Страница 14: НПАОП 27.1-1.10-07. Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв (32408)

природного газу в кількості 0,76 % (НКМП 3,8 %) за фактором вибухо- пожежної небезпеки;

коксового газу в кількості 1,2 % (НКМП 6,0 %) за фактором вибухопоже- жної небезпеки;

доменного газу в кількості, що сягає вмісту в робочій зоні граничнодопустимої концентрації оксиду вуглецю за санітарними нормами (20 мг/м ).

1. У приміщеннях категорії А перевірка щільності фланцевих і нарізних сполучень газопроводів, арматури та приладів повинна робитися в строки, передбачені заводською інструкцією, але не рідше одного разу на місяць.
2. На кожних дверях приміщення категорії А повинні бути вказані категорія приміщення та клас вибухонебезпечної зони. В цих приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені плани ліквідації аварій, схеми евакуації та списки телефонів першої необхідності.
3. У приміщеннях категорії А зберігання обтиральних і мастильних матеріалів не дозволяється.

Ці матеріали після використання повинні прибиратися в безпечне від займання місце.

1. Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.
2. Експлуатація нагнітачів коксового газу, установлених у машинних залах
3. Експлуатація нагнітачів повинна здійснюватися в повній відповідності з виробничою інструкцією, затвердженою роботодавцем підприємства, та інструкцією заводу-виготовлювача.
4. Експлуатаційний персонал повинен досконало знати конструкцію нагнітачів і їх приводів, автоматичне регулювання та правила надійної безаварійної експлуатації.
5. У кожному машинному залі повинні бути вивішені технологічні схеми газопроводів з указівкою на них напрямків руху газу та розміщення газової арматури.
6. На ділянках розташування нагнітачів, що не працюють (або резервних), треба систематично проводити контроль можливого виділення газу через нещільності та робити аналіз повітряного середовища на наявність газу в приміщенні машинного залу.
7. Усі системи регулювання та безпеки роботи нагнітача та його приводу повинні бути в справному стані.

За наявності несправності нагнітач підлягає зупинці на ремонт.

1. Про пуск і зупинку нагнітача коксового газу обслуговувальний персонал машинного залу зобов'язаний попередити диспетчера підприємства (виробництва), начальника зміни коксового цеху, ТЕЦ (парокотельні та газопі- двищувальної станції) і головного енергетика.
2. Пуск нагнітача коксового газу після повної зупинки машинного залу може робитися тільки після підтвердження начальником зміни коксового цеху про готовність останнього до пуску нагнітача та готовність цеху вловлювання до приймання газу.
3. Пуск нагнітача повинен здійснюватися після його прогрівання парою та продування газом відповідно до виробничої інструкції, затвердженої роботодавцем підприємства (виробництва), та з урахуванням вимог цих Правил.
4. Вібрація нагнітачів повинна перевірятися систематично та не перевищувати встановленої норми для кожного нагнітача. При виявленні підвищеної вібрації повинні бути вжиті заходи, що забезпечують негайне її усунення.
5. Стікання конденсату (смоли, надсмольної води) через конденса- товідвідники нагнітачів і прилеглих до них ділянок газопроводів повинне бути безперервним і систематично контролюватися, з записом в експлуатаційному журналі.
6. При раптовому вимиканні подачі електроенергії на двигун нагнітача або пари на турбіну повинне робитися змащення всіх підшипників до повної зупинки агрегата нагнітача та протягом часу, необхідного для охолодження підшипників після його зупинки. Змащення підшипників повинне робитися за допомогою пускового або ручного масляного насоса.

Вода для охолодження масла, що подається на підшипники нагнітачів і парових турбін, повинна бути підведена від двох незалежних джерел водопостачання.

1. Нагнітач повинен бути негайно зупинений в таких випадках: ушкодження головного паропроводу або газопроводу;

поява диму або вогню на якій-небудь частині агрегата; раптове підвищення вібрації або поява металевого звуку в нагнітачі, турбіні, електродвигуні або редукторі;

раптове підвищення температури на одному або декількох підшипниках агрегата вище 70°С;

поломка або розчіплювання важелів у системі регулювання турбіни; підвищення числа обертів турбіни понад припустиму межу та неможливість їх зниження;

розрив маслопроводу або падіння тиску масла на змащення нижче 0,02 МПа (0,2 кгс/см ) і неможливість його підвищити;

раптове різке перевантаження електродвигуна та неможливість його зниження (входження нагнітача в зону помпажу);

сильний гідравлічний удар у паропроводі, попадання конденсату пари в турбіну;

сторонній шум у проточній частині нагнітача;

припинення стоку конденсату через конденсатовідвідник нагнітача.

У всіх випадках аварійної зупинки нагнітача машиніст зобов'язаний повідомляти про причину зупинки начальника зміни та диспетчера заводу.

1. У споживачів, що працюють з установками, що підвищують тиск газу, у разі аварійних зупинок нагнітачів машзалу має бути обладнане блокування, що запобігає попаданню повітря в газопроводи. Давачем імпульсу повинні служити прилади, що контролюють тиск газу на всмоктуванні підвищувальної установки.
2. Машинні зали повинні оснащуватися аварійно-витяжною вентиляцією, зблокованою з автоматичними газоаналізаторами, що забезпечують автоматичне вмикання вентиляції за наявності в приміщення машинного залу об’ємної частки коксового газу 20 % НКМВ з подачею звукового та світлового сигналів.

Незалежно від наявності автоматичної аварійно-витяжної вентиляції персонал машзалу повинен у разі прориву газу в приміщення або назовні через нещільності газопроводів і апаратури негайно знизити тиск газу шляхом зменшення відсмоктування, при змозі відключити ділянки з порушеною герметичністю. Одночасно вручну негайно повинна бути включена аварійно-витяжна вентиляція та посилена природна вентиляція приміщення (відкрити всі наявні в приміщенні прорізи), а також ужити заходи щодо усунення порушень щільності газопроводу або апарата.

1. Максимальна температура корпуса нагнітача не повинна перевищувати 70 °С (гранична температура кожного нагнітача повинна вказуватися у виробничій інструкції).
2. Порядок запуску нагнітачів, переходу на роботу з одного нагнітача на інший, пуск і поставлення під навантаження резервного нагнітача повинні відбуватися за спеціальними інструкціями, при яких виключаються можливі аварійні ситуації, пов'язані з проривом газу в приміщення машинного залу з нагнітальних газопроводів.

Після набирання нагнітачем робочого числа обертів вмикання його в мережу газопроводів здійснюють шляхом плавного відкривання засувок на лініях усмоктування та нагнітання з закриттям засувки на байпасі.

1. Не дозволяється робити перепускання газу з нагнітального боку в усмоктувальний газопровід через нагнітач. З цією метою треба використовувати тільки зовнішній байпас.
2. Не дозволяється входити в машинний зал у взутті з залізними набійками, підковами або цвяхами; в одязі, здатному накопичувати заряди статичної електрики, а також уносити з собою мобільні телефони.
3. Експлуатація газопідвищувальних і газокомпресорних станцій
4. З початку пуску кожного агрегата газопідвищувальних (ГПС) і газокомпресорних станцій (ГКС) і до закінчення регулювання робочого режиму (або аварійної зупинки машини) біля щита постійно повинен перебувати черговий, який при необхідності в будь-який момент може зупинити агрегат.
5. Експлуатація ГПС, ГКС дозволяється без постійного обслугову- вального персоналу при повній їх автоматизації та дистанційному керуванні й контролі. Періодичний обхід і обслуговування повністю автоматизованих ГПС, ГКС повинні здійснювати не менше ніж два чоловіки відповідно до затвердженого графіка.

Експлуатацію не повністю автоматизованих ГПС, ГКС повинні здійснювати не менше двох чоловік у зміну. Залишати агрегати, що працюють, без нагляду, обслуговувального персоналу, не дозволяється.

1. Під час вентиляції або продування газопроводів запускати електродвигуни машин не дозволяється.
2. Пуск газодувок, нагнітачів, компресорів повинен робитися тільки натисканням пускових кнопок, розташованих безпосередньо біля машин або на щиті керування машинами.
3. При виникненні порушення заданих режимів, а також при виявленні в нагнітачі, компресорі, що працюють, несправностей, машини повинні бути негайно зупинені.
4. При падінні тиску газу в колекторі усмоктування нижче ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.), припиненні подачі електроенергії або води для охолодження, а також при аваріях на загальних комунікаціях повинні бути негайно зупинені всі агрегати.
5. При одночасній раптовій зупинці всіх нагнітачів або компресорів у результаті спрацьовування захисного блокування або припинення подачі електроенергії повинні бути негайно відключені електродвигуни всіх машин.

Для підтримання надлишкового тиску в системах нагнітання станції засувки на всмоктувальній та нагнітальній сторонах не повинні закриватися.

Байпас між колекторами всмоктування та нагнітання повинен бути також відкритим.

1. Експлуатація ГПС та ГКС, а також проведення оглядів та ремонтів обладнання станцій повинні відповідати вимогам нормативу «Бирочная система на предприятиях черной металлургии. Основные положения. Порядок применения», затвердженому Мінчорметом СРСР 07.09.81 (далі - НПАОП 27.5

6.01-79).

1. Експлуатація газоскидного пристрою
2. Не дозволяється скидання горючих газів через газоскидний пристрій (ГСП) без їх спалювання.
3. Перебування людей на обслуговувальних майданчиках і сходах ГСП у періоди скидання горючих газів не дозволяється. Усі роботи з нормального обслуговування ГСП з майданчика біля газоскидних клапанів повинні проводитися при відключеній автоматиці, повному закритті газоскидних клапанів і поданні інертного газу або пари в стояки за клапанами.

Вхід на сходи повинен бути закритий на замок і мати відповідний попереджувальний напис.

1. Всі роботи з обслуговування ГСП є газонебезпечними та повинні виконуватися з дотриманням вимог розділу 13.11 цих Правил.
2. Експлуатація засобів вимірювальної техніки
3. Засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) у процесі експлуатації повинні проходити повірку з періодичністю, встановленою відповідними методиками повірки. Після ремонту засоби вимірювальної техніки повинні проходити позачергову повірку. Робочі манометри повинні не рідше одного разу на 6 місяців додатково перевірятися за допомогою контрольного манометра (робочого еталона) з записом результатів у журналі. При відсутності контрольного манометра перевірку дозволяється робити за допомогою іншого повіреного робочого манометра з відповідними метрологічними характеристиками.

Засоби вимірювальної техніки не дозволяється застосовувати у випадках,

якщо:

на приладі відсутня пломба або чинний відтиск тавра або чинне свідоцтво про проведення повірки;

прострочений термін повірки;

є ушкодження або несправності.

1. ЗВТ, що зняті для ремонту або на повірку, повинні негайно замінюватися на ідентичні (повірені), у тому числі за умовами експлуатації.
2. Рідинні манометри дозволяється застосовувати для проведення періодичних вимірювань тільки при тиску газу до 0,03 МПа (0,3 кгс/см ).
3. Продування імпульсних газових проводок повинне здійснюватися парою, стисненим повітрям або газом при від’єднаних приладах і давачах.

Продування парою повинне здійснюється від приладу в газопровід. Продування стисненим повітрям здійснюється у бік газопроводу з відключенням імпульсної проводки від газопроводу та випусканням повітря в атмосферу. Продування газом здійснюється у бік приладу на свічку з приєднанням імпульсної проводки за допомогою гнучкого шланга.

Уключення приладів ЗВТ і продування імпульсних газових проводок виконується після включення газу.

1. Експлуатація газорегулювальних пунктів і газорегулювальних установок
2. Зниження тиску газу та підтримка його на заданому рівні в системах газопостачання повинне проводитися:

у газорегулювальних пунктах (ГРП), які споруджують на території підприємств;

у газорегулювальних установках (ГРУ), які споруджують у приміщеннях, де розташовані агрегати, що споживають газ.

1. ГРП і ГРУ залежно від величини тиску газу на вході в них діляться на:

ГРП і ГРУ середнього тиску з тиском газу більше від 0,1 МПа до 0,3 Мпа (1 до 3 кгс/см2);

ГРП і ГРУ високого тиску з тиском газу більше від 0,3 МПа до 1,2 МПа (3 до 12 кгс/см2).

1. При виконанні робіт у приміщенні ГРП повинні бути відкриті замки на основному та запасному виходах.
2. Обслуговування обладнання ГРП і ГРУ повинне робитися в строки, передбачені графіком. При цьому не менше одного разу на рік повинен виконуватися поточний ремонт обладнання з розбиранням регуляторів тиску, запобіжних клапанів і фільтрів, якщо в паспортах заводів-виготовлювачів на це обладнання не встановлені інші терміни обслуговування.
3. Перевірка настроювання та спрацьовування запобіжних запірних і скидних клапанів повинна робитися не рідше одного разу у два місяці, а також після кожної їх ревізії та ремонту. При наявності в ГРП (ГРУ) запобіжно- запірних клапанів настроювання їх спрацьовування повинно робитися при тиску на 15 % більше розрахункового. Настроювання скидних запобіжних клапанів повинно робитися на початок відкривання при підвищенні тиску на 5 % і повне відкривання при підвищенні тиску на 15 %.
4. Подача споживачам газу по обвідній лінії (байпасу) ГРП і ГРУ дозволяється на час ревізії або ремонту обладнання за умови постійного перебування в ГРП або в ГРУ відповідального чергового, що регулює тиск газу на виході з ГРП або ГРУ. При цьому манометри повинні встановлюватися на бай- пасі до та після регулювальної засувки та бути добре видимі обслуговувально- му персоналу.