ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ

Мережа внутрішньовиробничого телефонного зв'язку сільгосппід-

приємств суміщається з телефонною мережею спільного користуван-

ня у межах сільських (селищних) Рад на основі спільної автома-

тичної телефонної станції (АТС) і лінійних споруд.

8.64. Ємкість автоматичних телефонних станцій визначається за

спеціальним завданням з урахуванням обслуговування виробничих

об'єктів, культурно-побутових установ і населення. Вона повинна

забезпечувати:

- потреби житлового сектору із розрахунку один телефон

на одну сім'ю;

- потребу народногосподарського сектору із розрахунку

20-25% від кількості сімей.

8.65. Автоматичні телефонні станції, як правило, розміщуються

у будівлях місцевих органів управління у складі вузлів зв'язку

чи окремих будівлях. Розміри приміщень АТС для попереднього роз-

рахунку повинні бути не менше наведених в табл. 8.10.

8.66. По радіотрансляційній мережі в сільській місцевості

передаються центральні, державні, обласні і районні радіомовні

прграми, а також термінова інформація і команди дистанційного

управління станціями радіотрансляційних вузлів.

8.67. Радіофікуються всі сільські населені пункти незалежно

від кількості їх жителів. Радіофікація здійснюється від район-

них радіотрансляційних вузлів з встановленням радіоточок на

- 64 -

Таблиця 8.8

(рекомендована)

всіх виробничих, в адміністративних, культурно-побутових уста-

новах, житлових кварталах та в окремих житлових будинках.

8.68. Радіотраснсляційні мережі передбачаються повітряні або

кабельні. Проводи радіотрансляційних ліній допускається підві-

шувати на опорах низьковольтних електромереж з напругою до

380 В.

Для упорядження місцевого радіомовлення при місцевих органах

управління в будинках культури обладнуються місцеві радіовузли.

Потужність радіовузла визначається із розрахунку 90-100 Вт на

1000 жителів.

8.69. Майданчики для радіотелевізійних станцій повинні оби-

ратися таким чином, щоб напруга поля, яка створюватиметься ними

на території населених пунктів, не перебільшувала допустимого

рівня напруги поля для населення у відповідності з санітарними

вимогами.

8.70. Розміщення підприємств, будівель і споруд зв'язку, ра-

діомовлення і телебачення, пожежної і охоронної сигналізації,

диспетчеризації систем інженерного обладнання належить здій-

снювати згідно з вимогами відповідних нормативних документів.

ІНЖЕНЕРНІ МЕРЕЖІ

8.71. Інженерні мережі сільських населених пунктів проекту-

ються як комплексна система, що з'єднує всі надземні, наземні

та підземні інженерні комунікації з урахуванням їх розвитку на

розрахунковий період. Інженерні мережі треба прокладати пере-

важно по вулицях та дорогах, для чого у поперечних профілях ву-

лиць та доріг передбачаються відповідні місця: на смузі між

червоною лінією та лінією забудови - кабельні мережі (силові,

зв'язку, сигналізації та диспетчеризації); під тротуарами -

теплові мережі; на розподільних смугах - водопровід, газопро-

від та господарсько-побутова каналізація.

Прокладка підземних інженерних мереж повинна бути, як прави-

ло, суміщеною у загальних траншеях.

8.72. Розміщення підземних мереж по відношенню до будинків,

споруд, зелених насаджень, їх взаємне розміщення повинні ви-

ключати можливість підмиву основ фундаментів будинків та спо-

руд, пошкодження близько розміщених мереж та зелених насаджень,

а також забезпечити можливість ремонту мереж без ускладнень для

руху транспорту.

8.73. Мінімальні відстані в плані від інженерних підземних ме-

реж до будинків, споруд та зелених насаджень наведені в табл.

8.11, мінімальні відстані між підземними інженерними мережами -

в табл. 8.12.

8.74. У зрошувальних районах з неосідаючими грунтами відстань

від підземних інженерних мереж до зрошувальних каналів треба

приймати (від бровки каналів) не менше:

- від газопроводів низького та середнього тиску, а також

від водопроводів, каналізації, водостоків та трубопро-

водів горючої рідини - 1 м;

- 65 -

- від газопроводів високого тиску до 6 кгс/кв.м, тепло-

проводів, господарсько-побутової та дощової каналіза-

ції - 2 м;

- від силових кабелів та кабелів зв'язку - 1,5 м;

- від зрошувальних каналів вуличної мережі до фундамен-

тів будинків і споруд - 5 м.

8.75. Відстань від осі підземних і наземних (в насипу) магі-

cтральних трубопроводів до населених пунктів, окремих сільсько-

господарських підприємств, будинків і споруд слід приймати за-

лежно від класу та діаметру трубопроводу, але не менше значень,

наведених в табл. 8.13.

8.76. Відстані від компресорних станцій (КС), газорозподіль-

них станцій (ГРС), газо-, нафто- і конденсатопроводів до насе-

них пунктів, промислових підприємств, будинків і споруд слід

приймати залежно від класу та діаметру газопроводу та необхід-

ності забезпечення їх безпеки, але не більше значень, наведених

в табл. 8.14.

9. ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

9.1. При проектуванні, розміщенні, будівництві і введені в

експлуатацію нових містобудівельних об'єктів і реконструкції

населених пунктів в сільській місцевості необхідно забезпечити

екологічну безпечність людини, охорону навколишнього природного

середовища і природних ресурсів, дотримання нормативів шкідли-

вих виходів, а також шкідливих фізичних, хімічних, біологічних

впливів на природне оточення.

9.2. Об'єкти, експлуатація яких пов'язана з шкідливим впливом

на навколишнє середовище і здоров'я людини, повинні бути забез-

печені спорудами, обладнанням і пристосуванням для очищення

шкідливих виходів і скидів чи для їх знищення, зменшення впливу

шкідливих факторів, а також приладами контролю над кількістю і

складом речовин, які забруднюють, і характеристиками шкідливих

впливів.

9.3. Розміщення будь-яких споруд і об'єктів, що не відповіда-

ють у повному обсязі всім екологічним вимогам і заходам, перед-

баченим в містобудівній документації і заключенні екологічної

експертизи, на території сільських Рад або населених пунктів,

не допускається.

9.4. У складі матеріалів попереднього вибору земельних діля-

нок для розвитку і реконструкції сіл і окремих об'єктів будів-

ництва повинні бути показники оцінки можливого впливу на навко-

лишнє середовище:

- кількісні і якісні характеристики території, що відводиться;

- загальна оцінка стану навколишнього природного середовища;

- характеристика можливого рівня забруднення вод, атмосферного

повітря, грунтів, інших природних ресурсів;

- наявність порушених земель;

- розміщення звалищ та полігонів для поховання відходів;

- відомості про викиди, що прогнозуються, і про шкідливі біо-

логічні та інші впливи;

- обсяг шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу і водо-

ймища, з диференціацією основних забруднюючих речовин;

- характеристика токсичних речовин, обсяги відходів, що не

утилізуються і шкідливо впливають на навколишнє середовище

і здоров'я людини; заходи щодо їх поховання;

- наявність територій і об'єктів природно-заповідного фонду,

територій зарезервованих для заповідників, курортних і ліку-

вально-оздоровчих рекреційних зон;

- висновки стосовно рівнів можливого впливу містобудівних

об'єктів на навколишнє середовище і здоров'я людей;

- висновки стосовно основних соціально-економічних наслідків

розміщення містобудівних об'єктів з урахуванням інтересів

місцевого населення*.

--------------------------------------------------------------

* Вказані роботи виконуються відповідними організаціями на під-

ставі спеціального замовлення, а вартість їх повинна бути

включена у загальну вартість містобудівної документації.

- 66 -

Таблиця 8.11

- 67 -

Продовження таблиці 8.11

Примітки:

1. Допускається передбачати прокладку підземних інженерних ме-

реж в межах фундаментів опор та естакад трубопроводів, компакт-

ної мережі за умови виконання заходів, які виключають можли-

вість пошкодження мереж у випадку осідання фундаментів, а також

пошкодження фундаментів у разі аварії на цих мережах. У разі

розміщення інженерних мереж, які підлягають прокладці із засто-

суванням будівельного водопониження, відстань від них до будин-

ків та споруд належить встановлювати з урахуванням зони можли-

вого порушення міцності грунтів.

2. Відстані від теплових мереж у разі безканальної прокладки до

будинків та споруд належить приймати як до водопроводу.

3. Відстань від теплових мереж відкритих систем водопостачання

та мереж гарячого водопостачання при безканальній прокладці

слід приймати:

- до кладовищ, звалищ, могильників для худоби - 10 м

(при наявності на глибині укладання трубопроводів

водонасичених грунтів з рухом грунтового потоку у бік

трубопроводів, відстань повинна збільшуватися до 30 м);

- до вигрібних та помийних ям - 7 м (те ж - до 20 м);

4. Відстань від силових кабелів напругою 110-120 кВ до фундамен-

тів огорож підприємств, естакад, опор контактної мережі, ліній

зв'язку належить приймати 1,5 м.

- 68 -

Таблиця 8.12