Аварійний технічний стан характеризується наявністю таких відступів від вимог проекту, чинних норм і стандартів, за яких виникає аварійна ситуація, що передує аварії резервуара в експлуатації.
4.2.3 Показниками надійності резервуара в експлуатації є:
ймовірність безвідмовної експлуатації резервуара протягом заданого терміну;
термін безвідмовної експлуатації резервуара з заданою ймовірністю.
Технічний стан резервуара, визначений під час технічного діагностування, повинен прийматись як початковий стан при визначенні показників надійності (прогнозування надійності) резервуара.
4.2.3.1 Числове значення показників надійності потрібно розраховувати методами математичного моделювання розвитку деградаційних процесів корозійного зносу та циклічної втоми металоконструкцій резервуара, а також осідання фундаменту резервуара з урахуванням досягнутого стану теперішнього часу та очікуваних умов експлуатації резервуара в майбутньому.
4.2.3.2 Числові значення показників надійності потрібно встановлювати на підставі критеріїв граничного стану:
для фундаменту резервуара - за допустимим осіданням;
для металоконструкцій резервуара - за міцністю, стійкістю, допустимим зміщенням і герметичністю.
4.2.4 Критерії відмови резервуара в експлуатації потрібно встановлювати за заданими критеріями граничного стану резервуара.
Основними ознаками відмови резервуара, за наявності яких потрібно вважати неможливим подальшу експлуатацію, є:
порушення герметичності резервуара;
недопустиме осідання та деформація резервуара;
втрата міцності та стійкості резервуара;
наявність експлуатаційних дефектів, що перешкоджають використанню резервуара за призначенням і не усуваються при поточному ремонті;
порушення вимог безпечної експлуатації резервуара;
недопустиме зниження ефективності експлуатації резервуара;
виникнення позаштатних ситуацій, що перешкоджають використанню резервуара за призначенням;
недопустиме значення розрахункових показників надійності резервуара в експлуатації.
4.3.1 Програма технічного діагностування резервуара повинна містити виконання таких робіт:
вивчення проектної та експлуатаційної документації на резервуар;
інструментальне обстеження стану конструкцій і основи резервуара методами неруйнівного контролю;
інструментальне обстеження стану конструкцій і основи резервуара методами руйнівного контролю (виконують за відсутності даних або наявності сумнівних даних про матеріали конструкцій і основи резервуара);
розрахункова експертиза стану конструкцій і основи резервуара за результатами інструментального обстеження;
аналіз отриманих результатів обстеження резервуара і підготовка висновку експертизи.
4.3.2 Під час вивчення проектної та технічної документації на резервуар повинні визначатись:
основні технічні характеристики резервуара і особливості його конструкцій, що передбачені проектом;
умови експлуатації резервуара, передбачені проектом, і умови фактичного використання за призначенням;
основні і зварювальні матеріали металоконструкцій резервуара, передбачені проектом і фактично використані при виготовленні та ремонтах (реконструкціях);
терміни початку і закінчення окремих етапів експлуатації резервуара, які охоплюють використання за призначенням, виконання технічного діагностування, виконання ремонтів (реконструкцій).
4.3.3 Під час інструментального обстеження резервуара методами неруйнівного контролю повинні виконуватись:
візуальний контроль конструкцій (загальний) і зварних з'єднань металоконструкцій (місцевий);
вимірювальний контроль товщини елементів металоконструкцій;
вимірювальний контроль геометричної форми і положення конструкцій, включно зі зміною положення конструкцій при осіданні;
контроль зварних з'єднань металоконструкцій фізичними методами (контроль ультразвуковий або радіо-рентгенографічний, контроль капілярний, контроль герметичності).
4.3.4 Під час інструментального обстеження резервуара методами руйнівного контролю (за відсутності даних або наявності сумнівних даних про матеріали конструкцій) повинні виконуватись:
механічне випробування зразків основного матеріалу і матеріалу зварних з'єднань металоконструкцій;
хімічний аналіз зразків основного матеріалу і матеріалу зварних з'єднань металоконструкцій;
металографічні дослідження зразків основного матеріалу і матеріал зварних з'єднань металоконструкцій.
Зразки основного матеріалу і матеріалу зварних з'єднань металоконструкцій для механічних випробувань і металографічних досліджень повинні відбиратись з металоконструкцій у місцях, які найбільш зазнають впливу деградаційних процесів.
4.3.5 Під час розрахункової експертизи стану металоконструкцій резервуара повинні виконуватись:
- розрахунки напруженого і деформованого станів металоконструкцій резервуара з урахуванням корозійного зносу, недосконалості початкової геометричної форми і деформування при осіданні основи;
- перевірки відповідності стану конструкцій резервуара критеріям граничного стану за міцністю, стійкістю, допустимими зміщеннями та герметичністю;
-уточнення обсягів і місць контролю фізичними методами зварних з'єднань металоконструкцій;
розрахунки показників надійності (прогнозування надійності) конструкцій резервуара за критеріями міцності, стійкості, допустимих зміщень та герметичності;
обгрунтування термінів чергового повного та часткового обстеження.
4.3.6 Під час аналізу результатів обстеження резервуара повинні встановлюватись:
вид технічного стану конструкцій резервуара;
термін чергового експертного обстеження резервуара;
умови подальшої експлуатації резервуара, що містять конкретні рекомендації з обмеження навантажень і впливів, складу ремонту або виключення резервуара з експлуатації згідно з прийнятим рішенням за 4.1.6;
дефекти і пошкодження, що не підлягають усуненню при ремонті (дефекти, що не усуваються), з обґрунтуванням можливості і умов подальшої експлуатації резервуара з цими дефектами і пошкодженнями.
4.3.7 Типову програму повного та часткового обстеження резервуара наведено у додатку А. До програми часткового обстеження резервуара включають лише ті роботи, які можуть бути виконані без виведення резервуара з експлуатації.
4.4.1 Висновок експертизи (звіт) повинен містити такі відомості і матеріали, отримані в результаті технічного діагностування:
відомості про виконавця і програму технічного діагностування резервуара;
відомості, отримані з проектної та експлуатаційно-технічної документації на резервуар;
матеріали інструментального обстеження конструкцій резервуара методами неруйнівного і руйнівного контролю;
матеріали розрахункової експертизи стану конструкцій резервуара;
матеріали експертного висновку про технічний стан і умови подальшої експлуатації резервуара.
4.4.2 Відомості про виконавця і програму технічного діагностування повинні містити:
найменування експертної/уповноваженої організації, що виконує технічне діагностування резервуара з зазначенням документів, які засвідчують її повноваження на виконання комплексу діагностичних робіт;
склад виконавців окремих робіт за програмою технічного діагностування з зазначенням займаних посад і документів, які посвідчують їх повноваження на виконання спеціальних діагностичних робіт;
зміст програми технічного діагностування з зазначенням використаних нормативних і технічних документів, що регламентують методи і засоби виконання спеціальних діагностичних робіт, а також норми оцінки технічного стану резервуара.
4.4.3 Відомості, отримані з проектної та експлуатаційно-технічної документації на резервуар, повинні містити:
загальні дані про резервуар: місце розташування, інвентарний номер, дату початку експлуатації, найменування проектної організації, найменування заводу-виготівника конструкцій і монтажної організації;
технічні характеристики резервуара: тип, діаметр, висоту, об'єм, найменування і характеристики нафтопродукту, що зберігається;
дані про основні матеріали металоконструкцій резервуара (за проектом і за сертифікатом): марки сталі та/або їх хімічний склад, механічні властивості сталі, сортамент профільного прокату, товщину листового прокату;
дані про технологію зварювання і зварювальні матеріали, що застосовувались під час виготовлення і монтажу металоконструкцій резервуара;
відомості про режими експлуатації резервуара згідно з технологічною картою використання резервуара за призначенням, а також про відповідність фактичних умов експлуатації резервуара умовам, що передбачені проектом;
відомості про виконані (середні та капітальні) ремонти резервуара: термін виконання ремонту з зазначенням дати введення в експлуатацію після ремонту, склад ремонту з зазначенням основних і зварювальних матеріалів, що застосовуються при ремонті металоконструкцій.
4.4.4 Матеріали інструментального обстеження конструкцій резервуара методами неруйнівного і руйнівного контролю повинні містити:
карти-схеми виявлених дефектів і пошкоджень елементів конструкцій;
таблиці, графіки, схеми та інші форми подання результатів вимірювання товщини, геометричної форми і положення елементів конструкцій;
протоколи неруйнівного контролю зварних з'єднань металоконструкцій фізичними методами;
протоколи механічних випробувань, металографічних досліджень і хімічного аналізу основного матеріалу і матеріалу зварних з'єднань металоконструкцій.
4.4.5 Матеріали розрахункової експертизи стану конструкцій резервуара повинні містити результати:
розрахунків напружено-деформованого стану елементів металоконструкцій під навантаженням з урахуванням впливу корозійної зношеності, недосконалості початкової геометричної форми елементів і деформації елементів при осіданні основи резервуара (таблична, графічна та інші форми подання);
перевірки виконання допустимих умов міцності, стійкості і деформативності елементів металоконструкцій;
розрахунків допустимих значень товщини елементів конструкцій (таблична, графічна та інші форми подання);
розрахунків остаточного ресурсу елементів металоконструкцій за критеріями герметичності, міцності і стійкості з урахуванням процесів корозійної зношеності і втоми металоконструкцій.
4.4.6 Матеріали експертного висновку про технічний стан і умови подальшої експлуатації резервуара повинні містити:
визначення виду технічного стану резервуара, який досягнуто на час обстеження;
експертне рішення щодо умов подальшої експлуатації з конкретними рекомендаціями з обмеження навантажень і впливів або зі змісту ремонту (середнього і капітального) з виведенням або (поточного) без виведення резервуара з експлуатації;
Примітка. Рекомендації щодо змісту відновлювального ремонту можуть бути розширені до проектних рішень з ремонту, що містять: відомість дефектів та пошкоджень, технологічні карти ремонту, робочі креслення ремонту (шифрів КМ, КЗ), ресурсну відомість ремонтних матеріалів, проект виконання ремонтних робіт (ПВР), зокрема, проект виконання зварювальних робіт (ПВЗР) тощо.
обґрунтування (за необхідності) можливості подальшої експлуатації резервуара з дефектами і пошкодженнями, що не підлягають усуненню при ремонті;
визначення терміну чергового обстеження резервуара.
4.4.7 Типовий склад відомостей і матеріалів, які включають до складу висновку експертизи (звіту) за результатами повного та часткового обстеження, наведено в додатку Б. У висновок експертизи (звіт) за результатами часткового обстеження включають лише ті відомості та матеріали, які можуть бути отримані без виведення об'єкта з експлуатації.
ДОДАТОК А
(довідковий)
А.1 Програма повного обстеження резервуара повинна містити виконання робіт у послідовності, яка наведена нижче.
А.1.1 Ознайомлення з експлуатаційно-технічною документацією на резервуар.
А.1.2 Інструментальне обстеження стану конструкцій резервуара методами неруйнівного контролю.
А.1.2.1 Візуальний контроль усіх конструкцій (загальний контроль) і зварних з'єднань метало-конструкцій (місцевий контроль).
А.1.2.2 Вимірювальний контроль товщини елементів металоконструкцій.
А.1.2.3 Вимірювальний контроль геометричної форми і положення елементів металоконструкцій, включаючи вимірювання положення при осіданні.
А.1.2.4 Контроль зварних з'єднань металоконструкцій фізичними методами (контроль герметичності, контроль ультразвуковий або радіо-рентгенографічний, контроль капілярний).
А.1.2.5 Візуальний і вимірювальний контроль стану основи, фундаменту і вимощення.
Примітка. Об'єм робіт при інструментальному обстеженні стану конструкцій резервуара методами неруйнівного контролю попередньо встановлюється за об'ємом робіт при прийманні резервуара в експлуатацію і уточнюється під час виконання програми технічного діагностування.
