Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

у шафах, що установлюються поза будівлями на нарізних опорах з него­рючих матеріалів, на опорах та майданчиках газопроводів;

на відкритих обгороджених майданчиках під піддашками, якщо в даних кліматичних умовах забезпечується нормальна робота обладнання.

Прибудування приміщень ГРП до адміністративних та санітар­но-побутових приміщень, а також розміщення на стінах цих приміщень шафо­вих ГРП не дозволяється.

Ширина основних проходів у приміщенні ГРП повинна бути не менше ніж 0,8 м. Другий вихід з приміщення регуляторів ГРП повинен перед­бачатися при довжині приміщення більше ніж 6 м.

Приміщення ГРП повинне мати природну, постійно діючу вен­тиляцію, що забезпечує не менше трикратного повітрообміну за 1 годину.

При ГРП повинне бути передбачене приміщення ЗВТ з окремим входом (виходом), відділене від приміщення регуляторів газонепроникною, глухою стіною з межею вогнестійкості не менше ніж REI 45.

У цьому приміщенні повинен установлюватися телефон прямого зв'язку з диспетчерським пунктом газового господарства підприємства.

ГРУ у відкритому або шафовому виконанні необхідно розміщу­вати безпосередньо в приміщеннях цехів і котелень, де розташовані агрегати, що споживають газ, незалежно від тиску газу на вході в ГРУ.

Приміщення, де розміщуються ГРУ, повинні належати до категорій Г і Д і бути не нижче ніж III ступінь вогнестійкості.

Не дозволяється розміщувати ГРУ в убудованих приміщеннях, ізольова­них від інших будівель цеху (наприклад, у пунктах керування, щитових примі­щеннях тощо), а також під основними робочими майданчиками, у замкнутих заглиблених місцях та під сходовими маршами.

Дозволяється влаштування як однієї ГРУ для всіх цехових спо­живачів, так і декількох у кожної окремо розміщеної групи агрегатів, що спо­живають газ.

Подача газу від однієї ГРУ до агрегатів, що споживають газ, розташова­них в інших приміщеннях будівлі, дозволяється за умови забезпечення в будь- який час доби вільного доступу обслуговувального персоналу в приміщення, де встановлені ГРУ та агрегати, що споживають газ.

ГРУ повинні розміщуватися в легко доступних для їх обслуго­вування місцях, де вневможливлюється їх механічне ушкодження, відсутні віб­рація та теплові впливи. Ці місця повинні провітрюватися та освітлюватися. ГРУ повинні знаходитися на відстані не менше ніж 5 м від місця вивантаження, зберігання та транспортування гарячого продукту або бути відгороджені від нього негорючою перегородкою. Відкриті ГРУ повинні мати огородження з не­горючих матеріалів.

Кожна лінія ГРП та ГРУ повинна мати фільтр, запобіжно- запірний клапан, регулятор тиску газу, свічки, пристрої, що вимикають, з висо­кої та низької сторін, манометри для виміру тиску після регулятора та перепаду тиску на фільтрі.

Кожен вузол ГРП та ГРУ, що складається з паралельно включених ліній, повинен мати обвідний газопровід (байпас) з двома пристроями, що вимикають, та свічкою між ними, скидний запобіжний клапан на низькій стороні (кількість їх визначається проектом), а також манометри, що реєструють тиск на газових колекторах ГРП з високої та низької сторін. Перед скидними запобіжними кла­панами пружинного типу дозволяється встановлювати арматуру, що вимикає, яка повинна бути опломбована у відкритому положенні.

У ГРП, що проектуються заново, байпас треба розміщувати зовні примі­щення.

У шафових ГРП та ГРУ за наявності резервної лінії регулювання влашту­вання байпасу необов'язкове.

На кожній лінії регулювання повинні бути струмопровідні пе­ремички в обхід усіх фланцевих з'єднань та арматури; імпульсний опір зазем­лювача розтіканню струму повинен бути не більше ніж 10 Ом.

Для цехів, що не допускають за умовами виробництва перерв у подачі газу, установлення запобіжно-запірних клапанів на ГРП та ГРУ не до­зволяється.

Замість установлення фільтрів на кожній лінії ГРП дозволяєть­ся централізоване установлення фільтрів поза приміщенням ГРП при обов'язко­вій наявності резервного фільтра. У ГРП та ГРУ, видалених від попереднього ГРП цієї системи, що має фільтри, або від пункту очищення газу менше ніж на 1000 м, установлення фільтрів необов'язкове.

Вісцинові фільтри та сепаратори, що встановлюються перед ГРП або на пунктах очищення газу на вводах газопроводів на підприємства та працюють під тиском більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, за­тверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 18.10.94 № 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94).

ГРП та ГРУ повинні мати сигналізацію про підвищення та зниження тиску газу понад установлені межі на низькій стороні з виведенням сигналів у диспетчерський пункт або приміщення чергового персоналу.

Скидні запобіжні клапани на ГРУ та ГРП, у тому числі вбудо­вані в регулятори тиску, повинні забезпечувати повне відкриття клапана та скидання надлишкової кількості газу через свічки при перевищенні розрахун­кового тиску більше ніж на 15 %.

Діаметр свічки після запобіжного клапана повинен бути не менше діамет­ра вихідного патрубка клапана.

Фланцеві з'єднання відмикальних пристроїв кожної лінії ГРП до та після регулятора повинні мати з боку регулятора оброблені прокладні кі­льця, замість яких при вимиканні лінії на ремонт повинні встановлюватися лис­тові заглушки.

Після регулятора тиску перед засувкою повинна встановлюва­тися продувна свіча для настроювання регулятора, яка розрахована на пропус­кання не менше ніж 15 % газу від продуктивності регулятора.

На газопроводах, що підводять газ до ГРП, у тому числі до шафових, зовні приміщень (шаф) треба передбачати штуцери для періодичного спускання конденсату в спеціальні ємності.

На газопроводах, що підводять та відводять газ, до та після ГРП на відстані не ближче ніж 5 м та не далі ніж 100 м від приміщення регуля­тора повинні встановлюватися пристрої, що вимикають. Зазначені пристрої, що вимикають, можна не встановлювати, якщо вони передбачені на відводі від мі­жцехового газопроводу та на вводі в цех не далі ніж 100 м від приміщення ре­гуляторів ГРП. Засувка не встановлюється також після ГРП, що постачає газ тільки одному цеху (об'єкту). Перед ГРП повинна встановлюватися засувка з електроприводом.

На газопроводі до ГРУ повинен установлюватися пристрій, що вимикає. Установлення пристрою, що вимикає, на газопроводі за ГРУ не потрібне.

Скидні свічки від запобіжних скидних клапанів повинні виво­дитися на висоту відповідно до вимог пункту 3.14 цих Правил.

Рівні звуку при експлуатації ГРП та ГРУ на постійних робочих місцях та на території підприємства не повинні перевищувати значень, перед­бачених вимогами Державних санітарних норм шуму, ультразвуку та інфразву­ку», затверджених постановою Головного санітарного лікаря України 01.12.99 № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

Згідно з підпунктом 5.1.37 НАПБ А.01.001-2004 у при­міщеннях категорії А, Б, В за вибухопожежною та пожежною небе­зпекою повинне бути забезпечено дотримання вимог електричної іск- робезпеки згідно з вимогами стандарту «Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования», затвердженого Міждер­жавною Радою по стандартизації 21.10.93 (далі - ГОСТ 12.1.018-93), та вимог Правил захисту від статичної електрики, затвер- джених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97).

Згідно з підпунктом 7.7.15. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), покриття підлог у приміщеннях ка­тегорії А, Б і покриття території у межах вибухонебезпечних зон класу 1 та 2 згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 мають виконуватися з негорючих і таких мате­ріалів, що при ударах не дають іскор.

Конструкція вікон, фрамуг, дверей, металевих майданчиків, міст­ків і сходів у таких вибухопожежонебезпечних приміщеннях і вибухонебезпеч­них зонах згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 мають внеможливлювати іскроутворення.

Над вибухонебезпечними зонами будь-якого класу (як у примі­щеннях, так і в зовнішніх вибухонебезпечних установках) не допускається роз­міщувати електрообладнання (світильники, прожектори, з'єднувальні коробки тощо) без засобів вибухозахисту та прокладати електропроводи і кабелі над цими зонами способами, що не допускаються у вибухонебезпечних зонах від­повідно до НПАОП 40.1-1.32-01.

На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апара­ти та обладнання, установлені у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, повинні бути нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

У приміщеннях категорії А, Б, В за вибухопожежною та пожеж­ною небезпекою повинні застосовуватись інструменти з кольорових металів або сплавів, що не утворюють іскор під час роботи.

У вибухонебезпечних виробничих і складських приміщеннях від­повідно до вимог стандарту «Взрывобезопасность. Общие требования», затвер­дженому Держстандартом СРСР 28.06.76 № 1581 (далі - ГОСТ 12.1.010-76*) і НАПБ А.01.001-2004 забороняється застосування відкритого вогню.

Виробничі та складські приміщення необхідно обладнувати пер­винними засобами пожежогасіння, керуючись вимогами НАПБ Б.01.008-2004 і Правилами пожежної безпеки для коксохімічних виробництв, затверджених на­казом Мінпромполітики України від 13.11.2003 № 166 (далі - НАПБ 01.039-2001).

На обладнанні, що становить небезпеку займання, відповідно до вимог підпункту 7.7.5 НАПБ А.01.001-2004 необхідно вивішувати знаки, що за­бороняють застосування відкритого вогню, а також знаки, що попереджують про наявність пожежонебезпечних речовин і відповідають вимогам стандарту «Цвета сигнальные. Знаки безопасности», затвердженому Держстандартом СРСР 24.05.76 № 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

Електрообладнання повинне мати захист від струмів короткого зами­кання та перевантаження відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та ПУЕ.

Шляхи евакуації з виробничих будівель і споруд повинні відпові­дати вимогам стандарту «Пожарная безопасность. Общие требования», затвер­дженому Держстандартом СРСР 14.06.91 № 875 (далі - ГОСТ 12.1.004-91), та СНиП 2.09.02-85*; а шляхи евакуації з галерей та естакад - вимогам СНиП 2.09.03-85.

Вимоги безпеки до машинних залів (МЗ), обладнаних відцентровими нагнітачами коксового газу,

газопідвищувальних (ГПС) і газокомпресорних станцій (ГКС), що проектуються заново та побудовані

Планування території навколо машинного залу (далі - МЗ) та будіве­льні конструкції, що їх обгороджують, повинні внеможливлювати попадання води в заглиблені приміщення МЗ при аваріях на насосних оборотного водопо­стачання та первинних газових холодильниках, а також при підвищенні рівня ґрунтових вод. Проекти нових МЗ повинні внеможливлювати влаштування за­глиблених приміщень.

Приміщення для розміщення нагнітачів коксового газу повинне мати двоє маршових сходів з виходом назовні, розташованих у протилежних кінцях приміщення.

З метою зменшення вібрації фундаментні опори під нагнітачі не по­винні з'єднуватися з конструкціями будівель, а газопроводи та трубопроводи не

повинні жорстко кріпитися до опор.

Пропарювання та продування нагнітачів повинно виконуватися па­рою низького тиску.

На газопроводах, що підводять і відводять газ до кожного нагнітача, повинні встановлюватися дискові засувки та при них пристрої для установлен­ня заглушок з боку нагнітача.

У разі виникнення аварійних ситуацій поза машинним залом повинні передбачатися пости для відключення та зупинки нагнітачів коксового газу.

Для машинних залів, що проектуються заново, необхідно передбача­ти влаштування обгороджених прорізів у перекритті між першим і другим по­верхами загальною площею не менше ніж 15 % від загальної площі приміщень поверху.

Кількість резервних нагнітачів установлюється нормами технологіч­ного проектування.

МЗ повинен забезпечуватися такими видами зв'язку:

загальнозаводським;

прямим телефонним зв'язком із коксовим цехом, газопідвищувальною та газорятувальною станціями та диспетчером підприємства.

ГПС та ГКС станції горючих газів повинні експлуатуватися з над­лишковим тиском на лінії усмоктування.

Газопідвищувальні станції повинні обладнуватися відцентровими нагні­тачами, а газокомпресорні - поршневими або відцентровими компресорами.

При спорудженні двоповерхових ГПС і ГКС із розташуванням на другому поверсі машин із електродвигунами, а на першому поверсі газопрово­дів і іншого обладнання, обидва поверхи повинні бути з'єднані не менше ніж двома маршовими сходами, розташованими в протилежних кінцях будівлі з безпосереднім виходом назовні.

ГПС і ГКС повинні розміщуватися в окремих будівлях. Дозволяєть­ся їх розміщення в прибудовах до будівель, якщо їх розміщення в нарізних бу­дівлях є неможливим.

Будівельні рішення по ГПС і ГКС повинні бути аналогічними МЗ відповідно до пунктів 8.2, 8.3.

Ширина основного проходу вздовж приміщень і поміж машинами повинна бути не менше ніж 1,5 м і забезпечувати встановлення кришок кожу­хів, роторів і іншого обладнання.

ГПС і ГКС, що працюють без постійного обслуговуючого персона­лу, повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.

МЗ, ГПС і ГКС повинні бути обладнані аварійною витяжною вен­тиляцією, а електродвигуни, що встановлюються в них, повинні відноситися до 1 категорії надійності електропостачання.

Керування основним обладнанням ГПС і ГКС повинне бути дистанцій­ним. Крім того, на місцевому щиті повинні бути встановлені аварійні кнопки «Стоп» для ручної аварійної зупинки кожного електродвигуна.

Продування нагнітачів і компресорів, що працюють на коксовому газі, повинне виконуватися парою.

Місця можливих витоків газу повинні бути ущільнені.

На газопроводах ГПС і ГКС, що підводять і відводить газ, повинні бути встановлені засувки з електроприводом, що дозволяють при необхідності відключити всю станцію.

На газопроводах кожного газонагнітача або газокомпресора, що підводять і відводять газ, для їх відключення від колекторів повинні встановлюватися ди­скові засувки. При тиску газу вище 0,04 МПа (0,4 кгс/см ) повинні передбача­тися пристрої для установлення заглушок. Заглушки повинні встановлюватися з боку газонагнітача або газокомпресора.

Для монтажу, демонтажу та ремонту газонагнітачів і газокомпресо- рів і їх електродвигунів у приміщеннях станцій повинні встановлюватися ван­тажопідйомні механізми. У заново споруджуваних ГПС і ГКС при кількості аг­регатів більше двох повинні встановлюватися крани з електроприводом, що ві­дповідають вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідійма­льних кранів, затверджених Міністерством праці та соціальної політики Украї­ни 20.08.2002 № 409 (далі - НПАОП 0.00-1.03-02).