1.2.12 Площа покривних плит визначається по площі поверхні в плані, тобто шляхом множення ширини на довжину вставленого каменю в осях швів.

1.2.13 Обсяг робіт з реставрації поручнів вимірюється в погонних метрах уставленої частини поручня обмірюваної в осях швів.

1.2.14 Обсяг робіт з реставрації балясин визначається в квадратних метрах умовної поверхні, що огортає, яка визначається:

1.2.14.1 Для балясин прямокутного перетину в плані шляхом множення висоти балясини на периметр найбільшого перпендикулярного до осі балясини перетину. (Якщо плінти мають розміри більш інших перетинів балясини, периметр вимірюється по них);

1.2.14.2 Для круглих балясин замість периметра приймається збільшений в чотири рази діаметри;

1.2.14.3 При балясинах зі змішаним характером елементів вимірювання проводиться так само по елементі найбільшого перетину (по периметру чи збільшеному в чотири рази діаметру, в залежності від характеру елемента).


ТАБЛИЦЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОВЕРХНІ КУЛІ І ДОВЖИНИ ОКРУЖНОСТЕЙ

Таблиця 2.

№№ п/п

Діаметр,

мм

Довжина,

мм

Площа,

м2


№№

п/п

Діаметр,

мм

Довжина,

мм

Площа,

м2

1

2

3

4


5

6

7

8

1.

100

314

0,0314


22.

310

974

0,3019

2.

110

346

0,0380


23.

320

1005

0.3217

3.

120

377

0,0452


24.

330

1037

0,3421

4.

130

408

0,0531


25.

340

1068

0,3632

5.

140

440

0,0616


26.

350

1100

0,3848

6.

150

471

0.0707


27.

360

1131

0,4072

7.

160

503

0,0804


28.

370

1162

0,4301

8.

170

534

0,0908


29.

380

1194

0,4536

9.

180

566

0,1018


30.

390

1225

0,4778

10.

190

597

0,1134


31.

400

1257

0,5027

11.

200

628

0,1257


32.

450

1414

0,6362

12.

210

660

0,1385


33.

500

1571

0,7854

13.

220

691

0,1521


34.

550

1728

0,9503

14.

230

723

0,1662


35.

600

1885

1,1310

15.

240

754

0,1810


36.

650

2042

1,3273

16.

250

785

0,1964


37.

700

2190

1,5394

17.

260

817

0,2124


38.

750

2356

1,7672

18.

270

848

0,2290


39.

800

2513

2,0106

19.

280

880

0,2463


40.

850

2670

2,2698

20.

290

911

0,2642


41.

900

2827

2,5447

21.

300

942

0,2827


42.

950

2985

2,8353


1.3.Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм


Таблиця 3

Умови застосування


Номера груп(норм)

Коефіцієнти до норм витрат праці робочих

1

2

3

1. Русти не профільованої поверхні

2(1,2)

2( 3,4,5,6)

0,6

0,51


4(1,2)

0,56


4(3,4)

0,51


4(5,6)

0,48

2.Реставрація і відтворення конічних поверхонь із профільованими рустами для вапняку V групи

5(1,3,5)


1,56

піщанику ІІ групи

5(2,4,6)

1,45

3. Улаштування рустів



для вапняків V групи

5(1,3,5)

1,05

для піщанику ІІ групи

5(2,4,6)

1,05

4.Реставрація лиця вапняку зі шліфованою поверхнею для вапняків V групи

7(1)

1,1

5. Реставрація лиця піщанику з полірованою поверхнею для піщанику ІІ групи

7(2)

1,15

6.Реставрація лиця шляхом шліфування

для вапняку V групи

9(1)

1,1

для піщанику II групи з полірованою поверхнею

9(2)

1,16

7.Реставрація лиця зі шліфованою поверхнею



для вапняків V групи

10(1)

1,62

для піщанику II групи з полірованою поверхнею

10(2)

2,03

8.Реставрація лиця зі шліфованою поверхнею



для вапняків V групи

11(1)

1,87

для піщанику II групи з полірованою поверхнею

11(2)

2,23

9.Реставрація лиця: - зі шліфованою поверхнею



для вапняку V групи

12(1,3)

1,14

- для піщанику II групи з полірованою поверхнею

12(2,4)

1,23

- для вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

13(1)

1,13

- для піщанику з полірованою поверхнею

13(2)

1,22

- для вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

13(3)

1,12

- для піщанику II групи з полірованою поверхнею

13(4)

1,19

- для вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

16(1)

1,1

- для піщанику II групи з полірованою поверхнею

16(2)


10.Кількість зламів на 1 м видимої частини периметра поперечного переріза-до 10

18(1)


1,1


- до 20 зламів

18(2)

1,9

11. Реставрація і відтворення баз з вапняків зі шліфованою поверхнею

19(1,3)

1,2

12. Реставрація і відтворення баз гранітних з полірованою поверхнею

19(2,4)

1,5

13. Реставрація баз тосканського ордера

19(1-4),20(1-4)

0,8

14. Реставрація і відтворення баз з вапняків зі шліфованою поверхнею

20(1,3)

1,3

15. Те ж, із граніту з полірованою поверхнею

20(2,4)

1,56

16. Те ж, з вапняку зі шліфованою поверхнею

21(1,3),22(1,3)

1,4

17. Те ж із граніту з полірованою поверхнею

21 (2,4)

1,76

18. Те ж із граніту з полірованою поверхнею

22(2.4)

1,79

19. Реставрація і відтворення капітелей з вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

23(1,3)

1,66

20. Реставрація і відтворення капітелей з вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

24(1,3)

1,43

21.Те ж, при гранітах ІІ групи з полірованою поверхнею

24(2,4)

1,75

22. Витесування різьблених прикрас на обломах (візерунок з листів по каблучку і з іоників зі стрільцями по четвертому валику) з вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

24(1,3)


1,12


23. Те ж, при гранітах ІІ групи з полірованою поверхнею

24(2,4)


1,13


24. Реставрація і відтворення капітелей з вапняків V групи зі шліфованою поверхнею

25(1,3)


1,49


25. Те ж, при гранітах ІІ групи з полірованою поверхнею

25(2,4)


1,95


26. Обтесування різьблених прикрас на обломах і частинах капітелей ( візерунок з листів по каблучку вище валют, візерунок з іоників і стрілець по четвертому валику і листи аканта по балюстрадах) з вапняків У групи зі шліфованою поверхнею

25(1,3)


1,34


27. Те ж, при гранітах П групи з полірованою поверхнею

25(2,4)


1,36


28. Реставрація і відтворення архітектурних стінних деталей з вапняку зі шліфованою поверхнею

28(1,3)


1,4


29.Те ж, із граніту з полірованою поверхнею

28(2,4)

1,52

30. При наявності прямокутного лобика на торцях ступіней на кожен торець для вапняку В групи

29(1,3,5,7)


1,06


31. Те ж, для граніту П групи

29(2,4.6,8)

1,08

32. При наявності валика з поличкою і викружкою на торцях ступіней на кожен торець для вапняку В групи

29(1,3,5,7)


1,07


33. Те ж, для граніту П групи

29(2,4.6,8)

1,09

34. При кількості зламів більш 5 на 1 м видимій частині поперечного перерізало 10 зламів для вапняку

33(1.3)


1,2


35. Те ж, для граніту до 10 зламів

33(2,4)

1,14

36. Те ж, для піщанику до 20 зламів

33(1,3)

1,9

37. Те ж, для граніту до 20 зламів

33(2,4)

1,75

38. При обробці криволінійних фасок і стрічок

35(П-26),40(9-24)

1,25

39. При обробці архітектурно-профільованих деталей із заворотком під внутрішнім кутом

35(41,42,45,46,49,50)

40(25,26,29,30,33,34)



40. Те ж, під зовнішнім кутом

35(41,42,45,46,49,50)

40(25,26,29,30,33,34)

1,25


41. При обробці тяг із заворотом під внутрішнім кутом

37(1,2,5,6,9,10)

1,5

42. При відтворенні різьблення зі шліфованою поверхнею

41(1-8)

1,1

43. Виколювання гнізд на глибину 6 см

43 (1-8)

0,7

44. Виколювання гнізд на глибину 14 см

43 (1-8)

1,4

45. Реставрація каменю зі шліфованою чи полірованою поверхнею для вапняку

45(1)

1,03

46. Те ж, для піщанику

45(2)

1,08

47. Те ж, для вапняку

45(3)

1,06

48. Те ж, для піщанику

45(4)

1,013

49. Те ж, для піщанику

45(6)

1,02

50. Те ж для вапняку

45(5)

1,15

51. При роботі на арках і склепіннях

55(1-3)

1,1

52. При роботі з приставних драбин

до всіх норм

1,15


Вказівки по визначенню груп природних облицювальних каменів.


1. Камені в залежності від трудомісткості їхньої обробки розподіляються на 8 груп: граніти - на три; мармури - на п'ять.

2. Для віднесення до тієї чи іншої групи камінь піддається контрольній обробці в порядку, установленому нижче. Ця обробка ведеться у виробничих умовах, тобто з дотриманням того складу робіт, тим же складом ланки, тим же інструментом і тими ж пристосуваннями, що передбачені нормою для даної операції.

3. Контрольна обробка каменю виробляється за розпорядженням начальника реставраційної майстерні. Цим же розпорядженням призначаються робітники для виконання контрольної обробки каменю і нормувальник для проведення хронометражних спостережень.

4. Про результати контрольної обробки каменю складається акт, у якому крім трудовитрат на обробку вказуються породи каменю, найменування його родовища, а також опис фактури каменю.

Акт підписується робітниками, що робили контрольну обробку каменю, нормувальником, затверджується начальником будівництва.

5. Установлене відповідно до цих актів віднесення каменю до тієї чи іншої групи поширюється на весь камінь того ж родовища, що збігає по зовнішній характеристиці (будівлі, кольору) з перевіреним.

Контрольна перевірка трудомісткості обробки каменів кожного родовища виробляється не рідше одного разу в квартал.

6. Якщо при контрольній обробці буде визначено, що виявлена група каменів по трудомісткості обробки різко відрізняється від групи, встановленої в класифікації каменів діючих родовищ, керівник реставраційної організації призначає вторинну контрольну обробку, що виробляється під керівництвом головного інженера.