---

Перемикач потрібно випробувати на повністю скомплектованому реле часу за стандартних умов і його слід підключити до випробувальної схеми, яка складається, в основному, із джерела живлення та омічного навантаження. Напругу живлення для випробування треба встановлювати 34,5 В, а омічне навантаження регулюють для струму ЗО мА.

Кількість проведених операцій має бути принаймні 400000.

Стан треба змінювати зі швидкістю одна операція перемикання за 1 с.

Випробування витримано, якщо після нього перемикач відповідає вимогам 4.4.5.

Відповідність вимогам до режиму короткого замикання необхідно перевіряти на випробувальній схемі, яка складається з послідовного з'єднання таких складників:

• джерела струму з допустимим коротким замиканням:

середнє квадратичне значення сили струму 7 кА у разі coscp = 0,5; або

середнє квадратичне значення сили струму 3 кА у разі coscp = 0,8;

• плавкого запобіжника;

• перемикача, що замикається за нульової напруги;

• закритого контакту вихідного перемикача.

Кліматичні умови під час випробування повинні мати значення, наведені в додатку В.

Етап 1: Випробування з плавким запобіжником, що відповідає номінальному струму розмикання.

(Плавкий запобіжник повинен відповідати ІЕС 60269-3 з номінальною силою струму, значення якого дорівнює або вище номінальної сили струму розмикання перемикача).

Необхідно провести три перевірки на коротке замикання на схемі із середнім квадратичним значенням сили струму припустимого короткого замикання 7 кА. Випробування вважають витрима­ним, якщо залишається забезпеченим захист від непрямого контакту. Контакти можуть плавитись.

Етап 2: Випробування з плавким запобіжником, що має здатність витримувати короткі зами­кання.

(Характеристики плавкого запобіжника має бути узгоджено).

Необхідно провести три перевірки на коротке замикання на схемі із середнім квадратичним значенням сили струму припустимого короткого замикання 3 кА. Випробування вважають витрима­ним, якщо після нього вихідний перемикач ще може працювати. Цю функційну перевірку слід про­вадити за допомогою однієї з програмованих послідовностей із стандартними величинами згідно з додатком В.

Примітка 1. Якщо під час проведення етапу 1 контакти не розплавляться, то етап 2 провадити не потрібно.

Примітка 2. Випробування на коротке замикання для малопотужного перемикача постійного струму (ЗО В, ЗО мА) не провадять.

Після того, як крізь вихідні елементи реле часу пройшов максимальний загальний струм (/_tot) протягом 2 год, підвищення температури зовнішньої поверхні корпусу та кришки затискачів не по­винно перевищувати 25 К за температури довкілля 40 °С. •

Під час випробування реле часу не повинно зазнавати усмоктування або прямого сонячного випромінення.

Інші впливні величини повинні бути обумовлені значення, наведені в додатку В, за винятком того, що напруга живлення повинна бути 1,15 (У_п.

Після випробування на реле часу не повинно бути пошкоджень і вони повинні відповідати ви­могам на електричну міцність діелектрика відповідно до 5.4.6.

Випробування потрібно виконувати тільки на повністю укомплектованому реле часу з його ко­жухом (за винятком випадків, наведених нижче) і кришкою затискачів. При цьому гвинти затискачів треба прикручувати до проводів максимально припустимого для даних затискачів діаметра. Мето­дику випробування наведено в ІЕС 60060.

Спочатку необхідно виконати випробування на імпульсну напругу, а потім — випробування на напругу змінного струму.

Під час випробування типу мають силу результати випробувань тільки для такого розташуван­ня затискачів реле часу, за якого провадили випробування. Якщо розташування затискачів інше, то всі випробування ізоляційних властивостей треба виконати для кожного розташування.

Для цих випробувань термін «земля» (заземлення) має таке значення:

• ) якщо корпус реле часу виготовлено з металу, «земля» — це корпус, розташований на плоскій провідній поверхні;

• ) якщо корпус реле часу або тільки його частину виготовлено з ізоляційного матеріалу, то «землею» буде обгорнена навколо реле часу провідна фольга, що торкається доступних провідних частин, і з'єднана з плоскою провідною поверхнею, на якій розміщено основу реле часу. Там, де криш­ка затискачів дає змогу, провідна фольга має бути від затискачів і від отворів для проводів на відстані не більшій за 2 см.

Під час випробування на імпульсну напругу та напругу змінного струму, кола, які не підлягають перевірці, з’єднують із «землею», як показано далі.

Випробування треба провадити за нормальних умов застосування. Під час випробування якість ізоляції не повинна погіршуватись через вплив пилу та підвищеної вологості.

Якщо нема інших вказівок, то нормальними умовами для випробування ізоляції є:

• температура довкілля: від +15 °С до +25 °С;

• відносна вологість: від 45 % до 75 %;

• атмосферний тиск: від 86 кПа до 106 кПа.

Випробування треба провадити за таких умов:

• форма кривої імпульсу: імпульс 1,2/50, як зазначено в ІЕС 60060;

• час підвищення напруги: ± 30 %;

• час спадання напруги: ± 20 %;

• повний електричний опір джерела: 500 Ом + 50 Ом;

• енергія джерела: 0,5 Дж + 0,05 Дж;

• напруга випробування: 6 кВ — J}₆ кВ.

Для кожного випробування імпульсну напругу подають десять разів з однією полярністю, а потім повторюють з іншою полярністю. Мінімальний час між імпульсами повинен бути 3 с.

1. Перевірка ізоляції схеми реле часу відносно «землі»

Усі затискачі реле часу треба з’єднувати між собою. Імпульсну напругу прикладають між цими з’єднаними затискачами та «землею». Під час випробування не повинно бути іскор, руйнівного роз­ряду або розриву.

2. Випробування на імпульсну перенапругу для вхідних елементів

Імпульсну напругу треба прикладати між вхідними затискачами реле.

Примітка. Якщо в місці застосування реле часу переважають високовольтні мережі, може знадобитись більше значення випробувальної напруги ніж 6 кВ.

Випробувальна напруга повинна бути практично синусоїдною з номінальною частотою та при­кладатись протягом 1 хв.

Випробувальну напругу середнього квадратичного значення 4 кВ для реле часу класу захисту II і середнього квадратичного значення 2 кВ для реле часу класу захисту І треба прикладати між усіма затискачами, з’єднаними між собою, та «землею». Під час випробуванні не повинно бути іскор, руй­нівного розряду або розриву.

Крім того, якщо вихідні кола гальванічно ізольовано від вхідного елемента, випробувальну на­пругу слід прикладати між кожним електрично незалежним колом і всіма іншими колами, які треба з’єднати із «землею».

Установлюють реле часу в нормальне робоче положення або, у разі потреби, у кліматичну ка­меру за температури й вологості, наведені в додатку В, та подають електроживлення від пристрою зі стабільною напругою, яку можна регулювати.

Перед проведенням випробування реле часу з акумулятором воно має перебувати під напру­гою протягом 108 год для забезпечення відтворення резерву.

Випробуване реле часу живиться від джерела одночасно із зразковим годинником, який керовано від електромережі.

Після випробувального періоду, який триває ЗО діб, різниця між зразковим годинником і реле часу повинно бути меншою за 5 с.

Див. 5.4.2.

Випробуване реле часу живиться разом із зразковим кварцовим годинником. Після випробу­вального періоду, який триває ЗО діб, різниця часу між зразковим годинником і реле часу має бути меншою за 15 с.

Див. 5.4.2.

Реле часу розташовують у кліматичній камері й вимірюють його часову характеристику за + 23 °С.

Виставляють температуру в камері + 45 °С. Після встановлення теплової рівноваги вимірюють часову характеристику, і вона повинна відрізнятися від вимірювання за + 23 °С не більше ніж на ±38-10"⁶

Виставляють температуру в камері -10 °С. Після одержання теплової рівноваги вимірюють часову характеристику, і вона повинна відрізнятися від вимірювання за + 23 °С не більше ніж на + 57 • 10^-6.

Перемикач з індикатором максимального навантаження реле часу з’єднують із стандартним лічильником-хронометром. Випробування виконують протягом 100 циклів. За цих умов максималь­на похибка після 100 циклів має бути меншою ніж один період інтегрування (< 1 %).

Реле часу потрібно сконструювати для номінальної частоти живлення 50 Гц або 60 Гц. Реле часу має правильно працювати на всіх частотах у діапазоні 0,98 — 1,02 від номінальної частоти

У всіх випробуваннях реле часу має бути в його нормальному робочому положенні з установ­леними кожухом і кришкою затискачів. Усі частини, які повинні бути заземленими, треба заземлити.

Після цих випробувань на реле часу не повинно бути пошкоджень і вони повинні правильно пра­цювати.

Реле часу постачають разом з контрольним годинником. 10 % третьої гармоніки додають до напруги живлення. Випробування провадять протягом ЗО діб. Після випробування точність витримання часу не повинна відрізнятись більше ніж на ± 2 с від результатів, визначених у 5.5.2.1 і 5.5.3.1.

Реле часу постачають разом із зразковим годинником. В електромережу, від якої живиться реле часу, встановлюють спеціальне обладнання, за допомогою якого перевірюване устатковання ви­пробують запрограмованими короткими перебоями подавання живлення та зниженням напруги без усяких відхилів.

Реле часу випробовують 20-ма послідовними перебоями подавання живлення, проміжок між якими становить принаймні 5 с. Тривалість переривання становить: 20 хв, 50 мс, 100 мс, 200 мс, 500 мс, 1 і 2 с.

Після кожного випробування на точність витримання часу реле перевіряють. Вона повинна бути не гіршою за величину, наведену в таблиці 7.

Таблиця 7 — Максимальні похибки

На реле часу протягом 1 хв подають живлення з напругою на 50 % меншою за номінальне зна­чення.

Після випробування точність витримання часу не повинна змінюватись більше ніж на 500 мс плюс неточність через роботу на робочому резерві (1 медля електронного реле часу і 125 мс для реле з пружиною).

Перевірюване реле часу випробовують тими самими послідовностями перебоїв подавання живлення, що й у 5.6.3.1. Після кожного випробування точність витримання часу не повинна змінюватись більше ніж на 400 мс.

На випробовуване стабілізоване кварцом реле часу живлення подають так, як зазначено у 5.6.3.2. Після випробування точність витримання часу реле часу не повинна змінюватись більше ніж на 20 мс плюс неточність через роботу на робочому резерві (1 мс).

Випробування потрібно провадити відповідно до ІЕС 61000-4-2 за таких умов:

• напруга живлення 1/_п;

• контактний розряд;

• випробувальний рівень жорсткості: 4;

• напруга випробування 8 кВ;

• кількість розрядів: 10.