Термін |
Визначення терміна |
Вентилятор із різнорідних металів |
Вибухозахищений вентилятор, проточна частина якого виконана із сталі (звичайної або легованої), а на вхідному колекторі зі сторони робочого колеса встановлене кільце з неіскристого матеріалу (латунь, бронза, електропровідна пластмаса тощо) |
Радіальний і осьовий вентилятор: низького тиску середнього тиску високого тиску |
Вентилятор, який розвиває повний тиск: до 1000 Па; понад 1000 до 3000 Па; понад 3000 Па |
Джерело ініціювання вибуху |
Джерело (іскри тертя, співудар, тепло тертя), яке має запас енергії або температури, достатній для ініціювання вибуху вибухонебезпечної суміші, що переміщується вентилятором |
Вибухонебезпечна газопаропилоповітряна суміш |
Суміш із повітрям пальних газів, парів ЛЗР, пальних пилу або волокон з нижньою концентраційною межею займання не більше 65г/м3 при переході їх у завислий стан, яка за певної концентрації здатна вибухати при виникненні джерела ініціювання вибуху (нагрівання, іскри тертя або співудару). |
Осьовий і радіальний проміжок |
Проміжки між робочим колесом і колектором вентилятора, які виключають можливість їх співудару при нормальній роботі. |
Лабіринтове |
Ущільнення між корпусом вентилятора і валом привода, виконане з неіскристого матеріалу, яке забезпечує мінімальний проміжок для запобігання виходу з вентилятора вибухонебезпечної суміші. |
Вибухозахищений віброізолятор |
Віброізолятор з пружним елементом із гуми, призначений для зменшення динамічних навантажень, які передаються від вентилятора на перекриття або фундамент, конструкція якого виключає іскроутворення при руйнуванні в процесі експлуатації |
Електропровідне полімерне покриття |
Покриття з полімерної порошкової композиції, яке у своєму складі має електропровідні компоненти, не здатне скупчувати на поверхні деталей і вузлів проточної частини вентилятора заряди статичної електрики і яке має питомий об’ємний опір не вище 105 Ом·м. |
Термін |
Визначення терміна |
Неіскристі матеріали |
Матеріали, деталі з яких при співударі одна з одною не викликають появи фрикційних іскор або при терті між собою не здатні накопичувати статичну електрику для утворення електричних іскор, які спроможні ініціювати вибух переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші. |
Струмознімач |
Пристрій для зняття з вала робочого колеса вентиляторів 3-ої і 5-ої конструктивних схем статичної електрики, яка утворюється при терті робочого колеса з переміщуваним середовищем. |
4.1. Вибухозахищенi вентилятори є вентиляторами спеціального призначення.
4.2. При використанні вентиляторів, які закуплені по імпорту або виготовляються за іноземними ліцензіями, документація на них повинна підлягати експертизі в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці (надалі ЕТЦ), або в спеціалізованій організації, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці. При цьому вимоги з безпеки повинні бути не нижчими за вимоги, визначені цими Правилами.
4.3. Порядок і терміни приведення вентиляторів, які знаходяться в експлуатації, до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємств за узгодженням із місцевими органами державного нагляду за охороною праці.
4.4. Розробка і виготовлення вибухозахищених вентиляторів повинна здійснюватись спеціалізованою організацією, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці.
4.5. Вибір типів і виконань вентиляторів для вибухонебезпечних виробництв визначається проектними організаціями, виходячи з категорії і групи переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші відповідно до ГОСТ 12.1.011.
4.6. Вентилятори, які відпрацювали визначений нормативно-технічною документацією ресурс, підлягають перевірці на можливість їх подальшої експлуатації. Обстеження вентиляторів здійснює організація, що має дозвіл (ліцензію) органів державного нагляду за охороною праці, і яка розробляє заходи по приведенню вентиляторів до вимог цих Правил та видає висновки про можливість їх подальшої експлуатації.
4.7. Вентилятори, призначені для переміщення вибухонебезпечних сумішей певних категорій і груп, можуть бути використані для переміщення інших вибухонебезпечних сумішей, які відносяться лише до нижчих категорій і груп.
4.8. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, діагностуванням та експлуатацією вибухозахищених вентиляторів, виконанням робіт, обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці” (ДНАОП 0.00-4.12–94).
5.1. Конструкція вентиляторів повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, технічної документації, що включає робочі креслення.
5.2. Аеродинамічні, акустичні, вібраційні характеристики виготовлюваних вентиляторів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів на них.
Середнє квадратичне значення віброшвидкості вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с.
Вібраційні характеристики вентиляторів перевіряють згідно з ДСТУ 3000, ДСТУ 3350, ГОСТ 12.1.012.
Акустичні характеристики перевіряють за ГОСТ 12.2.028.
5.3. Радіальні вентилятори повинні виготовлятись за 1-им або 3-им конструктивним виконанням; осьові вентилятори – за 1-им і 2-им конструктивним виконанням згідно з додатком 1.
Радіальні вентилятори можуть виготовлятись правого і лівого обертання та мати різні положення корпусу відповідно до ГОСТ 5976; осьові вентилятори – правого і лівого обертання. Терміни і визначення за ГОСТ 22270.
5.4. Комплектуючі вироби, які входять до складу вентиляторів, повинні пройти вхідний контроль на заводі–виготівникові вентиляторів відповідно до вимог ДСТУ, ГОСТів, ОСТів і ТУ на дані вироби.
Вибухозахищений двигун є основним комплектуючим виробом вентилятора і вибирається відповідно до Правил будови електроустановок, розділ 7.3.54–7.3.66.
У разі відсутності потрібного двигуна необхідно використовувати двигун з більш високим рівнем вибухозахищеності.
5.5. Конструкція вентиляторів повинна забезпечувати вибухозахищеність у повністю справному стані у визнаному нормальному режимі роботи вентиляторів.
Елементи конструкції вентиляторів і вентиляційних систем повинні відповідати вимогам ДСТУ 3191, ДСТУ ІSО 13351, ГОСТ 12.4.021, а також СНиП 2.04.05.
5.6. Деталі і вузли (корпуси, робочі колеса, колектори) вентиляторів повинні бути виготовлені з матеріалів, що виключать можливість їх деформації і руйнування під час транспортування, монтажу та експлуатації.
Для збільшення жорсткості і міцності у порівнянні з вентиляторами загального призначення слід використовувати метал підвищеної міцності або конструктивні елементи, що підвищують жорсткість.
Коефіцієнт запасу статичної міцності робочих коліс вентиляторів повинен бути в межах 1,3 – 2,0.
Робочі колеса необхідно випробовувати при частоті обертання, що перевищує на 10 – 20% номінальну.
5.7. В радіальних вентиляторах із різнорідних металів на колекторі з боку робочого колеса необхідно встановлювати кільце з неіскристого матеріалу (латунь, пластмаса електропровідна тощо), поєднане з ним нерознімним з’єднанням (клепання, зварювання, приклеювання тощо).
Кільце повинне виступати від торця колектора на величину проміжку між робочим колесом і колектором, але не менше ніж на 3 мм.
В осьових вентиляторах із різнорідних металів проточна частина корпусу в зоні обертання робочого колеса або кінці лопаток робочого колеса повинні бути виготовлені з неіскристого матеріалу (латунь, пластмаса електропровідна тощо).
5.8. Не рекомендується в осьових вентиляторах використовувати робочі колеса з поворотними лопатками.
5.9. У вентиляторах з покриттям проточної частини електропровідним полімером, деталі і вузли під покриття мають бути без гострих кромок, кутів і задирок.
5.10. Для вентиляторів технологічного призначення з неповоротним корпусом у нижній частині корпусу для зливу конденсату повинен бути (за вимогою замовника) передбачений зливний патрубок (штуцер) із пробкою, яка герметично закривається, або іншим запірним пристроєм.
5.11. Вентилятори повинні мати заземлюючий затискач і знак заземлення, виконані відповідно до ГОСТ 21130, ГОСТ 12.2.007.0 і ГОСТ 2.747.
5.12. Робочі колеса повинні бути динамічно збалансовані. Допустима залишкова незрівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень, встановлених ГОСТ 5976.
При виготовленні вентиляторів з покриттями проточної частини балансування коліс необхідно здійснювати до нанесення покриттів. При використанні полімерних покриттів завтовшки більше 0,4 мм необхідно додатково перевірити робочі колеса на дисбаланс після нанесення покриттів.
5.13. Жорсткі вали вентиляторів повинні мати критичну частоту обертання вище номінальної не менше ніж на 30%.
5.14. Для огляду і чищення внутрішньої поверхні корпусу і робочого колеса вентилятори від № 10 і вище повинні мати в корпусі люк, що герметично закривається, розмірами не менше 200х300 мм.
5.15. Для запобігання витоку переміщуваної вибухонебезпечної суміші на задній стінці корпусу вентилятора із різнорідних металів із зовнішнього боку, у місці проходу вала, необхідно встановлювати накладку з латуні або іншого неіскристого матеріалу (пластмаса, пароніт, гума тощо) завтовшки 1–3 мм, які відповідають умовам експлуатації. Кріплення накладки рекомендується здійснювати самонарізними шурупами з неіскристого металу.
5.16. У вентиляторах середнього тиску у місці проходу вала встановлюється манжетне ущільнення.
5.17. У вентиляторах високого тиску встановлюється безконтактне лабіринтове ущільнення, при цьому вентилятор повинен мати для відсмоктування газу обвідний трубопровід, який іде від корпусу лабіринтового ущільнення до колектора, або додаткові пази у маточині робочого колеса; з тильного боку заднього диску робочого колеса встановлюють лопатки для відсмоктування газу від лабіринтового ущільнення.
У лабіринтовому ущільненні повинен бути передбачений отвір для встановлення приладу контролю температури нагрівання.
Лабіринтове ущільнення повинно бути виконане з неіскристих матеріалів (латунь, бронза тощо).
5.18. Для проміжних валів вентиляторів 3-ої конструктивної схеми необхідно використовувати лише підшипники кочення. При встановленні підшипників необхідно керуватись вимогами ГОСТ 3325.
Термін служби підшипників повинен становити не менше 40000 годин.
5.19. Підшипники повинні бути захищені від пилу і бруду.
Для запобігання витоку мастила з’єднання кришок з корпусом підшипника повинно бути герметичним. Ущільнення фарбою, лаком або клеєм не допускається. Змащування підшипників повинно здійснюватись без розбирання вентилятора.
5.20. В корпусах підшипників повинні бути передбачені отвори для встановлення приладу контролю температури нагрівання підшипників.
5.21. При зберіганні вентиляторів більше одного року від дня відвантаження із заводу-виготівника підшипники оглядають із зняттям їх кришок і перевіряють наявність мастила, яке за кількістю повинно заповнювати 2/3 об’єму підшипникового гнізда. Ця вимога діє також для підшипників двигуна.
5.22. Конструкція кріплення двигунів і корпусів підшипників повинна виключати можливість їх зміщення у будь-якому напрямку.
5.23. В конструкціях вентиляторів повинні бути передбачені пристрої для відведення статичної електрики.
5.24. При використанні полімерних матеріалів у вентиляторах для відведення статичної електрики у пластмасу слід вводити електропровідні наповнювачі, наносити електропровідні покриття, заземлювати всі частини вентиляторів і т.п.
5.25. В конструкціях вентиляторів 3-ої конструктивної схеми повинен бути передбачений струмознімач для відведення статичної електрики з вала робочого колеса за допомогою 2-х мідно-графітних щіток, які щільно прилягають до поверхні вала і заземлені мідними гнучкими провідниками.
5.26. Деталі з пластмас повинні мати допуски у відповідності до ГОСТ 11710. Здуття, тріщини, стягання, поруватість, жолоблення, розшарування на деталях не допускаються.
5.27. При зварюванні деталей і вузлів вентиляторів зварні шви повинні бути виконані відповідно до вимог нормативно-технічної документації на вентилятори, а також ГОСТ 14771, ГОСТ 23518.
Якість зварних з’єднань перевіряють зовнішнім оглядом за ГОСТ 3242.
5.28. Збирання ходової частини колеса повинно виключати можливість його прокручування і переміщення в осьовому напрямку.
5.29. Осьовий і радіальний проміжки між робочим колесом і вхідним патрубком – для радіальних вентиляторів, робочим колесом і корпусом – для осьових вентиляторів повинні складати не менше 0,01 від діаметра робочого колеса в усіх точках кола ( додаток 2 ).
5.30. Всі різьбові з’єднання деталей і вузлів вентиляторів необхідно охороняти від самовідгвинчування у процесі експлуатації.
5.31. Робочі колеса або зовнішні поверхні колекторів або фланців вентиляторів, муфти та захисні пристрої повинні бути пофарбовані у сигнальний колір відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026.
5.32. Напрямок обертання робочого колеса вентилятора повинен бути зазначений стрілкою на корпусі вентилятора з боку всмоктування.