Установки пожежогасіння об'ємним способом

(Змінено назву. Зміна № 1)

1.4.9 Установки пожежогасіння об'ємним способом призначені для створення середовища, яке непідтримує горіння у всьому об'ємі приміщення, що захищається, і можуть бути застосовані тільки длязахисту об'єктів, що являють собою замкнутий простір, причому ступінь негерметичності такогоприміщення перед спрацюванням установки не повинен перевищувати 15%. При цьому, якщо ступіньнегерметичності приміщення більший ніж 1 %, повинна передбачатись додаткова кількість ВП, якарозраховується згідно з методикою, що викладена в додатку Ж.

Двері приміщення, що підлягає протипожежному захисту, мають бути такими, що зачиняються самостійно.

Вентиляція цього приміщення повинна відключатись до початку витікання ВП під час спрацювання установки.

Для захисту приміщень об'ємом понад 1000 м3, як правило, застосовуються установки пожежогасіння поверхневим способом або локального пожежогасіння об'ємним або поверхневим способами. (Змінено. Зміна № 1)

1.4.10 За конструктивним виконанням установки пожежогасіння об'ємним способом є, як правило, установками з розподільною мережею трубопроводів, в яких встановлюються розпилювачі, абоустановками на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах.

Конструкція розподільної мережі повинна забезпечувати рівномірний розподіл ВП, що подається, між встановленими в ній розпилювачами. Об'єм, що захищається кожним розпилювачем, витрата ВП, що ним забезпечується, висота розміщення і відстань між розпилювачами має відповідати вимогам технічної документації на відповідні види установок і розпилювачів.

Висота розміщення, взаємне розташування модулів із запірно-розпилювальними пристроями, встановленими безпосередньо на резервуарах, повинні відповідати вимогам, що вказані у технічній документації на модулі.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.11 Розрахунок основних параметрів установок пожежогасіння об'ємним способом належитьвиконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.12 Склад, конструктивне виконання та розміщення автоматичних установок об'ємного пожежогасіння повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009.

Установки локального пожежогасіння

1.4.13 Установки локального пожежогасіння застосовуються в тих випадках, коли технічно неможливо або економічно недоцільно застосовувати установки пожежогасіння об'ємним способом.

При виборі виду установки локального пожежогасіння належить враховувати співвідношення максимальної висоти обладнання (h3), яке захищається, та висоти розташування розпилювачів (Hр). При h3/Hр > 0,5 належить застосовувати установки локального пожежогасіння об'ємним способом, а при h3/Hр ≤ 0,5 - установки локального пожежогасіння поверхневим способом або установки пожежогасіння поверхневим способом.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.14 Розрахункова величина зони, що захищається установкою локального пожежогасіння заоб'ємом, визначається як добуток площі основи і висоти агрегату або технологічної установки, щопідлягає захисту. При цьому всі габаритні розміри (довжина, ширина, висота) збільшуються відноснофактичних на 15 % кожний.

При використанні установки локального пожежогасіння поверхневим способом розрахункова величина зони, що захищається, приймається рівною площі об'єкта, який захищається, збільшеній на 15 %. При цьому площа такого об'єкта приймається рівною більшому із значень: добутку його габаритних розмірів (довжини і ширини) або площі можливого горіння, обмеженої спеціальними негорючими конструктивними елементами.

В разі захисту об'єкта з наявністю горючих рідин мають бути передбачені заходи з метою відвернення їх розливання та розбризкування за межі зони захисту (відбортовка, влаштування аварійного зливання, екрани тощо).

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.15Для локального пожежогасіння об'ємним способом повинні застосовуватись установки зрозподільною мережею або модульні установки.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.16Установки локального пожежогасіння об'ємним способом, як правило, належить застосовувати при розрахунковому локальному об'ємі, який захищається, менше 200 м3 та висотітехнологічного обладнання, яке підлягає захисту, меншій за 3 м.

Розрахунок основних параметрів установок локального пожежогасіння належить виконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.17Для локального пожежогасіння поверхневим способом застосовуються установки конструктивних виконань, перераховані у підпункті в) пункту 1.4.1.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.18Конструкція і розміщення трубопроводів і розпилювачів розподільної мережі установок,що проектуються, повинні задовольняти вимоги паспортів, технічних умов та іншої чинної нормативної та технічної документації на відповідні установки і їх елементи.

Розпилювачі повинні розміщуватись так, щоб забезпечувалось зрошення всієї зовнішньої поверхні обладнання, що підлягає захисту. Відстань від розпилювачів до поверхні обладнання, що підлягає захисту, повинна регламентуватись паспортом на відповідний розпилювач і становить, як правило, від 2 до 4,5 м.

При проектуванні установок локального порошкового пожежогасіння за площею відповідно до ГОСТ 12.1.004 на об'єкті, що підлягає захисту, повинні бути виконані заходи щодо обмеження можливої площі пожежі величиною, яка не перевищує паспортного значення вогнегасної спроможності установки, яка застосовується.

В приміщеннях, які мають технологічні площадки і вентиляційні короби завширшки або діаметром більше 0,75 м, має бути встановлений додатковий розподільний трубопровід з розпилювачами під площадками і коробами.

1.4.19Установки з лафетними стволами застосовуються для захисту об'єктів, де неможливевикористання розподільних мереж (велика висота приміщень, інтенсивне використання підйомно-транспортних засобів тощо), і повинні розміщуватись у легкодоступних місцях так, щоб забезпечувалась можливість маневрування стволом в усьому робочому діапазоні, а порошковий струмінь,враховуючи його ефективну дальність, міг досягти найвіддаленішої межі зони захисту.

Розміри зони, що захищається установкою з лафетним стволом, не повинні перевищувати паспортних значень, встановлених заводом-виготовлювачем відповідної установки.

Установка з лафетним стволом повинна забезпечити нормативне подавання ВП не менше 8 кг · м-2 можливої площі пожежі з інтенсивністю не менше 0,4 кг · с-1 · м-2. Тривалість безперервного подавання вогнегасного порошку повинна бути не менше 20 с.

1.4.20Установки локального пожежогасіння поверхневим способом з ручними стволами призначені для гасіння пожеж операторами в визначених пожежонебезпечних зонах і можуть застосовуватись як самостійно, так і як доповнення до установок з розподільними мережами або установками на основі модулів порошкового пожежогасіння із запірно-розпилювальними пристроями,встановленими безпосередньо на їх резервуарах.

Витрата ВП, що подається через ручний ствол, повинна становити від 3,5 кг · с-1 до 5,0 кг · с-1, тривалість подавання повинна становити не менше 30 с, норма подавання - не менше 6 кг · м-2, інтенсивність - не менше 0,2 кг · с-1 · м-2.

(Змінено. Зміна № 1)

Трубопроводи установок

1.4.21Трубопроводи і з'єднання розподільної мережі установок, розпилювачі повинні виготовлятись з негорючих матеріалів, фізичні і хімічні властивості яких забезпечують достатній запасміцності та стійкості до впливу факторів навколишнього середовища, в тому числі й в умовах пожежі.Як правило, трубопроводи установок виконують із сталевих труб за ГОСТ 8732, ГОСТ 8734 іГОСТ 3262.

Для роботи у корозійно-активному середовищі повинні застосовуватись відповідні конструкційні матеріали.

  1. З'єднання трубопроводів можуть бути фланцеві та за допомогою фітингів.
  2. Під час монтажу трубопроводів розподільної мережі установок горизонтальні ділянкитрубопроводів повинні прокладатись з уклоном не менше 0,01 в напрямку розпилювачів.

Відстань від розпилювача до місця закріплення трубопроводу повинна бути в межах від 0,1 до 0,5 м.

Відстань між засобами закріплення трубопроводів до будівельних конструкцій необхідно приймати згідно зі СНиП 3.05.01 для неізольованих трубопроводів.

Розміщення установок. Станція пожежогасіння

1.4.24Резервуари з ВП установок з розподільною мережею, джерело робочого газу, блокелектрокерування та установка пожежної сигналізації розміщуються в спеціальному приміщенні,відокремленому від приміщення, що підлягає захисту, протипожежними перегородками 1-готипу, перекриттями 3-го типу і такому, що відповідає таким вимогам: висота не менше 2,5 м;підлога з твердим покриттям, яке витримує навантаження від встановленого обладнання; освітленість не менше 100 лк при люмінесцентних лампах і не менше 75 лк при лампах розжарювання;аварійне освітлення з освітленістю не менше 10 лк; середовище вибухобезпечне.

Приміщення станції повинно бути обладнане телефонним зв'язком із приміщенням чергового персоналу.

Біля входу до приміщення станції пожежогасіння повинно бути встановлене світлове табло "Станція пожежогасіння".

  1. Приміщення станції пожежогасіння не можна розташовувати під і над приміщеннями зкатегоріями виробництва А, Б і В, за винятком приміщень категорії В, які обладнані автоматичнимиустановками пожежогасіння. Розташування приміщення станції пожежогасіння повинно відповідативимогам 1.3.21 цих Норм.
  2. Установки порошкового пожежогасіння дозволяється розміщувати в приміщеннях безштучного регулювання температури повітря згідно з кліматичним виконанням і категорією розміщення згідно з ГОСТ 15150, які регламентуються технічною документацією на відповідну установку.
  3. Приміщення, в яких виконується зарядження установок ВП, повинні бути обладнаніприпливно-витяжною місцевою вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021.

  1. Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом повинні бути встановлені на відстані не менше1 м від джерела тепла.
  2. Резервуари з ВП і балони зі стисненим газом установок локального пожежогасіння з розподільною мережею допускається розміщувати в приміщенні, що підлягає захисту, на відстані неменше 5 м від обладнання, яке підлягає захисту (місця можливого виникнення пожежі). При цьомумає бути забезпечений захист резервуарів і балонів від механічних і хімічних ушкоджень, впливуінших негативних факторів навколишнього середовища, в тому числі під час пожежі.

При розміщенні установок повинна бути забезпечена зручність технічного обслуговування і передбачені заходи, які виключають несанкціонований доступ до них.

(Змінено. Зміна № 1)

1.4.30Установки пожежогасіння поверхневим способом призначені для подачі та розподілувогнегасного порошку по поверхні об'єкта протипожежного захисту.

За вихідну величину для визначення параметрів установки пожежогасіння об'ємним способом, як правило, приймають площу підлоги приміщення, що захищається, в межах якого можливе виникнення осередків пожежі різної величини.

Розрахунок основних параметрів установок пожежогасіння поверхневим способом належить виконувати за методикою, викладеною у додатку Ж.

(Змінено. Зміна № 1)

Обмеження

  1. Установки порошкового пожежогасіння не застосовують для захисту приміщень з наявністю ЕОМ, апаратних залів АТС та інших приміщень з великою кількістю відкритих контактнихпристроїв.
  2. Установки порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасіння глибокопро-никних пожеж твердих тліючих горючих речовин (клас АI згідно з ГОСТ 27331), а також для гасіннягорючих матеріалів і речовин, спроможних горіти без доступу кисню.
  3. Автоматичні установки порошкового пожежогасіння не слід застосовувати для гасінняпожеж горючих газів (клас С).
  4. За необхідності протипожежного захисту об'єкта, параметри якого перевищують обмеження, які вказані в 1.4.9, 1.4.13, 1.4.16, 1.4.18, проектування установок здійснюється за проектнимирішеннями, узгодженими в установленому порядку.

(Змінено. Зміна № 1)

1.5 Електротехнічна частина

Електрозабезпечення

  1. За ступенем забезпечення надійності електропостачання електроприймачі установок пожежогасіння належить відносити до І категорії згідно з ПУЭ, за винятком електродвигунів компресора, насосів дренажного та закачування піноутворювача, які відносяться до III категорії, а такожвипадків, зазначених в 1.5.3 та 1.5.5.
  2. Електроживлення споживачів і електроприймачів установок пожежогасіння належить виконувати згідно з вимогами ПУЭ.
  3. Через відсутність за місцевими умовами можливості здійснювати живлення електроприймачів, вказаних у п.1.5.1, від двох незалежних джерел допускається за погодженням із замовникомздійснювати їх живлення від одного джерела - від різних трансформаторів двотрансформаторноїпідстанції або від двох найближчих однотрансформаторних підстанцій, підключених до різних лінійживлення, прокладених по різних трасах, з влаштуванням автоматичного вводу резерву, як правило,з боку низької напруги.

За наявності одного джерела електроживлення (на об'єктах III категорії надійності електропостачання) належить передбачати привод резервного пожежного насоса від двигуна внутрішнього згоряння.

Для запуску двигуна внутрішнього згоряння належить передбачати акумуляторні батареї.

(Змінено. Зміна № 1)

1.5.4Потужність резервного вводу електропостачання повинна забезпечувати робочий режимелектроприймачів установок пожежогасіння. За недостатності потужності допускається (на час гасіння пожежі) передбачати автоматичне відключення від вказаного вводу електроприймачів II і IIIкатегорій електропостачання.

1.5.5 3а відсутності можливості виконання вимог 1.5.1 і 1.5.3 допускається для установок газового пожежогасіння використовувати як джерело резервного електропостачання акумуляторну батарею.