Страница 11: НПАОП 27.1-1.10-07. Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв (32408)

Заглушки, встановлювані на випробовуваному об'єкті, повинні бути розраховані на максимальний іспитовий тиск.

1. Фланцеві та безфланцеві сальникові компенсатори повинні випробовуватися в зібраному вигляді разом з газопроводами, зі стягуванням їх обичайок на період випробування болтами, щоб уникнути зсуву обичайок під дією іспитового тиску.
2. 1. Перед випробуванням внутрішні порожнини випробуваних ділянок газопроводів повинні бути очищені від сторонніх предметів і сміття з оформленням актів на ці роботи.
   2. 1. При проведенні випробувань газопроводів і газових установок тиск повинен вимірятися двома манометрами, що пройшли повірку та опломбовані. Клас точності манометрів повинен бути не нижче ніж 1,5 з діаметром корпуса не менше 100 мм і шкалою на номінальний тиск не менше 4/3 і не більше 5/3 від величини вимірюваного тиску. При випробувальному тиску до 0,1 МПа (1 кгс/см2) можуть застосовуватися U-подібні манометри з ртутним заповненням.
      2. Газопроводи низького та середнього тиску до 0,3 МПа (3 кгс/см ) з внутрішнім діаметром більше 300 мм треба випробовувати повітрям.

Крім того пневматичний спосіб дозволяється:

якщо несучі будівельні конструкції або газопровід не розраховані на заповнення водою;

при температурі навколишнього повітря нижче 0°С та ймовірності промерзання окремих ділянок газопроводу.

1. Міжцехові та внутрішньоцехові газопроводи високого тиску від 0,3 МПа (3 кгс/см ) і більше з внутрішнім діаметром до 300 мм треба випробовувати гідравлічним способом.

Дозволяється їх випробування повітрям при дотриманні спеціальних заходів безпеки згідно з вимогами цих Правил і проекту проведення робіт.

Випробування підвідних і розподільних газопроводів коксового та доменного газів, арматури та пристроїв опалення печей коксових батарей, газозбірників і перекидних газопроводів повинні проводитися відповідно до вимог норм «Монтаж технологического оборудования и металлоконструкций коксовых батарей», узгодженого з Мінчорметом СРСР 01.06.89 та Мінважмашем СРСР 12.06.89 (далі - ВСН 517-89).

1. Випробування газопроводів
2. 1. Міжцехові та цехові газопроводи повинні випробуватися роздільно.

Зовнішні цехові газопроводи, прокладені на нарізних опорах, по стінах

зовні будівель і по дахах, також повинні випробовуватися роздільно від газопроводів, прокладених у будівлях і спорудах.

Випробування газопроводів повинне проводитися до виконання хімзахи- сних і теплоізоляційних робіт.

1. Перед пневматичним випробуванням газопроводів повинні бути встановлені небезпечні зони, з яких повинні бути виведені люди, не пов'язані із проведенням випробування. Межа зони на час випробувань повинна бути визначена червоними прапорцями та охоронятися.

Розміри небезпечної зони повинні бути:

для газопроводів, розташованих поза приміщеннями, - не менше ніж 25 м;

для газопроводів, що знаходяться в приміщеннях, - не менше ніж 10 м (але в межах огороджувальних конструкцій будівель і споруд).

1. До проведення випробувань газопроводів повинні бути перевірені представниками будівельно-монтажної організації та замовника:

акти приймання ВТК заводів-виготовлювачів ланок газопроводів;

акти про відповідність застосованих марок металу маркам, зазначеним у проектній документації;

документи технічних випробувань зварених з'єднань;

робота всієї газопровідної арматури та допоміжного обладнання, стан зварених і фланцевих монтажних стиків;

закріплення газопроводів на опорах, особливо на нерухомих.

1. Газопроводи до випробувань не приймаються у випадку виявлення неузгоджених відхилень від проекту, дефектів виготовлення або монтажу, а також у випадках, зазначених в п.11.4.3 цих Правил.
2. 1. Перед випробуванням газопроводи та арматура повинні бути заново оглянуті з метою видалення сторонніх предметів і забруднень, якщо такі виявлені.
   2. 1. Для перевірки роботи компенсатора проводиться розігрівання газопроводу парою до температури стінок від 80°С до 85°С. Робота компенсаторів перевіряється виміром їх повної довжини до розігрівання, а потім у гарячому стані та після охолодження газопроводу.
      2. Випробування газопроводів коксового та доменного газів на щільність проводиться пневматичним способом тиском стисненого повітря з коефіцієнтом 1,25, тобто: 1,25 0,035 МПа (0,44 кгс/см2).

Міжцехові та цехові газопроводи при випробуванні на щільність повинні витримуватися під випробувальним тиском не менше ніж 2 години, після чого, не знижуючи тиску, треба зробити огляд траси газопроводу та перевірку щільності фланцевих і нарізних сполучень і сальникових ущільнень мильним розчином або пінним індикатором.

Газопровід вважається таким, що пройшов випробування, якщо падіння тиску в ньому за час випробування його на щільність підраховане за формулою

де Р - фактична величина падіння тиску, % від початкового іспитового тиску;

Рп - сума манометричного та барометричного тиску на початку випробувань, МПа;

Рк - те ж, наприкінці випробування, МПа;

Тп - абсолютна температура повітря в газопроводі на початку випробування, К;

Тк - абсолютна температура повітря в газопроводі наприкінці випробування, К.

для внутрішньоцехових газопроводів буде не більше ніж 1 %; для зовнішніх газопроводів буде не більше таких значень:

- при діаметрі газопроводу: до 300 мм і менше2,0 %

більше ніж 300 мм до 1000мм1,5 %

більше ніж 1000 мм1,05 %

Крім того, при перевірці фланцевих та нарізних сполучень і сальникових ущільнень мильним розчином повинні бути відсутні витоки повітря або інертного газу.

1. Усі виявлені нещільності зварених швів повинні бути усунуті повним вирубанням дефектних ділянок і заваренням їх заново.
2. 1. Газопровід прямого коксового газу випробовується на щільність

тиском повітря 500 Па з перевіркою щільності з'єднань мильним розчином.

Пневматичне випробування газопроводів повинне проводитися повітрям

або азотом у світлий час доби, що передбачає необхідні заходи безпеки та наряд-допуск (додаток 2) на ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних та по- жежонебезпечних об’єктах відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Мінпраці та соціальної політики України від 06.06.2001 №255 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01), Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та організаціях Міністерства металургії СРСР, затвердженого Мінметом СРСР 20.06.90 (далі - НПАОП 27.0-4.02-90).

1. Прийняття в експлуатацію
2. 1. Об'єкти газового господарства після закінчення будівництва (реконструкції) або капітального ремонту повинні бути прийняті робочою комісією у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».
   2. 1. Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом або капітально відремонтованого об'єкта є підставою для введення об'єкта в експлуатацію.
      2. Якщо об'єкт газового господарства, прийнятий робочою комісією, не був уведений в експлуатацію протягом 6 місяців, перед уведенням його в експлуатацію повинне бути зроблене повторне випробування газопроводів і газових установок на щільність і перевірений стан вентиляційних систем і систем, що відводять дим, комплектність і справність обладнання, арматури, захисно- запобіжних пристроїв і систем автоматики. Всі виявлені дефекти повинні бути усунуті до введення об'єкта в експлуатацію.
      3. При введенні в експлуатацію газових скруберів, промивників і інших апаратів, що працюють на різних поглиначах, не дозволяється застосування поглинальних розчинів, що були у вживанні.
      4. Акти робочих комісій повинні складатися в 3-х екземплярах і зберігатися в технічному відділі та відповідному цеху підприємства, а також передаватися голові державної приймальної комісії.
      5. Передавання підрядній будівельно-монтажної організації газопроводу в ремонт повинне здійснюватися за актом-допуском у відповідності до вимог будівельних норм «Техника безопасности в строительстве», затверджених постановою Держбуду СРСР 09.06.80 № 82 (далі - СНиП III-4-80), при цьому всю повноту відповідальності за газопровід у період ремонту несе Підрядник у відповідності із укладеним договором підряду.
3. Вимоги безпеки до диспетчерського керування, зв’язку і сигналізації (рекомендований розділ)
4. 1. Для забезпечення раціонального газорозподілу по об'єктах - споживачах газу, підтримки нормального технологічного режиму експлуатації об'єктів газового господарства на великих самостійних коксохімічних підприємствах може бути організована диспетчерська служба газового господарства, що розташовується в спеціальному диспетчерському пункті.
   2. Диспетчерські пункти газового господарства на підприємствах повинні бути обладнані засобами телемеханізації.

Обсяг телевимірювань, телесигналізації та телекерування, що передається на диспетчерський пункт газового господарства (далі ДПГГ), повинен визначатися проектом і забезпечувати можливість оперативного втручання диспетчера в керування системою газопостачання в частині розподілу очищеного газу між споживачами.

Повинна бути передбачена можливість установлення автоматизованої системи управління (далі - АСУ) для оптимального автоматичного перерозподілу газів при зміні умов газоспоживання.

1. На ДПГГ повинні виноситися сигнальні лампи та прилади, що контролюють тиск і температуру газу в найбільш характерних точках газопроводів, тиск, температуру та витрати газу, що надходить у газопроводи підприємства, тиск і витрати газу в усіх великих і найбільш видалених споживачів, у працюючих у автоматичному режимі об'єктів, а також у газопроводах до сторонніх підприємств.
2. 1. На мнемосхемі в ДПГГ повинні вказуватися крайні положення засувок дистанційного керування.

ДПГГ може бути оснащений засобами керування давачами регуляторів тиску, дросельними клапанами та засувками на газопроводах, зокрема засувками на перемичках між газопроводами доменного, коксового та природного газів.

1. Установки оперативного контролю, регулювання, зв'язку та сигналізації об'єктів газового господарства на ДПГГ повинні забезпечуватися електроенергією по першій категорії.
2. 1. ДПГГ повинен бути зв'язаний телефонним зв'язком із усіма цехами, що виробляють і споживають гази.

Прямий телефонний зв'язок обов'язковий з машинними залами цехів уловлювання та кантувальними кабінами коксових батарей, диспетчерськими пунктами коксохімічного виробництва та великих газоспоживаючих цехів, а також ТЕЦ, газопідвищувальними та газокомпресорними станціями, районною ГРС, газорятувальною службою, пожежною охороною підприємства, медпунктом, основними службами газового цеху, диспетчером підприємства та головним енергетиком.

ДПГГ великих підприємств повинні бути обладнані оперативним радіозв'язком і забезпечені оперативною автомашиною, мати ремонтну групу та обхідників із диктофонами для запису команд диспетчера.

1. На ДПГГ може бути виведена охоронна сигналізація від об'єктів газового господарства, що працюють без постійного обслуговуючого персоналу.
2. 1. ДПГГ дозволяється розміщувати окремо або разом із диспетчерськими пунктами інших видів енергогосподарства підприємства. Будинок ДПГГ повинен бути першого та другого ступеня вогнестійкості.

Введення горючих газів у ДПГГ не дозволяється. Розміщення диспетчерських пунктів газового господарства в приміщеннях категорії А не дозволяється.

1. Дії служби газового господарства повинні регламентуватися спеціальною інструкцією, затвердженою роботодавцем.
2. Вимоги безпеки при експлуатації газового господарства
3. 1. Загальні вимоги
   2. 1. Розмежування ділянок газопроводів із об'єктами газового господарства по їх обслуговуванню та контролю із закріпленням ділянок за відповідними цехами приймається роботодавцем підприємства та затверджується наказом по підприємству з додатком розмежувальних схем.
      2. Межею обслуговування газопроводів, що надходять на підприємство або виходять з нього, повинна прийматися межа підприємства, яка проходить, як правило, по огородженню його території.
      3. На межі на кожному газопроводі повинен встановлюватися пристрій, що вимикає, з ручним керуванням, що належить тій організації, що постачає газ.

Установлення на пристрої, що вимикає (засувці з висувним шпинделем), електрифікованого привода не дозволяється.

Порядок використання на діючому газопроводі пристрою, що вимикає, повинен установлюватися договором між постачальником і споживачем газу.

1. Всі операції з пуску, зупинки та перемикання газопроводів і об'єктів газового господарства в процесі експлуатації повинні проводитися тільки з дозволу начальника відповідного цеху (відділення).

Про пуск, зупинку та перемикання газопроводів повинен бути завчасно попереджений диспетчер підприємства та черговий персонал суміжних цехів, пов'язаних із переробкою або використанням газу.

Перелік цехів і агрегатів, на які поширюється це положення, установлюється розпорядженням роботодавця.

1. Роботодавцями коксохімічних підприємств періодично повинна робитися оцінка технічного стану та паспортизація газопроводів і газового обладнання відповідно до вимог Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11. 97 № 32/288, та зареєстрованих в Мін’юсті України 06.07.98 за № 423/2863.
2. На кожному об'єкті газового господарства всі апарати, вузли та деталі повинні бути зашифровані та пронумеровані, в тому числі засувки, кон- денсатовідвідники, свічки, повітровики, компенсатори, фланцеві з'єднання, колони.