ПЛАНУВАННЯ І ЗАБУДОВА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ

вих центрах, в значних селах.

5.38. При розміщенні будівель позашкільних закладів слід

приймати до уваги можливість, де це доцільно, їх блокування чи

кооперування з загальноосвітніми школами або клубами (будинка-

ми культури).

5.39. Вимоги до розмірів земельних ділянок і розташування

будинків відносно червоної лінії і житлової забудови відпові-

дають вимогам до будівель загальноосвітніх шкіл з урахуванням

- 20 -

потреб шумозахисту (для будівель музичних шкіл та відділень

шкіл мистецтв), інсоляції та освітлення приміщень.

Ділянки позашкільних закладів упорядковуються і озеленяю-

ться. На них передбачаються зони відпочинку (тихого, рухливо-

го), проїзди і проходи, майданчики технічного і господарського

призначення.

Лікувально-профілактичні заклади, установи відпочинку

5.40. Медичне обслуговування сільського населення здійснює-

ться мережею медичних закладів, основною ланкою якої є цент-

ральна районна лікарня з поліклінікою та санітарно-епідеміоло-

гічною станцією. Крім того, сільські мешканці одержують медич-

ну допомогу в обласних лікарнях з консультаційними полікліні-

ками, а також у спеціалізованих міських лікарнях і диспансе-

рах.

5.41. Мережа лікувально-профілактичних закладів у сільській

місцевості формується у межах адміністративного району на між-

селенній основі. До неї входять центральна районна лікарня,

районні та дільничі лікарні, лікарські амбулаторії, а також

фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти, центральні ра-

йонні аптеки, госпрозрахункові аптеки загального типу, аптечні

кіоски та аптечні пункти I та II груп, профілакторії та сана-

торії.

5.42. Місткість лікарень, лікарських амбулаторій та інших

закладів, розміри їх земельних ділянок приймаються відповідно

до нормативів, наведених в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

(рекомендована)

- 21 -

Продовження таблиці 5.2

Примітка: Розрахунковий норматив стаціонарного обслуговування

ліжками у лікарнях зменшено на 14-15 ліжок, які припадають на

олбласні, міські спеціалізовані лікарні та міжрайоннні диспан-

сери.

- 22 -

5.43. Мережа стаціонарних закладів для престарілих формуєть-

ся у межах адміністративного району і пов'язана з мережею ме-

дичних, культурно-побутових та інших обслуговуючих установ.

До стаціонарних установ для престарілих належать: будинки-

інтернати загального типу, будинки-інтернати для інвалідів, бу-

динки для престарілих квартирного типу з елементами громадсь-

кого обслуговування (первинним, обмеженим та розвинутим рівнем

обслуговування), а також будинки-інтернати кваритирного типу з

покімнатним заселенням (без елементів обслуговування).

5.44. Для розміщення установ охорони здоров'я та соціального

забезпечення вибираються ділянки, найсприятливіші за санітар-

но-гігієнічними умовами. При розміщенні будівель на ділянці та

їх орієнтуванні необхідно дотримуватись санітарних норм по ін-

соляції, освітленню та захисту від шуму приміщень і території.

Корпуси лікарень і будинків-інтернатів для престарілих та ін-

валідів слід розміщувати на відстані від селищних шляхів і ву-

лиць, з відступом від червоних ліній не меншн ніж на 30 м.

5.45. На земельній ділянці лікарні повинні бути виділені

зони: лікувальних неінфекційних корпусів, лікувального ін-

фекційного корпусу, поліклініки, садово-паркова, господарська.

Між зонами передбачаються смуги зелених насаджень завширшки не

менше 15 м.

В'їзди у зону лікувальних корпусів та господарську зону по-

винні бути роздільними.

5.46. Щільність забудови ділянок лікарень, будинків-інтерна-

тів для престарілих та інвалідів приймається у межах 12-15%.

Площа під зеленими насадженнями повинна складати не менше

60% площі ділянки. Розміри садово-паркової зони лікарні, поло-

гового будинку та диспансеру зі стаціонарами приймається з

розрахунку не менше 25 кв.м на кожне ліжко. Навколо радіоло-

гічного та інфекційного корпусів, а також уздовж розміщених на

першому поверсі рентгенівських кабінетів слід передбачати ви-

садження смуги зелених насаджень з важкопрохідного чагарника

завширшки не менше 5 м.

Ділянки лікувально-профілактичних закладів з стаціонарами та

санітарно-епідеміологічних установ огороджуються огорожею ви-

сотою не менше 1,6 м, для психіатричних лікарень - 2,5 м.

5.47. Перед головними входами в будинки лікарень, поліклінік

або будинків-інтернатів слід передбачати упорядковані майдан-

чики для відпочинку площею не менше 50 кв.м (з розрахунку 0,2

кв.м на одне ліжко або відвідування у зміну).

Біля в'їзду на територію лікарні, будинку-інтернату необхід-

но передбачати окремий майданчик для стоянки автотрансорту

співробітників установ та відвідувачів на відстані не менше

100 м від палатних корпусів. Біля входів у роздаточні пункти

молочних кухонь та дитячих поліклінік слід передбачати майдан-

чики з легким покриттям для дитячих колясок з розрахунку 10

кв. м на 1000 реалізованих порцій на добу, але не менше ніж

20 кв.м.

5.48. Дитячі оздоровчі табори в сільській місцевості проек-

туються місткістю не більше 400 місць.

Кількість місць у таборах визначається за місцевими умовами

з розрахунку не менше 15 чол. на 1000 жителів за погодженням з

органами народної освіти.

5.49. Площі ділянок оздоровчих таборів приймаються з розра-

хунку не менше 175 кв.м на одне місце.

У нормовану площу ділянки не входять водойми і пляжі, тери-

торії, відведені для підсобного господарства табору та очис-

них споруд, а також непридатні для забудови і обладнання спор-

тивних мйданчиків (яри, обсипи, кар'єри, скельні та заболочені

ділянки, смуги відводу під лінії електропередач).

5.50. При розташуванні оздоровчих таборів у гірських район-

них і курортних зонах, де є можливість використання парків, са-

дів і лісопарків, площу ділянок табору припускається зменшува-

ти, але не менше ніж до 100 кв.м на одне місце.

5.51. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати на спеці-

ально відведених територіях (в лісних масивах, на берегах во-

дойм), забезпечених водо- і електропостачанням з урахуванням

наявності зручних транспортних зв'язків,сприятливого екологіч-

ного стану місцевості, можливостей відводу каналізаційних вод

та обладнання очисних споруд.

- 23 -

Розташування таборів у місцях масового відпочинку та курорт-

них зонах для дорослих можливе при погодженні з органами сані-

тарно-епідеміологічної служби.

5.52. Дитячі оздоровчі табори слід розташовувати з навітря-

ного боку відносно джерел шуму і забруднення атмосферного по-

вітря та вище за течією ріки відносно джерел її забруднення.

Санітарні розриви від меж ділянки дитячого оздоровчого табо-

ру приймаються згідно з санітарно-гігієнічними нормами. При

розміщенні будівель на ділянці необхідно дотримуватись сані-

тарних норм по інсоляції, освітленню та захисту від шуму при-

міщень і території.

Ділянка табору повинна мати не менше двох в'їздів: головного

і господарського.

5.53. Площу пляжу дитячого табору віпочинку слід визначати з

розрахунку 4 кв.м на одне місце. Кількість місць на пляжі по-

винна складати 50% місткості табору. Душові сітки та туалети

на пляжі слід передбачати з розрахунку: одна душова сітка на 40

місць та один унітаз на 75 місць.

Фізкультурно-оздоровчі та спортивні будинки і споруди

5.54. Фізкультурні і спортивні споруди є складовими елемен-

тами районних і сільських культурних і спортивно-оздоровчих

комплексів.

До них належать:

- сільські стадіони з набором площинних спортивних

споруд, у т.ч. футбольне поле розміром 100 х 69 м з

біговою доріжкою завдовжки 400 м, аба розміром

90 х 60 м чи 75 х 50 м з біговою доріжкою завдовжки

333,3 м, а також 60 х 40 м з біговою доріжкою зав-

довжки 250 м;

- спортивні зали універсального призначення розміром

38 х 18 м, 30 х 15 м, 24 х 12м;

- плавальні басейни:

відкриті - з ваннами розміром 50 і 25 м,

закриті - з ваннами 25 і 16,7 м;

- стрілкові тири з довжиною вогневого рубежу 50 і 25м;

- водні станції і лижні бази у відповідних умовах.

5.55. Норми і розрахункові показники фізкультурних і спор-

тивних споруд наведені в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

(рекомендована)

- 24 -

Продовження таблиці 5.3