Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

На ділянках розташування нагнітачів, що не працюють (або резе­рвних), треба систематично проводити контроль можливого виділення газу че­рез нещільності та робити аналіз повітряного середовища на наявність газу в приміщенні машинного залу.

Усі системи регулювання та безпеки роботи нагнітача та його приводу повинні бути в справному стані.

За наявності несправності нагнітач підлягає зупинці на ремонт.

Про пуск і зупинку нагнітача коксового газу обслуговувальний персонал машинного залу зобов'язаний попередити диспетчера підприємства (виробництва), начальника зміни коксового цеху, ТЕЦ (парокотельні та газопі- двищувальної станції) і головного енергетика.

Пуск нагнітача коксового газу після повної зупинки машинного залу може робитися тільки після підтвердження начальником зміни коксового цеху про готовність останнього до пуску нагнітача та готовність цеху вловлю­вання до приймання газу.

Пуск нагнітача повинен здійснюватися після його прогрівання парою та продування газом відповідно до виробничої інструкції, затвердженої роботодавцем підприємства (виробництва), та з урахуванням вимог цих Пра­вил.

Вібрація нагнітачів повинна перевірятися систематично та не пе­ревищувати встановленої норми для кожного нагнітача. При виявленні підви­щеної вібрації повинні бути вжиті заходи, що забезпечують негайне її усунення.

Стікання конденсату (смоли, надсмольної води) через конденса- товідвідники нагнітачів і прилеглих до них ділянок газопроводів повинне бути безперервним і систематично контролюватися, з записом в експлуатаційному журналі.

При раптовому вимиканні подачі електроенергії на двигун нагні­тача або пари на турбіну повинне робитися змащення всіх підшипників до пов­ної зупинки агрегата нагнітача та протягом часу, необхідного для охолодження підшипників після його зупинки. Змащення підшипників повинне робитися за допомогою пускового або ручного масляного насоса.

Вода для охолодження масла, що подається на підшипники нагнітачів і парових турбін, повинна бути підведена від двох незалежних джерел водопо­стачання.

Нагнітач повинен бути негайно зупинений в таких випадках: ушкодження головного паропроводу або газопроводу;

поява диму або вогню на якій-небудь частині агрегата; раптове підвищення вібрації або поява металевого звуку в нагнітачі, тур­біні, електродвигуні або редукторі;

раптове підвищення температури на одному або декількох підшипниках агрегата вище 70°С;

поломка або розчіплювання важелів у системі регулювання турбіни; підвищення числа обертів турбіни понад припустиму межу та неможли­вість їх зниження;

розрив маслопроводу або падіння тиску масла на змащення нижче 0,02 МПа (0,2 кгс/см ) і неможливість його підвищити;

раптове різке перевантаження електродвигуна та неможливість його зни­ження (входження нагнітача в зону помпажу);

сильний гідравлічний удар у паропроводі, попадання конденсату пари в турбіну;

сторонній шум у проточній частині нагнітача;

припинення стоку конденсату через конденсатовідвідник нагнітача.

У всіх випадках аварійної зупинки нагнітача машиніст зобов'язаний пові­домляти про причину зупинки начальника зміни та диспетчера заводу.

У споживачів, що працюють з установками, що підвищують тиск газу, у разі аварійних зупинок нагнітачів машзалу має бути обладнане блоку­вання, що запобігає попаданню повітря в газопроводи. Давачем імпульсу по­винні служити прилади, що контролюють тиск газу на всмоктуванні підвищу­вальної установки.

Машинні зали повинні оснащуватися аварійно-витяжною венти­ляцією, зблокованою з автоматичними газоаналізаторами, що забезпечують ав­томатичне вмикання вентиляції за наявності в приміщення машинного залу об’ємної частки коксового газу 20 % НКМВ з подачею звукового та світлового сигналів.

Незалежно від наявності автоматичної аварійно-витяжної вентиляції пер­сонал машзалу повинен у разі прориву газу в приміщення або назовні через не­щільності газопроводів і апаратури негайно знизити тиск газу шляхом змен­шення відсмоктування, при змозі відключити ділянки з порушеною герметичні­стю. Одночасно вручну негайно повинна бути включена аварійно-витяжна вен­тиляція та посилена природна вентиляція приміщення (відкрити всі наявні в приміщенні прорізи), а також ужити заходи щодо усунення порушень щільності газопроводу або апарата.

Максимальна температура корпуса нагнітача не повинна пере­вищувати 70 °С (гранична температура кожного нагнітача повинна вказуватися у виробничій інструкції).

Порядок запуску нагнітачів, переходу на роботу з одного нагні­тача на інший, пуск і поставлення під навантаження резервного нагнітача по­винні відбуватися за спеціальними інструкціями, при яких виключаються мож­ливі аварійні ситуації, пов'язані з проривом газу в приміщення машинного залу з нагнітальних газопроводів.

Після набирання нагнітачем робочого числа обертів вмикання його в ме­режу газопроводів здійснюють шляхом плавного відкривання засувок на лініях усмоктування та нагнітання з закриттям засувки на байпасі.

Не дозволяється робити перепускання газу з нагнітального боку в усмоктувальний газопровід через нагнітач. З цією метою треба використову­вати тільки зовнішній байпас.

Не дозволяється входити в машинний зал у взутті з залізними набійками, підковами або цвяхами; в одязі, здатному накопичувати заряди ста­тичної електрики, а також уносити з собою мобільні телефони.

Експлуатація газопідвищувальних і газокомпресорних станцій

З початку пуску кожного агрегата газопідвищувальних (ГПС) і газокомпресорних станцій (ГКС) і до закінчення регулювання робочого режиму (або аварійної зупинки машини) біля щита постійно повинен перебувати черго­вий, який при необхідності в будь-який момент може зупинити агрегат.

Експлуатація ГПС, ГКС дозволяється без постійного обслугову- вального персоналу при повній їх автоматизації та дистанційному керуванні й контролі. Періодичний обхід і обслуговування повністю автоматизованих ГПС, ГКС повинні здійснювати не менше ніж два чоловіки відповідно до затвердже­ного графіка.

Експлуатацію не повністю автоматизованих ГПС, ГКС повинні здійсню­вати не менше двох чоловік у зміну. Залишати агрегати, що працюють, без на­гляду, обслуговувального персоналу, не дозволяється.

Під час вентиляції або продування газопроводів запускати елект­родвигуни машин не дозволяється.

Пуск газодувок, нагнітачів, компресорів повинен робитися тільки натисканням пускових кнопок, розташованих безпосередньо біля машин або на щиті керування машинами.

При виникненні порушення заданих режимів, а також при вияв­ленні в нагнітачі, компресорі, що працюють, несправностей, машини повинні бути негайно зупинені.

При падінні тиску газу в колекторі усмоктування нижче ніж 0,5 кПа (50 мм.вод.ст.), припиненні подачі електроенергії або води для охоло­дження, а також при аваріях на загальних комунікаціях повинні бути негайно зупинені всі агрегати.

При одночасній раптовій зупинці всіх нагнітачів або компресорів у результаті спрацьовування захисного блокування або припинення подачі еле­ктроенергії повинні бути негайно відключені електродвигуни всіх машин.

Для підтримання надлишкового тиску в системах нагнітання станції засувки на всмоктувальній та нагнітальній сторонах не повинні закриватися.

Байпас між колекторами всмоктування та нагнітання повинен бути також відкритим.

Експлуатація ГПС та ГКС, а також проведення оглядів та ремон­тів обладнання станцій повинні відповідати вимогам нормативу «Бирочная сис­тема на предприятиях черной металлургии. Основные положения. Порядок применения», затвердженому Мінчорметом СРСР 07.09.81 (далі - НПАОП 27.5­

6.01-79).

Експлуатація газоскидного пристрою

Не дозволяється скидання горючих газів через газоскидний при­стрій (ГСП) без їх спалювання.

Перебування людей на обслуговувальних майданчиках і сходах ГСП у періоди скидання горючих газів не дозволяється. Усі роботи з нормаль­ного обслуговування ГСП з майданчика біля газоскидних клапанів повинні проводитися при відключеній автоматиці, повному закритті газоскидних клапа­нів і поданні інертного газу або пари в стояки за клапанами.

Вхід на сходи повинен бути закритий на замок і мати відповідний попе­реджувальний напис.

Всі роботи з обслуговування ГСП є газонебезпечними та повинні виконуватися з дотриманням вимог розділу 13.11 цих Правил.

Експлуатація засобів вимірювальної техніки

Засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) у процесі експлуатації повинні проходити повірку з періодичністю, встановленою відповідними мето­диками повірки. Після ремонту засоби вимірювальної техніки повинні прохо­дити позачергову повірку. Робочі манометри повинні не рідше одного разу на 6 місяців додатково перевірятися за допомогою контрольного манометра (робо­чого еталона) з записом результатів у журналі. При відсутності контрольного манометра перевірку дозволяється робити за допомогою іншого повіреного ро­бочого манометра з відповідними метрологічними характеристиками.

Засоби вимірювальної техніки не дозволяється застосовувати у випадках,

якщо:

на приладі відсутня пломба або чинний відтиск тавра або чинне свідоцтво про проведення повірки;

прострочений термін повірки;

є ушкодження або несправності.

ЗВТ, що зняті для ремонту або на повірку, повинні негайно замі­нюватися на ідентичні (повірені), у тому числі за умовами експлуатації.

Рідинні манометри дозволяється застосовувати для проведення періодичних вимірювань тільки при тиску газу до 0,03 МПа (0,3 кгс/см ).

Продування імпульсних газових проводок повинне здійснювати­ся парою, стисненим повітрям або газом при від’єднаних приладах і давачах.

Продування парою повинне здійснюється від приладу в газопровід. Продування стисненим повітрям здійснюється у бік газопроводу з відключенням імпульсної проводки від газопроводу та випусканням повітря в атмосферу. Продування га­зом здійснюється у бік приладу на свічку з приєднанням імпульсної проводки за допомогою гнучкого шланга.

Уключення приладів ЗВТ і продування імпульсних газових проводок ви­конується після включення газу.

Експлуатація газорегулювальних пунктів і газорегулювальних установок

Зниження тиску газу та підтримка його на заданому рівні в сис­темах газопостачання повинне проводитися:

у газорегулювальних пунктах (ГРП), які споруджують на території підп­риємств;

у газорегулювальних установках (ГРУ), які споруджують у приміщеннях, де розташовані агрегати, що споживають газ.

ГРП і ГРУ залежно від величини тиску газу на вході в них ді­ляться на:

ГРП і ГРУ середнього тиску з тиском газу більше від 0,1 МПа до 0,3 Мпа (1 до 3 кгс/см2);

ГРП і ГРУ високого тиску з тиском газу більше від 0,3 МПа до 1,2 МПа (3 до 12 кгс/см²).

При виконанні робіт у приміщенні ГРП повинні бути відкриті замки на основному та запасному виходах.

Обслуговування обладнання ГРП і ГРУ повинне робитися в строки, передбачені графіком. При цьому не менше одного разу на рік повинен виконуватися поточний ремонт обладнання з розбиранням регуляторів тиску, запобіжних клапанів і фільтрів, якщо в паспортах заводів-виготовлювачів на це обладнання не встановлені інші терміни обслуговування.

Перевірка настроювання та спрацьовування запобіжних запірних і скидних клапанів повинна робитися не рідше одного разу у два місяці, а також після кожної їх ревізії та ремонту. При наявності в ГРП (ГРУ) запобіжно- запірних клапанів настроювання їх спрацьовування повинно робитися при тис­ку на 15 % більше розрахункового. Настроювання скидних запобіжних клапанів повинно робитися на початок відкривання при підвищенні тиску на 5 % і повне ві­дкривання при підвищенні тиску на 15 %.

Подача споживачам газу по обвідній лінії (байпасу) ГРП і ГРУ дозволяється на час ревізії або ремонту обладнання за умови постійного пере­бування в ГРП або в ГРУ відповідального чергового, що регулює тиск газу на виході з ГРП або ГРУ. При цьому манометри повинні встановлюватися на бай- пасі до та після регулювальної засувки та бути добре видимі обслуговувально- му персоналу.

При знятті для ремонту скидного запобіжного клапана або манометра за­мість них повинні встановлюватися повірені клапан і манометр. Робота ГРП і ГРУ без зазначеного обладнання не дозволяється.

Тиск газу на виході з ГРП і ГРУ повинен регулюватися відповід­но до встановлених режимів тиску в газопроводах у споживачів.

Пульсація тиску газу на виході з ГРП і ГРУ більше 10 % заданого робочо­го тиску не дозволяється.

Фільтри, установлені в ГРП або ГРУ, перед розкриттям для очи­щення повинні відключатися засувками та дублюватися заглушками. Кришка фільтра повинна зніматися після перевірки відсутності у фільтрі тиску.

Корпус фільтра після виймання фільтрувальної насадки (касети) повинен ретельно очищатися. Розбирання та очищення касети повинні робитися поза приміщенням ГРП.

Записи про роботи з технічного обслуговування обладнання ГРП і ГРУ і усунення наявних відхилень від нормальної його експлуатації повинні робитися в експлуатаційному журналі. Результати ремонтів (ревізій) обладнан­ня ГРП і ГРУ, пов'язані з заміною деталей та вузлів, повинні бути записані в па- спорт ГРП і ГРУ. Після ремонту ЗВТ необхідно провести їх позачергову пере­вірку.

При експлуатації ГРП і ГРУ повинні виконуватися:

огляд технічного стану (обхід) у терміни, встановлені відповідною ін­струкцією, що забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію;

перевірка параметрів спрацьовування запобіжних запірних і скидних кла­панів не рідше одного разу в 3 місяці;

технічне обслуговування ЗВТ у терміни, передбачені експлуатаційними документами на них, а для іншого обладнання - у відповідності до виробничих інструкцій, але не рідше ніж один раз в 6 місяців;

поточний ремонт - не рідше одного разу на рік, якщо виготовлювачі газо­вого обладнання не встановлюють інших термінів ремонту;

капітальний ремонт - при заміні обладнання, засобів вимірювальної тех­ніки, ремонту систем опалення, вентиляції, освітлення, конструкцій будівлі на підставі дефектних відомостей, складених за результатами оглядів і поточних ремонтів.

Експлуатація газового обладнання з від’єднаними ЗВТ, блоку­ванням та сигналізацією, що передбачені проектом, не дозволяється.