ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ

Примітка: Стрілкові тири, водні станції, велосипедні бази,

криті басейни для дошкільнят проектуються за окремим завданням

при відповідному обгрунтуванні.

5.56. В сільському населеному пункті слід передбачати один

спортивний зал при загальноосвітній школі, що обслуговує до-

росле населення і школярів.

Стадіон з площинними спортивними спорудами також варто сумі-

щати із спортивними спорудами школи і розташовувати на суміж-

ній зі школою ділянці. Склад фізкультурно-спортивних споруд,

що розташовуються в сільських населених пунктах, наведений в

табл. 5.4.

5.57. Майданчики і поля для спортивних ігор рекомендується

розташовувати поздовжніми осями вздовж меридіану. Майданчики

для городків орієнтуються з валом на північ.

Примітка. При розташуванні кількох майданчиків для одного

виду спортивних ігор не більше 1/3 з них допускається розта-

шовувати з широтною орієнтацією чи з відхиленням від мериді-

альної орієнтації.

Біля входів і виходів з трибун відкритих площинних споруд

передбачаються розвантажувальні майданчики для глядачів з роз-

рахунку 0,5 кв.м на одне місце;

біля входів і виходів із будівель спортивних споруд з місцями

для глядачів - з розрахунку 0,3 кв.м на одне місце.

5.58. На ділянці відкритого басейну, крім ван і будівель з

допоміжними приміщеннями, розташовуються майданчики для підго-

товчих занять з розрахунку 4,5 кв.м на кожного, хто одночасно

займається.

Ванни відкритих басейнів доцільно розташовувати в місцях з

можливістю достатньої інсоляції з відступом від червоної лінії

на відстань не менше 15 м, а від межі житлової забудови - не

менше 50 м.

Спортивні заклади слід розташовувати з відступом від черво-

ної лінії вулиць на відстань не менше 6 м.

5.59. Загальна площа озеленення території площинних споруд

- 25 -

Таблиця 5.4

(рекомендована)

(враховуючи газонні покриття полів, вітро- і пилозахисні сму-

ги зелених насаджень) повинна складати не менше 30, а відкри-

тих басейнів - не менше 35% їх території.

Примітка. При розташуванні спортивних споруд в парках і са-

дах рівень озеленення не нормується.

Культурно-освітні, видовищні та культові установи

5.60. Культурне обслуговування сільського населення здійсню-

ється культурно-просвітніми закладами, що входять в районний

культурний комплекс: районний Будинок культури, кінотеатр (ві-

деотека), районна бібліотека, музей та інші заклади , що утво-

рюють територіальні мережі.

5.61. Мережі культурно-просвітніх закладів формуються на

- 26 -

міжсельбищній основі в межах адміністративних районів з ураху-

ванням розвитку транспортних зв'язків між населеними пунктами.

В селах-адміністративних центрах організуються сільські куль-

турні комплекси, що поєднують всі культурно-просвітні заклади

на їх території.

Примітка. При наявності на території сільського адміністра-

тивного району, крім районного центру, інших міст чи селищ

міського типу, в них створюються кущові культурні комплекси.

5.62. Місткість культурно-просвітніх закладів приймається у

відповідності з диференційованими розрахунковими показниками,

наведеними в табл. 5.5.

Таблиця 5.5

(рекомендована)

- 27 -

Продовження таблиці 5.5

- 28 -

Продовження таблиці 5.5

Примітки:

1. Філії районних бібліотек, а також музеїв, що розташовують-

ся в селах, як правило, включають в склад клубних будинків.

2. На території сільських населених пунктів може бути розташо-

вано кілька клубних (дозвільних) закладів.

3. Загальна місткість клубного закладу включає місткість гля-

дачевого залу.

4. Відеозал приймається з розрахунку 30 місць, не менше 40

кв.м площі.

5.63. Основні об'єкти культурно-дозвільних комплексів - бу-

динки культури і клуби належить розміщати в громадських цент-

рах населених пунктів, де вони є ведучими елементами архітек-

турно-просторової композиції забудови.

На ділянках клубних будинків передбачаються зони відпочинку,

літні споруди для клубної роботи, майданчики для спортивних

ігор, дитячі майданчики, майданчики технічного обслуговування.

В сільській місцевості південних областей України, а також на-

селених пунктів, розташованих в рекреаційних зонах, на ділян-

ках будинків культури і клубів можливе розташування літніх кі-

ноконцертних майданчиків місткістю, що становить 100-150%

місткості клубних залів.

5.64. Кіноконцертні танцювальні майданчики на клубних ділян-

ках варто розташовувати так, щоб головне розповсюдження звуку

було спрямоване в протилежний бік від вікон приміщень клубного

будинку, призначених для тихих занять, і житлових будинків, що

розташовуються на суміжних з клубною ділянках.

У випадках, коли клубний будинок розташований поруч з парком

чи садом, літні споруди для клубної роботи і спортивні майдан-

чики дозволяється розташовувати на території парку, відповідно

зменшуючи площу клубної ділянки.

Перед входами в клубні будинки і кінотеатри варто організо-

вувати майданчики для накопичення відвідувачів з розрахунку

0,2 кв.м на одне місце в залі для глядачів; перед концертними

майданчиками передбачаються майданчики з розрахунку 0,3 кв.м

на одне місце.

5.65. До споруд культового призначення належать парафіяльні

храми, молитовні доми, каплиці християнських конфесій, а також

об'єкти сокрального призначення (мечеті, синагоги, тощо) інших

релігійних об'єднань.

Створення територіальної мережі культових установ здійснює-

ться на парафіяльній основі і передбачає обслуговування насе-

лення групи сіл одним культовим заходом.

5.66. Розміщення і розрахунок місткості культових споруд ви-

значаються під впливом кількох факторів: існування та чисель-

ності релігійної громади; забезпечення умов постійної діяль-

ності потрібного штату з представників духовенства; характеру

релігійно-культурологічних та історичних традицій населеного

- 29 -

пункту.

Прийняті рішення належить погоджувати у територіальних орга-

нах адміністративного управління відповідних конфесій.

5.67. Споруди культового призначення слід розташовувати на

переважаючих височинах у структурі поселень, які забезпечать

їх розкриття з основних візуальних напрямків. Перевагу слід

віддавати розташуванню будівель на території громадських цент-

рів.

Ділянка повинна задовольняти потреби проведення літургічних

дій за межами простору храму і забезпечувати розміщення вірую-

чих із розрахунку 0,3 кв.м на 1 людину на момент пікового

скупчення відвідувачів.

Підприємства роздрібної торгівлі

5.68. Торговельне обслуговування в сільській місцевості

здійснюється торговельними підприємствами і складається із та-

ких основних груп:

- підприємства комплексного характеру у складі кількох

магазинів, а також об'єкти громадського харчування

та побутового обслуговування(торговельні центри);

- універсальні, спеціалізовані магазини, а також під-

приємства торгівлі товарами повсякденного попиту

(ТПП).

5.69. Мережа роздрібних торговельних підприємств формується з