Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

Протипожежний захист об'єктів газового господарства повинен вирішуватися відповідно до НАПБ 01.39-2001, НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5- 13-98, НАПБ Б.03.001-2004, НАПБ Б.01.008-2004.

Гарячі поверхні обладнання, газопроводів, трубопроводів, де можливий їх контакт з обслуговуючим персоналом, повинні бути теплоізольо- вані з забезпеченням температури на поверхні ізоляції не вище ніж 45 ^оС, а та­кож відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88. Для теплоізоляції газопроводів, трубопроводів слід використовувати негорючі або важкогорючі матеріали.

Експлуатація газопроводів

За станом газопроводів повинен бути встановлений систематич­ний контроль. Не рідше одного разу за добу слід робити огляд газопроводів, опорних конструкцій та запірної арматури по всій трасі, при цьому повинна бу­ти перевірена справність дії конденсатовідвідників, дросельних клапанів і ін­ших пристроїв. Перевірка справності дії запірної арматури повинна здійснюва­тися не рідше одного разу в квартал.

Огляд компенсаторів і їх запірної арматури повинен робитися не рідше одного разу на місяць. У зимовий час особливу увагу треба звертати на обігрі­вання або утеплення місць, де можливе обмерзання.

Перевірка опору в газопроводах, апаратурі та устаткуванні повинна здій­снюватися щодекади.

Щільність цехових газопроводів повинна перевірятися при робочому тис­ку газу один раз у півріччя шляхом візуального огляду. Щільність фланцевих з'єднань і арматури повинна перевірятися шляхом нанесення мильного розчину.

Усі виявлені несправності повинні негайно усуватися. Результати оглядів і перевірки справності дії пристроїв на газопроводах повинні бути записані в експлуатаційному журналі з указівкою вжитих заходів з усунення несправнос­тей.

Строки систематичних оглядів і перевірок справності дії окремих при­строїв газопроводів при їх експлуатації повинні бути уточнені відповідними наказами по цехах у залежності від місцевих умов.

При різкому зниженні тиску газу в газопроводах, що працюють під надлишковим тиском, повинні бути вжиті заходи для термінового відклю­чення споживачів газу. При цьому надлишковий тиск газу в одному з міжцехо­вих газопроводів повинен підтримуватися за рахунок перепускання газу з іншо­го газопровода.

Для короткочасної підтримки надлишкового тиску в цехових газопрово­дах дозволяється подавання в них пари.

Подавання пари в газопроводи для пропарювання, продування та відігрівання треба робити поступово у відповідності з виробничою інструкцією. Підвищення температури газу в газопроводах не повинне перевищувати 15 °С протягом однієї години. Підвищення температури в газопроводах прямого та зворотного коксового газу вище ніж 85 °С не дозволяється.

Якщо тиск газу на якій-небудь ділянці газопроводу падає до нуля, перед пуском повинні бути продуті газом, крім цієї ділянки, усі наступні за хо­дом газу газопроводи, уключаючи цехові газопроводи та відводи до спожива­чів. Продування газопроводів повинне робитися з дотриманням вимог підпунк­ту 13.1.25 цих Правил.

За відкладенням нафталіну та утворенням льоду в газопроводах повинен бути встановлений ретельний контроль шляхом періодичних вимірів перепадів тиску. Видалення з газопроводів крижаних пробок і нафталінових ві­дкладень повинне робитися обігріванням пари з дотриманням вимог підпункту

цих Правил.

Нівелювання діючих газопроводів має робитися один раз в 5 ро­ків, а новоспорудже - щорічно протягом двох років після закінчення будівницт­ва. Результати нівелювання повинні зіставлятися з проектними даними та ре­зультатами попереднього нівелювання.

Відхилення від проектних відміток, що можуть призвести до небезпечно­го перерозподілу навантажень на опори та порушити схему конденсатовідводу, повинні бути негайно усунуті.

Якщо поблизу фундаментів опор діючих газопроводів виконуються робо­ти з риттям котлованів або траншів, нівелювання газопроводів на цих ділянках повинне робитися так само, як і для новоспоруджених.

Дані нівелювання повинні записуватися в паспорт газопроводу.

Експлуатація газового обладнання агрегатів, що споживають газ

Перед пуском у роботу агрегатів, що споживають газ, слід про­вітрити топки та димоходи, використовуючи для цього вентилятор для подачі повітря до пальників або димосмок, а за їх відсутності - тягу димаря. Час прові­трювання повинен бути зазначений в технологічній інструкції.

До розпалювання газоспоживального агрегата повинні бути про­дуті газом газопровід перед колектором агрегата через свічку, а потім колектор агрегата через кінцеву свічку. Продування газопровода та колектора агрегата повинне робитися при закритих засувках на пальниках.

Безпосередньо перед запалюванням пальників необхідно переві­рити наявність достатнього тиску газу в газопроводі перед газоспоживаючим агрегатом, а при подачі повітря від дуттьових пристроїв і тиск повітря. Крім того, повинна бути перевірена наявність розрідження в топці або димопроводі (до регулювального клапана) та за потреби повинна бути відрегульована тяга.

Вимикальний пристрій на газопроводі перед пальником дозволя­ється відкривати тільки після піднесення до пальника запальника, факела або іншого засобу, що запалює газ.

При запалюванні пальників у топку слід подавати мінімальну кі­лькість повітря, що забезпечує повне згоряння газу та виключає відривання по­лум'я від пальника. Тяга повинна бути обмежена. Пальники слід запалювати в такому порядку:

прикрити регулювальні дросельні клапани повітроводів дуттьових паль­ників, а регулювальні шайби інжекційних пальників закрити;

відкрити швидкодійний відсічний клапан на газопроводі дуттьових паль­ників і зафіксувати його у відкритому положенні. Відкрити засувку або крани на останньому за ходом газу пальнику та плавно подати газ на відкрите полум'я запальника (факела). Потім послідовно відкрити засувки на інших пальниках.

Відсічний швидкодійний клапан на газопроводі включити в дію після до­сягнення сталої роботи пальників.

Якщо газ при подачі через перший пальник не займеться або, зайнявшись, у процесі регулювання згасне, необхідно припинити подачу газу, провітрити топку та димоходи, перевірити тиск газу та повітря та після усунення неполадок приступити до повторного запалювання.

Газ і повітря при запалюванні та регулюванні пальників необхідно пода­вати поступово та тільки при сталому тиску.

При збільшенні навантаження на пальник слід спочатку збільшити подачу газу, потім повітря; при зменшенні навантаження спочатку необхідно скороти­ти подачу повітря, а потім газу. Установлення режимних витрат палива треба робити в міру прогрівання топки або робочого простору.

При ремонті або тривалій зупинці (тривалість якої в кожному конкретному випадку визначається заводською інструкцією) агрегатів, що споживають газ, їх газопроводи повинні відключатися від діючих газопроводів запірними пристроями, пропарюватися та при потребі відключатися заглушка­ми.

Продувні свічки після відключення газопроводу повинні залишатися у ві­дкритому положенні, а в газопровід коксового газу, через побоювання щодо спалахування пірофорного заліза треба подавати інертний газ або пару.

Не дозволяється залишати без нагляду включені в роботу агрега­ти, що споживають газ.

Перевірка стану димопроводів агрегатів, що споживають газ, повинна робитися при кожному черговому планово-попереджувальному ремон­ті агрегатів або при порушенні режиму тяги.

Не дозволяється експлуатувати агрегати, що споживають газ, у випадку їх несправності або несправності приладів для контролю регульованих параметрів і при відсутності тяги.

Огляд і ремонт топок агрегатів при перебуванні в них людей до­зволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів (відпо­відно до вимог підпункту 13.1.24 цих Правил) і загального димопроводу, прові­трювання та перевірки повітря на вміст шкідливих речовин шляхом аналізу. Усі наявні в топці дверцята та люки повинні бути відкриті. У необхідних випадках у топку повинне примусово подаватися чисте повітря. Крім того, при виконанні зазначених робіт повинні дотримуватися вимоги пункту 13.11.

Експлуатація обладнання для газополум’яної обробки металів

Роботи з газового різання, зварювання та інших видів газопо­лум’яної обробки металів, а також застосовування відкритого вогню від інших джерел дозволяються на таких мінімальних відстанях (по горизонталі):

до групових газобалонних установок - 10 м;

до окремих балонів з киснем і горючими газами - 5 м;

до трубопроводів горючих газів, а також до газорозбірних постів: при ру­чних роботах - 3 м, при механізованих роботах - 1,5 м.

При роботі пересувних газорозбірних постів, що живляться від окремих балонів, дозволяється встановлення на одному візку спеціальної конс­трукції балона з горючим газом і балона з киснем. Балони повинні бути закріп­лені для виключення їх удару один об одний або падіння.

Під час роботи балони з зрідженим газом повинні розміщуватися у верти­кальному положенні, балони та з стисненими газами дозволяється встановлю­вати в похилому положенні з вентилем, спрямованим нагору.

Максимально допустима температура балона з зрідженим газом повинна бути не більше ніж 45 °С.

Балони, що встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитися від ра­діаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше ніж 5 м.

Не дозволяється нагрівання балонів з зрідженим газом прямими сонячни­ми променями або іншими джерелами тепла.

Переносні пальники та пересувні агрегати дозволяється приєдну­вати до газопроводів (у тому числі зрідженого газу) за допомогою гумовотка- ниних рукавів за ГОСТ 9356-75 класу I на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/см2).

Довжина рукава не повинна перевищувати 30 м. Він повинен складатися не більш ніж з трьох окремих шматків, з'єднаних між собою спеціальними дво­сторонніми ніпелями відповідно до вимог стандарту «Соединительные части из ковкого чугуна с цилиндрической резьбой для трубопроводов. Ниппели двой­ные. Основные размеры», затвердженого Держстандартом СРСР 14.11.75 №

2901 (далі - ГОСТ 8958-75).

Кінці рукавів повинні надійно закріплюватися на газопроводі та на паль­нику хомутами. Кран, що вимикає (крім крана, що є на пальнику або пересув­ному агрегаті), повинен бути розташований до рукава.

Не дозволяється проводити газове зварювання, різання та інші

види газополум’яної обробки металів із застосуванням зріджених газів у цоко- льних і підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах і інших підзем­них спорудах.

При живленні пересувного робочого поста зрідженим газом від балона відбирати газ з балона при зниженні в ньому робочого тиску нижче не­обхідного не дозволяється.

Коксовий газ, що використовується для газополум’яної обробки металів у закритих приміщеннях, повинен піддаватися додатковому очищенню від сірководню та нафталіну, при цьому вміст сірководню в очищеному газі не

33

повинен перевищувати 0,02 г/м , а нафталіну - не більше ніж 0,01 г/м узимку та 0,05 г/м - улітку.

Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними. Установлення балонів у проходах і проїздах не дозволяється.

Проводити ремонт пальників, різаків і іншої апаратури на робо­чому місці газозварниками та різьбярами не дозволяється.

При запалюванні ручного пальника або різака в першу чергу по­винен бути трохи відкритий клапан кисню, потім відкритий клапан горючого газу та після короткочасного продування рукава для видалення повітря запале­на горюча суміш газів.

При роботі полум'я пальника (різака) повинне бути спрямоване вбік, протилежний джерелу газопостачання. При неможливості виконати зазна­чену вимогу джерело газопостачання повинне бути обгороджено металевими щитами або ширмами з негорючих матеріалів.

Не дозволяється продувати рукав для горючих газів киснем і ки­сневий рукав горючим газом, а також взаємозамінювати рукава при роботі.

Експлуатація вибухопожежонебезпечних об'єктів

У виробничих приміщеннях газових об'єктів, де при виникненні аварійних ситуацій можливе надходження в повітря токсичних або вибухопо­жежонебезпечних газів, крім загальнообмінної вентиляції, повинна передбача­тися аварійно-витяжна вентиляція, зблокована з автоматичними газоаналізато- рами, що подають імпульс на вмикання вентиляції при виникненні в приміщен­нях концентрації газів, що досягла 20 % НКМВ або залежно від настроювання газоаналізатора граничнодопустимих концентрацій за санітарними нормами.

Автоматичні газоаналізатори повинні бути також зблоковані з світловою та звуковою сигналізацією.

Автоматичні газоаналізатори повинні подавати імпульс на вми­кання аварійно-витяжної вентиляції та сигналізації за наявності в приміщенні:

природного газу в кількості 0,76 % (НКМП 3,8 %) за фактором вибухо- пожежної небезпеки;

коксового газу в кількості 1,2 % (НКМП 6,0 %) за фактором вибухопоже- жної небезпеки;

доменного газу в кількості, що сягає вмісту в робочій зоні граничнодопу­стимої концентрації оксиду вуглецю за санітарними нормами (20 мг/м ).

У приміщеннях категорії А перевірка щільності фланцевих і нарі­зних сполучень газопроводів, арматури та приладів повинна робитися в строки, передбачені заводською інструкцією, але не рідше одного разу на місяць.

На кожних дверях приміщення категорії А повинні бути вказані категорія приміщення та клас вибухонебезпечної зони. В цих приміщеннях на видних місцях повинні бути вивішені плани ліквідації аварій, схеми евакуації та списки телефонів першої необхідності.

У приміщеннях категорії А зберігання обтиральних і мастильних матеріалів не дозволяється.

Ці матеріали після використання повинні прибиратися в безпечне від за­ймання місце.

Паління дозволяється тільки в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.

Експлуатація нагнітачів коксового газу, установлених у машинних залах

Експлуатація нагнітачів повинна здійснюватися в повній відпові­дності з виробничою інструкцією, затвердженою роботодавцем підприємства, та інструкцією заводу-виготовлювача.

Експлуатаційний персонал повинен досконало знати конструкцію нагнітачів і їх приводів, автоматичне регулювання та правила надійної безава­рійної експлуатації.

У кожному машинному залі повинні бути вивішені технологічні схеми газопроводів з указівкою на них напрямків руху газу та розміщення газо­вої арматури.