Страница 6: НПАОП 27.1-1.10-07. Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв (32408)

неприпустимому зменшенні розрідження в топці (для агрегатів, обладнаних димосмоками або інжекційними пальниками);

загасанні полум'я робочих пальників або групи пальників, об'єднаних у

блок;

неприпустимому відхиленні тиску газу від заданого тиску в пальниках.

1. У котельнях, що споруджуються заново, що працюють на газовому паливі, треба передбачати контроль довибухових концентрацій газу (20 % НКМВ) з виведенням сигналу на колективну попереджувальну сигналізацію та вмиканням аварійно-витяжної вентиляції.
2. 1. Не дозволяється встановлювати пальники інфрачервоного випромінювання у виробничих приміщеннях категорій А, Б, В по вибухопожежній та пожежній небезпеці, а також у складських і підвальних приміщеннях.
   2. У котелень ТЕС, що переводяться на газове паливо, повинні передбачатися первинні засоби пожежогасіння згідно з вимогами Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 № 152 і зареєстрованих в Мін’юсті України 29.04.2004 за № 555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004).
   3. На котлоагрегатах, що працюють на газовому паливі, та на їх димоходах необхідно передбачати вибухові клапани:

для парових котлів з тиском пари не більше ніж 0,07 МПа (0,7 кгс/см ) і водогрійних котлів з температурою води не більше 115°С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.26-96;

для парових котлів з тиском пари більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ) і водогрійних котлів із температурою води більше ніж 115 °С вибухові клапани треба передбачати відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.08-94.

1. Необхідність установлення вибухових клапанів на промислових установках, що використовують газ, та їх димоходах, а також місця встановлення вибухових клапанів і їх кількість необхідно визначати відповідно до норм технологічного проектування, а при відсутності зазначених норм - визначати проектною організацією.
2. 1. Вибухові та запобіжні клапани необхідно передбачати у верхній частині топки та димоходу, а також в інших місцях, де можливе скупчення газу.

При неможливості встановлення вибухових клапанів у місцях, безпечних для обслуговувального персоналу, повинні бути передбачені захисні пристрої на випадок спрацювання клапана.

1. Автоматика та ЗВТ котлів, що переводяться на газ, повинні відповідати вимогам будівельних норм «Котельные установки», затверджених наказом Держбуду СРСР 31.12.76 № 229 (далі - СНиП II-35-76), та забезпечувати такі виміри:

тиск газу біля пальників після останнього (по ходу газу) пристрою, що вимикає;

тиск повітря перед пальниками (для пальників із примусовою подачею повітря);

тиск повітря в повітроводі біля пальників після останнього шибера або дросельної заслінки та, в разі потреби, біля вентиляторів;

розрідження в топці та, в разі потреби, в димоході до шибера;

розрідження або протитиск у топці.

1. Робочі та чергові пальники повинні бути обладнані сигналізаторами загасання полум'я.

На газопроводах, що підводять газ до пальників, повинні бути встановлені запобіжно-запірні клапани, що спрацьовують при зниженні тиску газу нижче рівня, що дозволяється.

1. На всіх агрегатах повинні встановлюватися газові пальники, виготовлені за проектом проектної організації, що відповідають чинним стандартам.

Пальники при введенні в експлуатацію повинні бути випробувані для перевірки їх основних показників (продуктивності, оптимальних тисків газу та повітря, коефіцієнта інжекції, меж регулювання, повноти згоряння газу тощо).

1. Пальники повинні стабільно працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегата.
2. 1. Для розпалювання газових пальників і спостереження за їх роботою в топкових дверцях, у фронтальних плитах або інших ділянках печі, доступних для обслуговування, повинні влаштовуватися отвори з кришками. Повинне бути внеможливлене мимовільне відкривання кришок.
   2. Відстань від частин газових пальників, що виступають, або їх арматури у відкритому положенні до стін або інших частин будівлі, а також до споруд і обладнання повинна бути не менше ніж 1 м.
   3. Для контролю за тиском газу у споживачів і в цеховому колекторі після пристрою, що вимикає та регулює, повинен бути встановлений прилад для виміру тиску, а також сигналізатор падіння тиску. Крім того, прилади для виміру тиску з сигналізацією падіння тиску повинні встановлюватися в окремих великих споживачів або груп споживачів (при тепловій потужності більше 42х106 кДж/год) (10043 ккал/год).
   4. При розміщенні агрегатів (печей) поза будівлями запірні органи на опалювальних газопроводах повинні бути розташовані не ближче ніж 10 м від агрегата (печі).
   5. Агрегати з температурою в робочому просторі нижче ніж 800 ° С повинні бути оснащені засобами контролю факела кожного пальника з винесенням світлозвукового сигналу при згасанні пальників на щит теплотехнічного контролю.
   6. На підводі газу до кожного агрегата з дуттьовими пальниками повинні встановлюватися автоматичні швидкодійні клапани, що відключають агрегат при падінні тиску газу або повітря нижче встановлених меж.

Дозволяється встановлювати один клапан на загальному підводі газу до групи агрегатів, що споживають газ (не більше трьох), при їх сумарній тепловій потужності до 12,6х106 кДж/год (3000 ккал/год).

Вибір типу швидкодійного клапана здійснює організація, що проектує систему автоматики печі.

Застосовування засувок з електропроводом, дроселів і інших пристроїв як швидкодійний клапан, що відсікає, не дозволяється.

Швидкодійні клапани, що відсікають, повинні бути зблоковані із сигналізаторами падіння тиску газу та повітря, що встановлені на підводі газу та повітря до агрегата, та мати ручне керування їх відкриття.

Г азове обладнання котлів повинне бути оснащене спеціальними засобами автоматики безпеки. Для агрегатів, обладнаних інжекційними пальниками, установлення швидкодійних клапанів, що відсікають, не вимагається, на них повинні бути встановлені сигналізатори падіння тиску.

На багатозонних агрегатах, що споживають газ, сигналізатори встановлюються в кожній зоні. Для агрегатів тепловою потужністю до 12,6х106 кДж/год (3000 ккал/год) дозволяється встановлення одного сигналізатора.

Сигналізатори падіння тиску повинні бути звукові та світлові. Місце відбору імпульсу для сигналізатора падіння тиску визначається проектом.

1. Повітряний колектор агрегата, що споживає газ, повинен бути обладнаний:

сигналізатором падіння тиску повітря;

приладом для виміру тиску;

тупиковою продувальною свічкою;

пристроями, що відключають, встановлюються перед кожним пальником або групою пальників.

Сигналізатор падіння тиску повітря не установлюється на агрегати тепловою потужністю до 12,6х106 кДж/год (3000 ккал/год), що споживають як паливо тільки природний газ, і за умови, що подача до них доменного, коксового та інших газів виключена.

1. При проектуванні та реконструкції електропостачання дуттьових вентиляторів і димосмоків печей, що мають більше шести пальників або кілька зон опалення загальною тепловою потужністю не менше ніж 63х106 кДж/год (15000 ккал/год), повинне здійснюватися від двох незалежних один від одного джерел живлення з автоматичним вмиканням дуттьових вентиляторів і димос- моків при зникненні напруги на одному з уводів і перемиканням на другий увід.
2. 1. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ (печей, котлів), необхідно робити за спеціально спорудженою системою (димохід - димар).

Дозволяється для невеликих агрегатів тепловою потужністю до 0,42х106 кДж/год (10043 ккал/год), що працюють на природному газі, спалювати ці гази без організованого відведення продуктів згоряння за умови, що вони не будуть створювати в повітрі робочої зони приміщення концентрацію шкідливих речовин вище граничнодопустимих концентрацій, установлених станда- ртом «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», затвердженим Держстандартом СРСР 29.09.88 (далі - ГОСТ 12.1.005-88).

1. На димопроводах повинні бути передбачені люки для їх чищення з кришками, що щільно закриваються.
2. 1. Для регулювання тиску (розрідження) у топках або робочому просторі агрегатів, що споживають газ, на димоходах від кожного агрегата до загального димопроводу повинні бути встановлені регулювальні клапани. Керування регулювальними клапанами повинне бути винесене на робоче місце оператора, який обслуговує агрегат. Положення регулювального клапана повинне фіксуватися покажчиками.
   2. Для агрегатів, обладнаних штучною тягою (ежекторами або димос- моками), залежно від конкретних умов необхідно передбачати один з нижче наведених заходів на випадок аварійного відключення ежекторів або димосмоків:

установлення швидкодійного клапана, що відсікає, та сигналізатора падіння тиску повітря, що ежектується. Швидкодійний клапан, що відсікає, установлюється на підводі газу до агрегата або до колектора групи агрегатів, що обслуговуються одним вентилятором і повинен автоматично закриватися при зупинці димосмока або ежектора.

Для агрегатів з дуттьовими пальниками повинні використовуватися шви- дкодійні клапани, що відсікають:

за наявності обвідного лежака до димаря - автоматичне відкриття димового клапана обводу при зупинці димосмока;

за наявності резервного димосмока - автоматичне вмикання резерву.

При цьому необхідно передбачати влаштування сигналізатора відсутності тяги димаря, зблокованого з пристроєм для автоматичного припинення подачі газу до агрегатів, що споживають газ.

1. Для постійного контролю тиску (розрідження) у топці або робочому просторі агрегата, що споживає газ, повинні встановлюватися відповідні прилади.
2. 1. Відведення продуктів згоряння газу від агрегатів, що споживають газ і працюють на різних видах палива, у загальний димопровід дозволяється тоді, коли пуск агрегатів на газовому паливі здійснюється при непрацюючих агрегатах, що використовують інші види палива.
   2. Топки та димопроводи агрегатів, що споживають газ і мають температуру в робочому просторі нижче 800 ° С, повинні бути обладнані вибуховими клапанами.

Оснащення вибуховими клапанами топок і димопроводів парових і водогрійних котлів також повинне відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.08-94.

Установлювати вибухові клапани на високотемпературних (800 ° С і вище) термічних і нагрівальних печах і коксових батареях непотрібно.

1. Переобладнання агрегатів для роботи їх на газовому паливі повинне виконуватися відповідно до проектної документації.
2. 1. Вентиляція та освітлення будівель, у яких розташовані агрегати, що споживають газ, повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, що висуваються до виробництва, для якого ці будівлі призначені.
3. Вимоги безпеки до вибухопожежонебезпечних об’єктів газового господарства
4. 1. Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки необхідно робити відповідно до норм технологічного проектування Визначення категорій приміщень та будівель щодо вибухопоже- жної і пожежної небезпеки, затверджених Міністерством внутрішніх справ України 27.02.86, узгоджених з Держбудом (далі - НАПБ.Б.07.005-86).
   2. Класифікація вибухонебезпечних зон у газових установок, розташованих усередині та поза приміщеннями, відносно електрообладнання, що установлено в цих зонах, повинна здійснюватися відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (ПУЕ), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України
5. № 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).
6. 1. Установлюються такі вимоги до будівель і приміщень газового господарства, що належать до вибухопожежонебезпечної категорії А:
   2. 1. Будівлі та приміщення категорії А можуть бути нарізними або прибудованими до будівель цехів інших категорій відповідно до вимог будівельних норм «Производственные здания», затверджених постановою Держбуду СРСР
7. № 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*), будівельних норм «Сооружения промышленных предприятий», затверджених постановою Держбуду СРСР 29.12.85 № 263 (далі - СНиП 2.09.03-85), та вимог нормативу «Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности», затвердженого Міністерством внутрішніх справ СРСР 27.02.86, узгодженого з Держбудом СРСР 20.12.85 № ДП 6141-1 (ОНТП 24-86) (далі - НАПБ.Б.07.005-86).
8. 1. Відстані від нарізних будівель і прибудов категорії А до інших будівель і споруд, що обчислюються безпосередньо від зовнішніх граней стін будівель категорії А, повинні бути незалежно від тиску циркулювальних газів не менше величин, зазначених у табл. 7: