрообладнання (наприклад, кнопки з ви­дом вибухозахисту «d» або «t», перемикачі положення або індикаторні лампи, амперметри з видом вибухозахисту «е», індикатори з видом вибухозахисту «і»).