---

| | Наймен- |

| С м у г и |ша шири- |

| |на смуги, |

| | м |

|------------------------------------------|

| Газон з рядковою посадкою дерев або |

| дерев в одному рядку з чагарниками |

|------------------------------------------|

| однорядкова посадка | 2,0 |

|------------------------------------------|

| дворядкова посадка | 5,0 |

|------------------------------------------|

| Газон з однорядковою посадкою чагарників |

|------------------------------------------|

| високих (більше 1,8) | 1,2 |

|------------------------------------------|

| середнього розміру (від 1,2 | |

| до 1,8м) | 1,0 |

|------------------------------------------|

| низьких (до 1,2 м) | 0,8 |

|------------------------------------------|

| Газон з груповою або | |

| куртиновою посадкою дерев | 4,5 |

|------------------------------------------|

| Газон з груповою або курти- | |

| новою посадкою чагарників | 3,0 |

|------------------------------------------|

| Газон | 1,0 |

--------------------------------------------

4.18. На теритрії санітарно-захисної зони завширшки 100 м і

більше з боку сельбищної території належить передбачати смугу

деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 50 м, а з

шириною зони до 100 м - не менше 20 м.

4.19. Вздовж межі території виробничої зони, а також для ізо-

ляції окремих виробничих комплексів один від одного належить

передбачати улаштування зелених смуг завширшки не менше 5 м.

4.20. Зелені насадження для захисту водозабірних споруд з

підземних джерел необхідно розміщувати на межі першого поясу

зони санітарної охорони на відстані не менше 30 м від підзем-

ного джерела і водозабірних споруд.

4.21. Шумозахисні зелені насадження слід передбачати у виг-

- 13 -

ляді смуг як з боку джерела шуму, так і з боку об'єктів, що

захищаються від шуму (у комплексі з іншими заходами).

Благоустрій сільських населених пунктів

4.22. Зовнішній благоустрій - це комплекс заходів з ланд-

шафтної, артектурно-просторової та естетичної організації те-

риторії населеного пункту, що забезпечують комфортні умови для

праці, побуту й відпочинку жителів. Вони включають в себе ви-

рішення та розміщення малих архітектурних форм, формування си-

стеми зелених насаджень (у тому числі декоративне озеленення й

квіткове оформлення, геопластику рельєфу - брукування майданів

і майданчиків, улаштування підпірних стінок, сходів, пандусів,

створення штучного рельєфу) та ін.

4.23. Розміщення всіх елементів візуально-просторової інфор-

мації повинно бути підпорядковане об'ємно-просторовому вирі-

шенню забудови з урахуванням масштабності й архітектурно-ху-

дожньої композиції та здійснюватися за межами червоних ліній

або бокової видимості вулиці. Перед фасадами стендів улаштову-

ється оглядовий майданчик завширшки до 5 м.

4.24. Місця відпочинку для відвідувачів громадських закладів

передбачаються на рекреаційних майданчиках перед входами в

будівдю або у сквері, що розміщується в межах головної площі.

Орієнтовний розмір майданчиків відпочинку - 30-50 кв.м.

4.25. Загальна площа брукування (плити, асфальт) у громад-

ському центрі не повинна перевищувати 1,1 кв.м на одного жите-

ля, включаючи розподільні майданчики із твердим покриттям пе-

ред входами до громадських будівель і виходами з них. Ці май-

данчики влаштовуються з розрахунку 0,15-0,3 кв.м на одного

відвідувача.

4.26. Господарські подвір'я передбачені при Будинку культу-

ри (клубі), торговому комплексі, готелі, школі, комбінаті по-

бутового обслуговування, гуртожитку. На них улаштовуються спе-

ціальні майданчики з контейнерами для сміття і навісом від до-

щу. Господарські подвір'я повинні мати тверде покриття з міні-

мальним ухилом 4-5% для скиду води та розворотний майданчик

для транспорту.

4.27. Зовнішній благоустрій ділянок садибної забудови вклю-

чає у себе влаштування огорож, проїздів, доріжок, майданчиків

відпочинку, дитячих і господарських майданчиків, декоративне

озеленення та квіткове оформлення. Воно здійснюється господа-

рями садиб у відповідності із загальними архітектурно-плану-

вальними й санітарно-гігієнічними вимогами.

4.28. Майданчики для дітей дошкільного і молодшого шкільно-

го віку проектуються із розрахунку 0,5-0,6 кв.м на одного жи-

теля.

Майданчики для активного відпочинку дітей середнього та

старшого шкільного віку проектуються із розрахунку не менше

0,8-1,2 кв.м на одного жителя.

Розміри майданчиків для відпочинку дорослих і для настільних

ігор приймаються із розрахунку не менше 0,05 кв.м на одного

жителя, але всього не більше 100 кв.м. Вони обладнуються лав-

ками, столами, альтанками, перголами, світильниками, урнами.

4.29. У внутрішньоквартальному просторі секційної житлової

забудови слід влаштовувати господарські майданчики різного

призначення не далі ніж за 100 м від найвіддаленішого входу до

житлового будинку. До майданчиків для сміттєзбірників передба-

чають під'їзди завширшки 3-5 м з розворотним майданчиком для

транспорту. Розмір господарських майданчиків різного призна-

чення приймають (в кв.м на 1000 жителів) не менше:

30 для сміттєзбірників або у межах 15-20 кв.м;

100 для чищення меблів, одягу, килимів та ін., або в

межах 10-20 кв.м;

150 для сушіння білизни, або в межах 20-80 кв.м.

Допускається суміщення майданчиків для чищення одягу й кили-

мів з майданчиками для сміттєзбірників.

Майданчики повинні мати тверде покриття. Майданчики для від-

починку і для заняття спортом не допускається розміщувати по-

ряд із господарськими.

4.30. При в'їзді в сільський населений пункт установлюється

дорожний знак із назвою цього населеного пункту.

- 14 -

В'їзний знак установлюється на відстані не менше 3 м від

краю обочини дороги на розширенні або за кюветом на придорож-

ній смузі. При установці декоративного знаку влаштовується

майданчик розміром 10 х 15 кв.м із плиточним брукуванням, лав-

ками та квітником.

На підходах до майданчика влаштовуються перехідно-швидкісні

смуги для розгону й гальмування автотранспорту, а також спе-

ціальний майданчик для короткочасної зупинки транспорту.

4.31. На автобусних зупинках у сільських населених пунктах

споруджуються автопавільйони напівзакритого типу з майданчиком

для відпочинку площею не менше 30-40 кв.м, на якому розміщую-

ться 2-3 лавки, урна для сміття, декоративна ваза, криниця або

фонтанчик для пиття.

Якщо автобусна зупинка розташована за межами населеного

пункту, то її обладнують надвірним туалетом, який розміщують

із підвітряного боку не ближче 15 м від автопавільйону та ві-

докремлюють від нього смугою зелених насаджень.

4.32. Для попередження раптового виходу дітей на проїзну

частину вулиць перед ділянками дитячих закладів слід передба-

чати огорожі заввишки до 1м. Конструкція огорожі приймається

відповідно з ГОСТ (на проектування огорож).

4.33. Велодоріжки з покриттям тротуарного типу передбачають-

ся для одностороннього руху зі смугами зелених насаджень або

смугами безпеки завширшки не менше 0,8 м.

4.34. Під'їзди до будинків проектуються завширшки не менше

3,5 м. Звичайно вони суміщуються із тротуарами.

Біля торгових і побутових будівель повинні влаштовуватись

майданчики розміром не менше 12 х 5,5 м.

4.35. Водорозбірні колонки і криниці розміщуються вздовж

житлових вулиць через кожні 200 м із відступом від червоної

лінії на 2,5-3 м на мйданчиках розміром 2,5 х 3 м із твердим

покриттям та ухилом не більше 4-5%.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРНО-ПОБУТОВОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ, РОЗМІЩЕННЯ ТА

РОЗРАХУНОК МІСТКОСТІ ЗАКЛАДІВ

Організація мереж культурно-побутового обслуговування

5.1. Система культурно-побутового обслуговування сільського

населення здійснюється на міжселенній основі і повинна забез-

печувати необхідний комплекс послуг мешканцям усіх населених

пунктів, незалежно від їх розміру, та сприяти скороченню часу,

необхідного для одержання послуг і придбання товарів. Заклади

та підприємства обслуговування об'єднуються за галузевою озна-

кою у територіальні мережі:

- дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл;

- лікувально-профілактичних закладів;

- закладів культури, мистецтва та спорту;

- підприємств торгівлі, громадського харчування, побутово-

го та комунального обслуговування;

- органів управління та підприємств зв'язку.

5.2. Система культурно-побутового обслуговування населення

формується у межах сільського адміністративного району з ура-

хуванням диференціації населених пунктів за людністю, характе-

ром розміщення та функціональним призначенням, що обумовлює

склад заходів обслуговування.

Залежно від віддаленості населеного пункту від центру більш

високого рангу структурний склад установ обслуговування може

бути: скороченим (в межах пішохідної доступності), стандартним

(при відстані 8-10 км) та розширеним (при відстані більш

10 км).

5.3. Мережа установ і підприємств кожного виду обслуговуван-

ня розглядається як єдина просторово-територіальна структура,

яка доповнюється пересувними засобами обслуговування.

Пересувні засоби обслуговування базуються при стаціонарних

підприємствах і закладах відповідного призначення, які є для

них опорними пунктами.

Тип, місткість закладів, потужність підприємств для кожного

населеного пункту необхідно устанавлювати залежно від особли-

востей розселення та наявності міжміських транспортних зв'яз-

- 15 -

ків, специфіки окремих видів обслуговування - можливостей на-

дання послуг до місця проживання, на основі диференційованих

розрахункових показників, наведених у відповідних розділах для

кожного виду обслуговуючих підприємств та закладів.

Дошкільні заклади

5.5. Розрахунок мережі дитячих дошкільних закладів необхідно

здійснювати для адміністративного району, групи сіл або насе-

леного пункту, враховуючи варіанти організації обслуговування:

- один заклад на один населений пункт;

- один заклад на групу населених пунктів;

- кілька закладів у населеному пункті, на основі ста-

тистичних даних про кількість дітей дошкільного віку

по групах:

- до 3 років;

- від 3 до 5 років;

- 6 років.

Допускається розрахунок мережі на підставі середніх для да-

ної області показників кількості дітей дошкільного віку на

1000 жителів.

5.6. Дошкільні заходи необхідно розміщувати у кожному сіль-

ському населеному пункті, де є 12 і більше дітей дошкільного

віку. Для обслуговування сіл з меншою кількістю дітей перед-

бачаються місця в дитячих яслах-садках в найближчих, більш ве-

ликих селах, і організовується підвіз дітей спеціальним тран-

спортом.

Пішохідно-транспортна доступність закладів не повинна пере-

вищувати 15 хвилин.

5.7. Місткість ясел-садків встановлюється із розрахунку не

менше 65 місць на 100 дітей дошкільного віку при навчанні в

школі з 6-річного віку, не менше 75 місць при навчанні з

7-річного віку. Загальна кількість сезонних місць приймається

за необхідністю. У яслах-садках на одну-дві, чотири групи вона

не повинна перевищувати 100%, а на 5 і більше груп - 75% від

загальної кількості стаціонарних місць.

Збільшення місткості на літній період здійснюється за раху-

нок літніх павільйонів.

5.8. У сільській місцевості застосовуються дитячі ясла-сад-

ки на 1-6 (основні типи) 8,10,12 і 14 груп (без урахування

збільшення місткості на літній період). Вікові групи дітей в

дитячих дошкільних закладах визначаються за додатком 1

ДБН-364-92.

У малих селах рекомендується застосовувати кооперовані за-

клади, які включають дитячі ясла-садки з кількістю не менше

8 місць, початкові школи та житло для персоналу.

Ясла-садки припускається кооперувати з однокомплектними за-

гальноосвітніми школами.

5.9. На території дошкільного закладу з житлом для персоналу

також слід передбачати присадибну ділянку, відокремлену від

інших зон територій закладу живоплотом. Площа ділянки приймає-

ться у відповідності з нормами для житлової садибної забудови.

Допускається зміна площі у відповідності з місцевими умовами.

5.10. При розміщенні будівель на ділянці та їх орієнтації

необхідно дотримуватись санітарних норм по інсоляції, освіт-

ленню та захисту від шуму приміщень і території. Відстань від

будівель дитячих дошкільних закладів до червоної лінії і до

стін житлового будинку з вікнами повинно бути не менше 25 м,

а до глухої стіни - не менше 15 м, при цьому відстань від ді-

лянки закладу повинна бути відповідно 10 і 5 м.

Виходячи з містобудівних потреб (в умовах реконструкції),

за узгодженням з місцевими установами санітарного нагляду та

державтоінспекції, допускається відстань від будівель ясел-

садків до червоної лінії зменшувати до 10 м, передбачаючи зе-

лену захисну смугу завширшки не менше 6 м.

5.11. Площа земельних ділянок приймається із розрахунку на

одне місце (при максимальній місткості) не менше: в яслах-сад-

ках на 1-2 групи - 45 кв.м, на 3-5 груп - 40 кв.м, на 6 і

більше груп - 35 кв.м, але не менше ніж 0,2 га.

У дошкільних закладах із збільшенням місткості на літній пе-

ріод площу ділянок слід приймати виходячи з максимальної міст-

- 16 -

кості.

Площу земельних ділянок допускається зменшувати (але не

більше ніж на 25%) в умовах реконструкції, а при розміщенні їх